Петро Скрипник,

кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Плакати як джерело дослідження соціально-політичних процесів в Україні у 20-х роках ХХ ст.

Працю присвячено висвітленню ролі плаката як джерела візуальної інформації в дослідженні суспільно-політичних процесів в Україні у 20-х роках ХХ ст. Звертається увага на важливість у суспільствознавчих дослідженнях, зокрема історичних, використання як вербальної текстової форми інформації, так і невербальної візуальної. У ряді випадків плакати виступають повноцінним джерелом висвітлення та дослідження суспільно-політичних процесів, особливо цінним, коли відсутня інформація іншого характеру, зокрема архівні документи. Методологія дослідження базується на використанні методу порівняльного аналізу в інтерпретації соціальних та політичних процесів в Україні в згаданий період. Аналіз досліджуваних плакатів показав, що плакати політичної пропаганди не були основним видом друкованої плакатної продукції. Тому немає підстав стверджувати, що вони відіграли вирішальну роль у пропаганді більшовицьких ідей в Україні. Навпаки, плакати культурної, громадської і виробничої функцій зробили помітний внесок у розвиток самосвідомості українського суспільства.

Ігор Гах,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна

e-mail: ipgakh@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7283-1239

Моделі мереж для передачі мультимедійної та комунікаційної інформації в інформаційно-бібліотечному середовищі

У статті проаналізовано принципи та технологію функціонування цифрових мереж інтегрального обслуговування, стандарти та протоколи передачі даних у них. Розроблено та представлено кілька моделей мереж новітньої архітектури з інтеграцією послуг. Проведено аналіз методик проєктування та єдиного системного підходу до оцінки телекомунікаційних сервісів (обслуговування).

Марія Кушнарьова,

кандидат філософських наук,

науковий співробітник Фонду Президентів України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Оксана Бойко,

молодший науковий співробітник Фонду Президентів України,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Політичний рейтинг: особливості функціонування в українському медіапросторі

Метою дослідження є визначення чинників, що зумовлюють популярність політичного рейтингу як явища серед сучасних українців, а також окреслення особливостей побутування цього явища в українському медіапросторі. Об’єктом дослідження є особливості сприйняття політичних рейтингів представниками українського широкого загалу, а також роль ЗМІ в ознайомленні громадськості з політичними рейтингами, характер впливу ЗМІ на це сприйняття. Розглянуто деякі приклади використання рейтингів в українському медіапросторі, у яких рейтинг стає інструментом маніпуляції.

Олександра Земляна,

аспірантка,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Конференція директорів європейських національних бібліотек (CENL) та міжнародна федерація бібліотечних асоціацій (IFLA): напрями стратегічних планів у галузі розвитку співпраці національних бібліотек (2018–2022)

Мета – проаналізувати та розкрити основні напрями роботи CENL та IFLA у їхніх стратегічних планах розвитку функцій національних бібліотек. Застосовано методи аналізу змісту, синтезу ідей та порівняння інформації. Новизна полягає у висвітленні основних стратегічних напрямів розвитку національних бібліотек Європи через розробку директорами цих бібліотек нових спільних підходів до формування, збереженості та надання доступу до ресурсів історико-культурної спадщини, що зберігають національні бібліотеки. Порівнюються стратегії CENL та IFLA в галузі розвитку національних бібліотек. 

Інесса Тимошенко,

директор Васильківського коледжу,

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Сучасні електронні ресурси як фактор інтеграції в системі наукових комунікацій медичної галузі

У праці аналізуються сучасні електронні ресурси, їх практична спрямованість, дається оцінка значущості нових комунікаційних засобів у системі наукових комунікацій медичної галузі. Автором порушується питання про труднощі опанування нових комунікаційних засобів, подолання яких потребує відповідних рішень, спрямованих на створення єдиного інформаційного медичного простору, зокрема електронного. Для аналізу використовуються запропоновані основні види біомедичних електронних ресурсів: бази даних, електронні бібліотеки.

Юлія Шлапак,

провідний редактор,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Е-посібник (е-підручник): аналіз проблематики в працях науковців

У статті розглядається питання затвердження класифікаторів в Україні, еволюція термінів, які маємо на сьогодні, «е-підручник»,
«е-посібник» (затверджено наказом МОН). Досліджуються питання впровадження в навчальний процес електронних технологій, зокрема електронних навчальних посібників та підручників; методологічні проблеми створення і використання електронної інформації в навчальному процесі; проблеми теорії та практики створення е-підручників (е-посібників). Наводяться програми, які варто застосовувати для створення е-підручників (е-посібників) – Acrobat Reader, Flash MX, 3D Studіo MAX (об’єднання двох останніх програм дає можливість створити навчальні програми, що дають змогу забезпечити впровадження нових технологій, які відповідають світовим стандартам у сфері інформатизації).

Людмила Сісіна,

головний бібліограф,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Комунікативний простір бібліотеки початку ХХІ ст.

Під впливом суспільних трансформацій та постійно оновлюваних інтернет- технологій, що презентують різні засоби створення та подання інформації в комунікаційних каналах, комунікативна діяльність сучасних бібліотек зазнає відповідних змін. У контексті висвітлення цих змін зроблено висновок про те, що зміна стереотипів і потенціал бібліотечних фондів, власна інформаційно-аналітична продукція, забезпечення швидкого доступу до масивів електронної інформації та сервісна практика, орієнтована на потреби різних груп користувачів, сприяють розширенню бібліотечного комунікативного простору, його змістовому наповненню та організації комунікативних осередків для інтелектуального розвитку громадян, культурного обміну і взаємодії, освіти, бізнесу, міжособистісного спілкування, проведення дозвілля тощо. Налагодження в бібліотечній системі ефективної інформаційно-комунікативної взаємодії між її учасниками забезпечує її сталість і подальший розвиток бібліотеки як джерела надійних інформаційних ресурсів.

Ольга Вакульчук,

кандидат історичних наук, завідувачка відділу пресознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Багатотиражні газети у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

У статті йдеться про специфічний вид газетної періодики – багатотиражну пресу, що виходила на території сучасної України у період від 1917 по 1997 р. і яка характеризується як феномен радянської доби, адже період її існування збігається з радянським періодом історії України. Як і вся радянська преса, багатотиражна справно виконувала свої основні функції – агітаційну, пропагандистську, організаторську, а також інформативну, виховну, освітню, розважальну, регулятивну. В НБУВ зберігається велика колекція багатотиражних газет – заводських, фабричних, шахтних, транспортних, навчальних закладів різних рівнів, установ, колгоспів, радгоспів, МТС тощо. Цей масив періодичних видань потребує вивчення, опрацювання і введення до інформаційного простору.

Ірина Беззуб,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Медіаосвіта батьків як складова медіаосвітнього простору

У статті досліджуються проблеми медіаосвіти батьків як складової частини формованої в Україні цілісної медіаосвітньої системи. Систематизовано наявні технічні засоби для батьківського контролю за використанням дітьми відкритих інформаційних ресурсів.
На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду узагальнено засоби формування медіакультури батьків. Батьківська медіакультура трактується як засадничий чинник захисту дітей від негативних медіа- впливів та формування ефективної інформаційної безпеки суспільства.

Висвітлено роль бібліотек як потенційних хабів у втіленні проєктів неформальної медіаосвіти для батьків та дорослих. Доведено, що сформована медіакультура батьків, а не обмеження у використанні гаджетів та інтернет-технологій є запорукою формування медіакультури дітей.

Олександр Жабін,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Консолідація показників українських учених, представлених у міжнародних наукометричних системах

Розглянуто проблеми, що пов’язані зі способами оцінювання ефективності наукової діяльності українських учених в умовах відсутності власного національного індексу наукового цитування. Обґрунтовано актуальність створення вітчизняного наукометричного проєкту з використання технології консолідації показників від наукометричних систем, таких як Scopus, Web of Science,
Google Scholar та Cybermetrics Lab. Особлива увага приділяється аналізу українського проєкту – інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки». Наведено концептуальні засади її побудови та висвітлено її головну джерельну базу – бібліометричні профілі вітчизняних учених, створені на глобальній інформаційній системі з вільним доступом Google Scholar.

Олена Веремчук,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Мукачівський державний університет 

Людмила Трачук,

кандидат історичних наук, cтарший науковий співробітник,

Державна науково-педагогічна бібліотека України
імені В. О. Сухомлинського 

Електронні каталоги у світлі вимог до сервісів нового покоління

Розглянуто електронні каталоги нового покоління як інноваційні продукти, у яких використовуються принципово інші, порівняно з традиційними картковими й друкованими бібліографічними ресурсами, структура, правила та технологія створення бібліографічних записів, у тому числі OPAC (Online Public Access Catalogue) – онлайн-каталог публічного доступу. Наведено вимоги до ОPAC, які дають змогу його використовувати людям з різноманітним рівнем інформаційної культури без посередників. Зазначається, що найбільш перспективним є пошук інформації за допомогою мобільного Інтернету, що обумовлює необхідність створення мобільних версій бібліотечних сайтів, зокрема каталогів, оскільки звичайні сайти, розраховані на перегляд з ноутбуків чи персональних комп’ютерів, для використання за допомогою мобільних пристроїв не пристосовані.

Іванна Гуржій,

кандидат історичних наук, науковий співробітник

відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Книжкові видання з бібліотеки Маріупольської жіночої гімназії у фондах НБУВ

На основі документальних матеріалів Інституту рукопису і відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського, а також залучення спеціальної літератури охарактеризовані книжкові видання з бібліотеки Маріупольської жіночої гімназії. Проведено дослідження історії створення навчального закладу та розглянуто специфіку викладання основних предметів. Подано інформацію про фондозасновників Маріупольської гімназії: педагога Феоктиста Хартахая (1836–1880) та філолога Олександру Генглез (1841–1915).

Єлизавета Кухарчук,

кандидат наук із соціальних комунікацій, молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Вікторія Копанєва,

кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки,

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Поглиблення взаємодії бібліотеки з цифровою наукою: організаційно-методичні засади

Констатовано, що прискорення переходу досліджень у цифрове середовище є новим викликом для бібліотек. Сформульовано концептуальну модель бібліотеки в середовищі цифрової науки. Досліджено організаційно-методологічну складову проблематики формування колекцій первинних дослідницьких даних та створення віртуальної лабораторії, яка буде слугувати предметно-орієнтованим «робочим місцем вченого». Наголошено, що впровадження організаційно-методологічних основ розвитку бібліотеки в середовищі цифрової науки потребуватиме управлінських рішень на трьох рівнях: на рівні наукової установи, до якої входить бібліотека (університет, інститут), відомчому і міжвідомчому. Зроблено висновок, що запропоновані організаційно-методичні принципи сприятимуть функціональній трансформації бібліотеки з інфраструктурного елемента науки в учасника дослідження.

Юрій Булгаков,

кандидат історичних наук,

завідувач відділу археографії Інституту архівознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Збірник наукових праць «Тепловые напряжения в элементах турбомашин» (засновник – академік А. Д. Коваленко) – період становлення (1961–1962)

У статті проаналізовано динаміку персонального складу авторів та тематичного спектра статей, представлених у випусках наукового збірника «Теплові напруги в елементах турбомашин» («Тепловые напряжения в элементах турбомашин») за 1961–1962 рр., які зберігаються в Національній бібліотеці України
імені В. І. Вернадського та є важливим джерелом для дослідження історії формування вітчизняних наукових шкіл з термомеханіки деформівного твердого тіла під науковим керівництвом академіка
А. Д. Коваленка. Визначено збільшення кількості залучених авторів та представлених доповідей, розширення географії авторів і дослідницьких завдань.

Марина Коломієць,

молодший науковий співробітник,

відділ археографії Інституту архівознавства,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Діяльність вченого-педіатра, члена-кореспондента НАН України Б. Я. Рєзніка у світлі архівних документів

Досліджено науково-організаційну та громадську діяльність члена-кореспондента НАН України Б. Я. Рєзніка, засновника сучасної одеської педіатричної школи, проаналізовано інформаційний потенціал документів ученого для досліджень з історії світової педіатричної науки у контексті вивчення його особового архівного фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Ліна Чернявська,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотечні установи США як центри жіночих і гендерних досліджень та гендерної освіти

Висвітлено більш як 30-річну роботу університетських, національних бібліотечних установ та бібліотечних об’єднань США як центрів освіти громадян і центрів жіночих та гендерних досліджень в американському суспільстві. Акцентується увага на досвіді системної багаторічної роботи бібліотечних установ щодо пошуку нових форматів спілкування студентів та викладачів, дослідників, націлених на сприяння підвищенню ефективності освіти з Women’s studies та жіночих і гендерних досліджень у цілому. Розглянуто бібліотечні інформаційні бази для проведення жіночих та гендерних досліджень і створені бібліотекарями ефективні системи навігації у розгалужених бібліотечних фондах.

Тетяна Мяскова,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Бібліотека Волинської православної духовної семінарії: історія заснування, функціонування

У статті розкрито історію створення та діяльність бібліотеки Волинської православної духовної семінарії в контексті історії існування безпосередньо духовного навчального закладу та в безпосередньому взаємозв’язку з історичними подіями кінця
XVIII – початку XX ст.

Подано огляд попередніх наукових доробок з історії бібліотеки семінарії та залучення нової джерельної бази дослідження, зокрема введення в науковий обіг інформації про бібліотечні каталоги, що розкривають склад фондів семінарської бібліотеки. Історію побутування книжкових фондів бібліотеки Волинської православної духовної семінарії розглянуто в контексті історичних подій минулого. Подано нову інформацію про тематичний склад і наявність періодичних видань у фондах бібліотеки духовної семінарії. Простежено долю основного фонду семінарської бібліотеки.

Володимир Удовик,

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Президентські бібліотеки США: історичні дискусії та тенденції розвитку

Дослідження пов’язане з вивченням форм організації, формування та збереження документальної спадщини президентів США. Розглянуто історичні дискусії та сучасні погляди на перспективи організації діяльності президентських бібліотек, зокрема зміну сталої моделі, сформованої наприкінці 30-х років ХХ ст. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні різних підходів до організації, збереження та популяризації документальної спадщини президентської влади. Завдяки розвитку інформаційних технологій, у США формується нова модель президентської бібліотеки, що забезпечує збереження документальних інформаційних ресурсів інституту президентства США в одному місці та надання цифрового доступу до них через світову мережу, а крім того – знижує витрати федерального бюджету на утримання окремої президентської бібліотеки. Сьогодні в багатьох країнах світу організовуються президентські бібліотеки, музеї, фонди, що займаються як збереженням документальної спадщини глави держави, так і сприянням її дослідженню та популяризації, а отже, американський досвід є цінним для цих країн.

Оксана Клименко,

кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Олена Сокур,

молодший науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Кодифікація вивчення бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства в системі наукових комунікацій

У статті репрезентовано кодифікацію актуальних підходів до вивчення бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства, які утвердилися на сучасному етапі розвитку бібліотечної науки. Аргументовано тезу, що представлені напрацювання у світлі проблеми, винесеної в заголовок, з одного боку, фактично не враховують взаємодії бібліотек як фундаменту реалізації їхньої місії, з іншого – представляють різноплановість еволюції бібліотеки як об’єкта бібліотекознавства в часі й просторі в контексті суспільних трансформацій.

Тетяна Добко,

доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник,

завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Віталіна Шкаріна,

науковий співробітник,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Джерельна база українознавчих досліджень у покажчиках змісту періодичних видань

Розглядаються бібліографічні покажчики змісту періодичних та продовжуваних видань, які є різновидом допоміжного покажчика до видання. Здійснено історико-бібліографічне узагальнення та визначено роль і місце покажчиків змісту часописів як важливої джерельної бази українознавчих досліджень; висвітлено історіографію та проблематику специфічного жанру бібліографічного посібника. Вперше системно досліджено друковані та електронні ретроспективні покажчики змісту періодичних видань, які відображають публікації в українських часописах, що виходили українською та російською мовами на території України і поза її межами упродовж 1844–2018 рр.