Підготовлено 12 випуск за 2020 рік інформаційно-реферативного бюлетеня «Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ». Огляд є результатом моніторингу найбільш авторитетних та популярних світових інформаційних джерел за період з 1 по 31 грудня 2020 р. Бюлетень містить тематично згруповані реферати публікацій провідних зарубіжних ЗМІ щодо актуальних подій у світі з участю президентів різних країн, оцінці їх діяльності та ролі інституту президентства в суспільно-політичному житті планети.

Вийшло друком монографічне дослідження, рекомендоване Вченою радою Державної установи «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України» та Науковою радою з наукознавства Міжнародної асоціації академії наук «Академічна наука країн світу», підготовлене провідними науковими працівниками ДУ «ІДНТПІН ім. Г. М. Доброва НАН України» О. О. Грачовим та В. І. Хорєвіним (головний редактор академік НАН України В. Л. Богданов).

Видання містить інформаційно-довідкові та аналітичні дані про академії наук 117 країн світу, відображає цілі та завдання академічних інституцій, їхню структуру та інформацію про перспективи розвитку академічної форми організації науки.

Детальніше за посиланням:

Грачев О. О. Академічна наука країн світу / О. О. Грачев, В. І. Хорєвін ; голов. ред. В. Л. Богданов ; ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України». – Київ : Фенікс, 2020. – 576 с.

У процесі реформування національної системи охорони здоров’я в Україні питання громадського здоров’я набувають нового значення. З метою врегулювання механізмів її створення був розроблений проєкт закону «Про систему громадського здоров’я», внесений на розгляд ВРУ 22.09.2020 р. Законопроєкт визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я. Однією з найдискусійніших стала норма законопроєкту щодо обов’язкової вакцинації. Адже у світі найефективнішим заходом попередження, обмеження поширення та елімінації інфекційних захворювань визнано вакцинопрофілактику. Крім штрафів і покарань за відсутність щеплень, велику роль відіграє якість медицини, доступність вакцин, інформаційна кампанія держави. Поки не відомо, яким на виході буде цей закон, але не хотілося б, щоб акценти в ньому змістилися настільки, що щеплення стануть виключно особистою справою кожного і залежатимуть від довіри українській системі охорони здоров’я. Ґрунтовніше про це у статті І. Беззуб «Громадська думка про правотворення», 2020, №18-19(203-204).

В Україні з 2016 р. активно здійснюється реформа судочинства. У цьому контексті вкотре на порядку денному постало питання участі народу у здійсненні правосуддя. Важливим елементом такої участі по праву вважають існування суду присяжних, який також потребує реформування. Подальший розвиток інституту присяжних є вагомою складовою судової реформи в Україні та може посприяти відновленню довіри громадян до судової гілки влади. Однак її успіх неможливий без істотного оновлення законодавчої бази на основі поглибленого вивчення і врахування кращого зарубіжного досвіду. Ідеться, зокрема, про розширення переліку справ, які розглядаються присяжними, доцільність збільшення кількості присяжних у судовому процесі, більш чітке розмежування повноважень суддів та присяжних, унеможливлення впливу професійних суддів на ухвалення рішень присяжними тощо. Розлогіше про це у статті І. Мищака «Громадська думка про правотворення», 2020, №18-19 (203-204).