Центр досліджень соціальних комунікацій пропонує взяти участь в обговоренні актуального дослідження Горового Валерія Микитовича, доктора історичних наук, професора, заступника генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Процес входження України і РФ в інформаційне суспільство як джерело міждержавних суперечностей».
Національний консенсус в Україні: історичний імператив, сучасні параметри, прогностична модель у 2016 році (Наукова доповідь)
Інформаційні чинники системи інтеграторів Донбасу і Криму в загальноукраїнській єдності (Наукова доповідь)
Секція 3. Бібліотека в структурі сучасних інформаційних комунікацій
Науковий керівник: Горовий В. М., заступник генерального директора НБУВ, керівник СІАЗ, д-р іст. наук, проф.
Учений секретар: Гранчак Т.Ю., зав. відділу НБУВ, д-р наук із соц. комунікацій.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центр досліджень соціальних комунікацій пропонує взяти участь в обговоренні актуального дослідження Горового Валерія Микитовича, доктора історичних наук, заступника генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського «Термінологічні характеристики постіндустріального суспільства». Нас дуже цікавить ваша думка! Обговорення дослідження
(Наукова доповідь за темою дослідження)
Інформаційні технології ХХI ст. створили нові можливості для загальноцивілізаційної еволюції, зростаючого значення інформаційних ресурсів у суспільному прогресі, для соціального розвитку, формування нової системи суспільних взаємовідносин, підвищення якості інформаційних обмінів і взаємовпливів, у тому числі на міждержавному рівні. Ці обміни і взаємовпливи можуть мати як позитивне, так і негативне значення, що не збігається з романтичними уявленнями про перспективи нового інформаційного суспільства.
(Наукова доповідь за темою дослідження)
Розвиток і захист національного інформаційного простору в умовах становлення сучасного інформаційного суспільства є основою вдосконалення соціальної структуризації суспільства на постіндустріальному етапі його розвитку, джерелом суспільного прогресу. Утвердження нової організації суспільства приносить державам і націям як нові стимули для еволюції, пов’язані з розвитком глобального інформаційного простору, міжнародних інформаційних обмінів, можливістю оперативного використання передового досвіду, нових наукових здобутків, так і нові суперечності, що виникають у суспільних відносинах між відживаючими й новими соціальними структурами, зумовлює нові проблемні ситуації у міждержавних відносинах. Такі суперечності особливо загострюються у зв’язку з нерівномірним розвитком націй і держав у сучасному світі і водночас утвердженням на основі електронних інформаційних технологій глобальної інформатизації, що стала спільним знаменником для всіх показників цього розвитку, для формування нової ієрархії в міждержавних відносинах, властивої інформаційному суспільству.
(Наукова доповідь за темою дослідження)
Глобальна інформатизація стрімко прискорила інтегративні процеси у світовому масштабі з їх позитивними й негативними впливами на всі держави і нації. Цивілізація увійшла в інформаційний етап свого розвитку, при якому технологічна система та енергетична база трансформуються в нову техно- та інфосферу, здійснюється перехід від сировини і енергії як основного виробничого ресурсу до інформації (Д. Белл). Усе це призводить до різкого прискорення всіх процесів самоорганізації суспільства.
В. Попик
Нові обрії інтеграції національного науково-інформаційного простору
1. Зміни, які відбуваються у інформаційному просторі, настійно вимагають пошуку нових дієвих стратегій інформаційно-бібліотечної діяльності. Сьогодні одним з найважливіших напрямів у цій справі виступає розвиток координації, кооперації та інтеграції зусиль не лише між самими бібліотеками, але й з іншими учасниками комунікативних процесів.
Проблемою проблем розвитку бібліотечної галузі є її адаптація до умов цифрової культури. Процес переходу на електронні технології і носії інформації йде прискореними темпами і недалекий той час, коли цифрова культура стане панівною. Вона визначатиме характер суспільних і міжлюдських відносин, інформаційних обмінів. Звичайно, це викликає необхідність суттєвих змін у діяльності бібліотек як історично сформованих центрів накопичення, збереження і поширення знань, інформації, культурних надбань.
Секція 3. Бібліотека як суспільно-інформаційний центр наповнення соціальних комунікацій
Науковий керівник: Горовий В. М., заступник генерального директора НБУВ, керівник СІАЗ, д-р іст. наук, проф.
Учений секретар: Гранчак Т.Ю., зав. відділу НБУВ, д-р наук із соц. комунікацій.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Національні інформаційні ресурси як інтегративний чинник вітчизняного соціокультурного середовища
(Наукова доповідь за темою дослідження)
Активізації національних процесів у сучасному світі сприяє розвиток інформатизації, збагачення інформаційної основи соціокультурних процесів новою інформацією. Однак інтересам національного розвитку відповідає насамперед інформація, створена у відповідній національній традиції або ж необхідним чином адаптована до цієї традиції із-за меж національного інформаційного простору. У зв’язку з цим при розгляді трансформації сучасної інформаційної основи, на якій відбувається еволюція держави й нації, набувають вагомого значення як особливості організації власного виробництва та використання інформаційних ресурсів в інтересах національного розвитку, так і врахування зовнішніх факторів, пов’язаних із впливами глобального інформаційного простору на національний інформаційний процес. При цьому слід зазначити, що в умовах сучасної України саме зовнішні фактори в розбудові національного інформаційного простору на сьогодні є превалюючими, що не завжди позитивно впливає на процес розвитку українського суспільства.
Національний інформаційний комплекс і його роль у глобальному інформаційному просторі
(Наукова доповідь за темою дослідження)
У процесі свого розвитку глобальний інформаційний простір забезпечив охоплення всіх сфер життя суспільства. На базі прискореного розвитку техніко-технологічних засобів в інформаційній діяльності він збагачується все більш ефективними можливостями проникнення в інформаційний простір кожної нації, держави, об’єктивно сприяючи культурній асиміляції, уніфікації розвитку за виробленими в процесі глобалізації шаблонами. У стратегічній перспективі такий розвиток інформаційної сфери сучасної цивілізації не є перспективним, оскільки одноманітним розв’язанням наявних проблем збіднює загальний арсенал можливостей для реагування на нові виклики, що надалі поставатимуть перед цивілізацією. Сучасні інтереси серед держав-лідерів сьогодення, провідних ініціаторів глобалізації, що насамперед відображаються на цьому етапі розвитку в характеристиках глобального інформаційного простору, закривають перед цими можливостями перспективу, і негативні впливи на інформаційний простір держав і націй посилюються.