В. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. наук із соц. комунікацій

 Новорічні меседжі Президента П. Порошенка

 

Одним з останніх у минулому році інформаційних приводів, що спричинив жваве обговорення в ЗМІ, стала підсумкова прес-конференція Президента України П. Порошенка, яка привернула увагу значної кількості журналістів, експертів і громадськості. Президент більше двох годин спілкувався з журналістами. За інформацією ЗМІ, загалом П. Порошенко дав відповіді на 29 запитань, які стосувалися найактуальніших проблем сьогодення України. Зокрема, ставилися запитання щодо врегулювання воєнної ситуації на Сході України, мінських переговорів, проведення реформ, стабілізації курсу валют тощо.

Під час прес-конференції Президент звернув увагу насамперед на ту ситуацію, у якій опинилася Україна, і на основні фактори, завдяки яким вдалося призупинити реальні загрози територіальній цілісності після анексії Криму та економічний колапс. «Країна, де в середині року почалася пряма збройна агресія сусідньої держави проти нашої держави. Країна, у якої внаслідок безглуздої та безвідповідальної фінансової політики була знищена економічна база ще на початку року. Де-факто працювала ліквідаційна комісія з ліквідації українських Збройних сил, підрозділів безпеки, Міністерства внутрішніх справ, внутрішніх військ. Ніхто не очікував, що в умовах війни український народ буде настільки організований, настільки відповідальний, щоб провести найкращі президентські вибори в історії України. Одразу ж після них була запущена підготовка до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що й було зроблено 27 червня в Брюсселі», – підкреслив Президент.

Окремо П. Порошенко приділив увагу якісним змінам у політичному житті країни. За його словами, 26 жовтня в дуже непростих умовах, за величезних ризиків були проведені парламентські вибори. «Багато хто засуджував мене за рішення розпустити парламент і проголосити дострокові парламентські вибори. Практика і життя продемонстрували, що це був абсолютно правильний і виважений крок», – зазначив він.  Головним якісним результатом цих виборів, на думку глави держави, стало те, що в парламенті немає п’ятої колони, немає комуністичних зрадників, немає Партії регіонів. Водночас українське суспільство отримало тверду проєвропейську коаліцію, яка здатна взяти на себе відповідальність у ці дуже непрості часи.

Президент зупинився також на тих законодавчих змінах, які допоможуть провести якісно реформи в країні, зокрема на законі про люстрацію.  

Найбільше часу під час своєї промови на прес-конференції П. Порошенко приділив питанням зовнішньої політики та стримання воєнної агресії з боку Росії, забезпечення безпеки у світі. «Світ став менш безпечним, менш передбачуваним. Була зруйнована глобальна повоєнна система безпеки, вона більше не працює», – зазначив він.   

Безумовним фактором стримання загроз, що постали перед Україною, глава Української держави назвав мобілізаціюпротягомсеми-восьми місяців нечуваної міжнародної підтримки України. «Уперше в історії 16 вересня синхронно була ратифікована Угода про асоціацію в Європарламенті в Страсбурзі і у Верховній Раді України. І там, і там була конституційна більшість, що яскраво продемонструвала той рівень підтримки, який Україна має зараз. Це було видно на всіх міжнародних форумах, включаючи  Генеральну Асамблею Організації Об’єднаних Націй, де 100 держав підтримали позицію України, надавши нам значну моральну підтримку», – зазначив він.

У своїх коментарях щодо прес-конференції Президента експерти зараховують до основних успіхів у зовнішній політиці, крім підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, також поглиблення двосторонніх відносин України й США, зокрема ухвалення Акта на підтримку свободи в Україні, а також отримання Україною підтримки з боку міжнародної спільноти, зокрема в запровадженні міжнародних санкцій щодо Росії як відповідь на її агресію проти України. 

У цьому контексті цілком доречним став акцент Президента на розбудові української армії, зміцненні її боєздатності. Як зазначили експерти, він розуміє, що сьогодні українській армії виділена унікальна й значна роль у стриманні воєнної агресії сусідньої держави щодо України, у  вирішенні питань безпеки у світі. У зв’язку з цим, серед успіхів внутрішньої політики Президент назвав відновлення боєздатності Збройних сил України, а також консолідацію українського суспільства як політичної нації навколо ідеї незалежності України та її європейського вибору. П. Порошенко вважає, що за декілька місяців Україна створила одну з найбільш боєздатних армій на континенті. І вже нині до України, за його словами, приїжджають вивчати досвід, операції, технологію боротьби з гібридною війною.

У контексті висвітлення тактичних кроків з урегулювання воєнної ситуації в східних регіонах України Президент наголосив на тому, що в Донецькій і Луганській областях цю проблему може бути вирішено виключно політичним шляхом. «Воєнного вирішення питання по Донбасу не існує. Існує виключно політичне рішення конфлікту на Донбасі», – наголосив він.

За його словами, конфлікт у цих регіонах може бути затяжний. «Ризик заморожування конфлікту існує. І ми робимо все, щоб його не було», – зазначив П. Порошенко.  Він додав, що Донбас – це не Придністров’я. Разом з тим Президент окреслив ті кроки, які необхідно здійснити задля політичного врегулювання ситуації на Донбасі. На думку П. Порошенка, це можливо лише після проведення там місцевих виборів за українськими законами. Як відомо, проведення чергових місцевих виборів заплановано восени 2015 р.

Цю ідею поділяє і ряд експертів. Проведення місцевих виборів на Донбасі може посприяти очищенню Донецької та Луганської областей від представників самопроголошеної влади. Таку думку висловив політолог О. Палій. «Вибори – це спосіб виконати мінські домовленості, це документ, під яким стоять підписи ОБСЄ, Росії, самих терористів. Важливіше що на нормальних виборах, якщо вони будуть, бандформування не отримають ту підтримку, на яку розраховують. Після проведення цих виборів на політичному плаву з цих бандформувань, які контролюють великі міста і обдирають їх, залишаться одиниці – їхні лідери. Вибори – це хороші ліки від них», – зазначив він. Більше того, на його думку, у врегулюванні ситуації на Донбасі зацікавлена й Росія, для якої продовження санкцій з боку Заходу – це ризик. «Навряд чи Росія захоче такого падіння – на 5 % – ВВП, яке прогнозується, після запровадження ще більших санкцій. І взагалі обрушити свою економіку», – пояснив політолог.

Тому головний меседж, який озвучив Президент України щодо врегулювання воєнної ситуації на Сході України, це мирне врегулювання конфлікту. Він прямо зазначив, що якщо хтось хоче воювати, то це буде самогубством. Для країни й армії немає іншого шляху, крім мирного вирішення проблеми. Про жодну наступальну операцію не йдеться. За словами П. Порошенка, як головнокомандувача, для наступальних дій в української армії немає потужності. Тому режим припинення вогню триває.

Водночас, відповідаючи на питання під час прес-конференції в Києві, П. Порошенко заявив, що у випадку відходу боєвиків від мирних домовленостей Україна реагуватиме жорстко. Про невиключення жорсткої відповіді української сторони в разі подальшої воєнної агресії з боку Росії говорять і відповіді Президента України на запитання журналістів щодо трагедії під Іловайськом. Зокрема, П. Порошенко заявив, що про іловайський котел ніхто не забув. «Ніхто Іловайськ не забув і не забуде. За Іловайськ вже покарані сотні вбивць. Знаєте коли?.. 3 вересня ми зібрали все, що у нас тут тоді було: дві тактичні групи 95-й і 79-й бригад. І під керівництвом начальника Генштабу Муженка більше 1200 українських десантників і штурмовиків пішли в рейд по тилах Іловайська. І покарали: сотні вбивць або залишилися лежати, або поїхали додому в цинку», – наголосив він. (Водночас зазначимо, що ця заява викликала специфічний коментар у соцмережі народного депутата С. Семенченка – відомого командира батальйону «Донбас». Судячи з його слів, він не зрозумів, про який захід каже Президент. «Що за рейд помсти за Іловайськ? Петро Олексійович, Вас вводять в оману», – заявив депутат).

Не виключає Президент і можливості введення воєнного стану в східних регіонах країни в разі порушення процесу з мирного вирішення конфлікту. «Воєнний стан буде введено негайно моїм рішенням, рішенням РНБО, які будуть передані до Верховної Ради, якщо відбудуться перші наступальні операції від лінії зіткнення. Ніхто не буде коливатися жодної хвилини», – наголосив він. Глава держави зазначив, що на випадок такого розвитку подій розроблено плани дій для міністрів, керівників ОДА під координацією РНБО, розробляється план переходу економіки країни на воєнні рейки.

Відповідаючи на зауваження щодо доцільності дії режиму припинення вогню, глава держави наголосив, що за час прямих наступальних дій гинула велика кількість українських військовослужбовців, а з моменту запровадження режиму артилерійської тиші 9 грудня від артобстрілів не загинув жоден солдат. «Працює не тільки режим тиші, але й Мирний план. За час дії Мирного плану звільнено 1500 українських полонених. Не було б миру, не відомо, чи залишилися б ці люди живими», – пояснив свою позицію Президент.

У свою чергу, коментуючи заяви Президента під час прес-конференції, політологи озвучують й інші мотиви невведення воєнного стану в східних регіонах України. Зокрема, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» В. Небоженко зазначає: «Бюрократія боїться випустити владу зі своїх рук, а військові не готові, тому що тоді б зруйнувались корупційні схеми, бо тоді б всім – від олігарха до звичайного громадянина – довелося б захищати свою країну. До цього українська Адміністрація Президента не готова. А нам намагаються пояснити, що цим ми б налякали весь світ».

Експерт також прогнозує, що Президент не піде на введення воєнного стану, адже він виведе на авансцену справжніх бойових генералів. Більше того, АТО зручне тим, що ніхто не винен, коли відбуваються катастрофи, зате є переможці. Тому експерт сподівається, що наступу вже не буде.

Небезпечним для країни експерти називають також і впевненість Президента в тому, що в нього є повна інформація про події в зоні АТО. «Президент уточнив, що він єдиний, хто володіє всією повнотою інформації. І ми від нього нібито будемо дізнаватися про наступ, є він чи ні. А це вже дуже погано. Спецслужби протилежної сторони можуть цим користуватися», – зазначив В. Небоженко.

Продовжуючи тему пошуку шляхів мирного вирішення воєнної ситуації на Сході України, П. Порошенко повідомив, що має намір зустрітися з лідерами Росії, Німеччини і Франції 15 січня в Астані. «Мій дипломатичний рік розпочнеться 15 січня в Астані, де проводитиметься зустріч в “нормандському форматі”», – зазначив він. За словами Президента, міністри закордонних справ готують порядок денний і проекти рішень переговорів, які пройдуть в Астані. Відомо, що зустріч буде присвячена врегулюванню ситуації в Україні. Глава держави переконаний, що світ залишається цивілізованим і в нього є серйозні підстави для оптимізму, тому що весь світ об’єднався навколо України, продемонстрував дуже тверду єдність і солідарність з Україною. «Нормандський формат» передбачає участь лідерів України, Росії, Франції та Німеччини.

Вихід на більш ширший формат переговорів щодо врегулювання воєнної ситуації на Сході України позитивно оцінив екс-голова Служби зовнішньої розвідки України М. Маломуж. На його думку, «мінський формат» – це новий сценарій Росії. Двосторонній формат у площині українсько-російських переговорів не підходить, тому що В. Путін вдає, що він у конфлікті на Сході України не причому. У зв’язку з цим, українська сторона задіяла дипломатичний формат для налагодження контактів з метою залучення в переговорний процес інших країн. Спочатку необхідно використати можливості «нормандського формату» в Астані. Потім залучити до цього процесу країни, що входять у двадцятку  світу. Тобто виходити на глобальний рівень вирішення проблеми.

У планах Президента України, які він озвучив під час прес-конференції, головне, щоб на базі мирного плану, мінських домовленостей перетворити крихке перемир’я, яке сьогодні є на Сході України, у стійкий, забезпечений і тривалий мир. Повернути тимчасово окуповані території під контроль української влади. Відновити на цих територіях український суверенітет. «Зробити це можна лише на підставі Мінського протоколу, де враховані всі необхідні умови, щоб це було здійснено. Режим припинення вогню, негайне звільнення всіх заручників, наголошую, всіх, бо ці 150 – це не всі. І на сьогоднішній день група, яка створена в тому числі за участі Служби безпеки України, буде продовжувати активну роботу з пошуку заручників на окупованій території. Перші четверо були привезені. І це буде здійснюватися не в режимі обміну, а в режимі повернення наших хлопців додому», – повідомив П. Порошенко.

У цьому контексті Президент під час прес-конференції розкрив ключову умову Мінського протоколу, яка дуже швидко принесе мир. За його словами, вона дуже проста: перекриття кордонів і вивід іноземних військ з української території. «Тільки-но війська будуть виведені, ніякого конфлікту не буде. Його не існує. Він  надуманий. І перші кроки на звільнених територіях є яскравим тому підтвердженням. Хай поїдуть у Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Маріуполь і побачать, яким чином відновлюється українська влада на звільнених територіях. Це буде ще одне підтвердження того, що цей конфлікт принесений в нашу країну ззовні і ті, хто його приніс, окупанти і агресори, мають піти з нашої держави», – підкреслив він.

Коментуючи тему мінських переговорів щодо врегулювання воєнної ситуації на Сході України, експерти звертають увагу на те, що в Мінську не погоджують компромісних питань, а лише оформлюють раніше прийняте рішення. «Мінські переговори відбулися тільки після телефонних переговорів в “нормандському режимі”. Це означає, що в Мінську не погоджують компромісні питання, а лише оформлюють раніше прийняте рішення», – пояснив В. Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Те, що Президент П. Порошенко визначає переговорний процес як  один з важливих шляхів вирішення воєнної ситуації на Сході України, говорить і підписаний указ про делегацію України для участі в переговорах з Російською Федерацією щодо порушення нею своїх зобов’язань за міжнародними договорами України. Більше того, наразі розглядається можливість зустрічі в «женевському форматі» за участі президентів США, Франції, Росії, канцлера Німеччини й керівництва Євросоюзу. Також у своїй промові під час прес-конференції П. Порошенко підкреслив, що Україна наполягає на виконанні всіма сторонами мінських домовленостей, особливо в частині відведення військ і відновлення контролю за кордоном. При цьому  Президент озвучив і певні результати цих домовленостей. Зокрема, ішлося про те, що є певний прогрес у звільненні полонених, забезпеченні артилерійської тиші, у доступі представників ОБСЄ до перевірки виконання мінських домовленостей. Також уперше українська гуманітарна допомога потрапила в соціальні установи на захоплених бойовиками територіях.

У цьому контексті Президент України також звернув увагу й на ситуацію з окупованою Автономною Республікою Крим.Він наголосив, що припинення транспортного сполучення з півостровом і посилена перевірка засобів пересування – це заходи захисту від загроз, що можуть виникнути. «Немає ніякої блокади Криму.  Є заходи, які забезпечують захист України від диверсійних груп. Є заходи щодо захисту України, яка буде постачати електроенергію в Крим у випадку, якщо сама отримує електроенергію з Росії», – зазначив глава Української держави. Такі попереджувальні кроки є виправданими, і вони підтримуються не тільки в Україні. Президент підкреслив, що посилення заходів захисту в жодному разі не є засобом тиску. «Ми не збиралися і не збираємося використовувати блокаду, тим більше не збираємося використовувати це як елемент тиску, але ми будемо робити все для того, щоб захистити мир та спокій українських громадян, в тому числі від терористичної загрози», – зауважив П. Порошенко.

У своїх коментарях щодо мирного плану роз’язання проблеми військової агресії А. Новак, голова Комітету економістів України, зауважив, що П. Порошенко демонструє гіпердипломатичну м’якість, а Росія при цьому здійснює неофіційні й найбільш жорстокі дії на території України. «Усе це в підсумку ставить запитання, наскільки Президент України є щирим гарантом  державності України, конституційного ладу і чи дійсно його лозунги як кандидата на посаду гаранта відповідають офіційній політичній, економічній та управлінській позиції», – пояснив свій коментар до промови Президента під час прес-конференції експерт.

У свою чергу В. Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр», таку позицію Президента ведення політики у вирішенні питання військової агресії пояснює славнозвісною дипломатичною стратегією, яку П. Порошенко проявив у Мінську щодо того, щоб не заганяти В. Путіна в глухий кут і дати йому можливість вийти з конфлікту в Україні з гідністю. «Але я не вважаю, що Путіну ця стратегія допоможе – будь-які спроби умиротворити його викликають лише нові сплески ненависті. Також не було б нічого страшного, якби на питання “Чи загрожує та шантажує вас Путін?”, Порошенко зізнався в цьому і проявив би особисту мужність. Натомість, він не відповів на пряме питання, сказавши, що нічого не боїться. Зрозуміло, що Путін завжди шантажує Порошенка», – підкреслив він. За словами експерта, під час прес-конференції П. Порошенко весь час побоювався чимось образити Росію, він постійно знаходив щодо В. Путіна якісь коректні формулювання.

Під час прес-конференції глава Української держави окреслив також і перспективи України в напрямі атлантичної інтеграції. «Ми розпочинаємо роботу для досягнення Україною критеріїв, необхідних для членства в НАТО. Для цього нам знадобиться тривалий час, думаю, ми закінчимо цю роботу за п’ять років Я хочу реформувати країну, щоб вона відповідала стандартам НАТО та ЄС. І тоді, коли Україна буде відповідати цим критеріям, протягом п’яти-шести років буде прийнято таке рішення (про подачу заявки на членство в НАТО)», – зазначив П. Порошенко. Президент вважає позаблоковий статус кардинальною стратегічною помилкою для України, що дала змогу знищити українську армію.

Відповідаючи на запитання журналістів про проведення референдуму щодо приєднання України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО), Президент наголосив, що необхідно реформувати країну для того, щоб вона відповідала критеріям Євросоюзу й НАТО. «Коли Україна буде відповідати цим критеріям, а, найбільш вірогідно, це буде зроблено в рамках виконання “Стратегії реформ-2020” протягом найближчих п’яти-шести років, народ України визначиться щодо членства в НАТО», – пояснив він.

Як відомо, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» був ініційований Президентом і підтриманий Верховною Радою конституційною більшістю 23 грудня. У документі зазначається, що відмова від позаблокового статусу дасть змогу повноцінно реалізувати пошук більш дієвих механізмів захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності держави з урахуванням незворотності законодавчо закріпленого зовнішнього курсу, спрямованого на набуття членства у Європейському Союзі. 

Важливим для українського суспільства став меседж від Президента про необхідність реформувати правову сферу, зокрема йшлося про деполітизацію Вищої ради юстиції. «Нам потрібно мати незалежну гілку влади, яка буде притягувати до відповідальності корупціонерів і негідників.  В Україні не діяла Вища кваліфікаційна комісія суддів», – зазначив П. Порошенко. За його словами, вона була запущена в роботу. Вища рада юстиції може приймати рішення щодо суддів, притягати їх до відповідальності. Її першим рішенням було притягнення до відповідальності судді, який відпустив з-під варти командира загону «Беркута».

Більше того, відповідаючи на запитання журналістів, чи задоволений він роботою Генерального прокурора України В. Яреми, Президент відповів: «Мене не задовольняє робота Генеральної прокуратури. Я впевнений, що кроки по антикорупції за шість місяців мали б бути значно більшими. І мене категорично не влаштовує розслідування справ по вбивствам на Майдані». За його словами, потрібно зважати, що був прийнятий закон про амністію тих, хто був по той бік Майдану. Потрібно було знайти тих, на кого амністія не поширювалася. Уже сьогодні трьох суддів, які відпускали з-під варти винних у смертях на Майдані, звільнено.

П. Порошенко також закликав громадськість зрозуміти результати, коли вперше в історії України затримано керівників традиційних об’єктів корупції – Укрзалізниця, «Укрспирт», Укрпошта та ін. Він нагадав, що, згідно з новим законом про прокуратуру, вона повинна здійснювати не слідство, а дві інші функції – нагляд і представництво в судах.

Водночас експерти при розгляді правових аспектів прес-конференції Президента виділили один дуже важливий момент промови П. Порошенка. «Він сказав дуже важливу річ: Ярема не садитиме друзів, але посадить ворогів. Це Президент проговорився, звичайно. Мабуть, це і є один з найбільш ключових його меседжів», – заявив голова соціологічної служби «Український барометр» В. Небоженко. За словами політолога, Президент наполегливо захищає всі свої кадрові помилки. «Коли журналісти попросили в нього хоча б кадровий звіт, виявилося, що всі, кого він призначав (а Президент, мабуть, людина дуже честолюбна і схожий цим на В. Януковича), гідні найкращого життя в Україні», – додав експерт.

Під час прес-конференції Президент приділив увагу питанням, що відображають стан справ в економіці країни. Він оголосив, що нинішній курс української валюти – 17–19 грн/дол. – не відповідає реальному стану справ в економіці країни й купівельної спроможності національної валюти. «Значна складова тут паніки. Цю паніку потрібно зупинити», – наголосив П. Порошенко. На його думку, валютна паніка зменшиться після нових домовленостей із МВФ. Тобто взято курс на нові запозичення. «Коли в нас з’являться потужні поповнення валютних резервів, тоді інвестори будуть набагато більше вірити в країну», – зазначив Президент.

У свою чергу для експертів стало незрозумілим після завершення виступу Президента, як Україна у 2015 р. виходитиме з економічної кризи. Під час підсумкової прес-конференції П. Порошенко так і не розповів журналістам, що буде з економікою країни в 2015 р. Таку думку висловив голова соціологічної служби «Український барометр» В. Небоженко. «Так, ми знову будемо брати в борг, і це дозволить трохи знизити курс долара. Але немає економічної політики, ми не почули про неї навіть від Президента. Це дуже насторожує», – підкреслив експерт.

Під час прес-конференції журналісти ставили питання Президентові з приводу продажу корпорації Roshen і торгівлі з Росією. «Питання про Roshen – до Roshen. Повторюю, я до нього не маю ніякого відношення. Я не знаю про обсяги торгівлі з Росією. Але я знаю, що їх майже не існує», – заявив П. Порошенко. За його словами, Росією обмеження на Roshen були введені ще в 2013 р. і мільярди рублів були арештовані на рахунках корпорації. На запитання щодо продажу Roshen Президент повідомив, що передав у трастове управління і він позбавлений на корпорацію будь-якого впливу. Якщо не вдасться продати Roshen новому власнику, він продасть його менеджменту корпорації.

Водночас П. Порошенко заявив, що не має намірів продавати належний йому телевізійний 5-й канал, зазначивши, що ніколи не давав обіцянок про його продаж.

Під час своєї промови глава держави озвучив важливі завдання, які необхідно виконати в найближчій перспективі. Мегазавдання – це проведення реформ і створення всіх умов для економічного зростання в 2016 р. «Зараз нам треба стабілізувати економіку, запустити нові реформи, які забезпечать абсолютно іншу позицію щодо інвестиційного клімату, рішучі кроки в забезпеченні верховенства права, судову реформу, ефективні дії щодо боротьби з корупцією. Це все допоможе нам зробити дуже просту річ – конвертувати високий міжнародний авторитет, який сьогодні має Україна, в прямі іноземні інвестиції», – підкреслив П. Порошенко.

Крім того, дуже серйозним викликом залишається боротьба з корупцією. «Найближчим часом, одразу після свят, попередньо 8–10 січня, відбудеться моя зустріч з новопризначеними трьома трійками від Президента, уряду та парламенту для формування керівництва Антикорупційного бюро. Декілька потенційних кандидатів дають мені дуже серйозні підстави для оптимізму. Всі корупційні справи негайно будуть переведені до Антикорупційного бюро», –  повідомив він. За його словами, з чистого листа, використовуючи найкращий міжнародний досвід, будуть зроблені кроки, які продемонструють, що людей, які матимуть імунітет від антикорупційних розслідувань, у країні не буде.

Дуже важливо, за словами Президента, буде на саміті в Ризі в травні 2015 р. прийняти рішення про безвізовий режим. «Усі необхідні складові для цього є. Українці, нарешті, мають їздити без віз по всій Європі», – підкреслив П. Порошенко.

У контексті розгляду питань про реформи, озвучені під час прес-конференції, експерти зауважують щодо відсутності конкретики в промові Президента стосовно зроблених кроків і необхідності презентації документа «Стратегія-2020». Зокрема, політолог  В. Подгорна зауважує, що Президент озвучив ідею реформ, про які всі говорять, але все це хочеться побачити на рівні справжньої політики з точки зору демонополізації економіки, зменшення впливу олігархів і створення рівних можливостей для всіх представників бізнесу. «Чого я не побачила – конкретики. Усі вісім напрямів реформ, які означив Порошенко, були ескізними. Він говорив про групу, яка працювала над розробкою реформ і яку очолює Д. Шимків. Але хотілося б побачити сам документ “Стратегія-2020” та її візуальну презентацію – як це роблять зазвичай», – підкреслила експерт. На її думку, громадськість хоче почути, що в команді Президента є адекватні люди, які все це правильно осмислюють, почути модерний порядок денний, яким його бачить Президент і його команда та яким він бачить майбутнє України: міжнародні спеціалізації, акценти в політиці, критерії, які визначають рух реформ.

Подібної точки зору щодо відсутності в промові Президента заяв про конкретні справи в проведенні реформ дотримується іВ. Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр». Він підкреслив, що для початку, щоб проводити реформи, не треба заявляти про те, чого Україна гостро бажає та чого всі потребують – реформи в судах, податковій системі тощо.«Для початку треба було без зайвого галасу провести реформу президентської влади, РНБО, яка ледь животіє. Необхідно було провести реформу другого стовпа президентської влади – корпусу губернаторів, адже там є люди, які ненавидять Україну та працювали в режимі особистої влади Януковича, і є люди як Коломойський, які майже б’ються за Україну. Така солянка з губернаторів ніколи не існувала в Україні. Нарешті треба було провести реформу місцевої адміністрації. Том, якби Порошенко спочатку провів реформу президентської влади, тоді б можна було повірити, що він готовий вирішувати проблеми за всіма іншими напрямами», – зауважив він.

Значні зауваження щодо озвученої «Стратегії-2020» висловив і А. Новак, голова Комітету економістів України. За його словами, Президент, очевидно, неадекватно оцінює економічну ситуацію, якщо обіцяє до 2020 р. ввійти у двадцятку легкості ведення бізнесу. Найбільше занепокоїли експерта оприлюднені реформаторські кроки, що вказують на те, що механізм державного управління має зростися  з бізнесом і найвищі посади в системі мають бути  віддані бізнесменам. «А це означає, що в такому разі в рейтингу Україні не світить не те що двадцяте, а дай Боже, щоб на 120-му опинилися. Адже розділення влади і бізнесу – один з ключових критеріїв ефективності державного партнерства», – зазначив економіст.

Ці зауваження доповнює оцінка директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Р. Бортника. За його словами, під час підсумкової прес-конференції Президент П. Порошенко не представив цільного плану з виходу з кризи й мало уваги приділив вирішенню економічних проблем. «Був набір відповідей на стандартні журналістські запитання, але не було конкретного плану по виходу зі складної кризової, військової, соціально-економічної ситуації і конкретного механізму, як він збирається лікувати країну. З боку журналістів ми не бачили підлабузництва – вони намагалися поставити гострі запитання, але Президент на деякі запитання відповідав досить поверхово. Всі очікували від Президента підсумків року – зрозумілих цифр, обґрунтувань, спираючись на що можна зробити план на наступний рік. Це Президент упустив. За три години прес-конференції це можна було якісно розкрити», – вважає політолог.

Щодо організації прес-конференції Президента України експертив переважній більшості надали позитивні оцінки. Як заявив політолог К. Бондаренко, під час прес-конференції не було раніше підготовлених запитань, як це було на подібних заходах попередніх президентів. «Це ноу-хау Порошенка. Але і не відчувалося звичайної комфортної ситуації, в якій перебував глава держави. Звичайно, для Путіна, Обами, Кучми, Ющенка і Януковича питання заготовлювалися, на які вони потім відповідали. А всі робили вигляд, що це імпровізація», – зазначив він. За його словами, П. Порошенко спробував дійсно зімпровізувати й таким чином попав у деяке агресивне середовище, тому що журналісти його не жаліли й ставили різкі запитання.

Свою позитивну оцінку прес-конференції Президента надав директор Центру політичних досліджень GMT group А. Луценко. Він вважає, що прес-конференція П. Порошенка була сучасною. «Порошенко із самого початку обіцяв, що таке спілкування з пресою стане традицією. Це добре, оскільки, як відомо, ми йдемо в ЄС, а там таке спілкування з журналістами загальноприйнятне», – зазначив політолог.

У свою чергу директор Центру політичних досліджень «Пента» В. Фесенко підкреслив, що Президент України П. Порошенко виглядав на своїй прес-конференції дуже впевнено. «Якщо порівнювати підсумкову прес-конференцію В. Путіна, який є асом у спілкуванні з народом, то дуже показовим є початок конференції в Путіна і те, як це було в Порошенка», – стверджує експерт.

Позитивний крок під час прес-конференції, як вважає політичний аналітик О. Палій, П. Порошенко здійснив у тому, що показав свою готовність чути суспільство. «Він прислухається до суспільства, але поки не навчився іти попереду суспільства. Але факт того, що він прислухається, очевидний. Видно, що він готовий реагувати на те, як суспільство, у свою чергу, реагує на питання», – зазначив політолог. За його словами, П. Порошенко нормально тримався, відповідав на всі запитання. До речі, від В. Януковича Президент П. Порошенко відрізнявся кардинально, особливо в плані відкритості.

До цих оцінок приєднався і професор політології О. Гарань. Зокрема, він підкреслив, що конференція довела, що П. Порошенко, на відміну від В. Януковича, не боїться гострих питань: «Йому їх ставили, він на них відповідав. Це показує, що є контроль громадськості над Президентом. І це добре, це значить, що Порошенко працює не у вакуумі. Хоча було видно, що на деякі питання йому було відповідати некомфортно», – підкреслив експерт.

Єдиний момент, який оцінили експерти з критикою, стосувався безпосередньо запитань журналістів. За його словами, деякі журналісти, які ставили питання, показали дуже низький рівень. «Неприємно дивитися на таких журналістів. Якщо ти ідеш і задаєш запитання, то перед цим хоча новину прочитай», – зауважив О. Палій.

Попри ряд позитивних оцінок щодо організації прес-конференції в експертів виник і ряд зауважень. Зокрема, Президенту України П. Порошенку так і не вдалося відзвітувати перед українцями про свою роботу. Таку думку висловив голова соціологічної служби «Український барометр» В. Небоженко.«Прес-конференція – підсумкова подія, а Президент говорить так, ніби виступає на звичайній суботній зустрічі. Президенту потрібно було добре підготуватися, запропонувати якісь нові ідеї, адже його слова підбивають підсумок цілого року. У нього є повноваження, така традиція – Президент підбиває підсумки для країни. Він цього не зробив», – зауважив він.

Експерти також зазначають, що під час прес-конференції відчувалися елементи шоу й піару, особливо коли П. Порошенко починав своєрідно загравати з журналістами. «Останні, до речі, не дуже то і старалися, щоб змусити Президента “пітніти”. З такою “зоною комфорту” поза кадром залишилося чимало питань, які хвилюють суспільство. Наприклад, ми так і не почули, чи здатна наша країна зупинити Росію, якщо та піде війною далі? Чи як Президент вирішуватиме кадрову політику, яка потребує системних змін? І тут питання не тільки до чиновників-попередників, а й до тих, хто був призначений за 100 днів президентства Порошенка: керівництво Міністерства оборони, Національного банку», – зауважує оглядач І. Капсамун.

До цієї думки приєднався і В. Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр». На його переконання, безпосередньо прес-конференція була дуже добре підготовлена, П. Порошенко, швидше за все, знав більшість питань, тому і знаходив на них нормальні відповіді. «Хіба що крім питання щодо мотивації – чому його син пішов у депутати за мажоритарним округом у Вінницькій області. Пояснення того, що син Петра Олексійовича зробив це сам, адже він є дорослою людиною, нагадує пояснення В. Януковича, чому його син став мультимільйонером за пару років. Треба було шукати більш серйозне обґрунтування сімейного підряду Порошенків у політиці», – підкреслив експерт. Він стверджує, те, що питання журналістів не змусили П. Порошенка нервувати, пояснюється структурою президентської конференції, яка всюди однакова в усіх президентів на території східної Європи. У багатьох випадках це були заготовлені питання – навіть ті, які виглядали несподіваними.

Таким чином, перша підсумкова прес-конференція Президента України продемонструвала суспільству, що навіть скептичні зауваження експертів щодо заготовлених наперед запитань не змогли знівелювати один з головних позитивних меседжів: влада готова іти на діалог із суспільством, суспільство чують. Водночас суспільство так і не почуло головних підсумків роботи влади у сфері внутрішньої політики у 2014 р., анонсів про наміри чи готовність реалізовувати структурні реформи в Україні.Адже на порядку денному стоїть вирішення завдання реалізації реальної антикорупційної боротьби, вироблення стратегії відносин з анексованим Кримом, притягнення до відповідальності винних у злочинах проти Євромайдану. До пріоритетних завдань фахівці також відносять модернізацію армії, реформу судової системи й правоохоронних органів, децентралізацію та адміністративну реформу. В економічній сфері експерти звернули увагу на необхідність податкової реформи, створення умов для розвитку малого й середнього бізнесу, послаблення впливу олігархів і загальної лібералізації ролі держави в управлінні економікою. На ці запитання суспільство й очікувало почути коментарі Президента під час підсумкової прес-конференції. Це було б внутрішньополітичним компромісом – компромісом навколо системних питань у політиці й економіці, унаслідок яких можуть більш чітко сформуватися інтереси держави, не тільки в боротьбі із зовнішньою агресією, але й у боротьбі за розвиток країни.

Найбільше позитивної реакції як в експертів, так і в громадськості викликало новорічне привітання Президента П. Порошенка. Своє привітання Президент озвучив  у кадрі разом з громадянами України, що беруть активну участь в її захисті й розбудові. Цим П. Поршенко підкреслив наміри влади до активної співпраці з громадськістю. У привітанні глава держави говорив трьома мовами: українською, російською та кримськотатарською. Це підкреслювало, як зазначалося в новорічному привітанні, гасло минулого року: «Єдина країна» – «Единая страна» – «Бір дєвлєт». «Важкі випробування зміцнили нас. Як народ ми стали нерозлийвода, ще міцніше згуртувалися в політичну українську націю», – наголосив Президент. П. Порошенко нагадав у цей момент співвітчизникам, що рік, що минає, був найважчим за останні сім десятиліть, з 1945 р.: «Лютий ворог зазіхнув на наші життя, територію, свободу, незалежність. Та вся країна – від малого до старого – стала на захист Батьківщини. Цю вітчизняну війну ми обов’язково виграємо, бо вона для нас – справедлива. На нашому боці – правда! З нами – Бог!»

У зв’язку з цим, глава державу у своєму привітанні звернувся до громадян, щоб, перш ніж наповнити келихи, за мить до 12 ударів, які сповістять про Новий рік, і перед тим, як заспівати «Ще не вмерла», разом, всією Україною вшанувати пам’ять воїнів, які віддали своє життя за Україну, і пам’ять мирних громадян, які загинули з вини агресора.

Він подякував кожному за внесок у захист країни й побажав усім насамперед довгоочікуваного, тривалого миру. «Хай збудеться пророцтво Шевченка: “І на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі!” Ян’и йилиниз хайирли олсун, азіз ватандашлар! С Новым годом, дорогие соотечественники! З Новим роком, дорогі співвітчизники! Миру вам, щастя, добра! З Новим роком, Україно!» – привітав Президент (Матеріал підготовлено за інформацією таких джерел: Офіційне інтернет-представництво Президента України П. Порошенка (http://www.president.gov.ua); Центр прикладних політичних досліджень «Пента» (http://penta.org.ua); Українська правда (http://blogs.pravda.com.ua/authors/yakhno/54a4369667773); Uainfo (http://uainfo.org/blogosphere/politika/469231-.html); Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва (http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/gromadska-roku.htm); ЧАО «Международный медиацентр-СТБ» (http://vikna.stb.ua/2014/12/29/nabolili-zapitannya-pres-konferentsiya-prezidenta-ukrayini); Zik (http://zik.ua/ua/news/2014/12/29/prezydent_kazhe_shcho_nezadovolenyy_robotoyu_gpu_553032); 5 канал (http://www.5.ua/polityka/preskonferenciya-prezidenta--pidsymki-66214.html).