Реакція української спільноти на погодження «формули Штайнмайєра»А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

«Формула Штайнмайєра» в оцінках українських політиків, експертів, спостерігачів і ЗМІ

 

У Мінську під час засідання Тристоронньої контактної групи 1 жовтня українська делегація, очолювана Л. Кучмою, дала згоду на імплементацію так званої «формули Штайнмайєра» в закон про особливий статус Донбасу. Адже саме це було ключовою вимогою Росії для початку підготовки зустрічі у нормандському форматі. Як інформують ЗМІ, відповідно до формули, тимчасовий закон про особливий статус Донбасу починає діяти після того, як в ОРДЛО відбудуться місцеві вибори, але згідно з Конституцією та законодавством України. Ключове значення тут має й публікація звіту ОБСЄ про те, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів.

В Україні раніше ніхто не оприлюднював змісту «формули Штайнмайєра», і лише тепер про неї заговорили. Голова МЗС В. Пристайко показав журналістам текст цієї «формули». Дослівно вона звучить так: закон набирає сили о 20:00 за місцевим часом у день голосування на дочасних місцевих виборах в окремих районах Донецької та Луганської областей, які призначені та проведені відповідно до Конституції України та спеціальним законом України, що регулює проведення місцевих виборів у згаданих районах. Він діятиме на тимчасовій основі до дня публікації остаточних висновків місією БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами, на основі усталеної практики БДІПЛ ОБСЄ, про відповідність загалом дочасних місцевих виборів стандартам ОБСЄ та міжнародним стандартам демократичних виборів, а також українському законодавству, у якому міститься відповідь на питання, погоджене в нормандському форматі, схвалене в Тристоронній контактній групі й направлене Україною у її запрошенні та чинним головою ОБСЄ директору БДІПЛ (URL: https://tsn.ua/politika/zelenskiy-pogodivsya-na-formulu-shtaynmayera-dlya-donbasu-scho-ce-take-ta-yak-vidreaguvali-v-ukrayini-ta-sviti-1420260.html. 2019. 2.10).

В Україні погодження «формули» сприйняли по-різному – у деяких містах уже відбулися акції протесту проти імплементації в Україні «формули Штайнмайєра». Учасники акції закликають протистояти капітуляції та не здавати національних інтересів України.

Тим часом Президент України В. Зеленський запевнив, що це не капітуляція. Він розвінчав міфи про «формулу Штайнмайєра» та пояснив українцям, що ніяких виборів на Донбасі не може бути, якщо «там будуть будь-які війська». «Розведення сил має відбутися, коли окупанти перестануть стріляти. Поки вони спеціально обстрілюють території, з яких мають відійти українські війська», – зазначив В. Зеленський (URL: https://24tv.ua/ukrayina_taktichno_obiyshla_rosiyu__diplomat_
n1218155. 2019. 13.10).

За його словами, після досягнення домовленостей у Мінську, зникли останні перепони до проведення саміту в нормандському форматі. Точної дати саміту в нормандському форматі немає.

Президент також анонсував новий закон про особливий статус окупованої частини Донбасу. Туди, зокрема, мають імплементувати «формулу Штайнмайєра». Але не відомо, що передбачатиме новий закон, однак В. Зеленський наголосив, що на час проведення місцевих виборів на окупованому Донбасі він «вже не буде окупованим».

Президент України також повідомив, що на переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську домовилися про розведення сил у Петрівському та Золотому на Донбасі. (В ОБСЄ заявляли, що розведення мало початися 7 жовтня).

Натомість так звані ватажки самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» Д. Пушилін і Л. Пасічник заявили, що узгодження «формули Штайнмайєра» означає, що «народ Донбасу сам визначатиме свою долю». Вони також заявили, що українська влада не отримає контролю над кордоном. Крім того, Д. Пушилін і Л. Пасічник закликали В. Зеленського вести з ними прямий діалог, якщо він «хоче добитися мирного співіснування з “ДНР” і “ЛНР”» (URL: https://hromadske.ua/posts/formula-shtajnmayera-vnosit-yasnist-shodo-poslidovnosti-vikonannya-minskih-ugod-ekspert. 2019. 2.10).

У свою чергу очільник українського МЗС В. Пристайко заявив, що часу для досягнення домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі залишається дедалі менше. Якщо це не вдасться, треба визнати безрезультатність «мінського процесу». Український уряд готовий чекати до кінця цього року для проведення переговорів у нормандському форматі щодо врегулювання ситуації на Донбасі. «Я би залишав невеликий термін, наприклад до кінця року. Щоправда, час виходить. (...) Зараз з кожним тижнем, днем часу залишається все менше. Але я все одно не бачу більшого терміну, ніж півроку для того, щоб зрозуміти остаточно, що як п’ять років наші попередники намагалися зробити, так більше просто не працює», – наголосив він (URL: https://www.dw.com/uk/a-50807085?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml. 2019. 12.10).

За його словами, якщо врегулювати ситуацію таким чином не вдасться, Україна має шукати інші варіанти. «Якщо ні, тоді, як я сказав, треба чесно говорити зі своїм народом, що п’ять років “мінського процесу” не дали результатів. Треба шукати інший процес, якщо на це готові наші партнери західні. Якщо і це не спрацює, тоді наша держава має визначити для себе, який є прийнятний шлях розвитку», – наголосив очільник МЗС.

Він вважає, що в цьому випадку може бути використаний «кіпрський варіант». «Чи може бути “кіпрський варіант” розвитку, коли держава знає, що окупант “відтяпав” територію, але все одно, не зважаючи на це, знаходить в собі сили розвиватися і рухатися у тому напрямі, який ми, більшість нашого народу обрали для себе», – підкреслив В. Пристайко.

Заступник міністра закордонних справ В. Боднар розв’язання проблеми умовно переніс ще на дальшу перспективу. Він, зокрема, повідомив, що питання проведення виборів у Донбасі може постати й через десятки років. «Ми можемо йти (до моменту виборів у ОРДЛО. – Прим. авт.) десятки років, і це необхідно розуміти», – заявив заступник міністра (URL: https://mhub.top/ukr/2019/10/11/mid-rasskazali-provedenii-vyborov-okkupirovannom-1570794867.html?utm_source=traffim&utm_medium=referral&utm_campaign=34657&utm_
content=3957685&utm_placement=1733. 2019. 11.10).

Він підтвердив позицію керівництва країни, що вибори будуть можливі лише за досягнення обумовлених умов.

На думку деяких експертів, «формула Штайнмайєра» вносить ясність щодо послідовності виконання підписаних раніше Мінських домовленостей. Як зазначив експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього І. Куса, це не капітуляція, оскільки «ми нічого там не здали і ніхто нічого поки що не зробив».

У свою чергу голова правління аналітичного центру «Донбаський інститут регіональної політики» Е. Менендез вважає, що Мінські домовленості це загальна рамка, у якій у дуже загальних рисах описано базові блоки врегулювання конфлікту на Донбасі. «У сторін, я маю на увазі Україну, з одного боку, і Захід, який підтримує нас, і у “ЛНР”, “ДНР” та Росії, яка їх підтримує, був давній диспут: у якій послідовності виконувати ці пункти», – зазначив експерт. Разом з тим він наголосив, що «формула Штайнмайєра» не додає жодних нових змістів. Адже вона говорить про те, що можна провести й закріпити особливий статус – спочатку на тимчасовій основі, а потім із закріпленням у Конституції, до переходу під контроль України неконтрольованої ділянки кордону.

На його думку, саме цей блок викликає «величезну кількість дебатів, тому що це дуже спірна норма». «Дійсно, тут закладено таку незістиковку... Тому що, з одного боку, ми, звичайно, хочемо, щоб ці вибори були чесними, щоб вони відбувалися під наглядом України, оскільки ми реінтегруємо собі території, які п’ять років жили без нашого закону. З іншого боку, люди по той бік також вимагають для себе якихось гарантій безпеки, тож вони давитимуть, щоб кордон якомога довше залишався під їхнім контролем», – наголосив Е. Менендез.

Він також вважає, що «червоні лінії», про які говорив Президент України В. Зеленський (щодо проведення виборів на окупованих територіях Донбасу після виведення російських військ), суперечать підписаній «формулі Штайнмайєра». Саме в цьому експерт вбачає серйозну загрозу.

Крім того, експерт наголосив, що на В. Зеленського тисне не тільки Росія, а й західні партнери (URL: https://hromadske.ua/posts/chervoni-liniyi-zelenskogo-protirichyat-pidpisanij-formuli-shtajnmayera-ekspert. 2019. 2.10).

На думку Е. Менендеза, ситуація з «формулою» мала для суспільства «ефект вибуху бомби». «У суспільстві немає здорового обговорення того, що відбувається на Донбасі і який може бути вихід. Ми п’ять років жили в парадигмі, яку наш колишній Президент проштовхував усіма можливими способами, що “Мінськ” неможливо виконати, бо його блокує Росія. Аж тут суспільство різко переключають на те що, це, виявляється, ми щось маємо робити, що це ми маємо йти на якісь компроміси», – заявив експерт.

Натомість дипломат, експерт Майдану закордонних справ О. Хара вбачає неабиякий позитив у переговорному процесі щодо «формули Штаймайєра». Він вважає, що Україна тактично обійшла Росію. «Ми викинули з “формули Штайнмайєра” небезпечні для нас речі. Якщо розведення військ загальмується, то не з ініціативи України», – зазначив О. Хара (URL: https://24tv.ua/ukrayina_taktichno_obiyshla_rosiyu__diplomat_
n1218155. 2019. 13.10).

Він наголосив, що Україна наполягла, зокрема, на тому, щоб місцеві вибори в ОРДЛО відбулися тільки за українськими законами, поза дужками залишилися питання амністії, безпекові компоненти. Але, на думку експерта, це правильно. «Бо те, що записано в Мінських домовленостях, не можна реалізовувати. Це буде капітуляція. Україна в питанні розв’язання конфлікту на Донбасі нині застосовує тактику крок за кроком, а не реалізовувати “Мінськ-2” пакетом, як нам нав’язують реалізацію цих домовленостей»,– заявив О. Хара.

Разом з тим він вважає, що зустріч у нормандському форматі поки не скасовувалася. Але із заяв Росії зрозуміло, що Кремль хоче, аби зустріч була змістовною. Тобто щоб Україна пішла на якісь більші поступки. «Розведенням військ Україна показує, що готова до болісних компромісів. Обстріли з боку бойовиків у цих пунктах підтверджують, що Росія не має намірів припиняти війну. Кремль хоче політичної капітуляції України. Ми робимо маленькі кроки – обмін полоненими, відбудова мосту в Станиці Луганській. І якщо ці кроки загальмуються, то точно не з ініціативи України», – наголосив О. Хара.

На його думку, Україна повинна аргументовано показати Франції та Німеччині, що проблеми з розведенням військ або в розв’язанні інших проблем щодо Донбасу – не з нашої вини. Тому потрібно й далі тиснути на Росію. Не лише продовжувати санкції, а й посилювати. «Мир на будь-яких умовах означатиме, що розв’язання збройного конфлікту ми відтерміновуємо. Якщо не розв’язати з Росією проблеми – повернення на наших умовах ОРДЛО і Криму, це означатиме продовження війни. Навіть якщо припиняться обстріли», – зазначив експерт.

Директор Інституту світової політики, політолог Є. Магда запевняє, що саме Росія поставила Україну перед дилемою, де кожен крок буде неправильним. «Тобто або запхати в Україну ОРДЛО з усім шлейфом пропагандистським, з усім шлейфом економічних проблем. А другий компонент – це розхитування ситуації всередині України», – зауважує він (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/donbas-realii-formula-shtaynmayera/30200733.html. 2019. 7.10).

За його словами, у Росії узгодження «формули Штайнмайєра» називають «серйозним успіхом», а ватажки угруповань бойовиків «ДНР» і «ЛНР» поспішили заявити: контроль над кордоном Україна не отримає, та й дату виборів вони визначатимуть самі.

Є. Магда наголосив, що нічого нового в заявах про особливий статус Донбасу немає. Він прописаний ще в Мінських домовленостях. Щоправда, багато хто вважає їх виконання невигідним для України. Крім того, усі ці роки Київ відмовлявся говорити про політичну складову «Мінська» до припинення вогню, виведення «незаконних збройних формувань» і повернення контролю над кордоном з Росією. «Я так розумію, що політичні спонсори В. Зеленського зацікавлені в пожвавленні економічних відносин з Росією, що значною мірою збігається з логікою наших європейських партнерів – Німеччини і Франції», – зауважив політолог.

Деякі експерти й спостерігачі наголошують на можливих негативних наслідках для України, але констатують те, що Україна вимушена це робити. Адже важелів впливу на наших партнерів у нас немає – це треба розуміти і визнавати. Проте, на їхню думку, у нас є можливості маневрувати, тобто сьогодні єдине, що може зробити Україна, щоб уникати якихось абсолютно неадекватних для себе сценаріїв, – це намагатися якось затягувати процес де треба, а де треба виписувати його якось туманно.

Натомість екс-представник України в ТКГ Р. Безсмертний вважає згоду на «формулу Штайнмайєра» величезною помилкою, яка «межує зі злочином». «Росію не цікавить питання виведення збройних сил. Їх цікавить, щоб Україна десь і колись черкнула свій підпис під словом “вибори”. Коли Росія це отримає, то я навіть не сумніваюся, що вони підуть на той шлях, на який вони пішли по Криму. Вибори будуть проведені. Що скаже ОБСЄ, їх мало цікавить. Тим більше ми бачили ситуацію щодо ПАРЄ. Невже хтось сумнівається, що в ОБСЄ інша ситуація?» – зазначив Р. Безсмертний (URL: https://www.liga.net/politics/articles/ukraina-dala-soglasie-na-formulu-shtaynmayera-eto-pobeda-ili-kapitulyatsiya-razbor. 2019. 1.10).

У свою чергу екс-міністр закордонних справ П. Клімкін вважає, що «формула Штайнмайєра» не має ніякого сенсу без «дорожньої карти» її імплементації та виконання умов безпеки. «Тобто питань стало більше, ніж було. Суспільство вимагатиме відповідей на них. Таких, які не вирішують проблему окупації Донбасу за рахунок України», – наголосив П. Клімкін.

Він пояснює, як би мало бути в перспективі: «Вільні та чесні вибори – це не тільки відсутність російських військ і техніки на окупованому Донбасі. Це також повне роззброєння і забезпечення безпеки. Це повний контроль нами і/або міжнародною спільнотою над безпекою на всій території окупованого Донбасу і всієї ділянки російсько-українського кордону. Це повна участь усіх українських ЗМІ і політичних партій. Це також участь тимчасово переміщених осіб. Це організація виборів нашої ЦВК, можливо спільно з міжнародною адміністрацією. Це функціонування українських судів і ще багато всього. Відповіді на всі ці питання повинні бути чіткими й однозначними. Інакше легітимність цих виборів ніколи не буде визнана», – констатує П. Клімкін.

При цьому він чудово розуміє, що на умови України Росія, а тим більше керівники ОРДЛО, не погодяться. Скільки часу знадобиться на те, щоб українські умови були виконані, не відомо, а війна триватиме, люди гинутимуть.

Подібну точку зору оприлюднила глава правління Громадянської мережі «Опора» О. Айвазовська. На її переконання, якщо українська влада не має плану з деталями, запобіжниками, гарантіями, етапами, то «ми заплатимо занадто велику ціну за “формулу”», яка з юридичної точки зору є нікчемним документом. За її словами, з озвучених Президентом України тез не зрозуміло, яка роль Росії як головної винуватиці війни в подальшому врегулюванні конфлікту на Донбасі. «Чи залишиться Кремль не більше ніж посередником у переговорах або ж візьме на себе відповідні зобов’язання з виведення військ, передачі Україні контролю над кордоном, виплати компенсацій за зруйнований Донбас? В іншому випадку офіційний Київ – не суб’єкт, а лише об’єкт домовленостей», – констатує О. Айвазовська.

З цим погоджується президент Центру глобалістики «Стратегія-XXI» М. Гончар, який вважає, що «Росія тепер виключно посередник, ніякий не агресор, вона остаточно набула статусу такого ж посередника як Німеччина і Франція» (URL: https://www.liga.net/politics/articles/formula-shtaynmayera-i-posledstviya-tri-mneniya. 2019. 2.10).

На питанні гарантій безпеки робить акцент і К. Єлісєєв, колишній посол України у ЄС (2010–2015) і дипломатичний радник П. Порошенка (2015–2019). Він вважає, що прийняттям «формули Штайнмайєра» українська влада фактично погодилася на російський план реалізації Мінських домовленостей. «Відтепер перекреслений принцип “спочатку умови безпеки”. Плюс відкинута “дорожня карта” імплементації “Мінська”, логіка якої була підтримана на нормандському саміті в 2016 р.», – заявляє К. Єлісєєв.

Він запевняє, що підписати «формулу Штайнмайєра» в нав’язаної редакції – «це припинити боротися і капітулювати». «РФ постійно проштовхує ідею цього папірця. Для нас нічого не узгоджено, поки не узгоджено все. Плюс чітка “дорожня карта”. Спочатку безпеку, включаючи стійкий і повний режим припинення вогню!» – наголосив політик.

П’ятий Президент України П. Порошенко переконаний, що «ніякі вибори не можуть бути визнані легітимними і такими, що відповідають вільному волевиявленню українських громадян», якщо «відкинути компонент безпеки», тобто забезпечення повного виведення російських окупаційних військ з української території і роззброєння незаконних збройних формувань. «Як можна провести такі вибори без повернення на Донбас тимчасово переміщених осіб?..» – зазначив політик.

Аналогічну заяву озвучила партія «Голос» і її лідер С. Вакарчук. Зокрема, у заві наголошується, що будь-які вибори можливі лише за умови дотримання повної безпеки громадян. «Безпека можлива тільки за умови повного контролю над кордоном. Якщо контролю над кордоном не буде, вибори не можна вважати ні демократичними, ні безпечними, ні вільними, навіть якщо такими їх назвуть міжнародні експерти», – ідеться в заяві партії «Голос».

У свою чергу лідер партії «Батьківщина» Ю. Тимошенко вимагає пояснення стратегії влади щодо «формули Штайнмайєра». «Партія “Батьківщина” вважає “формулу Штайнмайєра” неприпустимою для України, а її підписання в Мінську – прямою загрозою національній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету нашої країни. Ми звертаємося до Президента України з проханням терміново зібрати лідерів парламентських фракцій і докладно пояснити, що підписано в Мінську і на які дії дано згоду», – заявила Ю. Тимошенко.

Політолог-міжнародник М. Капітоненко вважає, що В. Зеленський розуміє, які загрози для України передбачено у «формулі Штайнмайєра», тому його основна мета – заморожування конфлікту, а не повне його вирішення. «Повне вирішення зажадає більш високу ціну. За заморожування конфлікту Зеленський готовий заплатити», – зазначив експерт. На його думку, В. Зеленський погодився на «формулу Штайнмайєра», щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів у нормандському форматі та озвучити свої вимоги щодо Донбасу. «Він чекає, що Росія сформулює свої вимоги на саміті. І тоді буде думати, чи йти на них. Але такі роздуми будуть легше даватися з опцією по заморожуванню конфлікту в кишені. Що дозволить йому зупинити обстріли і виконати свою основну передвиборну обіцянку», – наголосив політолог.

Натомість експерт Центру структурної політології «Вибір» Л. Брудницька звертає увагу на негативні наслідки навіть розмов щодо можливої домовленості в рамках «формули Штайнмайєра». Адже нічого ще не підписано, крім листа про перспективи переговорів, а вже який резонанс. Проте, «якщо говорити про ризики, і ми вже маємо це, мобілізація та активізація правого флангу, що посилить розкол та поляризацію у суспільстві та загострить радикальні настрої», – наголошує експерт (URL: https://dyvys.info/2019/10/02/shho-stoyit-za-formuloyu-shtajnmajyera-prognozy-ta-otsinky-ekspertiv. 2019. 2.10).

За її словами, якщо ще структуруються біло-блакитні, розкол політичний може вилитися в розкол територіальний. «За п’ять років війни центральна київська влада так і не знайшла (бо не шукала, а лише декларувала) ідеологем, котрі б консолідувати суспільство, а отже, і державу. Тому особливий статус Донбасу ризиковий тим, що за ним почнуть вимагати спочатку елементів, а потім і повністю особливого статусу інші регіони. (Наголошую, за умови відсутності консолідуючої ідеології). Але якщо надання особливого статусу Донбасу зірветься з якихось причин, то ОРДЛО остаточно перейдуть під протекторат Росії», – припускає експерт.

На думку Л. Брудницької, «нам потрібно визначитися, і жителям ОРДЛО потрібно також визначитися». Вибори за «формулою Штайнмайєра» – це лише ширма, до того ж тимчасова. Час для них втрачено.

Експерт вважає, що Україна де-юре має територіальну цілісність, а де-факто регіони під впливами різних сил і різних держав. Київ формально орієнтується на США, західні області – на США та Європу, схід і південь тяжіють до РФ. Спрацьовують географічні та геополітичні чинники. «Ідеологічно Україна вже розділена. При цьому шанси на консолідацію України як держави є високими, що довели президентські вибори і парламентські вибори 2019 р. Але, якщо команда Зеленського не сформулює справді консолідуючих ідеологем для України, навряд чи вдасться, навіть силою, втримати державу від, мінімум, внутрішнього напруження. Врегулювання конфлікту на Донбасі має супроводжуватися консолідуючими ідеологемами, що важливо не лише на рівні декларацій. Якщо цього не станеться, є висока ймовірність, що здетонують вказані мною ризики. Отже, важливо шукати формулу, котра цінна для України та виходить з інтересів України, а для цього – бодай пом’якшити зовнішній тиск», – наголосила експерт.

З такою думкою не зовсім погоджується М. Гелетій, заступник директора Українського незалежного центру політичних досліджень. Вона вважає, що сама «формула Штайнмайєра» не несе в собі ризиків, оскільки це традиційна формула врегулювання конфліктів, яка передбачає проведення вільних та чесних виборів на територіях, які постраждали від конфлікту. Але для того, щоб такі вибори відбулися, необхідно забезпечити належні умови. «Водночас ризик все-таки існує і полягає в тому, що імплементувати всі ці елементи та забезпечити справді вільне волевиявлення може бути складно… Запровадження особливого статусу ОРДЛО не матиме особливих наслідків, якщо новий закон не відрізнятиметься від чинного. Зокрема, що стосується амністії для учасників подій, які мали місце в Донецькій, Луганській областях, то це нормальна практика при врегулюванні конфлікту. Загалом переслідуванню підпадають лише особи, які звинувачуються у воєнних злочинах та злочинах проти людства», – зазначила експерт.

При цьому вона припускає, що економічна підтримка, найімовірніше, передбачатиме особливий податковий режим, який не лише буде перевагою для регіону, а й сприятиме залученню інвестицій та відбудові Донбасу, який буде складно відбудувати лише українському уряду. Це знизить навантаження на внутрішній бюджет та сприятиме економічному розвитку в цілому. «І нарешті, якщо буде пункт щодо посилення і поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами та органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації, то це саме той пункт, який може містити ризики в майбутньому. Незважаючи на те що Україна межує з Російською Федерацією, наша недавня історія свідчить про те, що ми маємо бути обережними у відносинах з нею», – наголошує М. Гелетій.

Ю. Шуліпа, директор Міжнародної спілки «Інститут національної політики» взагалі називає спроби переговорів з Росією капітуляцією. За його словами, події, що відбуваються, мабуть, один з найбільш рідкісних у світовій історії випадків, коли без необхідних на те причин країна, що перебуває у вимушеній обороні, добровільно капітулює перед агресором та ще й на умовах агресора. «Не інакше як в інтересах Російської Федерації другий Президент України Л. Кучма підписав “формулу Штайнмайєра” або, простіше кажучи, “формулу перемоги України”, реалізація якої фактично забезпечить тимчасову легітимацію Росії не тільки в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), але і в довгостроковій перспективі на всій території України. Дійти такого висновку нескладно, виходячи з аналізу політики безальтернативності Мінських угод Путіна, Порошенка і Зеленського», – зазначив експерт.

За його словами, у реалії реалізація так званої «формули Штайнмайєра», так само як політика безальтернативності Мінських домовленостей, є тяжким і тривалим у часі двосічним злочином в інтересах країни-агресора. «Який буде результат? Так званий закон про особливий статус почне діяти в день виборів. При цьому навіть якщо спостерігачі побачать порушення, то ніхто вже не скасовуватиме закон, який тимчасово вступив у дію. У Росії є на цей випадок можливості та інструменти. Якщо новоспечена влада України заперечуватиме, Кремль покаже їм свою силу. Після виконання Мінських домовленостей і “формули Штайнмайєра” тимчасово окуповані території продовжать залишатися у військовому, правоохоронному, гуманітарному, інформаційному та економічному просторі Росії при їх формальній приналежності Україні», – заявив Ю. Шуліпа.

Експерт змальовує досить сумні перспективи майбутнього України. За його словами, контроль над ділянкою українсько-російського кордону, що проходить між ОРДЛО та Росією, Україні не дадуть змоги встановити, оскільки це не передбачено Мінськими домовленостями. Крім того, у ст. 8 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» йдеться про транскордонне співробітництво ОРДЛО та окремих адміністративно-територіальних одиниць Росії. «Виходить, що Росія, як і зараз, продовжить охороняти кордон з ОРДЛО фактично сама від себе. Росія буде звільнена від усієї політичної і юридичної відповідальності за військові дії на Сході України, отримає пом’якшення санкцій і додаткові істотні можливості з управління Україною через вживлення в політичне тіло України ОРДЛО», – вважає експерт.

Він стверджує, що в разі подальшого розвитку такої ситуації Україна як країна може припинити своє існування вже через 1,5–2 роки. По суті, Україна отримає той самий сучасний Крим, з усіма його російськими «принадами», тільки не який відсічено анексією, а «вживлений» у політичний простір України фактично на умовах Кремля, та ще і є дієвим інструментом для реалізації в Україні кремлівської політики зовнішнього управління Україною.

Тим часом ряд українських партій, активісти та громадські діячі виступили з різкою критикою можливості підписання «формули Штайнмайєра». Вони вважають, що спочатку має бути виконана безпекова частина Мінських домовленостей. Тобто виведення військ і контроль над кордоном мають передувати виборам та обговоренню статусу Донбасу. Проти імплементації «формули» виступили деякі обласні та міські ради.

Як інформують ЗМІ, 6 жовтня о 12:00 на майдани понад 30 українських міст люди вийшли на віче «Ні капітуляції!». Проти підписання «формули Штайнмайєра» виступили українці в усіх обласних центрах і кількох районних.

За даними Національної поліції, на майдані Незалежності України були присутні понад 10 тис. осіб. Акція там тривала 3 год, о 15:00 люди рушили на вул. Банкову до Офісу Президента України В. Зеленського (URL: https://gazeta.ua/articles/life/_sluga-vihod-narod-prijshov-yak-ukrayinci-vistupili-proti-rishen-zelenskogo/931567. 2019. 6.10).

За словами журналіста В. Гайдукевича, люди, які прийшли на майдани по всій Україні, мають намір заявити, що вони – громадяни цієї країни, яких не влаштовує те, що влада відмовляється від державності України. «Відводити українські війська із своєї території під час війни – зрада інтересів», – додає журналіст (URL: https://gazeta.ua/articles/life/_lyudi-vijshli-na-majdani-schob-pokazati-voni-gromadyani-ciyeyi-krayini-i-mayut-poziciyu-gajdukevich/931555. 2019. 6.10).

Варто зазначити, що на адресу дій влади лунає досить багато критики з боку політиків, експертів, спостерігачів і журналістів. Проте майже ніхто не пропонує конкретних розв’язань проблеми. Війна не може тривати безкінечно. Росія може піти на компроміс, але виконати вимоги, які її не влаштовують, – ніколи. Це засвідчує вся історія. Українська влада пропонує переговорний процес. Яким він буде і які наслідки цього процесу покаже час. Варто сподіватися, що він влаштовуватиме більшість населення України і врешті решт приведе до бажаного миру.

 

Потіха А. «Формула Штайнмайєра» в оцінках українських політиків, експертів, спостерігачів і ЗМІ [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 20. – С. 14–23. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr20.pdf. – Назва з екрану.