Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для науковцівН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ 

Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для науковців

 

1 січня 2021 р. розпочалася Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (Horizon Europe) на період 2021–2027 рр. План програми, розроблений Європейською Комісією, передбачає протягом вказаного періоду підвищення фінансування науки в ЄС на 50 % для подолання кризи, що спричинена поширенням COVID-19. Загальний бюджет програми «Горизонт Європа» становить 95,5 млрд євро, це на 30 % більше, ніж було виділено на попередню науково-дослідну програму «Горизонт 2020».

Пропозиції щодо Horizon Europe Європейська Комісія сформувала, беручи до уваги проміжні підсумки програми Horizon 2020, доповідь незалежної групи високого рівня на чолі з П. Ламі про вплив науково-дослідних й інноваційних програм ЕС, та у рамках наступного довготривалого бюджету ЕС (The Commission's proposal for Horizon Europe | European Commission (europa.eu)).

Загальний підхід до програми Horizon Europe, її мета, завдання та структура окреслені у презентації, викладеній на сайті Європейської Комісії  23-ма мовами (horizon_europe_en_investing_to_shape_our_future.pdf (europa.eu)). Глобальні цілі, які мають бути досягнуті в рамках програми, Європейська Комісія сформулювала так:

  • зміцнення європейської науково-технічної бази та європейського дослідницького простору;
  • підвищення інноваційного потенціалу та конкурентоспроможності Європи;
  • реалізація пріоритетів суспільства, підтримка соціально-економічної моделі та цінностей Європи.

Метою програми Horizon Europe є вирішення глобальних проблем і  сприяння промисловій модернізації шляхом узгоджених дослідницьких та інноваційних зусиль.

Структура програми включає в себе три взаємопов’язані блоки:

I. Передова наука (Excellent Science).

П. Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness).

Ш. Інноваційна Європа (Innovative Europe).

Відносно самостійним напрямом виступає програма «Євроатом», що запроваджується з метою забезпечення співробітництва в галузі цивільних наукових досліджень і технічних розробок у сфері ядерної безпеки та радіаційного захисту.

Виокремлено категорію «Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору»(Widening Participationand Strengthening the European Research Area).

Структура програми Horizon Europe відрізняється від структури «Горизонт 2020» (напрями «Передова наука», «Соціальні виклики» та «Промислове лідерство»). Нова програма робить акцент на розвитку інновацій, тоді як промисловий напрям об’єднано із соціальними викликами в один блок.

Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для науковців

Structure of Horizon Europe

 

Єврокомісія пропонує бюджет програми Horizon Europe в розмірі близько 100 млрд євро, у тому числі:

– 52,7 млрд євро на «Глобальні виклики та європейську індустріальну конкурентоспроможність»;

– 25,8 млрд євро на «Передову науку»;

– 13,5 млрд євро на «Інноваційну Європу»;

– 2,4 млрд євро на «Євроатом».

Основні блоки програми Horizon Europe містять низку кластерів, кожний з яких спрямований на визначені Європейською Комісією галузі діяльності. Зокрема, блок I «Передова наука» має кластери:

• Європейська Дослідницька Рада (ERC).

• Дії Марії Склодовської-Кюрі (MSCA).

• Дослідницькі інфраструктури.

Блок ІІ «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність» включає кластери:

• Здоров’я (охорона здоров’я протягом життя; неінфекційні та рідкісні захворювання; інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров’я, включаючи персоніфіковану медицину; екологічні та соціальні визначники здоров’я; інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов’язані з бідністю та знехтуваними захворюваннями; системи охорони здоров’я).

Культура, креативність та інклюзивне суспільство (демократія та влада; соціальні та економічні трансформації; культура, культурна спадщина та креативність).

Цифрова безпека для суспільства (суспільства, стійкі до стихійних лих; захист і безпека; кібербезпека).

Цифрові технології, промисловість та космос (промислові технології; передові матеріали; Інтернет наступного покоління; кругова промисловість; космос, включаючи спостереження за Землею; нові сприяючі технології; ключові цифрові технології, включаючи квантові технології; штучний інтелект та робототехніка; передові обчислення та великі дані; низьковуглецева та чиста промисловість).

• Клімат, енергетика та мобільність (наука про клімат і кліматичні рішення; енергетичні системи та мережі; суспільство та міста; промислова конкурентоспроможність у транспортній галузі; розумна мобільність; забезпечення енергією; будинки та промислові об’єкти в умовах енергетичного переходу; чистий, безпечний та доступний транспорт; енергетичні сховища).

Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище (спостереження за навколишнім середовищем; сільське господарство, лісове господарство та сільська місцевість; кругові системи; системи харчування; біологічне розмаїття та природні ресурси; моря, океани та внутрішні води; біоекономічні інноваційні системи у Європі).

Блок III «Інноваційна Європа» має такі кластери:

• Європейська Рада з інновацій (EIC).

• Європейські інноваційні екосистеми.

• Європейський Інститут інновацій і технологій (EIT).

Структура Horizon Europe розроблялася на основі аналізу та оцінки результатів попередньої програми – «Горизонт 2020». Європейська Комісія ідентифікувала її слабкі місця та зробила відповідні акценти в новій програмі.

Так, наприклад, для підтримки проривних технологій створено Європейську раду з інновацій (EIC), що буде підтримувати передові дослідження за допомогою двох механізмів. Перший – EIC Pathfinder – надаватиме гранти будь-яким юридичним особам, включаючи навчальні заклади. Очікуваним результатом буде новий стартап або бізнес-план. Другий механізм, який отримав назву EIC Accelerator, буде спрямований на масштабування виробництва перспективних продуктів. Метою EIC є допомога інноваторам у створенні ринків майбутнього та у розширенні їхніх компаній. 70 % виділеного за цим напрямом бюджету призначається малим та середнім підприємствам. Діяльність EIC доповнюватиме роботу Європейського інституту інновацій та технологій (EIT).

Для збільшення впливу проєктів через залучення громадян будуть запроваджені так звані дослідницько-інноваційні місії (R&I Missions). Місія – це сукупність дій у різних галузях, спрямованих на досягнення поставленої мети у визначені строки, які впливають на суспільство та формування політики, а також є актуальними для значної частини європейського населення.

Європейська комісія визначила п’ять місій, які планується реалізувати:

1. Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні трансформації.

2. Боротьба із раком.

3. Здоров’я ґрунту та їжа.

4. Кліматично-нейтральні та розумні міста.

5. Здорові океани, моря, берегові та внутрішні води.

Для зміцнення компоненти міжнародного співробітництва, а також з метою сприяння економічному зростанню Європи через інновації заплановано розширити можливості асоціації країн, що, зокрема, стосується «третіх країн» з потужним потенціалом у науці, технологіях та інноваціях.

З метою раціоналізації фінансування планується впровадження нового підходу до партнерств, який передбачає простіші інструменти для співробітництва, цілісний життєвий цикл у проєктах та стратегічну орієнтацію під час формування консорціумів. Такий підхід будуватиметься на трьох основних принципах:

– співпрограмність (co-programmed), яка базуватиметься на меморандумах про співробітництво;

– співфінансування (co-funded), яке базуватиметься на спільній програмі, узгодженій та впровадженій усіма партнерами з відповідними фінансовими внесками;

– інституалізація (institutionalised), яка базуватиметься на довгостроковому співробітництві та потребі у високій інтеграції.

При цьому для інституалізованих європейських партнерств визначені такі галузі:

  • інновації в галузі охорони здоров’я;
  • ключові цифрові технології;
  • метрологія;
  • європейські транспортні системи;
  • сталі біоорієнтовані рішення;
  • водневі та сталі енергетичні сховища;
  • чистий та інтегрований транспорт;
  • інноваційні МСП (малі та середні підприємства).

Одним із завдань Horizon Europe стане також зміцнення зв’язків з третіми країнами шляхом надання можливості торговим партнерам ЄС, таким як США, Канада чи Австралія, отримувати статус асоційованих до Рамкових програм ЄС країн незалежно від їх географічного положення. Крім того, для підсилення відкритості у Програмі заплановано запровадити політику відкритої науки, яка передбачатиме обов’язковий відкритий доступ до публікацій та дослідницьких даних, отриманих у процесі реалізації проєктів.

Урочисте відкриття програми Horizon Europe відбулося в онлайн-форматі 2 лютого. Участь у ньому взяли європейський комісар з інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді М. Габріель, члени Європарламенту, відповідальні за організацію досліджень урядовці європейських держав, провідні європейські науковці та керівники дослідницьких структур.

«Наука розвиває всі аспекти нашого життя. “Горизонт Європа” стане ключовим важелем для стимулювання інновацій, і це допоможе Європі вийти з кризи COVID-19 сильнішою, ніж раніше, і готовою активізувати подвійні цифрові та екологічні переходи. Маючи на борту дослідників та новаторів, “Горизонт Європа” допоможе забезпечити європейським громадянам майбутнє, яке вони хочуть», – написала М. Габріель напередодні офіційного запуску програми у своїй статті для видання «Science/Buisness».

За словами М. Габріель, залишається зробити ще багато адміністративних та юридичних кроків, перш ніж хоча б одне євро із запланованих почне надходити до дослідників та інноваторів. Однак, коли всі необхідні передумови буде виконано, програма «Горизонт Європа», за її оцінкою, поверне до 11 євро приросту ВВП на кожний вкладений євро, і сприятиме створенню до кінця 2027 р. до 100 тисяч робочих місць у галузях досліджень та інновацій.

15 березня Європейська Комісія прийняла перший стратегічний план для Horizon Europe, який встановлює пріоритети досліджень та інновацій для сталого майбутнього (Horizon Europe Strategic Plan).

Стратегічний план був підготовлений у рамках широкого процесу спільного проєктування за участю Європейського парламенту, держав-членів, зацікавлених сторін та громадськості в цілому. Починаючи з літа 2019 р.,  Європейська Комісія проводила широкі заходи спільного проєктування, фактично запрошуючи всіх, хто цікавиться пріоритетами досліджень та інновацій ЄС, у будь-якій точці світу, взяти участь у консультаціях щодо першого стратегічного плану Horizon Europe. На різних етапах процесу стратегічного планування було подано понад 8000 пропозицій, які були зібрані за допомогою вебопитувань.

Стратегічний план є новинкою в Horizon Europe і визначає стратегічні орієнтації на спрямування інвестицій обсягом 95,5 млрд євро у перші чотири роки дії програми (2021–2024 рр.). Процес стратегічного планування зосереджується, зокрема, на другому напрямі програми «Горизонт Європа» –  «Глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність», а також охоплює відповідні заходи в інших напрямах та частину «Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору».

Стратегічний план містить:

– ключові стратегічні орієнтації на підтримку досліджень та інновацій та їх цілеспрямований вплив;

– визначення європейських партнерських та спільно запрограмованих партнерств;

– визначення місій ЄС;

– напрями міжнародного співробітництва;

– орієнтування на конкретні проблеми, такі як соціальні та гуманітарні науки, роль ключових технологій тощо.

Цей план спрямований на сприяння за допомогою науково-дослідних та інноваційних дій пріоритетам ЄС, включаючи кліматично нейтральну та зелену Європу, пристосовану до цифрової ери, де економіка працює на людей.

М. Вестагер, виконавчий віце-президент з питань Європи, пристосованої до цифрової ери, зазначила: «Цей план забезпечує основу для високоякісних досліджень та інновацій, заснованих на досконалості, які забезпечуватимуться робочою програмою Horizon Europe. Завдяки такій стратегічній орієнтації ми гарантуємо, що інвестиції у дослідження та інновації можуть сприяти відновленню, заснованому на подвійному зеленому та цифровому переході, стійкості та відкритій стратегічній автономії».

М. Габріель, уповноважена з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді, відзначила, що «орієнтація стратегічного плану забезпечить, щоб наші спільні пріоритети політики ЄС отримували користь від нових знань, ідей та інновацій. Цей новий підхід – ще один спосіб переконатися, що дослідження та інновації, які фінансуються ЄС, будуть відповідати викликам, з якими стикаються європейці».

Стратегічний план визначає чотири стратегічні орієнтації на інвестиції в дослідження та інновації в рамках програми Horizon Europe на наступні чотири роки. Це:

– сприяння відкритій стратегічній автономії шляхом керування розвитком ключових цифрових технологій, технологій, секторів та ланцюгів створення вартості;

– відновлення європейських екосистем та біорізноманіття, а також стале управління природними ресурсами;

– утвердження для Європи цифрової, кліматично нейтральної стійкої економіки;

– створення більш стійкого, інклюзивного та демократичного європейського суспільства.

Міжнародна співпраця лежить в основі всіх чотирьох напрямів, оскільки вона є важливою для вирішення багатьох глобальних викликів.

Стратегічний план також визначає європейські партнерства, в яких ЄС, національні органи влади та/або приватний сектор спільно зобов’язуються підтримувати розробку та впровадження програми науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Мета європейського партнерства – сприяти досягненню пріоритетів ЄС, вирішувати складні завдання, окреслені в програмі Horizon Europe, та зміцнювати Європейський дослідницький простір (ERA).

Партнерства охоплюватимуть такі важливі сфери як енергетика, транспорт, біорізноманіття, охорона здоров’я, харчування та циркулярність, будуть спрямовані, наприклад, на підвищення готовності та реагування на інфекційні хвороби, розробку ефективних низьковуглецевих літаків для чистої авіації або поліпшення здоров’я тварин.

У Стратегічному плані також визначено п’ять областей місій, які розпочнуться у рамках програми «Horizon Europe» у 2021 р.:

– адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні перетворення;

– боротьба з раком;

– кліматично нейтральні та розумні міста;

– здорові океани, моря, прибережні та внутрішні води;

– здоров’я та покращення ґрунту.

Застосовуючи великий портфель інструментів у різних дисциплінах та сферах політики, місії ЄС вирішуватимуть складні питання за допомогою дослідницьких проєктів, політичних заходів або навіть законодавчих ініціатив.

Орієнтація плану також стосується низки горизонтальних питань, таких як гендер. Інтеграція гендерного виміру буде типовою вимогою у науково-дослідному та інноваційному змісті в усій програмі, якщо не зазначено, що стать може не мати значення для розглянутої теми.

Пріоритети, визначені стратегічним планом Horizon Europe, будуть реалізовані через Робочу програму на 2021 р. для Європейської дослідницької ради (European Research Council 2021 Work Programme), яку Єврокомісія представила 22 лютого. Це перша робоча програма в рамках програми Horizon Europe, яка включає три основні конкурсні пропозиції щодо прикордонних дослідницьких робіт на загальну суму 1,9 млрд євро. Європейська дослідницька рада (ERC) пропонує гранти провідним дослідникам з будь-якої точки світу, які готові приїхати або залишитися у Європі для досягнення своїх проривних науково-технічних відкриттів, які можуть лягти в основу нових галузей, ринків та соціальних інновацій.

М. Габріель відзначила, що «прийняття Робочої програми Європейської дослідницької ради є важливим кроком, який відкриває шлях для розмови про підтримку провідних дослідників та їхніх команд для проведення прикордонних досліджень на різних етапах їхньої кар’єри. Перша програма підтримає молодих дослідників по всій Європі, які створюють власну незалежну дослідницьку групу чи програму».

Професор Ж.-П. Бургіньйон, президент Європейської дослідницької ради, наголосив, що в рамках програми Horizon Europe Європейська дослідницька рада зможе надати більше грантів, ніж будь-коли раніше, продовжуючи підтримувати європейських дослідників та їхні найбільш інноваційні ідеї.

Протягом усього довгострокового бюджету ЄС на 2021–2027 рр. Європейська дослідницька рада має отримати понад 16 млрд євро від Horizon Europe, що 22 % більше порівняно з Horizon 2020.

Першим конкурсом, який розпочнеться в рамках нової програми стане серія «Стартових грантів» (Starting Grants) Європейської дослідницької ради, які підтримають провідних дослідників у створенні власної незалежної дослідницької групи чи програми. Конкурс розпочато 25 лютого, його бюджет – 619 млн євро та кінцевий термін – 8 квітня.

Як інформує проєктний офіс Національного університету «Львівська політехніка», участь у Starting Grants можуть взяти науковці, які отримали ступінь кандидата наук у період з 1 січня 2014 р.
по 31 грудня 2018 р.та можуть продемонструвати:

  • потенціал незалежності досліджень та докази зрілості, наприклад, підготувавши принаймні одну фахову публікацію без співавторства з їхнім науковим керівником;
  • досвід попередніх досягнень, що відповідає їхній дослідницькій галузі та стадії кар’єри, включаючи публікації (як головного автора) у міжнародних багатопрофільних наукових журналах та/або міжнародних експертних журналах відповідної галузі;
  • доповіді на відомих міжнародних конференціях;
  • патенти, нагороди, призи тощо.

Розмір гранта – 1,5 млн євро на п’ять років, максимально можливе додаткове фінансування – 1 млн євро.

Інші конкурси грантів відбуватимуться згідно з календарем робочої програми: 11 березня відкривається конкурс на отримання грантів «Консолідатор» для дослідників, які об’єднують власну незалежну дослідницьку групу чи програму, з бюджетом 633 млн євро. Кінцевий термін подання заявок – 20 квітня. Нарешті, 20 травня Європейська дослідницька рада оголосить конкурс на отримання додаткових грантів для провідних передових досліджень з бюджетом 626 млн євро та кінцевим терміном до 31 серпня.

Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для науковців

Calls calendar and submission deadlines
(Календар грантів та термін подання)

 

Через перехід до нової Рамкової програми гранти на взаємодію не доступні в рамках Робочої програми до 2021 р. Присудження грантів на взаємодію, швидше за все, відновиться в рамках Робочої програми на 2022 р.

Робоча програма на 2021 р. також охоплює інші заходи та державні закупівлі, які дадуть Науковій раді змогу виконувати свої обов’язки та мандат, включаючи призначення незалежних експертів під час оцінки пропозицій та підготовки конкурсних заявок, для перегляду етики та моніторингу поточних проєктів. Вони також охоплюють зобов’язання Наукової ради щодо встановлення загальної стратегії Європейської дослідницької ради та моніторингу якості реалізації програми з наукової точки зору.

Програма роботи на 2021 р. передбачає деякі новинки, такі як співбесіди, які в даний час є частиною процесу оцінки, а віднині будуть також запроваджені для кандидатів на отримання розширених грантів і двох нових груп по оцінці.

Європейська дослідницька рада присуджуватиме гранти через відкриті конкурси проєктам, які очолюють відомі дослідники та початківці. Оскільки єдиним критерієм вибору є наукова досконалість, рада прагне залучити провідних дослідників з будь-якої точки світу, які приїжджають та залишаються у Європі. До цього часу Європейська дослідницька рада профінансувала понад 9500 провідних дослідників на різних етапах їхньої кар’єри, а також понад 70 000 докторантів, аспірантів та інших співробітників, що працюють у їхніх дослідницьких групах. Незалежний огляд у 2020 р. показав, що близько 80 % проєктів, що фінансуються, – це науковий прорив чи значний прогрес, що свідчить про надзвичайну якість цього фінансування ЄС.

Можливості, що їх відкриває нова програма Європейського Союзу для дослідників і країн, у яких вони працюють, є дуже цікавими й для України, оскільки, як і попередня рамкова програма «Горизонт 2020», програма «Горизонт Європа» передбачає принцип відкритих конкурсів, а робота в консорціумах із західними університетами та лабораторіями дає українським науковцям не лише шанс здобути фінансування на роботу в певних проєктах, а  й, передусім, змогу долучитися до розв’язання актуальних завдань сучасності та налагодити партнерські відносини із закордонними колегами й цілими науковими колективами.

Певний досвід роботи в проєктах Євросоюзу українські науковці вже мають, адже Україна посіла сьоме місце серед асоційованих країн за кількістю залучених коштів (близько 40 млн євро станом на грудень 2020 р.) із загального бюджету попередньої рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Загалом у рамках програми у період
з 2014 по 2018 рр. 694 українські установи та організації (1832 участі у програмі) подали на розгляд 1434 проєктні пропозиції. За підсумками 2014–2018 рр. для 100 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020» (загалом 145 участей у програмі) було передбачено фінансування 114 проєктних пропозицій в основному списку на суму 20,84 млн євро, 16 з яких координуються українськими організаціями (https://h2020.com.ua/uk/результати-участі-україни-у-рамковій/).

Вже відбулося два етапи технічних переговорів з Європейською комісією щодо умов долучення України до наступної рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021–2027 рр.) та програми з досліджень та навчання «Євратом» (2021–2025 рр.), під час яких було визначено попередні терміни проведення консультацій та офіційних переговорів. Зокрема, вже на березень-квітень 2021 р. заплановано обговорення попереднього тексту Угоди та третій етап технічних переговорів. Також під час наступного етапу будуть більш детально розглянуті фінансові аспекти участі асоційованих країн та України. Початок офіційних переговорів та процедури приєднання до програми заплановано на осінь 2021 р.

Для України будуть діяти перехідні умови при долученні до нової рамкової програми. Тобто українці зможуть брати участь у конкурсах програм «Горизонт Європа» та «Євратом» з початку їх офіційного запуску.

Європейська Комісія наголосила, що Україна має високий потенціал у сфері наукових досліджень та інноваційних рішень. Тому для українських учасників будуть відкриті всі можливі інструменти підтримки в межах програми «Горизонт Європа».

Нові можливості для українських учених може надати проєкт FIT-4-NMP, учасником якого є Національна академія наук України. Його виконання розпочалося 1 січня 2021 року в рамках програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» та триватиме 36 місяців. Консорціум проєкту складається з десяти партнерів, дев’ять з яких представляють країни Європейського Союзу (Люксембург, Нідерланди, Польщу, Румунію, Чехію, Литву, Латвію та Словаччину).

Основним завданням проєкту FIT-4-NMP є пошук і стимулювання участі талановитих новачків із недостатньо представлених регіонів ЄС та асоційованих країн у проєктах наступної рамкової програми ЄС «Горизонт Європа» за напрямами, що пов’язані з нанотехнологіями, новими матеріалами та технологіями виробництва (NMP). Серед організацій, яким надаватиметься підтримка, можуть бути науково-дослідні та виробничі установи, а також представники малого й середнього бізнесу, що не брали участі або мали невдалий досвід участі у проєктах програми «Горизонт 2020». Проєкт FIT-4-NMP передбачає, що підвищення рівня участі в конкурсах талановитих новачків відбуватиметься шляхом їх залучення та підтримки їхньої участі у великих європейських конференціях і регіональних брокерських заходах ЄС. Крім того, їм надаватимуться підтримка й індивідуальні консультації при підготовці пропозицій для участі в нових конкурсах програми «Горизонт Європа».

Нині в наукових інформаційних ресурсах країн ЄС триває інформаційна кампанія щодо програми Horizon Europe: проводяться інформаційні семінари, на яких представляють окремі складові програми, провідні організації ЄС обговорюють склад потенційних консорціумів для формування заявок на очікувані конкурси Horizon Europe.

В Україні інформація про програму Horizon Europe поширюється на Національному порталі «Горизонт 2020», на сайтах національних університетів, науково-дослідних установ та органів державної влади. Для розвитку міжнародних контактів можна приєднуватися до LInkedIN групи Cooperation with Ukrainian organizations in the HORIZON EUROPE and other EU-programs (https://www.linkedin.com/groups/3190039/).

ГО Агенція Європейських Інновацій (ГО АЄІ) та Національний контактний пункт програми «Горизонт 2020» за напрямом «Інформаційні та комунікаційні технології» (НКП ІКТ) рекомендують українським організаціям розпочати підготовку до перших конкурсів програми «Горизонт Європа». Експерти організації наголошують, що цілеспрямована попередня підготовка значно підвищує шанси на успіх, ніж «бурхлива» діяльність за один-два місяці до кінцевого терміну подання заявок. На їхню думку, доцільно заздалегідь визначитись із тематичними пріоритетами, оцінити свій потенціал стати координатором проєкту, або вибрати варіант бути одним з партнерів у консорціумі, проаналізувати суміжні теми, ознайомитись із активністю європейських організацій в обраних тематиках. Особливо доцільно переглянути матеріали уже профінансованих проєктів у рамках попередньої програми «Горизонт 2020» за напрямами інтересів дослідників, підготувати англомовні описи своїх профілів, налагодити пряму комунікацію із сильними науковими та інноваційними групами, які мають успіхи у попередніх конкурсах «Горизонт 2020» та інших програм ЄС. Варто також підготувати концептуальні описи можливих проєктних ідей на очікувані конкурси програми «Горизонт Європа» та брати активну участь в онлайн заходах, які проводяться за вашими тематиками (https://aei.org.ua/yak-gotuvatis-do-ochikuvanih-konkursiv-programi-gorizont-ievropa/).

24 лютого 2021 р. експерти ГО АЄІ представили широкий спектр підготовчих дій до очікуваних конкурсів програми «Горизонт Європа» під час вебінару «Шлях до успіху в очікуваних конкурсах програми “Горизонт Європа” у сфері цифрових інновацій». Рекомендації українським науковим організаціям надали І. Кульчицький, президент ГО «Агенція Європейських Інновацій», керівник Національного контактного пункту програми «Горизонт 2020» за напрямом «Інформаційно-комунікаційні технології» (Національний університет «Львівська політехніка») та Ю. Нікітін, експерт з оцінювання проєктів у програмі «Горизонт 2020» (Інститут надтвердих матеріалів НАН України). Матеріал було проілюстровано на прикладах у сфері цифрових інновацій, але більшість рекомендацій є релевантними і для інших тематичних областей. Виконання запропонованих експертами дій, за їхніми словами, підвищує шанси організацій на успіх у конкурсах цієї програми. Презентації вебінару «Шлях до успіху в очікуваних конкурсах програми Горизонт Європа у сфері цифрових інновацій» доступні за посиланням (Вебінар 24 лютого Горизонт Європа – Google Диск), відеотрансляцію заходу можна переглянути на Facebook-сторінці ГО АЄІ за посиланням.

Згаданий вебінар є частиною серії вебінарів, які ГО АЄІ проводитиме в рамках проєкту «Як знайти власний шлях до успіху у програмах ЄС для реалізації цифрових інновацій», який підтримано Європейським Союзом та Міжнародним Фондом «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.

Інформаційний захід «Як підготувати проєктну пропозицію у рамках програми Horizon Europe» 24 березня провела Європейська Комісія (http://h2020.com.ua/uk/як-підготувати-проектну-пропозицію/). На заході було розглянуто основні принципи подання проєктної пропозиції та критерії її оцінювання, розглянуто для прикладу типову Грантову Угоду. Для участі в цій сесії, як і в аналогічних наступних заходах Європейської Комісії з приводу підготовки до участі у конкурсах грантів програми Horizon Europe, необхідна попередня реєстрація на сайті Європейської Комісії.

Серію вступних вебінарів щодо рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» (2021–2027) пропонує Естонська дослідницька рада (ETAg) (http://h2020.com.ua/uk/horizon-europe-інформаційні-заходи-від-естонсько/). Вже відбулися вебінари, присвячені особливостям роботи національних контактних пунктів у програмі «Горизонт Європа», загальним правилам участі у Horizon Europe, розкриттю ролі ERC, MSCA та дослідницької інфраструктури програми, принципам оцінки проєктів та вимогам до оцінювачів. У квітні ETAg у співпраці з литовськими та латвійськими партнерами та Підприємством Естонія (EAS) планує організувати вебінар, що представляє концепцію та діяльність у рамках Horizon Europe напряму Європейські інноваційні екосистеми (EIE).

Отже, українські науковці отримують нові можливості долучитися до міжнародної проєктно-грантової діяльності через участь у рамковій програмі ЄС із досліджень та інновацій Horizon Europe, найпотужнішій науково-дослідній та інноваційній програмі у світі. Отримання європейських грантів дасть змогу не лише максимально використати і примножити український національний дослідницький та інноваційний потенціал, а й зміцнити і розширити європейський дослідницький простір.

 

Список використаних джерел 

1. The Commission's proposal for Horizon Europe. How the Commission's proposal for Horizon Europe was designed, legal framework, factsheets and reports. URL: The Commission's proposal for Horizon Europe | European Commission (europa.eu).

2. Horizon Europe. The next eu research & innovation investment programme (2021–2027). URL: (horizon_europe_en_investing_to_shape_our_future.pdf (europa.eu))

3. Horizon Europe structure and the first calls URL: https://ec.europa.eu/info/horizon-europe_en.

4. Програма ЄС «Горизонт Європа» стартувала. Дослідникам приготуватися… Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». URL: https://kpi.ua/node/18011.

5. Horizon Europe: the world’s most ambitious research and innovation programme at the service of society. Science/Buisness. URL: https://sciencebusiness.net/framework-programmes/viewpoint/horizon-europe-worlds-most-ambitious-research-and-innovation.

6. Horizon Europe strategic plan 2021–2024 European Commission. URL: Horizon Europe strategic plan 2021-2024 | European Commission (europa.eu).

7. Horizon Europe's first strategic plan 2021–2024: Commission sets research and innovation priorities for a sustainable future European Commission. URL: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_21_1122.

8. European Research Council 2021 Work Programme. URL: Microsoft Word - ERC WP 2021_final (europa.eu)

9. Erc kicks off horizon europe. European Research Council (ERC). URL: ERC kicks off Horizon Europe | ERC: European Research Council (europa.eu)

10. Проєктний офіс інформує про Starting Grants ERC – перший конкурс у межах рамкової програми Horizon Europe. URL: https://lpnu.ua/news/proiektnyi-ofis-informuie-pro-erc-starting-grants-pershyi-konkurs-programy-horizon-europe.

11. The Horizon Papers. Science|Business is publishing the Commission’s sector-by-sector plans for its €95.5B Horizon Europe programme. URL: The Horizon Papers | Science|Business.

 

Тарасенко Н. Програма ЄС «Горизонт Європа»: нові можливості для науковців [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс. – 2021. – № 3. – С. 38–51. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/nauka/2021/3.pdf. – Назва з екрану.