Президентський законопроект про боротьбу з незаконним збагаченням в оцінках експертів і аналітиківС. Закірова, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Президентський законопроект про боротьбу
з незаконним збагаченням в оцінках експертів і аналітиків

 

Закірова С. Президентський законопроект про боротьбу з незаконним збагаченням в оцінках експертів і аналітиків [Електронний ресурс] / С. Закірова // Громадська думка про правотворення. – 2019. – № 11 (176). – С. 16–22. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2019/11.pdf. – Назва з екрана.

 

Найбільш серйозною проблемою, що вимагає якомога швидкого рішення задля подальшого розвитку нашої країни, 94 % українців вважають корупцію. За даними Національного антикорупційного опитування, яке влітку 2018 р. провів Київський міжнародний інститут соціології за підтримки «Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”», першою і найбільш значущою її причиною 80 % респондентів називають відсутність адекватного покарання за корупцію.

На виконання своїх передвиборних обіцянок 3 червня 2019 р. Президент України В. Зеленський подав до Верховної Ради України проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» № 10358. Наголошуючи на необхідності прийняття законопроекту, у пояснювальній записці документа зазначається, що більшість населення України (91 %) вважають корупцію серйозною проблемою, а понад 50 % найбільш дієвим підходом до боротьби з корупцією вважають невідворотність покарання за такий злочин. Тож ситуація з корупцією і незаконним збагаченням в Україні викликає гостру потребу в тому, аби нарешті зрушити з місця і почати ефективну боротьбу проти цих вкрай загрозливих явищ суспільного життя.

Слід зауважити, що за інформацією видання «Судово-юридична газета», «незаконне збагачення» було розцінено як злочин вперше у 1964 р. в Аргентині та Індії. З 1971 р. у Гонконзі діє кримінальна відповідальність за незаконне збагачення відповідно до указу про запобігання хабарництву. Сьогодні, зазначає видання, вже близько 45 країн світу покладаються на цей інструмент у боротьбі з корупцією.

Міжнародний досвід показує, що існують різні підходи до визначення й застосування юридичної категорії «незаконне збагачення». Зокрема, як констатує зазначене видання, у Литві, де відповідна стаття була введена до Кримінального кодексу 2010 р., законодавство вказує, що у разі, якщо певній особі належить право власності на майно, вартість якого перевищує 500 мінімальних прожиткових мінімумів, і яка водночас усвідомлює або мала чи могла усвідомлювати, що таке майно не могло бути придбане з використанням законного доходу, це карається штрафом, або арештом, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

А в Грузії елементи складу злочину незаконного збагачення, зазначають аналітики видання, можна знайти в злочині відмивання коштів. Відмивання коштів визначається у цій країні як «легалізація незаконних доходів, тобто надання законного вигляду (користування, придбання, володіння, конверсія, передача чи інші дії) незаконному і незадокументованому майну з метою приховування його, а також приховування чи маскування його справжньої природи, джерела походження, місцеперебування, розміщення, руху, права власності на нього і (або) інших пов’язаних з ним прав».

В Україні поняття «незаконне збагачення» вперше було введене до Кримінального Кодексу України у 2011 р. Важливим аспектом наших реалій є те, що в українській правовій практиці вже була спроба законодавчо забезпечити антикорупційну боротьбу, коли у 2015 р. запровадили відповідальність за незаконне збагачення. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленим спеціальним меморандумом. Утім застосування норм закону шодо незаконного збагачення перебувало на вкрай низькому рівні: за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень протягом 2014–2018 рр. в Україні було ухвалено лише 2 кінцевих рішення за ст. 3682 ККУ «Незаконне збагачення».

А 27 лютого 2019 р. Конституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційними положення статті 3682 Кримінального кодексу України про притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Внаслідок такого судового рішення КСУ щонайменше 65 відкритих кримінальних справ за відповідним звинуваченням було закрито.

5 червня депутати Верховної Ради України відмовилися поставити на порядок денний сесії законопроект Президента України В. Зеленського № 10358, утім внесли до порядку денного законопроект № 10110-д про відповідальність за незаконне збагачення «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення», який подала у той же день група народних обранців. Ініціаторами проекту закону є представники різних фракцій і партій – В. Карпунцов і Р. Мацола (партія «Блок Петра Порошенка “Солідарність”»), А. Кожем’якін і В. Бухарєв (партія «Батьківщина»), В. Барвіненко і В. Мисик (партія «Відродження»), Є. Дейдей (партія «Народний фронт»), Ю. Мірошниченко (партія «Опозиційний блок») і позафракційний депутат Я. Безбах.

Загалом на сьогодні в українському парламенті зареєстровано чотирнадцять законопроектів про боротьбу з незаконним збагаченням, але кількість законопроектів жодним чином, вважають експерти, не впливає на загальне бажання народних обранців побороти корупцію.

Як заявив Президент України В. Зеленський, його команда за два тижні подала до Верховної Ради України десять законопроектів, жоден з яких не було прийнято. Він оцінив таку ситуацію, як бунт більшості в парламенті, який не хоче працювати.

З такою оцінкою погоджуються й аналітики Transparency International Ukraine, які наголошують, що чинний парламент в цілому ігнорує ініціативи новообраного Президента, тож у законопроекту № 10358 мало шансів бути включеним до порядку денного. Натомість, як зазначається на сайті організації, це найкращий з усіх поданих до парламенту законопроектів.

Принциповим аспектом нового законопроекту є впровадження трактування незаконного збагачення саме як різниці у вартості між набутими активами та доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Документом встановлено кримінальну відповідальність за набуття такою особою активів, вартість яких більш, ніж на 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – це 960,5*12 000=11 млн 526 тис. грн).

Аналізуючи це положення поданого Президентом проекту закону, видання «Судово-юридична газета» зазначає, що у визнаній неконституційною ст. 3682 Кримінального Кодексу України такий поріг становив лише 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (960 тис. 500 грн). Аналітики пояснюють, що такий розрахунок здійснюється відповідно п. 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Експерти Transparency International Ukraine наголошують, що зазначений у законопроекті розмір активів, за які наступає кримінальна відповідальність у 12 разів більше від пропонованого ними мінімуму і відповідає поняттю «вчинене у великому розмірі». Юридичний радник ТІ Україна М. Костецький стверджує, що така редакція зменшує кількість потенційних справ про незаконне збагачення і водночас забезпечує фокус органів правопорядку на найбільших за розміром зловживаннях.

Натомість заступник голови парламентського Комітету з питань запобігання і протидії корупції В. Чумак у величезній сумі різниці між активами та встановленими реальними доходами чиновників вбачає «профанацію» самої ідеї незаконного збагачення, оскільки, як наголошує нардеп, за меншу суму незаконно набутих активів ніхто не несе покарання. У президентському законопроекті встановлюється норма, відповідно до якої посадова особа, що набула активів, які вартістю більш, ніж на 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищують її доходи, підпадає під кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у вигляді ув’язнення від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за законопроектом мають розглядатися Вищим антикорупційним судом.

Заступник голови АП Р. Рябошапка пояснив, що в законопроекті свідомо встановлено саме такі розміри незаконно набутих активів задля того, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів, щоб вони не займалися дрібними справами і не витрачали державних ресурсів на покарання корупціонерів, які не становлять великої суспільної небезпеки для країни.

Важливою новацією законопроекту є те, що документом чітко визначається сутність понять «активи», «набуття ативів» та «доходи».

«Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність чи володіння іншою фізичною або юридичною особою за рахунок, за згодою чи за розпорядженням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Під доходомособи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих нею (нарахованих їй) із додержанням вимог та обмежень», встановлених Законом України «Про запобігання корупції».

На думку радника Transparency International Ukraine М. Костецького, це максимально широке коло визначення зазначених понять дозволяє унеможливити різне тлумачення цих юридичних категорій. Зокрема, він акцентує увагу на тому, що до активів включаються не тільки грошові кошти, майно, роботи чи послуги, але й, наприклад, обсяг зменшення фінансових зобов’язань. Важливим є встановлення норми про правомірність усіх набутих доходів посадових осіб.

Адвокат із кримінальних справ С. Маковецький вважає, що вирішивши одну проблему, автори законопроекту створили нову. І в цивільному, і в кримінальному законодавстві закон не має зворотної сили, окрім випадків, коли він пом’якшує або скасовує відповідальність. Натомість підкреслює С. Маковецький, у документі виписана саме «зворотна сила», яка стосується активів, які чиновник придбав протягом трьох років до того, як закон набуде чинності. Відтак новації законопроекту створюють становище, за якого Конституційний Суд України матиме механізм і підстави для оскарження рішення судів.

На сайті голови держави зауважено, що цей законопроект не є альтернативним, оскільки він значно ширший за предметом регулювання та принципово відрізняється від проектів, які вже є у парламенті. Представник Президента в парламенті Р. Стефанчук наголосив, що це комплексний законопроект, оскільки документ не обмежується тільки кримінальною відповідальністю, до нього включені питання цивільно-правової відповідальності.

Межею між настанням кримінальної та цивільної відповідальності, акцентується у законопроекті, є різниця між вартістю набутих активів та легальними доходами чиновників. Якщо вона перевищить 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині – понад 11,5 млн грн), настає кримінальна відповідальність, якщо менше – цивільна, для якої визначена і нижня межа – 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (480 тис. грн).

Радник Transparency International Ukraine М. Костецький пояснює, що цивільна конфіскація виступає потенційним інструментом стягнення у дохід держави незаконно набутого чиновниками майна. На його думку, її слід розглядати як спосіб вилучення в особи у державну власність майна, яке не стало предметом конфіскації і спеціальної конфіскації, і щодо якого не встановлено законності підстав його набуття. Пошук та встановлення незаконних активів здійснюватиметься в межах кримінального досудового розслідування, під час якого відбуватиметься виявлення, фіксація, арешт грошових коштів та інших незаконних активів. Після цього, зазначає юрист, здійснюватиметься пред’явлення цивільного позову про визнання активів необґрунтованими.

На думку багатьох експертів і фахівців, безумовною перевагою цивільної процедури конфіскації є те, що вона значно швидша і більш ефективна.

Заступник голови АП Р. Рябошапка пояснює принципи запровадження цивільної процедури в законопроекті. За його словами, антикорупційне бюро готує позов, порівнюючи доходи та активи чиновника, прокурори САП представляють його у Вищому антикорупційному суді України, а відповідач має пояснити, як здобуто його активи.

За словами Р. Рябошапки, за новим законопроектом не потрібно буде доводити законність набуття активів якимись доказами. Тому не можна говорити, що ця норма порушує презумпцію невинуватості, оскільки рішення Конституційного Суду України базувалося на тому, що є теза про докази у диспозиції статті у Кримінальному кодексі України, то відповідно не зрозуміло, хто ці докази має надати. Тож суд може вимагати у сторони захисту ці докази на підтвердження своєї правоти. Оскільки відсутня така законодавча конструкція, немає підстав говорити про проблеми з презумпцією невинуватості, пояснив Р. Рябошапка принцип правового регулювання, що закладений у законопроект.

Аналітики ТІ Україна підкреслюють, що Європейський суд з прав людини визнає конфіскацію активів поза кримінальним провадженням такою, що не суперечить презумпції невинуватості, не порушує майнові права та заборони покарання без закону (справи «Маттоціа проти Італії», «Оторіно проти Італії», «Аркурі проти Італії», «Рієла та інші проти Італії», «Батлер проти Сполученого Королівства», «Уолш проти Сполученого Королівства», «Гогітідзе та інші проти Грузії»).

Конфіскація активів поза кримінальним процесом існує у багатьох країнах світу, зокрема в таких, як Австралія, Ізраїль, Ірландія, Канада, Ліхтенштейн, Литва, Південно-Африканська Республіка, Словенія, Сполучене Королівство, Таїланд, Фіджі, Філіппіни, Швейцарія. Заступник глави Адміністрації Президента України Р. Рябошапка запевняє, що цивільна конфіскація допускається Директивою ЄС 2014/42/EU та застосовується у Великій Британії, США й інших державах. За його словами, можливість стягнення необґрунтованих активів є сучасним світовим трендом.

Голова аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», експерт з антикорупційного і конституційного законодавства Т. Хутор підкреслює, що «незаконне збагачення» – це інструмент, який іноді виступає як єдиний спосіб притягнути корупціонерів у владі до відповідальності. Вона наголошує, що і в США, і в Німеччині, і в Україні зловити на хабарі майже неможливо, якщо обидві сторони угоди все влаштовує та немає зливу чи провокації. Крім того, за її словами, для конфіскації не потрібно доводити, що активи придбані за злочинні кошти. Все, що необхідно правоохоронцям, акцентує аналітик, це довести, що посадовець не міг придбати дорогі активи за гроші з законних джерел (заробітна плата, спадщина, виграш тощо).

Звертають увагу на особливості законопроекту щодо обов’язку доказування й аналітики видання «Судово-юридична газета». Вони зазначають, що у законопроекті визначається предмет доказування для позивача, що є гарантією захисту прав осіб, проти яких можуть бути подані відповідні позови. Положеннями проекту закону, на думку оглядачів, у частині запровадження процедури визнання активів необґрунтованими та їх стягнення пропонується закріпити класичний стандарт доказування «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін.

Аналітики Transparency International Ukraine підкреслюють, що законопроектом запроваджуються такі підходи до розширення інституту цивільної конфіскації:

– позов про визнання необґрунтованими активів може подаватись без наявності обвинувального вироку стосовно особи. Конфіскація незаконних активів посадовців відбуватиметься за рішенням суду у цивільному процесі;

– розширюється юрисдикція Вищого антикорупційного суду України до розгляду справ у цивільних позовах про визнання активів необґрунтованими. Позивачами виступають представники Національного антикорупційного бюро України або прокурори Генеральної прокуратури України;

– обов’язок доказування зв’язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та їх необґрунтованості лежить на НАБУ чи ГПУ. Водночас, у разі наведення таких даних доказування факту обґрунтованості активів покладається на відповідача;

– запроваджується можливість цивільної конфіскації активів. Для запровадження цієї процедури необхідна наявність двох умов: вартість набутих активів (понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – 960,5 тис. грн) і термін набуття активів (протягом трьох років до набрання чинності закону).

Експерти ТІ Україна вважають, що такі новації частково вирішують питання у справах, які були закриті після скасування ст. 3682 Кримінального кодексу України «Про незаконне збагачення», оскільки з’являється можливість конфісковувати незаконно набуті активи у рамках цивільного процесу.

На думку політичного експерта А. Вігірінського, вибудована в проекті закону взаємодія вертикалі антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ, САП, ВАСУ – дає їм без зовнішнього втручання реальну можливість для стягнення необґрунтовано набутого майна у дохід держави. Позитивно оцінивши новації документа, експерт вважає, що хоча текст законопроекту виглядає складним, але насправді багато що спростив.

Утім, фахівці висловлюють і певні перестороги, які можуть істотно завадити реальному використанню норм запропонованого документа. Так, адвокат із кримінальних справ С. Маковецький, зазначає, що задля того, щоб довести справу до суду, детективи Національного антикорупційного бюро України повинні знайти активи, внести інформацію про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а потім довести, що вони належать чиновнику. Для цього, за словами адвоката, вони повинні провести певні слідчі дії (обшук, допит, слідчий експеримент), у тому числі негласні (прослуховування, стеження), які доступні слідчим лише у кримінальному процесі.

З долею песимізму ставиться до таких новацій і голова правління Фундації DEJURE, член Громадської ради доброчесності М. Жернаков. Він акцентує увагу на тому, що за умов збереження старого складу Конституційного Суду України повернути до розгляду закриті кримінальні справи буде практично неможливо. Експерт наголошує, що будь-яке запропоноване формулювання незаконного збагачення, яке фактично має таку саму механіку, таку саму логіку і такий самий склад злочину, може бути визнане повторно Конституційним судом України неконституційним.

Згідно з новим законопроектом, вважають аналітики «Судово-юридичної газети», до Цивільного кодексу України додається окрема причина припинення права власності, у випадку, коли активи, вартість яких у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визнано необґрунтованими. Щодо таких активів за документом відбувається цивільна конфіскація.

Раніше підставою для вилучення активів або грошей було рішення суду у кримінальному провадженні про конфіскацію чи спецконфіскацію. У запропонованій редакції підставою для стягнення активів та майна в дохід держави є те, що сторона відповідача не надала доказів, які б дозволяли стверджувати про законність їх походження. Якщо відповідач не довів цього, суд визнає їх необґрунтовано набутими.

Крім того, за наслідками визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і стягнення таких активів передбачено звільнення зазначених осіб із займаних посад.

Важливою складовою боротьби з корупцією, як і раніше, залишається перевірка декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції. У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації необґрунтованості активів законопроектом пропонується, що протягом 10 робочих днів особа має надати письмове пояснення за встановленими фактами з відповідними доказами. У разі ненадання суб’єктом декларування у зазначені терміни письмових пояснень і доказів чи надання не у повному обсязі НАЗК інформує про це НАБУ та САП.

Політичний експерт А. Вігірінський роз’яснює, що раніше, за підсумками перевірки електронних декларацій органи ДФС могли скласти акт-перевірку та податкове повідомлення-рішення про те, що вбачається факт ухилення від сплати податків. Тобто, зазначає експерт, фіскали повинні були довести правомірність та обґрунтованість висновків про ухилення від сплати податків. Це було складно зробити через відсутність інформації про майно та доходи декларантів, отриманих у період початку 2000-х та 90-х років. Згідно з новим законопроектом пропонується, щоб САП доводив «зв’язок» майна з людиною (користування, володіння, фактичне управління). Якщо такі докази є, тоді доводити обґрунтованість активів потрібно буде відповідачу. Інакше кажучи, наголошує А. Вігірінський, САП доводить, що ви користуєтесь майном чи отримуєте від нього користь, а ви, як відповідач, тепер маєте довести, що набули його законно.

Проте серед експертів є і категоричні противники запропонованого законопроекту. Зокрема, експерт ГО «Фонд суспільної безпеки» Ю. Гаврилечко вважає проект закону надмірно «сирим», більшість положень якого Конституційний Суд України, скоріше за все, визнає неконституційним. На думку експерта, фраза «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш, ніж на 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її доходи» означатиме необхідність того, що прокуратура доводитиме отримання чиновником прибутку за допомогою придбаного. Наприклад, здачу в оренду придбаного будинку. Звісно ж, наголошує Ю. Гаврилечко, зробити це буде майже неможливо. Тож експерт вважає, що ухвалення законопроекту нічого не дасть і жодних наслідків для корупціонерів не матиме.

Отже, як і завжди, в українському експертному та фаховому середовищі єдина точка зору на новий законопроект про боротьбу з незаконним збагаченням, поданий до Верховної Ради України Президентом В. Зеленським, на сьогодні відсутня. Аналітики висловлюють як позитивні, так і вкрай негативні оціночні судження. Утім, майже всі погоджується з тим, що фахові дискусії навколо норм нового юридичного документа зможуть зробити його більш чітким і обґрунтованим, що дозволить внести необхідні зміни під час його прийняття в парламенті.

Тож чи зможе новий законопроект створити умови для початку реальної боротьби з незаконним збагаченням та стягнення до держаної скарбниці незаконно набутих активів чиновників, покаже час. Головне, аби була політична воля нарешті реально почати процес. Бо, за словами давньогрецького філософа Сократа: «Хто хоче – шукає можливості, а хто не хоче – шукає причини» (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66037); офіційне інтернет-представництво Президента України (https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-podav-do-verhovnoyi-radi-zakonoproekt-pro-55733); веб-сайт OBOZREVATEL (https://www.obozrevatel.com/ukr/politics/tse-bunt-bilshosti-zelenskij-poyasniv-sabotazh-radi-cherez-zakon-pro-impichment.htm, https://www.obozrevatel.com/ukr/economics/u-zelenskogo-virishili-yak-budut-karati-za-nezakonne-zbagachennya.htm); веб-сайт видання «Судово-юридична газета» (https://sud.ua/ru/news/publication/142797-zelenskiy-anonsuvav-zakonoproekt-pro-nezakonne-zbagachennya-chi-ye-u-nogo-maybutnye, https://sud.ua/ru/news/publication/143136-kriminalna-vidpovidalnist-lishe-vid-12-mln-grn-zakon-zelenskogo-pro-nezakonne-zbagachennya); веб-сайт Transparency International Ukraine (https://ti-ukraine.org/news/nezakonne-zbagachennya-analiz-prezydentskogo-zakonoproektu/); веб-сайт «Новое время» (https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/nezakonne-zbagachennya-shcho-proponuye-zakonoproekt-zelenskogo-ta-yaki-shansi-shcho-ce-spracyuye-50025249.html); веб-сайт «Телеканал новини “24”» (https://24tv.ua/rada_zareyestruvala_zakonoproekt_zelenskogo_pro_
pokarannya_za_nezakonne_zbagachennya_n1161668
); веб-портал Zbruc.eu (https://zbruc.eu/node/89825); інтернет-портал «the Бабель» (https://thebabel.com.ua/texts/31333-zavtra-parlament-maye-rozglyanuti-zakon-pro-nezakonne-zbagachennya-chinovnikiv-shcho-v-nomu-napisano-chi-vidpovidaye-vin-konstituciji); інтернет-портал Amazing Ukraine (https://bitly.su/Z79UlFu); інтернет-портал газети «Закон і Бізнес» (https://zib.com.ua/ua/138043-u_chinovnikiv_viluchatimut_nezakonno_nazhite_mayno_navit_pri.html); інформаційний портал FINBALANCE (http://finbalance.com.ua/news/zelenskiy-proponu-tsivilnu-konfiskatsiyu-koruptsiynikh-aktiviv-bez-obvinuvalnikh-virokiv); інтернет-видання «Українська правда» (https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2019/05/29/7216496/)).