Зміни до закону про ДБРО. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань»

 

Кривецький О. Зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» [Електронний ресурс] / О. Кривецький // Громадська думка про правотворення. – 2019. – № 11 (176). – С. 22–24. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2019/11.pdf. – Назва з екрана.

 

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №5395-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» (далі – ДБР). Документ регулює комплекс правових, структурно-організаційних, процедурних, кадрових положень, пов’язаних з діяльністю ДБР. Зокрема, закон дозволяє ДБР створювати власні оперативні підрозділи, а також здійснювати не лише гласні оперативно-розшукові дії, але і слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Досі оперативний супровід операцій Державного бюро розслідувань здійснювали інші правоохоронні органи: Національна поліція України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба. Закон передбачає й створення фонду для фінансування проведення оперативно-розшукових і негласних слідчих дій. Крім того, конкретизується можливість фінансування ДБР у рамках міжнародних договорів України або проектів міжнародної технічної допомоги. Також документом встановлено кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників підрозділів (управлінь) центрального апарату ДБР і керівників підрозділів внутрішнього контролю. Так, зокрема, директором територіального органу ДБР може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в області права не менш ніж сім років (після здобуття вищої освіти), досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років і вільно володіє державною мовою. Документ передбачає і введення спеціальних звань, регулює питання здійснення оперативно-розшукової діяльності, носіння зброї, застосування спеціальних засобів тощо.

На думку директора Державного бюро розслідувань Р. Труби, чинний Закон України «Про Державне бюро розслідувань» має істотні прогалини. Зокрема, законодавець «забув» внести до переліку посади оперативних співробітників ДБР, через що Держбюро розслідувань не мало можливості оголосити конкурси, призначити оперативних співробітників, тому тривалий час орган працював без власних оперативних підрозділів. Внесення змін до законодавства шляхом ухвалення нового закону відносно удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань, за переконанням керівника ДБР, є важливим кроком у напрямі посилення ефективності роботи даного органу. До речі, у законі також вказано, що директор бюро може накладати штрафи на співробітників згідно з висновком дисциплінарної комісії ДБР. Адже законом регулюються питання притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності. Так, дисциплінарна комісія, склад і повноваження якої затверджує директор ДБР, на підставі службового розслідування, що проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність або відсутність в діях працівника дисциплінарного проступку і підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

За словами головного військового прокурора А. Матіоса, у Законі України «Про Державне бюро розслідувань» законодавець не передбачив механізму передачі матеріалів кримінальних виробництв із прокуратури до ДБР. Крім того, прокурор вважає, що деякі норми закону, зокрема про провокацію злочину, створюють загрозу правам людини. Голова військової прокуратури назвав неприпустимим і створення слідчого органу із статусом центрального органу виконавчої влади, а також розкритикував положення про те, що діяльність ДБР регулюється Кабінетом Міністрів України. «Закон містить дискримінаційні вимоги в частині формування слідчих підрозділів, а саме, в частині процентного обмеження формування особового складу, а також ризик порушення незалежності ДБР у зв’язку з визначенням його як центрального органу виконавчої влади. На жаль, у новому документі щодо удосконалення діяльності цього органу про ці недоліки чинного закону немає і згадки», –зазначив він.

Висловлює свої побоювання і політолог О. Якубін: «Державне бюро розслідувань ще перебуває у процесі запуску, триває набір регіональних співробітників, а влада вже зараз активно починає використовувати ДБР». За його словами, вплив на цей орган тільки зростатиме, тому що саме Державному бюро розслідування передано функції з нагляду, які раніше виконувала Генеральна прокуратура України. Слід зазначити, що на ДБР покладаються обов’язки з розслідування злочинів, раніше підслідних прокуратурі, а саме –злочинів, здійснених вищими посадовцями, державними службовцями, суддями і працівниками правоохоронних органів, окрім випадків, коли ці злочини віднесено до перебування під слідством детективів Національного антикорупційного бюро та військових злочинів.

 «ДБР із органу, від якого чекають якісного, незаангажованого та чесного розслідування кримінальних проваджень відносно “недоторканої української еліти”, може перетворитися на правоохоронний орган, слідчих якого наділено повноваженнями робити все, що їм заманеться, без понесення за це покарання, – вважають члени Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. – Адже на сьогодні відсутній законний механізм впливу на бюро, тому що Дисциплінарну комісію, яка б застосовувала дисциплінарні стягнення до слідчих ДБР, досі не було створено. Сподіваємося, що документ щодо удосконалення діяльності співробітників, який передбачає створення такої комісії, стримуватиме слідчих ДБР від перегинів на місцях та незаконних дій».

 За сучасних умов розбудови України як демократичної, правової та соціальної держави пріоритетним завданням влади є забезпечення прав, свобод і безпеки громадян. Тому прийняття нового закону щодо вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань має стати важливою віхою, у першу чергу, у боротьбі зі злочинами, скоєними високопосадовцями, суддями та працівниками правоохоронних органів. Створення ДБР як окремого органу досудового розслідування має забезпечити незалежність та об’єктивність під час розслідування даної категорії злочинів, аби розвіяти зневіру українських громадян у судовій системі в частині покарання окремих представників правлячої еліти, а досконалі правові норми будь-якого закону, що приймається, повинні стати невід’ємним атрибутом українського суспільства на шляху до побудови цивілізованої європейської держави (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show); веб-сайт інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» (https://ua.interfax.com.ua/news/general); веб-сайт «Громадське радіо» (https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas)).