Децентралізація: міжнародне співробітництво як складова успішної реформи

Децентралізація: міжнародне співробітництво як складова успішної реформиВ. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Децентралізація та розвиток міжнародного партнерства

 

У рамках проведення реформи з децентралізації влади Україна розвиває міжнародне партнерство з країнами Європейського Союзу та міжнародними донорськими організаціями. В Україні, як відомо, стартував другий етап децентралізації – чергові місцеві вибори в 2020 р. мають відбутися на новій територіальній основі. Для цього нам необхідно вирішити ряд важливих завдань – від підготовки необхідних законопроектів до їх прийняття та реалізації. Це означає, що потрібна щоденна злагоджена робота усіх сторін – уряду, парламенту, асоціацій органів місцевого самоврядування, донорської спільноти та міжнародних і вітчизняних експертів.

За словами В. Негоди, першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, існують важливі завдання, без вирішення яких подальше втілення реформи може опинитися під питанням. Зокрема, він наголосив на важливості прийняття законопроектів, які внормують засади адміністративно-територіального устрою України та встановлять суб’єкта, який матиме повноваження приймати рішення щодо визначення територій територіальних громад сіл, селищ, міст.

«Є ряд інших законопроектів. Частина з них давно в парламенті очікують свого розгляду, частина на стадії їх схвалення урядом. Ще ряд проектів законів зараз розробляється. Але без визначення правових засад адмінтерустрою і повноважного суб’єкта, що визначатиме території громад сіл, селищ, міст, рухатися буде складно. Тим більше що в цьому році двічі проходитимуть загальнодержавні вибори – президентські (уже відбулися. – Прим. авт.), а потім парламентські. Для реформи це є турбулентною зоною, але пристебнімо ремені безпеки і рухаймося вперед», – зазначив В. Негода.

Представники міжнародної спільноти такі завдання назвали амбіційними. Водночас вони одностайно висловили готовність і надалі спільно втілювати децентралізацію в Україні та підтримали відповідний план дій. Вони також наголошують на необхідності продовження тісної співпраці з парламентом, від рішень якого залежить прийняття законів – основи реформи.

У процесі розроблення «децентралізаційних» пакетів законодавчих актів Україна плідно співпрацює з ЄС. Представники Ради Європи готові увійти до робочої групи з розроблення проектів законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Також, якщо народні депутати приймуть законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. № 8051) за основу, європейські експерти допомагатимуть готувати його до другого читання. Рада Європи готова ділитися європейським досвідом створення законодавчої бази, необхідної для розвитку та зміцнення місцевого самоврядування.

Польща активно демонструє зацікавленість у співпраці з Україною для реалізації важливих спільних проектів у рамках реформи. За словами Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Б. Ціхоцкі, Польща послідовна в підтримці якісних перетворень в Україні, реалізації ключової реформи – реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Окрема увага приділяється реалізації Концепції розвитку гірських територій українських Карпат і проекту «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток українсько-польського економічного співробітництва». Місія проекту полягає в підтримці України під час процесу розбудови самоврядної та демократичної держави. Важливим пунктом співпраці сторони називають втілення Декларації про наміри щодо створення нової макрорегіональної стратегії ЄС для розвитку Карпатського регіону України, Польщі, Угорщини та Словаччини. Документ було підписано восени минулого року.

Робоча група працює над такими питаннями:

– синхронний розвиток прикордонної інфраструктури Польщі та України, зокрема розроблення Концепції просторового розвитку територій, розташованих уздовж державного кордону, а відтак і відповідної планувальної документації;

– розбудова Карпатського регіону, який може стати моделлю підтримки розвитку окремих територій;

– сприяння впровадженню політики регіонального розвитку та стимулювання економічного співробітництва між Республікою Польща та Україною в контексті реалізації завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року та Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року.

Очікується, що такі кроки сприятимуть розвитку бізнесу, туризму, культури, залученню інвестиційних ресурсів.

Питаннями модернізації існуючих пунктів пропуску через державний кордон та можливості будівництва нових пунктів займається українсько-польська Міжурядова Координаційна Рада з питань міжрегіонального співробітництва. Зокрема, рада розглядає плани реалізації проекту модернізації інфраструктури в пункті пропуску «Краківець – Корчова» та створення тимчасової інфраструктури в його рамках на період будівництва ділянки для оформлення легкового автотранспорту та автобусів на відрізку дороги М10/А4. Для української сторони важливо вирішити питання створення тимчасової ділянки дороги від точки стику доріг М10/А4 вздовж лінії кордону до діючої частини пункту пропуску (на українському боці кордону) для проїзду тільки легкового автотранспорту. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В. Негоди, підготовчі роботи зі створення тимчасової інфраструктури вже розпочато. «Бачимо необхідність розмежування легкового і вантажного напрямків в автомобільному пункті пропуску “Краківець – Корчоваˮ. Рада рекомендує пришвидшити з української сторони виконання робіт, пов’язаних із влаштуванням ділянки для легкового автотранспорту та автобусів на відрізку дороги М10/А4. Такі ж рекомендації і щодо модернізації української частини пункту пропуску “Устилуг – Зосінˮ», – зазначив вр

 наголошує на необхідності пришвидшити початок будівництва пункту пропуску «Нижанковичі – Мальховичі» та завершити процес нормативного врегулювання запровадження в ньому пішохідного руху. За словами заступника міністра внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща Р. Щенх, сторони докладають зусиль для будівництва нових пунктів пропуску «Лопушанка – Міхновець» та «Адамчуки – Збереже».

Також для обох сторін важливо співпрацювати в реалізації розвитку мережі залізничних сполучень через українсько-польський державний кордон та в найближчій перспективі започаткувати залізничне сполучення «Хирів – Загуж», «Ніжанковичі – Перемишль».

Міжурядова координаційна рада приділяє також увагу питанням транскордонного співробітництва, просторового планування, рятування та захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій, запобігання та протидії правопорушень під час перетинання українсько-польського кордону. Мова йде про виконання Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна-2014–2020. Досягнуті в попередні роки домовленості між Україною та Республікою Польща щодо підготовки проекту «Розроблення інтегрованої стратегії просторового розвитку території уздовж державного кордону України та Польщі» набирають конкретніших обрисів.

Першим етапом виконання робіт визначено розроблення Концепції просторового розвитку територій, розташованих уздовж державного кордону України та Республіки Польща. Польська сторона взяла на себе зобов’язання щодо вирішення фінансових питань реалізації проекту «Концепції просторового розвитку території уздовж державного кордону України та Польщі.

З огляду на це, В. Негода нагадав, що тривалий час прикордонні райони України в переважній більшості занепадали. За часів СРСР їхній розвиток стримувала політика «залізної завіси» – в прикордонні не розміщувалися крупні промислові підприємства, вигоди транзитного положення цих районів штучно стримувались. Це призводило до відтоку населення, тож прикордонний регіон перетворився на депресивний. З часу відновлення незалежності України, за його словами, ситуація змінилася. Однак наразі відсутня цілеспрямована державна політика щодо просторового планування прикордонних районів у поєднанні з просторовим розвитком Європейського Союзу. Входження Республіки Польща до ЄС створює нові виклики для подальшого розвитку прикордонних районів України – неконтрольована трудова міграція, ускладнення регулювання проблем транспортних потоків та ін.

Він наголосив, що розв’язання проблеми полягає в координації дій між Україною й Польщею на державному та регіональному рівнях через розроблення та схвалення інтегрованої стратегії просторового розвитку територій уздовж державного кордону України та Польщі. Україна вже приступила до підготовки проекту цього документа, який виконує Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю. Білоконя.

Директор інституту «Діпромісто» І. Шпилевський підкреслив, що серед інших, названа стратегія має запропонувати вирішення таких питань, як обґрунтування розміщення на території прикордонного регіону нових індустріальних парків, технопарків, логістичних центрів та ін. Документ також має обґрунтувати розвиток туризму та рекреації й визначити ключові заходи з охорони навколишнього середовища. Ключовим аспектом розвитку прикордонного регіону І. Шпилевський назвав формування його планувальної структури. В її основу буде покладено міжнародні транспортні коридори Крітський № 3, Крітський № 5, Балтійсько-Чорноморський, ViaCarpathia, меридіальний автомобільний коридор та транзитний залізничний з європейською колією з Польщі в Румунію.

За його словами, підготовці якісної стратегії сприятиме розроблення спільної концепції просторового розвитку територій уздовж державного кордону України та Польщі. Він поінформував, що в найближчі два місяці у Львові планується засідання українсько-польської комісії з просторового планування й припустив, що саме тоді й відбудеться старт робіт з підготовки концепції.

Для України важливою є також співпраця з країнами Дунайського регіону. Зокрема, уряд затвердив План заходів з виконання Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми. За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубка, українська сторона очікує на реалізацію не менше 20 спільних з ЄС проектів, відібраних на конкурсній основі в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Це дасть змогу активно розвивати громади Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської областей.

За його словами, передбачається чотири напрями проектів:

1. Інноваційність та соціальна відповідальність.

2. Навколишнє середовище та культурна відповідальність.

3. Покращення інфраструктурних зв’язків та енергоефективність.

4. Ефективне урядування в Дунайському регіоні.

«Реалізація проектів зміцнить міжрегіональне та транскордонне співробітництво й партнерство в сферах розвитку транспортної інфраструктури, енергетики, підприємництва, комунікаційних мереж, культури, освіти, туризму, охорони здоров’я тощо», – зазначив Г. Зубко.

Як відомо, раніше Україна ратифікувала Угоду про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Парламент прийняв відповідний закон № 0196. Це дало змогу отримати фінансування та здійснювати спільні з ЄС проекти в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Угода про фінансування Дунайської транснаціональної програми підписана Україною в грудні 2017 р. Програма є одним з фінансових інструментів Європейського Союзу з реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону, участь у якій відкриває українським партнерам можливість отримати фінансування в розмірі 5 млн євро та впроваджувати спільні проекти разом з партнерами з європейських країн Дунайського регіону.

Міжнародна співпраця також розвивається й на регіональному рівні. Зокрема, Радомишль Житомирської області та словенська Веленє підписали Лист про наміри щодо співпраці. Дві громади домовились розпочати співробітництво в сферах енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та інших напрямах місцевого розвитку, які становлять взаємний інтерес. Для реалізації домовленостей громади здійснюватимуть обмін інформацією, яка може бути цікавою для сторін та сприятиме співпраці між муніципалітетами, визначатимуть потенційні проекти, які можуть бути реалізовані в рамках майбутньої співпраці та укладення Меморандуму про взаєморозуміння. Також громади сприятимуть поширенню інформації про спільні заходи та проекти.

«Це буде перший крок до співпраці та розвитку наших громад. Ми зацікавлені в запровадженні енергоефективних проектів і будемо переймати досвід муніципалітету Веленє. Готові ділитись своїми напрацюваннями», – наголосив В. Тетерський, радомишльський міський голова.

Заступник голови муніципалітету П. Дермол, який підписав лист про наміри, переконаний, що співпраця з українськими громадами принесе місту нові проекти та розуміння України.

Підписання цього документа відбулося в рамках міжнародного навчального візиту, організованого проектом «Енергоефективність у громадах II», який впроваджується компанією Deutsche Gesellschaftfür Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Програмою «U-LEAD з Європою».

Українські громади активно розвивають міжнародне співробітництво в рамках реалізації грантових програм. Історія партнерства Програми агентства США з міжнародного розвитку «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) та Теребовлянської ОТГ Тернопільської області, тривалістю у два роки, що продовжується і сьогодні, – яскравий приклад партнерства, в якому кожна із сторін чітко реалізовує заплановані цілі та завдання. «Три кити» такої співпраці: навчання, спільні заходи, проекти – ось основа взаємодії та швидких результатів.

Одне з важливих завдань, яке ставить Програма DOBRE спільно із своїми зарубіжними та місцевими партнерськими організаціями – запровадити та розвинути систему навчань для працівників органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рівнів, представників бізнесу та малого підприємництва, активних жителів та ініціативної молоді. Так за два роки співпраці в Теребовлянській ОТГ проведено близько 20 навчально-тренінгових кампаній у сфері правової освіти, реалізації реформи децентралізації, сучасних інструментів залучення жителів до прийняття рішень, гендерного бюджетування та складання гендерно-орієнтованих програм, фінансової грамотності та формування прозорих бюджетів громади, вивчення антикорупційних механізмів тощо.

У перші місяці спільної роботи наголос було зроблено на розвиток та підтримку вже існуючих та допомогу при утворенні нових громадських організацій, які теж отримали шанс стати партнерами Міжнародної програми та бути активно долученими до процесів розвитку громади. Приміром, у Теребовлянській ОТГ активно запрацювала ГО «Спільнота активних мешканців» («САМ»). Спільно з представниками Західноукраїнського ресурсного центру ГО «САМ» за короткий період організували чотири інтеграційні зустрічі із жителями громади: у формі сімейного пікніка з написанням рецептів-ідей для ОТГ; прес-брифінгу з нагоди Дня місцевого самоврядування; інтерв’ю із населенням у форматі «відкритого медіа-простору», а також цікаво проведений час із молоддю за настільною грою «Творець громади».

За інформаційно-технічної підтримки партнерів DOBRE на офіційному сайті Теребовлянської громади запрацювали дві додаткових платформи: система електронних петицій, а також платформа «Громадський бюджет». Саме завдяки громадському бюджету цьогоріч буде реалізовано п’ять проектів-переможців, поданих мешканцями до участі в конкурсі, на загальну суму 300 тис. грн.

Експертна підтримка партнерів програми проявляється і в розробці стратегічного плану розвитку громади, плану місцевого економічного розвитку, плану покращення послуг. Щодо останнього, то Теребовлянською громадою обрано сферу поводження з ТПВ (твердими побутовими відходами), створено експертну команду, яка наразі напрацьовує механізми покращення якості надання цих послуг та вже з квітня готується до впровадження відповідний проект з придбання контейнерів для сільських населених пунктів громади.

Серед інших можливостей, якими уже скористалися в Теребовлянській ОТГ, – навчання за межами своєї громади: академії лідерства, навчальні тури, тренінги для депутатів ОТГ, молодіжні хакатони, конференції, форуми та багато іншого. Усі ці заходи сприяють комунікації між громадами та створенню єдиного простору реформи децентралізації з чіткими проблемами та різнобічними практиками їх вирішення.

За підтримки програми DOBRE втілено ряд цікавих проектів та задумів. Приміром, відкрите анкетування серед мешканців на тему задоволеності послугами, що надаються в громаді (за інформаційної та ресурсної підтримки Фундації підтримки розвитку місцевої демократії (Республіка Польща). Висновки лягли в основу аналітичної записки, що стала підставою наступних стратегічних документів з розвитку громади.

Організовано та проведено серію молодіжних таборів у селах громади за участю депутатів Молодіжної ради. Мета заходів – урізноманітнити дозвілля сільської молоді та залучити найактивніших до волонтерського корпусу Молодіжної ради. Розроблено та виготовлено ряд рекламної друкованої продукції: туристичні карти громади, інфографічні брошури, різноманітну маркувальну продукцію, футболки.

У вересні минулого року проведено перший туристичний воркшоп на базі громади. Підсумком заходу стало підписання меморандуму про утворення, єдиного поки що у громаді, туристичного кластеру.

Спільно реалізовані проекти, спільний ресурс – спільна відповідальність за сталість та результативність втіленої ідеї – саме за такою формулою відбувається робота Теребовлянської громади та фахівців із DOBRE в сфері проектної діяльності. За такий короткий час втілено сім та в розробці ще два проекти в сфері стратегічного планування та місцевого економічного розвитку.

Перший «Молодіжний проект» втілено в рамках «швидких грантів». Він передбачав розбудову вело-інфраструктури міського парку Теребовлі та придбання двадцяти велосипедів із комплектами захисного спорядження для навчання та залучення молоді до велоспорту. Сьогодні Теребовлянський туристично-інформаційний центр використовує цей ресурс для популяризації велоекскурсій. Ними уже напрацьована мережа веломаршрутів, проводиться маркування та створення онлайн-карт для любителів велосипедних мандрівок. Сума проекту становить 346 749 грн.

Ще один проект – відкриття сучасної комп’ютерної школи на базі приміщень колишньої станції юних техніків. Усі ремонтні роботи, встановлення нової системи опалення та придбання меблів реалізовано коштом громади. Сучасне технічне оснащення (ноутбуки, планшети, мультимедійний комплект тощо) виконано за кошти партнера – Програми DOBRE. Вартість такого проекту – 544 612 тис. грн.

Проект року – це «Переформатування Теребовлянського музею-майстерні через влаштування сучасних експозицій, творчих майстерень, мистецько-туристичного майданчика в дворі музею». Проект тривалістю у два роки наразі перебуває в процесі втілення. Його вартість – 2 млн 2 тис.235 грн. Відкриття оновленого музею-майстерні очікується наприкінці поточного року.

З ініціативи DOBRE в 2017 р. одним із перших було реалізовано проект по облаштування приміщень для зібрань жителів громади, відкрився ще один модернізований зал засідань Теребовлянської ОТГ на базі приміщення старостату села Могильниця. Загальна вартість проекту – 328 тис. грн (219 тис. грн – кошти програми, 288 тис. грн – кошти з міського бюджету).

Проект промо-відео про Теребовлянську об’єднану територіальну громаду втілений спільними зусиллями Українського кризового медіа-центру та продакшн студією DocNoteFilms в рамках проекту програми DOBRE. Відео активно набуває переглядів у соціальних мережах та ютуб-каналах, його транслюють центральні телеканали України, а віднедавна його можна побачити й у потягах Інтерсіті.

Два міні-проекти в 2018 р. реалізовано з ініціативи громадської організації «САМ» та Теребовлянського музею-майстерні: придбання мобільного сценічного майданчику для проведення заходів на відкритому просторі в селах громади та створення настільної пізнавально-розвивальної гри «Творець громади» за принципом всесвітньо відомої гри «Монополія», аналогів якої поки що немає в Україні. Програмою DOBRE на ці проекти виділено 130 та 22 тис. грн відповідно.

На стадії втілення ще кілька важливих спільних проектів, зокрема проект «Удосконалення надання послуг поводження з твердими побутовими відходами на території Теребовлянської ОТГ (придбання контейнерів) – на суму близько 3 млн грн.

Крім грантової програми DOBRE з українськими ОТГ, працюють також CANactions School, WNISEF та інші міжнародні грантові організації. CANactions School та WNISEF приймають заявки на участь ОТГ у різних конкурсах. Останній конкурс стосувався малих грантів DREA Mactions 3.0. Конкурс є відкритим та направлений на підтримку проектів перетворень територій об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Конкурсна заявка повинна відповідати одній із шести тем: місцева екологія; місцева економіка; партисипація; культурна спадщина; урбаністика; місцева інфраструктура.

Участь у конкурсі можуть брати зареєстровані на території об’єднаних територіальних громад України: юридичні особи (у тому числі ФОП); громадські організації; комунальні підприємства.

Конкурс передбачає надання грантів у розмірі до 100 тис. грн кожному з п’яти переможців. Обов’язковою умовою формування бюджету конкурсної заявки є співфінансування, яке повинно складати щонайменше 30 % від загального бюджету. Розмір грантової заявки розраховується за формулою: загальний бюджет – співфінансування. Джерело співфінансування значення не має.

Переможці отримають:

– фінансування в межах визначеного бюджету;

– консультативну підтримку міжнародних кваліфікованих менторів-наставників, обраних відповідно до специфіки кожного проекту-переможця індивідуально;

– висвітлення проекту на всіх етапах реалізації організаторами та медіа-партнерами організаторів;

– можливість проведення публічних заходів для обміну досвідом реалізації проектів за підтримки організаторів;

– розширення персональної мережі професійних контактів.

Презентація результатів конкурсу відбудеться в листопаді 2019 р.

Таким чином, у рамках проведення реформи з децентралізації влади Україна розвиває міжнародне партнерство як на загальнодержавному рівні, так і на регіональному – між українськими громадами і громадами країн ЄС (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: Урядовий портал (https://www.kmu.gov.ua/ua); Мінрегіон України (http://www.minregion.gov.ua); Житомирський центр розвитку місцевого самоврядування (http://lgdc.org.ua/branch/6); Тернопільська обласна рада (http://te-rada.org); DREAMactions 3.0. (http://dreamactions.info).

 

Пальчук В. Децентралізація та розвиток міжнародного партнерства [Електронний ресурс] / В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 13. – С. 54–62. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr13.pdf. – Назва з екрану.