Міжнародна підтримка України: динаміка процесуН. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Чи втомився світ від України?

 

Міжнародну підтримку Україні у її протистоянні російській агресії на Сході України та гібридним атакам в усіх ключових сферах діяльності країни ключові європейські партнери та США демонструють вже п’ять років поспіль. З моменту захоплення й незаконної анексії Росією Криму та окупації окремих територій Донецької та Луганської областей Україна отримала істотну допомогу від міжнародних фінансових організацій, НАТО та окремих союзників. Ці зусилля разом із запровадженням економічних санкцій ЄС, США та Канади проти країни-агресора дали змогу відновити економічне зростання, стабілізувати національну валюту, посилити Збройні сили України, підвищити обороноздатність і зупинити подальше просування ворога.

Від початку березня 2014 р. і протягом наступних місяців «у відповідь на незаконну анексію Криму і свідому дестабілізацію України» Європейський Союз запровадив кілька пакетів санкцій, які наступними роками кілька разів розширював і посилював. Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт та імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти й пошуку її покладів (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/jees-sankciji-rosija/30010999.html).

Обмежувальні заходи, запроваджені у відповідь на незаконну анексію Росією Криму та Севастополя, передбачають, що фізичні і юридичні особи, що базуються у Євросоюзі, не мають права на ряд різновидів діяльності: імпортувати до ЄС продукти з Криму й Севастополя, робити на півострові будь-які інвестиції (купувати майно чи компанії в Криму, фінансувати кримські компанії чи надавати пов’язані із цим послуги), надавати туристичні послуги, експортувати певні товари чи технології компаніям у Криму чи для використання в Криму (тут ідеться про транспорт, зв’язок, енергетику, пошук і видобування нафти, газу й інших природних копалин, а також надання пов’язаних із цими секторами технічної допомоги, посередницьких, будівельних чи інженерних послуг).

Крім того, було запроваджено також індивідуальні обмежувальні заходи проти ряду юридичних і фізичних осіб – це замороження активів у країнах ЄС та заборона на в’їзд до цих країн через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Наразі в цьому переліку 170 осіб і 44 компанії, установи чи інші утворення (серед них не тільки з Росії, а й з України – з окупованої частини Донбасу). Цей пакет, який продовжується що півроку, під час продовження взимку було розширено – до нього додали відповідальних за захоплення українських моряків у Чорному морі минулої осені.

У деяких країнах ЄС, нинішнє керівництво яких стоїть на більш проросійських позиціях, таких, наприклад, як Італія, заявляють, що санкції щодо Росії «не спрацювали» і їх треба скоротити чи й узагалі скасувати. Але наразі й такі країни щоразу врешті-решт погоджувалися на чергове продовження санкцій.

Іншу позицію мають країни ЄС, які більше підтримують Україну. Зокрема, Естонія днями запропонувала, щоб щопіврічні пакети санкцій продовжувалися одразу на рік, а також щоб список для індивідуальних санкцій було далі розширено. Також Польща й Литва домагалися розширення санкцій проти Москви через надання громадянства Росії мешканцям окупованої частини Донбасу.

Утім найпотужніші у ЄС країни домоглися «середнього шляху». Як зазначила канцлер Німеччини А. Меркель після зустрічі в Берліні з новим Президентом України В. Зеленським, який теж закликав розширити санкції, вона виступає проти такого розширення, хоча підтримує їх продовження.

Крім того, деякі обмеження Євросоюзу було запроваджено без обмеження терміну. Серед них дипломатичні заходи, такі як скасування
2014 р. саміту ЄС – Росія (відтоді таких самітів, раніше регулярних, більше не було), припинення переговорів з Росією про безвізовий режим і нову угоду ЄС – Росія, виключення Москви з неформальної «групи восьми» і повернення цього об’єднання до стану «групи семи» без участі Росії, а також припинення переговорів про вступ Росії до Організації економічної співпраці й розвитку та до Міжнародного енергетичного агентства.

Також фактично безстроково, до окремого рішення, запроваджено деякі обмеження на економічну співпрацю. Зокрема, лідери ЄС закликали Європейський інвестиційний банк зупинити підписання нових операцій фінансування в Росії, країни-члени ЄС погодилися координувати свої зусилля в Раді директорів Європейського банку реконструкції й розвитку з тим, щоб цей банк теж зупинив фінансування нових операцій у Росії. Крім того, було переглянуто втілення програм двосторонньої та регіональної співпраці ЄС з Росією, деякі такі програми було зупинено.

Ще один санкційний пакет ЄС, накладений у 2014 р., стосується фізичних осіб, відповідальних за розтрату державних коштів України. У цьому списку переважно колишні посадовці часів президентства В. Януковича. Цей пакет наразі чинний до 6 березня 2020 р. і продовжується щоразу на рік.

Схожі заходи в кілька етапів запровадили проти Росії також США й інші країни «групи семи», а крім того, ще деякі держави, серед яких і Україна.

20 червня лідери країн-членів Європейського Союзу на засіданні Європейської ради в Брюсселі продовжили два пакети санкцій щодо Росії – секторальні економічні та у зв’язку з окупацією Криму. Перший з названих продовжено ще на шість місяців, другий на рік (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/jees-sankciji-rosija/30010999.html).

Чинність цих санкцій прив’язана до повного виконання Мінських домовленостей, і наразі щопівроку, оцінивши стан «виконання» Росією цих домовленостей, їх продовжують далі. Цього разу про цей стан, а також про перебіг переговорів у нормандському форматі інших лідерів поінформували канцлер Німеччини А. Меркель і президент Франції Е. Макрон.

За словами дипломатів ЄС, які наводять агентства, цього разу санкції було схвалено без значних дискусій. Одна з причин – відмова Москви прислухатися до заклику Євросоюзу звільнити полонених унаслідок сутички в Керченській протоці в листопаді минулого року українських моряків і їхні кораблі.

Крім санкційних питань, Європейський Союз також ухвалив стосовно Росії ряд політичних заяв. Зокрема, лідери країн ЄС закликали Москву звільнити захоплених нею українських моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці. «Європейська рада повторює свій заклик до Росії звільнити полонених українських моряків без жодних умов, повернути захоплені кораблі й забезпечити вільний прохід усіх суден через Керченську протоку, відповідно до міжнародного права», – ідеться у висновках саміту.

Крім того, лідери країн Євросоюзу висловили «щонайглибше занепокоєння» через рішення президента Росії В. Путіна надавати російське громадянство в спрощеному порядку мешканцям непідконтрольних Києву частин українського Донбасу, яке, за словами з документа, «суперечить духові та цілям Мінських домовленостей», і попередили про можливі наслідки. Зокрема, як заявила після зустрічі верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Ф. Могеріні, у найближчі тижні Європейський Союз продовжить вивчати можливість запровадження санкцій проти Росії через видачу паспортів мешканцям окупованого Донбасу за спрощеною процедурою. «Європейська рада продовжить спостерігати за ситуацією на Сході України та готова розглянути подальші можливості, включно з невизнанням російських паспортів, виданих усупереч Мінським домовленостям, у тісній координації з міжнародними партнерами», – відзначено в резолюції саміту.

Оглядачі не виключають кроків на кшталт заборони Європейським Союзом в’їзду на свою територію тим громадянам України з непідконтрольних урядові територій Донбасу, які отримали паспорт Росії. Це питання, зокрема, обговорювали напередодні посли ЄС. Утім поки запровадження санкцій проти Росії через її рішення видавати паспорти жителям ОРДЛО підтримують лише сім країн-членів (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-eu-rosia-pasporty-ordlo/29947068.html).

У ЄС також закликали терміново поновити переговори щодо виконання Мінських домовленостей і вжити заходи з метою відновлення довіри між сторонами. Лідери країн ЄС привітали перші кримінальні обвинувачення через збиття над Донбасом російськими гібридними силами у 2014 р. авіалайнера «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17, про які повідомила 19 червня Спільна слідча група, що готує матеріали для майбутнього суду в цій справі в Нідерландах. «Європейська рада повторює свою повну підтримку всіх зусиль, що мають на меті встановити правду й домогтися справедливості для жертв і їхніх родичів… (Європейська рада) закликає Росію повністю співпрацювати з розслідуванням, що триває, і висловлює свою повну довіру до незалежності та професіоналізму юридичних процедур, що відбудуться в майбутньому», – ідеться у висновках саміту (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/jees-sankciji-rosija/30010999.html).

Незмінну позицію щодо підтримки України демонструють США, які після початку російської агресії проти України в Криму та на Донбасі в 2014 р. неодноразово висловлювали підтримку незалежності й територіальної цілісності України, а також надавали допомогу українському оборонному сектору. Як повідомило 21 червня Посольство України в Сполучених Штатах Америки, палата представників Конгресу США схвалила проекти законів про фінансування Пентагону, Державного департаменту, Агентства США з міжнародного розвитку та суміжних програм на 2020 р., у яких передбачено майже 700 млн дол. для підтримки України (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-us-ukraina-dopomoga/30011782.html).

«У проект закону про “Про асигнування на потреби Міністерства оборони на 2020 рікˮ кошторис допомоги, що пропонується виділити для безпекової підтримки Україні, визначено в обсязі 250 млн дол. Із зазначеної суми 50 млн дол. має бути спрямовано виключно для надання летальної зброї оборонного характеру. Кошторис допомоги Україні по лінії зовнішньополітичного відомства США, Агентства США з міжнародного розвитку та суміжних відомств визначено в обсязі 445,7 млн дол. Зазначена сума включає, зокрема, асигнування для надання нашій державі безпекової допомоги за програмою “Міжнародне військове фінансуванняˮ», – ідеться в повідомленні посольства на сторінці у Facebook.

Треба зазначити, що проекти аналогічних законодавчих актів мають бути ухвалені також сенатом, після чого обидві палати Конгресу мають узгодити їх остаточну редакцію, яку передадуть на підпис президентові США.

Крім того, у палаті представників Конгресу Сполучених Штатів Америки представили проект закону «Про надання підтримки Україні для захисту її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності», повідомляє Посольство України в США (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-konhres-ssha-zakon-pro-posylennia-pidtrymky-nezalezhnosti-ukrainy/29975643.html). За даними дипломатичного представництва, співавторами законопроекту виступили керівники Комітету із закордонних справ, конгресмен-демократ Е. Енгель та республіканець М. Маккол, а також голова та співголова підкомітету щодо Європи, Євразії, енергетики й довкілля цього комітету, демократ В. Кітінг і республіканець А. Кінзінгер.

Проект передбачає посилення обороноздатності України, зокрема передачу їй озброєнь, продаж летальної оборонної зброї та допомогу в протидії кібератакам Росії. «Перелік видів озброєнь, що можуть бути передані Україні, доповнюється протитанковими, протикорабельними та протиповітряними системами. Законопроект передбачає можливість надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО на період від часу набуття цим документом чинності до вступу нашої держави до Північноатлантичного альянсу. Такий статус може бути використано для спрощення процедури передачі Україні оборонних засобів», – повідомляють у посольстві.

У проекті йдеться, що політика США повинна включати підтримку:

– суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також євроатлантичної та європейської інтеграції нашої держави;

– права народу України вільно визначати своє майбутнє та ухвалювати незалежні й суверенні рішення у сфері зовнішньої та безпекової політики, у тому числі щодо взаємовідносин з іншими країнами й міжнародними організаціями без втручання, залякування чи тиску з боку інших країн;

– права України на захист від російської агресії шляхом надання їй безпекової допомоги з боку США;

– подальшого утвердження демократичних цінностей в Україні, у тому числі шляхом зміцнення верховенства права, посилення прозорості та відповідальності в державному секторі, а також боротьби з корупцією.

Крім того, політика США має бути спрямована на:

– неприйняття будь-яких територіальних змін України, вчинених у силовий спосіб, у тому числі шляхом незаконного вторгнення РФ до Криму й Донбасу та окупації цих територій;

– засудження триваючого утримування російською стороною 24 членів екіпажів суден українських ВМС, захоплених поблизу Керченської протоки;

– наполегливе спонукання РФ до повної імплементації  Мінських домовленостей, підтримки розгортання на Донбасі   міжнародних безпекових механізмів, гарантування безпечного повернення внутрішньо переміщених осіб та біженців (URL: https://www.facebook.com/ukr.embassy.usa/posts/2295145803861972).

Колишній міністр закордонних справ України К. Грищенко, коментуючи американський законопроект, зазначив, що, хоча поступова тенденція щодо розширення військово-технічного співробітництва між двома державами чітко прослідковується, наскільки далеко піде в цьому плані американська сторона, не зовсім зрозуміло. Адже в США є і категоричні супротивники такого підходу. Тому «треба розуміти, яким буде ставлення до цього законопроекту адміністрації Д. Трампа, оскільки без підпису президента все це може залишитися тільки побажаннями конгресменів», – вважає дипломат. На його думку, багато що залежатиме від паралельного переговорного процесу щодо встановлення миру, а надання летальної зброї Україні у Вашингтоні прив’язуватиметься до поступу в припиненні вогню, більш жорсткого дотримання цього режиму та поступового виконання хоча б безпекової частини Мінських домовленостей.

Директор Центру «Нова Європа» А. Гетьманчук у свою чергу закликає не перебільшувати значення запропонованого для України в зазначеному законопроекті статусу основного союзника США поза НАТО з точки зору надання безпекових гарантій від США. Саме безпекові гарантії, на думку українського суспільства, є найбільш очікуваним видом допомоги Вашингтона для України, що підтверджується відповідним дослідженням Центру «Нова Європа». «Цей статус важливий, скоріше, з політично-символічної точки зору: щоб якимось чином законодавчо, а не тільки риторично оформити союзництво зі США. Практична його цінність полягає в основному в придбанні або оренді на пільгових умовах американської військової техніки. Не виключаю, що Україна вже має більше переваг від співпраці із США, ніж деякі з країн, які володіють цим статусом. Також дуже важливо, щоб цей статус не пропонувався як альтернатива членству України в НАТО, максимум як проміжна стадія», – зазначила експерт.

Тема України звучала також 18 червня в Комітеті із закордонних справ сенату США. Там відбулися слухання «П’ять років після Революції гідності: прогрес України, зловмисна діяльність Росії». На трибуні сенату виступили спеціальний представник Державного департаменту США з питань України К. Волкер, колишній посол США в Україні Д. Гербст, директор проекту з глобальної демократії та перспективних технологій Інституту Брукінгза А. Полякова та представник Heritage Foundation Д. Карафано.

Зокрема, К. Волкер у своїй промові зазначив, що Росія залишається головною перешкодою на шляху виконання Мінських домовленостей. Україна ж зробила все можливе для виконання домовленостей. «Єдине, що заважає Мінським домовленостям – відсутність політичної волі РФ виконувати їх, – заявив К. Волкер. – Дуже важливо, щоб Мінські домовленості зберігали свою чинність, оскільки найважливіше їхнє значення в тому, що Росія формально визнає територіальну цілісність України. Навіть якщо в реальному житті вона не робить цього».

Спецпредставник Держдепу з питань України також назвав Мінські домовленості базою для збереження санкцій Євросоюзу. Крім того, за словами К. Волкера, цей документ містить загальний перелік того, що необхідно зробити для досягнення миру. «Припинення вогню, відведення озброєнь, забезпечення гуманітарного доступу – усі ці речі є необхідними для прийняття рішень», – підкреслив він.

За словами дипломата, «Мінську» бракує лише одного – політичної волі з боку Москви, яка заперечує свою відповідальність у цьому процесі. Нещодавнє вкрай провокаційне рішення Росії щодо роздачі російського громадянства українцям на Донбасі створило ще одну серйозну перешкоду для виконання Мінських домовленостей і реінтеграції територій, контрольованих Росією.

Спецпредставник зауважив, що Москва, схоже, зробила усвідомлений вибір на користь збереження статусу-кво та продовжує підтримувати свої маріонеткові режими, так звані народні республіки Донецька і Луганська, яким немає місця ні за Мінськими домовленостями, ні за конституційним ладом України (URL: http://www.golos.com.ua/article/318471).

Окремо К. Волкер наголосив, що спроби Кремля повернути нашу країну під свій вплив не матимуть успіху, оскільки цього не захоче український народ. Він додав, що США, ЄС та інші країни Заходу надають допомогу Україні в боротьбі з російською агресією, зокрема, шляхом запровадження санкцій, водночас РФ намагається відновити контроль над Українською державою. «Ми докладаємо значних зусиль, аби зберігати об’єднану й потужну західну політику. США та ЄС запровадили санкції, посилили їх. Ми зняли обмеження на постачання Україні летальної зброї», – зауважив К. Волкер. Крім того, він нагадав про виділення додаткової допомоги з боку США для України у сфері безпеки й оборони. Офіційний Вашингтон, за його словами, докладає також зусиль у контактах з Москвою задля визволення українських моряків і кораблів, які Росія незаконно захопила в міжнародних водах Чорного моря (URL: https://m.censor.net.ua/ua/news/3132990/rosiya_ostatochno_vtratyla_
mojlyvist_povernuty_ukrayinu_v_imperiyu_volker).

Також спецпредставник Держдепартаменту закликав Вашингтон надати якомога більшу підтримку новому Президенту України В. Зеленському. «Майбутнє України на найближчі п’ять років визначатиметься в найближчі три місяці», – сказав він. Проте Росія, за його словами, не є єдиною загрозою стабільності України. Олігархи, на його думку, часто впливають на державні рішення «за кулісами» й «душать економічний розвиток». «Санкції навряд чи змусять припинити Росію вторгнення в Україну. Але вони є причиною того, що конфлікт не загострюється далі», – наголосив Д. Гербст (URL: https://rubryka.com/2019/06/19/u-senati-ssha-pidvely-pidsumky-dosyagnen-ukrayiny-za-5-rokiv).

За його словами, підтримка Вашингтоном України, у тому числі й зброєю, посилює тиск на Росію, тому варто збільшити обсяг такої допомоги. «Я підтримую президента Трампа в питанні його рішучості в наданні зброї Україні. Але США повинні розглянути можливість надати більше Javelin Україні та забезпечити її великою кількістю контрбатарейних радарів. Ці радари зменшать втрати серед українців», – сказав ексдипломат.

Також Д. Гербст додав, що США варто було б надати Україні й інші види озброєння, що сприятиме посиленню обороноздатності українського узбережжя. Зокрема, ідеться про берегові радари, швидкісні катери для спеціальних операцій Mark V та протикорабельні ракети (URL: https://www.5.ua/polityka/zmenshat-vtraty-sered-ukraintsiv-eksposol-ssha-vystupyv-za-zbilshennia-zbroinoi-dopomohy-ukraini-194388.html).

Д. Карафано заявив, що Сполучені Штати Америки мають провести Україну через двері в НАТО. «Путін не зможе поводитися з країною, яка планує вступити в НАТО, просто окуповуючи її  території», – зазначив представник Heritage Foundation (URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190619-ssha-mayut-provesty-ukrayinu-v-nato-i-nadaty-yij-zbroyu-sluhannya-u-senati).

Вагому підтримку Україні надають також міжнародні суди, до яких подано ряд позовів щодо неправомірних дій РФ. Найбільше позовів проти Росії Україна подала до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Вони стосуються переважно порушення прав людини на окупованих Росією територіях та об’єднані у два великі провадження – щодо Криму та щодо Донбасу. Також ЄСПЛ розглядає окремий позов щодо незаконного вивезення дітей з окупованої частини Донбасу до Росії та поданий у серпні 2018 р. позов через українських політв’язнів, що утримуються на території анексованого Криму та РФ (URL: https://www.dw.com/uk/ за-що-україна-судиться-з-росією-в-міжнародних-судах/a-49073156).

Міжнародний суд ООН у Гаазі розглядає український позов проти Росії щодо порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Українська сторона закидає Росії порушення цих конвенцій під час анексії Криму та агресії на Донбасі. Позов подали ще в січні 2017 р., а вже у квітні суд запровадив тимчасові заходи щодо Росії в межах ч. 2 цього позову: Кремль зобов’язали утриматися від порушення прав кримських татар і забезпечити право на навчання українською мовою в Криму.

Тепер Україна працює над доведенням звинувачень по суті. У червні 2018 р. українська сторона надала свої докази у вигляді відповідного меморандуму. Він «важить близько 90 кг, складається з 17 500 сторінок тексту і міститься в 29-ти томах», розповів про документ у день подання міністр закордонних справ України П. Клімкін. За оцінками українського МЗС, розгляд справи може тривати ще кілька років.

Також у Гаазі розглядається ще одна важлива для України справа. Міжнародний кримінальний суд (МКС), більш відомий під назвою Гаазький трибунал, що опікується воєнними злочинами та злочинами проти людяності, з квітня 2014 р. розглядає справу «Ситуація в Україні», яка стосується трьох питань: вбивств на Майдані, а також ситуації в Криму та на Донбасі.

У щорічній доповіді прокурора суду Ф. Бенсуди, оприлюдненій у грудні 2017 р., ідеться про те, що суд може кваліфікувати бойові дії на Донбасі як міжнародний збройний конфлікт, а з 20 лютого 2014 р. і до моменту оприлюднення доповіді на Сході України було зафіксовано понад
1 тис. 200 випадків можливого скоєння злочинів. Раніше, 14 листопада
2016 р., Ф. Бенсуда прирівняла ситуацію в анексованому Криму до міжнародного збройного конфлікту між Україною та Росією. Через два дні після публікації цього звіту, 16 листопада 2016 р., російський президент видав розпорядження про вихід РФ з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Оприлюднений 5 грудня звіт канцелярії прокурора МКС щодо попереднього розслідування справи «Ситуація в Україні» анонсує, що вже найближчим часом буде ухвалено висновок про юрисдикцію злочинів, скоєних в Україні.

Найбільш успішними у юридичному протистоянні з Росією є українські державні компанії. Так, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вже отримала перемогу в Стокгольмському арбітражі, унаслідок якої російський «Газпром» зобов’язали виплатити «Нафтогазу» 2,56 млрд дол. Крім того, у жовтні 2016 р. «Нафтогаз» та шість компаній, що входять до його групи, подали до Постійної палати Третейського суду позов через захоплення Росією їхнього майна під час анексії Криму. За словами комерційного директора «Нафтогазу» Ю. Вітренка, сума позову разом з відсотками становить близько 7 млрд дол.

Перемогу в процесі проти Росії отримав нещодавно й «Ощадбанк». 26 листопада 2018 р. стало відомо, що арбітражний трибунал у Парижі присудив українському державному банку 1,3 млрд дол. компенсації за втрати майна та бізнесу внаслідок анексії Криму.

Ще один судовий процес триває в Гамбурзі, у Міжнародному трибуналі з морського права, куди Україна звернулася після того, як у листопаді 2018 р. російська ФСБ силоміць затримала та заарештувала три українські військові кораблі та 24 членів їхніх екіпажів поблизу Керченської протоки. Позиція Києва в Міжнародному трибуналі ООН з морського права ґрунтується на тому, що конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям абсолютний імунітет, незалежно від того, чи перебували кораблі в територіальних водах Росії, як це стверджує Москва, чи в нейтральних водах. Для того щоб морякам не довелося чекати процесу, який може тривати роками, за гратами, Україна звернулася до суддів з прохання застосувати до Москви запобіжні заходи. 25 травня трибунал зобов’язав Росію негайно звільнити моряків та надати їм змогу повернутися в Україну. Рішення суду підтримали 19 суддів Трибуналу. Проти проголосував один – представник Російської Федерації.

Як зазначив перший віце-президент Української асоціації міжнародного права М. Гнатовський, тим самим «створено важливий прецедент, коли поважний постійний міжнародний судовий орган одностайно (за винятком судді від держави-відповідача) став на сторону України в резонансному інциденті російсько-українського конфлікту. Затягування з виконанням наказу Трибуналу й тим більше його ігнорування додає Україні істотних юридичних, моральних і політичних аргументів для посилення своєї позиції в очах міжнародного співтовариства та громадськості» (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/trybunal-ukrjinski--moriaky/29962877.html).

Однак російська сторона вважає, що Міжнародний трибунал ООН з морського права не має юрисдикції для розгляду інциденту в Керченській протоці, та заявила, що виконувати його вимогу щодо негайного звільнення військовополонених українських моряків. Про це заявив прес-секретар президента РФ Д. Пєсков. «Цей випадок у Керченській протоці не є підсудним для цієї судової інстанції. У цьому полягає позиція Росії. Звичайно, повноваження суду просто не поширюються на цю ситуацію», – заявив Д. Пєсков (URL: https://prm.ua/rf-ne-zvilnit-ukrayinskih-moryakiv-za-rishennyam-tribunalu-oon-pyeskov).

Водночас про те, що Росія повинна виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права й негайно звільнити 24 захоплених поблизу Керченської протоки моряків і три кораблі, заявила на презентації «Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2019 року» голова моніторингової місії ООН з прав людини в України Ф. Фрейзер. «Російська Федерація повинна виконати рішення, видані двома окремими судовими органами в рамках системи ООН. Перша ухвала від 2017 р., оголошена Міжнародним судом ООН: Російська Федерація має скасувати заборону діяльності меджлісу. Друга ухвала, оголошена в травні цього року Міжнародним трибуналом ООН з морського права: негайно звільнити 24 членів українського екіпажу та військово-морські кораблі, захоплені в листопаді минулого року біля Керченської протоки», – зазначила Ф. Фрейзер (URL: https://zik.ua/news/2019/06/13/rosiya_povynna_negayno_zvilnyty_
zahoplenyh_ukrainskyh_moryakiv_ta_korabli__1593087).

Голова моніторингової місії ООН також закликала Російську Федерацію як державу, що окупувала Крим, дотримуватися зобов’язань відповідно до міжнародних стандартів прав людини та міжнародного гуманітарного права. «Це серед іншого означає незастосування свого законодавства в Криму, забезпечення гуманного поводження з усіма затриманими, забезпечення свободи віросповідання всім групам віруючих», – акцентувала Ф. Фрейзер.

Про свою підтримку рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права щодо українських моряків, яких незаконно затримала Росія, заявили США. «Ми повністю підтримуємо рішення суду. Росія не має правових підстав продовжувати утримувати моряків. Їх незаконно захопили в міжнародних водах та незаконно перевезли до Росії. Вони повинні вважатися членами іноземних урядових військ. Немає підстав утримувати їх у Росії. Вони повинні бути негайно звільнені», – заявив, зокрема, спецпредставник Держдепартаменту США К. Волкер. За його словами, попри те що Кремль не має намірів звільняти полонених українців, він буде змушений це зробити (URL: https://uatv.ua/ssha-vymagaye-negajno-zvilnyty-vijskovopolonenyh-moryakiv-kurt-volker/).

Однак, як стало відомо 25 червня, коли сплив місяць з дня ухвали Міжнародного трибуналу з морського права щодо негайного звільнення українських моряків і військових кораблів, Росія проігнорувала цю вимогу. Натомість Росія запропонувала Україні «письмово гарантувати» участь у кримінальному переслідуванні моряків. У ноті-відповіді українське МЗС назвало вимогу Росії неприйнятною.

Спецпредставник Держдепартаменту США по Україні К. Волкер назвав пасткою пропозицію РФ повернути полонених українських моряків на умовах продовження їхнього кримінального переслідування в Україні. Про це американський дипломат заявив у коментарі виданню Polygraph.info. «Волкер сказав, що російська “пропозиціяˮ Україні брати участь у кримінальному розслідуванні проти моряків є образою правосуддя, а також образою ООН і суверенітету України, оскільки немає жодних підстав для їх затримання», – ідеться в повідомленні (URL: https://ua.112.ua/golovni-novyni/volker-vvazhaie-pastkoiu-propozytsiiu-rf-shchodo-uchasti-ukrainy-u-kryminalnomu-peresliduvanni-ukrainskykh-moriakiv-497842.html).

У зв’язку з невиконанням ухвали Міжнародного трибуналу ООН з морського права на РФ можуть очікувати будь-які санкції, зокрема заборона російським кораблям входити до портів інших країн, повідомив адвокат українських полонених моряків І. Новіков. «Ніхто не знає, які будуть наслідки, бо це безпрецедентна історія. Жодна країна раніше не наважувалася порушувати рішення суду. І для РФ це не дуже добрі обставини, бо цей суд – відносно молодий орган, тому як і сам суд, так і країни, які зацікавлені в реалізації морського права, можуть вирішити, що це дуже вдалий випадок для того, щоб дати урок іншим. Тим, хто в майбутньому спробує ухилитися від такого рішення», – зазначив адвокат.

Він додав, що якщо позиція буде такою, то на Росію можуть накласти абсолютно будь-які санкції: «російським кораблям можуть заборонити вхід до портів будь-яких країн або прохід через протоки, можуть накласти обмеження на постачання для військових цілей або в цілому торгівлі з РФ. Ці санкції навіть необов’язково можуть бути пов’язані з морською сферою», – додав І. Новіков (URL: https://hromadske.ua/posts/rosiyi-mozhut-zaboroniti-vhid-do-portiv-inshih-krayin-cherez-vidmovu-zvilniti-ukrayinskih-moryakiv-advokat).

Як зазначає в цьому контексті політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень О. Мусієнко, рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права, як і рішення Міжнародного суду ООН, має обов’язкову силу для виконання. Особливо для тих держав, які визнають юрисдикцію цих судових інституцій. РФ їх визнає, адже вона ратифікувала Конвенцію ООН з морського права 1982 року, таким чином узявши на себе зобов’язання виконувати рішення такого трибуналу (URL: https://www.slovoidilo.ua/2019/06/25/pogljad/bezpeka/chomu-rf-bude-zmushena-zvilnyty-ukrayinskyx-moryakiv).

За його словами, є приклади, коли Росії не подобалися рішення Міжнародного трибуналу, але вона змушена була їх виконувати. Про один з таких прикладів Україна дуже слушно вказала в заяві до суду, де наша делегація посилається на прецедент 2013 р., коли Нідерланди звернулися з позовом до Російської Федерації через захоплення росіянами в районі Мурманська нідерландського судна. Ленінський суд Мурманська заарештував моряків, обрав їм запобіжний захід тримання під вартою. «Тоді Нідерланди звернулися до Міжнародного трибуналу з морського права. Суд постановив негайно звільнити моряків Нідерландів, тому що вони утримувалися незаконно. Але є певна різниця – тут більше навіть користі Україні. Адже тоді ані Нідерланди, ані суд не заперечували, що затримання відбулося у виключній економічній зоні РФ, тобто нідерландське судно фактичне зайшло до територіальних вод РФ», – зазначив О. Мусієнко. Він нагадав, що Росія тоді не одразу, але виконала рішення. Хоча знову ж таки в них була схожа позиція, вони говорили, що не визнають рішень Міжнародного трибуналу. Однак за деякий час вони були змушені його виконати.

За його словами, якщо РФ ухилятиметься від виконання рішення Трибуналу з морського права й не звільнятиме українських моряків, Україні разом із західними партнерами необхідно ініціювати нову хвилю політичного й санкційного тиску. Незважаючи на те що інструментів тут не так багато, усе ж є можливості завдати збитків РФ. Зокрема, може йтися про накладення додаткових економічних санкцій та обмежень, арешт майна за кордоном, заборону заходження російських військових кораблів до портів третіх держав, тобто все, що стосуватиметься морських перевезень. «Варто зазначити, що море користується свободою пароплавства, відтак здійснення будь-яких обмежень, у тому числі невиконання рішень Міжнародного трибуналу з морського права, викличе гостру реакцію, зокрема в США», – підкреслив експерт.

Звичайно, просто виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права для Росії означає зазнати іміджевих і репутаційних втрат, особливо всередині країни, де російська пропагандистська машина систематично створює образ великої й могутньої держави, яка безкомпромісно протистоїть Заходу, уточнив він. «Саме тому в Кремлі зараз придумуватимуть конструкції, як звільнити українських моряків таким чином, щоб і з міжнародною спільнотою особливо не посваритися через невиконання рішення Трибуналу, і водночас перед своєю внутрішньою аудиторією слабину не показати», – додав О. Мусієнко.

На його думку, можна очікувати, що росіяни активізують судові розгляди в московських судах, щоб пришвидшити вказаний процес. «Можливо, навіть штампуючи вироки про те, що українські моряки начебто порушили кордон. А далі президент РФ Путін видасть указ про помилування, й потім це буде подано як свого роду послуга Україні, як жест доброї волі», – пояснив він.

Очевидно, що Україною не визнаватимуться будь-які рішення російських судів у цій справі, особливо про визнання українських моряків винними в порушенні державного кордону РФ, наголосив фахівець.

Позицію української сторони варто вибудовувати на тому, що українських моряків затримано незаконно, з порушенням норм міжнародного права, у водах біля анексованої Росією частини української території, а рішення Міжнародного трибуналу з морського права вимагає негайного й безумовного виконання, уточнив він. «Саме тому варто донести чіткі сигнали про те, що в разі, якщо в Кремлі саботуватимуть рішення про звільнення українських громадян і повернення кораблів, Україна ініціюватиме процес накладення додаткових санкцій на РФ, що стосуватимуться морських перевезень», – підкреслив О. Мусієнко.

Тим часом сенат США вже схвалив законопроект, що обмежує військове співробітництво з РФ, допоки Москва не звільнить українських моряків. Американський сенатор Р. Портман зазначив, що передбачені в Національному оборонному бюджеті країни на 2020 рік обмеження в співпраці з Москвою до звільнення нею 24 українських моряків свідчать про «чіткий сигнал» про підтримку Києва з боку Вашингтона.

Схвалений сенатом США законопроект про виділення оборонній сфері України 300 млн дол. також запроваджує обмеження на співробітництво Сполучених Штатів Америки з Росією у військовій галузі доти, доки Москва не відпустить 24 українських військових моряків, захоплених біля Керченської протоки восени 2018 р. Про це 27 червня у Twitter повідомив сенатор від Республіканської партії США Р. Портман, який є автором внесення в документ поправки. «Національний оборонний бюджет 2020 року надсилає чіткий сигнал, що Америка підтримує українців у їхній боротьбі за забезпечення демократичного, успішного, незалежного майбутнього в умовах агресії», – написав він.

Щоб ухвалений документ набув чинності, його необхідно узгодити з палатою представників, а президенту США Д. Трампу – підписати (URL: https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/-senat-ssha-zatverdiv-zakonoproekt-shcho-obmezhuje-vijskove-spivrobitnitstvo-z-rf-poki-moskva-ne-zvilnit-ukrajinskih-morjakiv-1075428.html).

Тему українських моряків, які перебувають у російській в’язниці порушив Президент США Д. Трамп на зустрічі на полях саміту G20 в Осаці з В. Путіним. Про це повідомив прес-секретар Кремля Д. Пєсков. «Ця тема порушувалася, вона ставилася президентом Трампом», – сказав Д. Пєсков. За його словами, В. Путін дав американському президентові необхідні роз’яснення з теми, що стосується українських моряків, затриманих російською владою в керченській протоці минулого року (URL: https://ua.112.ua/golovni-novyni/tramp-na-zustrichi-z-putinym-porushyv-temu-polonenykh-ukrainskykh-moriakiv-497823.html).

14 червня у Постійній палаті Третейського суду (ППТС) в Гаазі завершилися слухання за позовом України про порушення Росією права прибережної держави в рамках Конвенції ООН з морського права. Це арбітражне провадження у ППТС Україна ініціювала ще у вересні 2016 р. У лютому 2018 р. українська сторона подала до арбітражу меморандум, у якому вказала на порушення Росією суверенних прав Києва в Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці, включно з незаконним видобутком ресурсів на морському шельфі та блокадою проходження суден в українські порти через протоку під приводом будівництва Керченського мосту.

Як повідомив представник суду Х. Массун, «з цього моменту Арбітражний трибунал починає обговорення справи. Терміни прийняття арбітражного рішення не встановлено». Х. Массун пояснив, що за підсумками розгляду спору буде прийнято рішення, яке може передбачати відшкодування збитків згідно з дод. 7 Конвенції ООН з морського права.

У свою чергу представник України в цій справі та заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції О. Зеркаль уточнила, що рішення про розгляд наданих Україною доказів по суті суд прийме через кілька місяців, а слухання справи по суті можуть відбутися в 2021 р. Поки ж ППТС заслухав попередні зауваження сторін.

Отже, незважаючи на те що Україна за останні роки виправдала, можливо, не всі сподівання міжнародних партнерів, вони продовжують її підтримувати перед обличчям російської агресії та попри поширювану деякими ЗМІ тезу про дедалі більшу «втому» від України. Свідченням цього є продовження й розширення антиросійських санкцій, фінансова, військова, гуманітарна допомога з боку США та ЄС, проукраїнські рішення міжнародних судових інституцій. Усі ці зусилля, безумовно, можуть стати значно активнішими за умови досягнення Україною більш вагомих результатів у впровадженні реформ, боротьбі з корупцією, розвитку економіки, розбудови громадянського суспільства, які стануть переконливими аргументами для подальшої підтримки України.

 

Тарасенко Н. Чи втомився світ від України? [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події,  факти,  коментарі. – 2019. – № 13. – С. 26–39. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr13.pdf. – Назва з екрану.