Ю. Половинчак,

керівник НЮБ НБУВ, старш. наук. співроб. 

Методологія кількісно-змістовного аналізу інформаційних потоків

 

У рубриці представлені аналітичні матеріали, підготовлені за методикою,  розробленою для досліджень інформаційних потоків мас-медіа – сукупності повідомлень, спрямованих від джерела інформації до отримувача, організованих за певним принципом. Аналітиками Національної юридичної бібліотеки в різний час реалізовувались (реалізовуються) проекти, характеристики яких визначаються залежно від поставлених завдань: тематика, періодичність, джерельна база, ключові показники, за якими здійснюється аналіз.

Залежно від поставленого завдання, реалізація кожного проекту, опублікованого у цій рубриці, передбачає відбір повідомлень, об’єднаних певною тематикою (проблеми суспільної стабільності, питання реінтеграції Донбасу, Україна у фокусі іноземних ЗМІ тощо), типом ЗМІ (регіональні, центральні та ін.), терміном та періодичністю реалізації проекту.

Висвітлення у ЗМІ заданої проблематики досліджується за ручною або машинною з повторною ручною вибіркою (детальніше характеристику джерельної бази див. для кожного проекту). Вибір способу відбору залежить від конкретизації теми дослідження (чим вужча тема, наприклад, «реінтеграція Донбасу», тим релевантнішими є результати машинного відбору; чим ширша задана тема – наприклад, «проблеми суспільної стабільності, регіональний зріз», тим вірогіднішою є неефективність застосування машинної вибірки). У обох варіантах вибірки на підготовчому етапі виявляються основні інформаційні ресурси, що висвітлюють задану тему і публікації яких використовуються для аналізу новинних потоків. Тотожні повідомлення, що повторюються на різних ЗМІ (ресурсах), враховуються статистично, що дозволяє виокремити найбільш резонансні теми, зокрема і через висвітлення їх різними ЗМІ.

Відібрані повідомлення проходять систематизацію, що поєднує елементи   інтент-аналізу, дискурс-аналізу, контент-аналізу. Для узагальнення отриманих і систематизованих даних застосовується  візуальна аналітика – інформаційно-аналітична діяльність, спрямована на створення візуальних моделей структурованих і слабо структурованих даних, виявлення через візуалізацію динаміки, тенденцій процесів, відображених в інформації.

Візуальна аналітика видається перспективною при виявленні та зіставленні різнопланової інформації – офіційної, новинної, масивів даних соціальних медіа тощо. Можна виокремити різні підходи до відбору й структурування інформації, що залежатимуть від завдань, поставлених перед дослідником.

Зокрема, ефективним з точки зору дослідження головних тенденцій і динаміки змін в інформаційному просторі у вітчизняних чи іноземних ЗМІ є аналіз новинних потоків за генетичним принципом, що передбачає максимально вичерпний відбір новин за походженням – українських ЗМІ, регіональних, зарубіжної новинної україніки; офіційних, продукованих певною політичною силою, окремим виданням чи журналістом тощо. Іншим підходом можна назвати тематичний, коли об’єктом аналізу є вся наявна, незалежно від походження інформація з тієї чи іншої теми.

Крім тематичного підходу, що передбачає постійний моніторинг тієї чи іншої теми, можна виділити проблемний, що видається доцільним у випадку, коли є необхідність виявити тенденції висвітлення не протяжних у часі процесів, а окремих подій, явищ чи ситуацій, що не передбачає дослідження динамічних аспектів.

Загалом, кожний з описаних підходів – генетичний, тематичний чи проблемний – застосовується залежно від мети дослідження, від специфіки аналізованого матеріалу й запитів кінцевого споживача.

На етапі безпосереднього аналізу відібраних повідомлень уточнюється тематика, за якою розкривається основна проблема, таким чином формулюються основні тематичні теги. Тег в даному випадку – це ключові слова або вирази, сукупність яких розкриває основну тему. За потреби виділялись вужчі конктетизовані підтеги. У кожному повідомленні ЗМІ, залежно від закладених автором меседжів, може бути виділено від 1 до 2-3 тегів. При тому, що більшість (в межах 80%) коротких новинних повідомлень маркується одним тегом, кількість тегів та проаналізованих повідомлень не є тотожними величинами.

У відповідних діаграмах кожного дослідження основні теги та їх підтеги систематизовані розміром (вказує на інтенсивність згадувань за досліджуваний період), кольором та розташуванням (вказує на те, як повідомлення співвідносяться між собою за трансльованими сенсами).

Методологія кількісно-змістовного аналізу інформаційних потоків

Наприклад, в наведеному фрагменті діаграми одним кольором позначено показники по тегу «жертви», а окремі елементи – складові підтеги; інтенсивність згадувань відповідних підтегів «військові втрати» (7) та ін. проілюстрована як візуально (розмір елементу), так і статистично (кількість згадувань).

Така візуалізація дозволяє виявити, яка саме тематика піднімалася ЗМІ в контексті обговорення аналізованої теми. Відповідна візуалізація представляється у двох варіантах – кругових та стовпчикових діаграмах.

Ієрархія висвітлення проблеми за окремими питаннями – від найчастіше обговорюваних, до маргінальних, аналізується за допомогою діаграм «Найбільш згадувані теги». Це, після досягнення статистично значимих результатів, дозволяє зробити висновки про специфіку висвітлення – педалювання та замовчування тих чи інших тем. Крива Парето на цій же діаграмі відображає специфіку співвідношення кількості повідомлень за тематичними тегами та заповнення інформаційного простору: за точками зміни кривої можна прослідкувати, на яку тематику припадає більшість (80 %) повідомлень.

Залежно від особливостей висвітлення події у ЗМІ повідомлення систематизуються за тональністю повідомлень:

  • позитив (компліментарно щодо теми/об’єкту повідомлення);
  • негатив (критично);
  • нейтральні повідомлення (новинні повідомлення без оціночних суджень; повідомлення, де дотримано балансу думок і оцінок; в т.ч. офіційні повідомлення).

За наявності фіксуються матеріали, що мають ознаки маніпулювання (приховано упереджені матеріали, спрямовані на формування певних переконань), інформаційної війни (відкрито упереджені матеріали, транслювання російських чи інших ворожих щодо України меседжів).

Залежно від комунікативної інтенції, тобто спонукаючих чинників мовної дії,намірів авторів текстів повідомлення систематизувалися за інтенціональною спрямованістю (виходячи із мети публікації): критика, роз’яснення, інформування, звинувачення, аналіз, просування тощо.

Узагальнення за певний проміжок часу здійснюється за двома основними підходами: сумарні показники та динаміка. Сумарні показники визначаються для тематики, за якою протягом аналізованого періоду висвітлювалась основна проблема, таким чином фіксуються сумарні показники основних тематичних тегів,тобто ключових слів або виразів, сукупність яких розкриває основну тему.

Динаміка висвітлення проблеми представлена на графіках, де враховано щотижневі показники. Це дозволяє прив’язати інтенсивність висвітлення питання за окремими проблемами до конкретних періодів, виявити «піки» та «провали» у висвітленні та визначити їх причини.