Інтернет-піратствоІ. Беззуб, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Боротьба з інтернет-піратством в Україні: оцінки експертів

 

Широке використання Інтернету породжує не лише нові можливості, а й низку проблем щодо ефективного захисту та охорони прав інтелектуальної власності.

Перенесення зростаючої кількості літературних творів, фільмів, комп’ютерних програм у цифрове середовище породжує реальну загрозу зміни та фальсифікації цих творів, створення дешевих і високоякісних копій, їх широкого розповсюдження з порушенням авторських прав. Існує також реальна загроза підробки знаків для товарів і послуг, поширення комп’ютерного піратства тощо.

Основні види інтернет-піратства: аудіопіратство – копіювання та розповсюдження копій музичних композицій; відеопіратство – розповсюдження копій фільмів або телепередач на дисках, касетах та шляхом копіювання через комп’ютерні мережі; піратство літературних творів – незаконне розповсюдження авторських творів (із появою електронних бібліотек, що безкоштовно надають доступ усім бажаючим до текстів літературних творів, їх діяльність почала розглядатися деякими авторами як піратство); піратство комп’ютерних ігор – нелегальне поширення комп’ютерних ігор; піратство програмного забезпечення – нелегальне копіювання та розповсюдження програмних продуктів на дисках та через комп’ютерні мережі, що включає, також, зняття різноманітних систем захисту від нелегального використання.

Поширення інтернет-піратства відбувається завдяки недосконалості законодавства та відсутність дієвого механізму впливу на порушників авторського права і суміжних прав в Інтернеті.

Інтернет-піратство має глобальний характер, його неможливо побороти в окремій країні. Але світова спільнота і кожна окрема країна намагаються розробити дієвий механізм спрощеного та прискореного захисту авторського права в мережі Інтернет. На це спрямовані такі законодавчі акти та законопроекти, як: Директива ЄС «Про електронну комерцію» № 2000/31/ЕС від 08.06.2000 р.; Закон HADOPI, Франція, 2009; Digital Millennium Copyright Act (DMCA), США, 1998; ACTA – The Anti-Counterfeiting Trade Agreement.

Україна ніколи системно не вела боротьбу з піратством. Все, що робилося – це вибіркові речі. Але в останні кілька років ситуація суттєво погіршилася, і рівень піратства залишається надзвичайно високим.

Через постійне зростання піратства і недостатню увагу боротьбі з ним з боку держави, Міжнародний альянс інтелектуальної власності, що об’єднує сім найбільших асоціацій американських виробників контенту, включив Україну в список особливої уваги. Середній рівень піратства у світі становить 42 %, і тільки за 2010 р. воно нанесло збитків на 59 млрд дол. Головна проблема, як зазначається в дослідженні Альянсу ділового програмного забезпечення Business Software Alliance (BSA), у країнах, що розвиваються, де жителі не бачать різниці між ліцензійними та неліцензійними продуктами. Для порівняння, рівень піратства у Китаї становить 71 %, в Росії – 65 %, в Польщі – 54 %, в Угорщині – 41 %. Рівень комп’ютерного піратства в Україні становить 86 %.

Серйозні кроки у боротьбі з піратством Україна робила лише після того, як у 2001 р. потрапила до списку «Special 301», який складає торговельний представник США, і була змушена сплачувати суттєві штрафні санкції – 75 млн дол. щорічно.

Проблема захисту авторських прав, особливо в мережі Інтернет стає дедалі актуальнішою у зв’язку з відсутністю в Україні чіткої нормативно-правової бази захисту інтелектуальної власності.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» був прийнятий у 1993 р. (нова редакція – 2001 р). Передбачені цим Законом норми, які встановлюють способи захисту немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, потребують удосконалення шляхом внесення відповідних змін, з урахуванням особливостей використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет.

Тобто Закон повинен врегулювати використання у мережі творів науки, літератури і мистецтва, що охороняються авторським правом. Головними суб’єктами цих правовідносин є автори, правовласники, провайдери, творці сервісів в Інтернеті і всі користувачі.

Якщо спробувати з’ясувати у кожного з суб’єктів: який їм потрібен закон у сфері Інтернет, відповіді будуть різні. Правовласники насамперед наполягатимуть на такому законі, у якому формулювання про діяльність в Інтернеті не зобов’яжуть їх нести відповідальність за подану ними інформацію (про обсяг наявних у них прав), і природно, вони будуть прагнути покласти на провайдерів всю роботу щодо припинення порушень у мережі і зобов’язати їх за першою вимогою, без доказів і рішень суду, блокувати ресурс-порушника. І все це за рахунок коштів провайдера.

Позиція провайдерів стосовно майбутнього закону виглядатиме ближчою до здорового глузду. Провайдери готові блокувати нелегальний контент, якщо буде доведена його нелегальність: хоча б частково будуть представлені документи, що підтверджують права на розміщений нелегальний контент.

Файлообмінні ресурси, торренти і кінцевих користувачів цікавить виключно доступ до інформації як такої, що охороняється або не охороняється авторським правом. І ця категорія суб’єктів найчисельніша, її вимоги простота, адекватна вартість доступу до контенту, його кількість та якість.

Представники громадськості дійшли висновку, що законопроект «Про захист авторських та суміжних прав в мережі Інтернет» не відповідає правовим умовам сьогодення і не охоплює всього спектру проблем, які виникають з порушеннями в Інтернеті. Було прийнято рішення створити ініціативну групу для опрацювання даного законопроекту, метою якого стане налагодження рівноправної відкритої співпраці всіх представників легального бізнесу. Також у проекті мають бути враховані рекомендації експертів Європейського Союзу, США, положення Угоди про асоціацію та норми ЄС. Про це наголосила голова Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) А. Жарінова.

Головною метою запропонованого ДСІВ проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет» є забезпечення ефективного захисту авторського права і суміжних прав при порушеннях у мережі Інтернет, забезпечення можливості притягнення до відповідальності різних категорій суб’єктів, від яких залежить створення умов для правомірного використання об’єктів авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет.

Проект закону передбачає, що після отримання скарги від правовласника Держслужба буде повідомляти провайдерів, що на певному ресурсі є піратський контент. При цьому достовірність інформації, викладеної заявником у заяві, не перевіряється, і достатньо нотаріально засвідченого скріншоту такої веб-сторінки.

Проектом також передбачається, що протягом одного дня компанія повинна повідомити власника сайту про скаргу. Якщо той не вживатиме заходів з видалення піратського контенту або не подасть заперечення на претензію правовласника, провайдер буде зобов’язаний сам заблокувати або видалити контент. За невчасне блокування сайту провайдери нестимуть адмінвідповідальність, яка передбачає штраф до 17 тис. грн.

Пропоновані механізми давно відомі в зарубіжному законодавстві і мають багаторічну практику застосування для захисту авторського права в Інтернеті. Вони практично копіюють норми європейських директив і Закону США «Про захист авторських прав у сфері цифрової інформації в новому тисячолітті».

Для обговорення питань використання та захисту об’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет 23 липня 2014 р. у приміщенні Державної служби інтелектуальної власності України відбулося засідання робочих груп з питань захисту авторського права та суміжних прав і з питань захисту прав на об’єкти промислової власності в Україні. Зокрема, учасники заходу розглянули пропозиції до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет». З активною позицією та конструктивними пропозиціями щодо наявних проблем використання об’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет виступили представник ТОВ «Майкрософт Україна» В. Шаповал, заступник генерального директора з правових питань компанії MMI Group І. Колос, голова Всеукраїнського агентства авторських прав Ю. Гандзюк та голова Всеукраїнського об’єднання авторських і суміжних прав «Оберіг» С. Ступак.

З метою технічної допомоги Україні в розробці законодавчої бази, яка забезпечить дієвий та ефективний захист інтелектуальної власності в мережі Інтернет та підвищенні потенціалу регуляторних і правоохоронних органів України для дієвої та ефективної боротьби з цифровим та інтернет-піратством 1–2 та 4–5 вересня 2014 р. відбулися дводенні семінари «Захист прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет: законодавча база України» та «Боротьба з цифровим та інтернет-піратством». Заходи відбулися за підтримки Програми розвитку комерційного права (CLDP) Міністерства торгівлі США у координації з Відомством США з патентів і товарних знаків, Державною службою інтелектуальної власності України та Міжнародною федерацією фонографічної індустрії (IFPI).

У семінарах взяли участь старший юридичний радник CLDP Н. Езера, старший радник з правових питань IFPI Є. Блобель, юрист CLDP Д. Скринька, провідний експерт відділу правового забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності України О. Арданов, представники Посольства США в Україні, Експертної ради з авторського права Угорщини, Офісу патентів та торговельних марок Данії, міжнародні експерти та профільні юристи.

Учасники семінарів обговорили основні положення проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет», розглянули ряд важливих питань щодо міжнародних принципів, які лежать в основі захисту прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет, а також поділилися думками щодо ролі державних агенцій у боротьбі з інтернет-піратством в Україні. Експерти надали ряд рекомендацій для активізації зусиль проти порушень прав інтелектуальної власності, зокрема, щодо необхідності створення ефективних механізмів стримування, спрямованих проти несанкціонованого запису, посилення правозастосування проти основних каналів піратства в мережі Інтернет, розвитку відповідних спеціалізованих підрозділів по боротьбі зі злочинами в зазначеній сфері.

Проблеми запиту до провайдера від правовласника на блокування сайту і правопорушення, які виникають у зв’язку з цим, розглядалися 19 грудня 2014 р. на засіданні робочої групи з обговорення законопроекту ДСІВ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет».

Подальші кроки співпраці щодо розробки законопроектів про боротьбу з піратством у мережі Інтернет та про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав обговорювалися 27 січня 2015 р. на зустрічі голови ДСІВ А. Жарінової з міжнародними експертами – М. Фічором, представником Угорської ради з питань авторського права, і К. Райтом, радником Відомства Данії з питань патентів і торговельних марок.

Зміни в законодавчій базі для ефективної боротьби з порушеннями авторських прав у мережі Інтернет викликали гостру дискусію в суспільстві. Фахівці, експерти, аналітики, правознавці їх оцінюють по-різному.

Одні вважають, що боротьбі з піратством в Україні заважає, хоч як не дивно, дуже суворе законодавство (у разі завдання матеріального збитку на суму від 4 тис. грн порушник може позбутися волі на термін до 6 років).

Президент холдингу Internet Invest Group О. Ольшанський вважає, що порушення авторського права має економічний характер, тому для необхідно припинити кримінальне переслідування і ввести штрафи відносно розповсюджувачів піратського контенту. При занадто жорсткому законодавстві довести до кінця кримінальний судовий процес складніше, ніж адміністративний. Через це порушники авторських прав часто залишаються безкарними.

Держпідприємництво вважає, що цей проект закону суперечить Конституції України, Цивільному кодексу України та вимогам міжнародно-правових актів. У цивілізованій країні блокування сайтів повинно здійснюватися тільки за рішенням суду, а даний проект пропонує віддати подібні повноваження провайдерам, які є суб’єктами господарювання, а не органами державної влади. Також відсутня будь-яка відповідальність заявника, що дає можливість безкарного блокування «неугодних» ресурсів.

Такої ж думки і керуючий партнер юридичної компанії ProveGroup В. Кочкаров. Нові законодавчі ініціативи, у разі їх прийняття, дають змогу заблокувати практично будь-який інтернет-контент, у тому числі, журналістську статтю, фотографію або інформацію у Вікіпедії, що несе загрозу свободі слова і порушує як Конституції України, так і низку українських законів і міжнародних норм. Міжнародний досвід показує, що єдиною підставою для блокування будь-якого вмісту може бути тільки рішення суду (Великобританія, Австрія, Бельгія).

Частина фахівців вважає законопроект досить прогресивним документом, який чітко та детально регулює досудовий порядок врегулювання спорів щодо захисту прав на інтелектуальну власність в Інтернеті. Законопроект містить, у тому числі, зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України в розрізі відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Це може стати непоганим кроком у напрямі захисту прав авторів.

Цілком підтримуючи мету законопроекту щодо створення ефективних механізмів боротьби з порушеннями прав та інтересів правовласників у мережі Інтернет, юристи Jurimex не поділяють занадто загальний і неконкретний підхід до визначення підстав блокування і процедури, по якій це здійснюється. Запропоновані авторами проекту категорії є часто оціночними і створюють поле для зловживань, посягань на свободу слова і свободу доступу до інформації.

Законопроект підлягає оцінці не тільки з позиції захисту прав та інтересів власників авторських і суміжних прав, а й з точки зору існуючих суспільно-політичних реалії в нашій країні, зокрема, щодо стану свободи слова та доступу до інформації. Лише в разі безумовного висновку про те, що передбачувані переваги від прийняття закону виправдовують ризики, які він породжує, можна вести мову про внесення відповідних змін до законодавства.

На думку президента компанії «Воля» С. Бойко, українське законодавство про захист авторських прав достатньо розвинуте та не поступається європейським аналогам, але для того, щоб піратство в країні не досягло критичного масштабу, потрібно просто дотримуватися законів.

Безсумнівним нововведенням законопроекту є відсутність звичних корупційних механізмів: «уповноважених установ», обов’язкових реєстрів без яких практично жоден український закон не обходиться.

На переконання фахівців у цій сфері, однією з основних причин поширення інтернет-піратства в нашій країні часто є відсутність легального й водночас доступного контенту. При цьому доступний він має бути не лише з фінансового погляду – у користувача не має виникати проблем з його пошуком. Тільки після цього можна буде говорити про витіснення піратів з ринку.

Великим і невиправданим експерти вважають термін охорони авторського права. Необхідно скоротити його до п’яти років, а подальше використання і поширення об’єктів авторського права мають відбуватися без додаткового дозволу від правовласника, але з обов’язковою виплатою винагороди автору ще протягом п’яти років.

Профільними асоціаціями розроблена Дорожня карта щодо захисту інтелектуальної власності, яку розглянули на круглому столі в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі 22 січня 2015 р.

Дорожня карта являє собою скомпільований з ініціатив різних років документ із 24 пунктів, який фактично є планом дій на 2015 р. щодо боротьби з піратством в Інтернеті. За словами радника міністра економіки Я. Мірило, її створення ініційовано безпосередньо правовласниками, а не Мінекономіки.

Зокрема, уряд пропонує: продовжити публічну роботу над законопроектом Про захист авторського права в Інтернеті; за прикладом ініціативи «Чисте небо» створити освітню кампанію, яка розповідатиме про те, що піратство – це погано; встановити власників основних піратських ресурсів і публічно запропонувати їм провести «люстрацію контенту» у визначений термін; провести позапланові перевірки піратських ресурсів з оформленням актів; спростити процедуру доказів прав правовласника в суді; внести зміни до законодавства про рекламу (заборонити рекламу на піратських сайтах); провести PR-кампанію, яка поінформує громадян про незаконність кардшарингу (спосіб перегляду супутникових каналів без абонентської карти); посилити відповідальність провайдерів програмної послуги і телеорганізацій за порушення законодавства у сфері захисту авторських прав.

Під час наради зазначено, що на віртуальній платформі «Групи Google» розміщуються пропозиції та зауваження до законопроекту, які стосуються захисту авторських прав у мережі Інтернет, створена ініціативна група, яка обговорює оновлену концепцію проекту закону з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін. До цього процесу можуть долучитися всі бажаючі, отримавши доступ за посиланням: http://sips.gov.ua/ua/waiting_room.html.

На думку управляющого партнера АО «Юскутум» А. Афяна, ця дорожня карта демонструє, що його автори не розуміють, що потрібно робити з піратством, і якими методами з ним боротися. Кожен з пунктів по-своєму безглуздий і некомпетентний. Реальних ефектів зниження рівня піратства такі методи, навіть якщо станеться диво і вони будуть здійснені, не принесуть.

Боротьбу з порушеннями у сфері неправомірного використання об’єктів авторського права ведуть не лише державні органи, до компетенції яких належить виявлення та припинення правопорушень, а й легальні виробники об’єктів авторського права або суміжних прав.

Підприємці, музиканти, медійники, не чекаючи законодавчих змін, почали самостійно боротися з піратами. Так, у червні 2013 р. в Україні стартувала ініціатива чотирьох найбільших медіагруп (Inter Media Group, 1+1 Media, «Медіа Група Україна», StarLightMedia) «Чисте небо» з розвитку легального ринку відео і боротьби з піратством.

У січні 2015 р. на каналах медіа груп StarLightMediaта «1+1 медіа» стартувала соціальна рекламна кампанія «Ігноруй піратів! Не порушуй авторські права». Кампанія має дві цілі: актуалізувати проблему піратського бізнесу в свідомості суспільства, а також перешкоджати фінансуванню рекламодавцями українських сайтів-піратів. У кампанії – п’ять відеороликів, де українські зірки, з одного боку, і впливові гравці рекламного ринку, з іншого, закликають інтернет-глядачів не дивитися відео на піратських майданчиках, а рекламодавців – не фінансувати піратство, розміщуючи рекламу на майданчиках з нелегальним контентом.

29 травня 2014 р. відбулася конференція на тему: «Відкрити легальну музику в Інтернеті: зірки та експерти об’єднуються для захисту української музики». Учасниками конференції виступили фахівці з різних областей музичної індустрії: глава Коаліції виконавців та продюсерів України Д. Прикордонний, перший секретар економічного відділу посольства США в Україні К. Сміт, директор каналу М1 і представник ініціативи «Чисте небо» В. Коваль, генеральний продюсер «Просто радіо» А. Шабанов, С. Положинський (гурт «Тартак»), Олександр «Фоззі» Сидоренко (гурт «ТНМК»).

5 червня 2014 р. відбувся безкоштовний концерт «Музика легально» в Stereo Plaza, у якому взяли участь зірки української естради: одеський рок-гурт EPOLETS, ФІОЛЕТ, UЛІЯ ЛОРD, BAHROMA, ALLOISE, ТАРТАК, ДРУГА РІКА. Ідея рок-концерту – відмова від нелегального завантаження музики з Інтернету, на сайтах, які не мають договорів із виконавцями та продюсерами. Головні гасла концерту: «Проголосуй за легальний доступ до музики», «Проблема піратства – це і твоя проблема також», «Підтримай артиста» та «Коаліція продюсерів та виконавців».

Свої рецепти боротьби з нелегальним розміщенням контенту є й у гендиректора телеканалів М1 і М2 В. Коваля: він відмовляє в медіапідтримці тим музикантам, партнерами концертів яких є піратські сайти.

Боротьба Української антипіратської асоціації (УАПА), що представляє інтереси восьми українських і семи американських правовласників, полягає в «спілкуванні з сайтами-порушниками». Як розповів голова УАПА В. Ілінг, піратським ресурсам надсилають листи з вимогою блокувати та видаляти певні файли. Якщо сайт не реагує на вимоги видалити нелегальний контент, то звертаються до органів внутрішніх справ, переважно в підрозділи з боротьби з кіберзлочинністю та підрозділу з боротьби з економічними злочинами, які діють відповідно до закону.

Проблему боротьби з піратством у мобільних аплікаціях обговорювали на зібранні ініціативної групи представників десяти найбільших українських новинних сайтів («Обозреватель», «Цензор.нет», УНІАН, «Українська правда», «Кореспондент» тощо). Про це розповів один з учасників ініціативної групи Р. Андрейко, генеральний директор медіа-холдингу «Люкс». Причиною зустрічі стала поява в App Store і Google Play Market великої кількості аплікацій, які працюють як агрегатори контенту інших ресурсів. Завдяки цьому вони отримують суттєву перевагу перед аплікаціями виробників цього контенту, оскільки без витрат формують новинну стрічку не від одного ресурсу, а від їх необмеженої кількості. За словами Р. Андрейка, боротьба з піратством – завдання непросте, проте в даному випадку цілком реальне.

Про модифікацію свого пошукового механізму в цілях посилення боротьби з піратством оголосила Google. Нові заходи, що вводяться компанією, приведуть до того, що система буде більш явно спонукати користувачів до використання легальних ресурсів, типу Spotify або Google Play. Інновація в основному вже була схвалена британським професійним об’єднанням по захисту авторських прав BPI.

У заяві компанії також наголошують, що проблема мережевого піратства повинна вирішуватися не тільки за рахунок боротьби з незаконними провайдерами, а за допомогою створення більш доступних і досконалих легальних послуг. З точки зору Google, нерідко користувачі змушені вдаватися до піратських сайтів після того, як легальні ресурси виявляються не в змозі задовольнити їхні запити.

Активна боротьба з порушенням авторських прав у мережі Інтернет ведеться і у розвинутих зарубіжних країнах, де поширений такий порядок захисту інтелектуальних прав у глобальній мережі. Правовласники, виявивши порушення своїх прав, звертаються до передбачуваного винуватця з вимогою усунути їх. Якщо реакції немає, правовласники направляють відповідному інтернет-посереднику повідомлення за встановленою формою. Посередники вживають заходів щодо обмеження доступу до сумнівного контенту або видаляють його, щоб уникнути своєї відповідальності за сприяння порушенню. Власник такого контенту набуває право направити посереднику або правовласнику свої зустрічні заперечення, які ведуть до відновлення доступу до контенту, а спір передається на розгляд суду. Після дослідження всіх обставин справи вирішується доля спірного контенту, аж до блокування доступу до всього ресурсу, якщо він буде визнаний активно залученим у піратство. Це цілком логічний і досить простий порядок, що враховує права всіх задіяних осіб, одночасно мінімізуючи загрозу заподіяння шкоди чиїмось інтересам.

Загалом у боротьбі з онлайн-піратством пропонується докладати зусиль одночасно в таких напрямах: освіта, технології, законодавство та співпраця гравців індустрії.

Освітніми: у 2015 р. у Британії буде запущено програму Voluntary Copyright Alert Programme (VCAP), яка має «навчати» користувачів, переконувати їх не відвідувати сайти з нелегальним контентом. Кампанія з підвищення культури користувача, спрямована на «нерепресивний» шлях боротьби з піратством через поступове підвищення відповідальності та законослухняності користувачів, буде реалізовуватися за рахунок регулярних розсилок на адреси електронної пошти користувачів нагадувань про неприпустимість порушення законодавства про авторське право. На навчання правильній поведінці робить ставку і Австралія: запущений сайт Digital Content Guide, на якому є список сайтів, де розташований контент легально. Серед творців сайту – галузеві асоціації та гравці ринку.

Технологічними: японські дослідники з Aizu University і американські з Deakin University розробили нові цифрові водяні знаки, які допоможуть вичистити Інтернет від нелегальної музики. За ними можна буде знайти людину, яка першою завантажила захищений авторським правом файл в Інтернет.

Регулятивними: Сінгапур дозволив правовласникам блокувати сайти, що системно порушують їх права. Перший у списку – ThePirateBay, яким незадоволені FIFA і ліцензіати чемпіонату світу з футболу. Американська ж кіноіндустрія тисне на Visa і MasterCard, щоб платіжні системи не проводили платежі на певні сайти. Швейцарія модернізує своє законодавство: якщо скачування або перегляд нелегального контенту не регулюється законодавством, то закачування такого контенту на сайт стає незаконним, також на порядку денному швейцарських законодавців – блокування відверто піратських сайтів.

І навіть нелінійними: користувачам піратських сайтів разом з попередженнями про порушення закону розіслали троянський вірус. Такий лист отримали 30 тис. користувачів.

У Франції, на основі закону під назвою Hadopi Law, спрямованого на боротьбу з інтернет-піратством, діє принцип «трьох попереджень». Перше попередження надходить користувачу інтернет-послуг на електронну пошту, друге – вважається офіційним повідомленням про порушення, у результаті третього попередження спеціальне агентство має право позбавити порушника доступу в Інтернет.

У Японії був прийнятий дуже радикальний закон, відповідно до норм якого за скачування нелегальних файлів з Інтернету передбачається штраф у розмірі близько 25 тис. дол., або ув’язнення терміном на два роки, у свою чергу, за завантаження піратського контенту зі свого комп’ютера в мережу Інтернет передбачена відповідальність у вигляді штрафу на суму близько 130 тис. дол., або позбавленням волі на строк до 10 років.

Один з найбільш лояльних стосовно користувачів Інтернету, але при цьому один з найзаплутаніших, антипіратський закон у Нідерландах. Так, завантаження фільмів, музики чи книг у некомерційних цілях визнається домашнім копіюванням і залишається в рамках закону, проте за завантаження програмного забезпечення покладається покарання. Крім того, завантажувати піратські матеріали можна, а поширювати їх не можна – отже, всі торрент-трекери визнані незаконними, а їх користувачі можуть понести покарання.

Своє ставлення до інтернет-піратства висловли і представники духовенства. Так, турецьке управління у справах релігії (Діянет) опублікувало звернення до мусульман країни фетву (рішення щодо якогось питання, що виноситься муфтієм або іншим представником духовества) про гріховність інтернет-піратства. Як повідомили турецькі релігійні діячі, порушення майнових прав у сучасному світі з розвитком інформаційних технологій стає дедалі поширенішим явищем. Завантаження в мережі піратського контенту не тільки порушує права його авторів, а й позбавляє їх заслуженої оплати за свою працю і мотивації до створення нових продуктів. За словами представників Діянет, важливість оплати чужої праці неодноразово підкреслював ще пророк Мухаммед, і інтернет-піратство в цьому світлі представляється неугодною для мусульман дією.

Питання про неприпустимість піратства порушувалося мусульманським духовенством не тільки на Сході, а й у західних країнах. Так, північноамериканський богослов, шейх А. Кутті у зверненні до віруючих зазначав, що інтернет-піратство в ісламі еквівалентно звичайній крадіжці.

Питання про те, чи не суперечить скачування піратського контенту християнським нормам моралі, практично одночасно з Діянет порушили користувачі католицького порталу Crux.

Разом з тим кількість прихильників інтернет-піратів у світі стрімко зростає. У 2012 р. близько 200 тис. осіб по всій Європі взяли участь в акції протесту проти європейської угоди з боротьби з контрафактною продукцією (ACTA). Значні марші пройшли в Німеччині, Польщі, Словенії і Нідерландах. Демонстранти стверджували, що закон обмежує свободу слова в Інтернеті.

Крім того, у світі поширюється рух піратських партій. Перша Піратська партія була зареєстрована у 2006 р. у Швеції, а офіційно рух оформився у 2010 р. Рух постійно набирає популярність, і аналогічні партії є в багатьох країнах Європи й світу.

Треба зазначити, що рух піратських партій виступає не за можливість вільного скачування фільмів, музики чи комерційного програмного забезпечення. Головними цілями кампанії є: свобода і недоторканність приватного життя (як у рамках Інтернету, так і поза мережею), безперешкодне поширення вільної некомерційної інформації, реформа законодавства в галузі авторських прав і патентних угод. По всьому світу зареєстровані або ведуть активну діяльність 64 партії, членами яких є 600 тис. осіб. Щорічно проводяться «піратські» конференції, онлайн-з’їзди і онлайн-мітинги.

Таким чином, піратство – складне соціальне, психологічне й економічне явище. Примітивні правові механізми його регулювання свідомо збиткові, ідуть на користь комусь із учасників ринку і не відображають усіх потреб суспільства, різноманітних і мінливих. Українська влада прагне боротися з інтернет-піратством. Утім, методи, якими вона це робить, викликають багато запитань у суспільства й бізнесу.

Необхідність захисту авторських прав у мережі Інтернет є актуальною проблемою сьогодення і розв’язанням цієї проблеми може стати лише тісна співпраця власників авторських прав, державних органів та інтернет-користувачів, а також використання досвіду зарубіжних країн. Адже лише впорядковане законодавче регулювання, відповідальне ставлення автора до розповсюдження своїх творів та свідоме ставлення користувачів до авторських прав інших осіб можуть звести нанівець усі спроби порушення авторських прав у мережі Інтернет (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: Українська Антипіратська Асоціація (http://apo.kiev.ua/index.php); Журнал «Інтелектуальна власність в Україні» (http://www.intelvlas.com.ua); Економічна правда (http://www.epravda.com.ua); сайт IT Expert (http://itexpert.org.ua); Урядовий портал (http://www.kmu.gov.ua); Український інститут промислової власності (http://www.uipv.org); Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України (http://sips.gov.ua); юридичний портал Pravotoday (http://pravotoday.in.ua); Вищий господарський суд України (http://vgsu.arbitr.gov.ua); сайт NEWSru.ua (http://www.newsru.ua); проект MediaSapiens (http://osvita.mediasapiens.ua); Патентно-правовая компания «Инвента» (http://www.inventa.ua); Юридический блог компании Jurimex «Взгляд юриста» (jurblog.com.ua); Спілка кабельного телебачення України (http://sktu.org/index.php/ua/); проект BASIC GROUP (http://basicgroup.ua); Газета «Нова Година» (http://ng.pl.ua); MediaIndustry (http://mediaindustry.com.ua/); www.MusicUkraine.com (http://musiclviv.org.ua); «Український блог» (http://ukrainianblog.info); Forbes.ua (http://forbes.ua); Телекритика (http://www.telekritika.ua); NOVAГромада (http://novagromada.com.ua); Интеллектуальная собственность в Интернете (http://lexdigital.ru); TJournal (http://tjournal.ru); Mediasat – информационно-аналитический портал (http://mediasat.info); «proIT» (http://www.proit.com.ua; )Watcher (http://watcher.com.ua).