КСУ визнав конституційним Указ Президента про розпуск парламенту

КСУ визнав конституційним Указ Президента про розпуск парламентуМ. Дем’яненко, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Виборам бути – Рішення Конституційного Суду України: коментарі та прогнози

 

Конституційний Суд України 20 червня ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 21 травня 2019 р. № 303/2019. Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) Указ Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» (URL: http://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-konstytuciynym-ukaz-prezydenta-pro-dostrokove-prypynennya-povnovazhen-verhovnoyi).

У Рішенні йдеться про те, що в Україні виник конституційний конфлікт між Президентом і Верховною Радою щодо підстав дострокового припинення повноважень парламенту. Цей конфлікт не має правового вирішення, оскільки Конституція не визначає порядок припинення діяльності парламентської коаліції, так само не передбачає порядку припинення коаліції та Регламенту Верховної Ради. «Водночас носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5 Конституції України)», – ідеться в Рішенні КС. Саме тому, роз’яснює суд, вирішення конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам ч. 2 ст. 5 Конституції України. Там нагадали, що Рішення КС є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскарженим (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-48709129).

У Президента, який виступив ініціатором розпуску парламенту, таке рішення назвали цілком прогнозованим. Так, представник Президента в Конституційному Суді Ф. Веніславський прокоментував рішення КС: «Конституційний Суд України підтвердив обґрунтованість Указу Президента В. Зеленського про розпуск Верховної Ради. При підготовці Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України юридична правота всіх положень була вивірена максимально ретельно – сумнівів щодо неконституційності Указу в цілому чи окремих його положень у нас не було. І Конституційний Суд своїм рішенням лише підтвердив обґрунтованість нашої юридичної позиції» (URL: https://tsn.ua/politika/v-ap-vidreaguvali-na-rishennya-konstituciynogo-sudu-schodo-zakonnosti-rozspusku-parlamentu-1365927.html).

Водночас реакція окремих депутатів на таке рішення КС була різною та інколи навіть діаметрально протилежною. Свої думки щодо цього вони почали висловлювати ще напередодні в соціальних мережах, заявляючи, що Конституційний Суд прийняв неправове та політичне рішення, підіграючи суспільним настроям. «Дали загальні риси обґрунтування, що мовляв, не можна встановити відсутність чи наявність коаліції, бо немає таких позицій в українському законодавстві. Оскільки є суспільний запит на вибори, то вони мають відбутися», – сказав народний депутат Л. Ємець.

«Рішення Конституційного Суду немає нічого спільного з правовими оцінками. Це виключно політична або суспільно-популярна думка Конституційного Суду», – заявила депутат О. Сотник.

Нардепи з цим не погодилися, заявляючи, що офіційно більшості не існує лише з 17 травня, коли з неї вийшов «Народний фронт». Отже, за законом, депутати мали місяць для того, щоб сформувати нову коаліцію (URL: https://24tv.ua/yak_deputati_vidreaguvali_na_rishennya_
konstitutsiynogo_sudu_n1169358).

Лідер парламентської фракції «Радикальна партія О. Ляшка», депутати якого разом з представниками фракції «Народний фронт» подали подання до КС про визнання Указу про розпуск Верховної Ради неконституційним і партія якого згідно з останніми рейтингами не долає прохідного бар’єра, вважає, що судді діяли з політичних мотивів. «Судді КС, визнавши Указ Зеленського конституційним, фактично допомагають йому узурпувати владу. На жаль, нічого не змінилося. У 2010 р. саме так Янукович за потурання продажних суддів КС скасував Конституцію України, що призвело до монополізації влади Януковичем», – заявив О. Ляшко.

Подібну позицію висловив і екс-прем’єр і лідер «Народного фронту» А. Яценюк. «Конституційний Суд, не читаючи Конституції, пішов на поводу в політичної доцільності та став політичним органом. Це – машина часу… У майбутнє закладено бомбу – для наступного парламенту, для діючого Президента», – зазначив А. Яценюк (URL: https://www.dw.com/uk/a-49293428).

Депутат від «Народного фронту» М. Княжицький на своїй сторінці в одній із соцмереж написав: «Насправді КС визнав указ В. Зеленського незаконним, але таким, що відповідає Конституції. Абсурд. Конституційний Суд визначив, що питання відповідності Конституції президентського Указу “немає правового вирішення”. До такого висновку він дійшов, оскільки немає закону, який би дозволив Президенту довести перед судом, що він легально призначив дострокові вибори. Якби в Україні дійсно був Конституційний Суд, то фраза “немає правового вирішенняˮ мала б звучати як “немає правових підставˮ з відповідними висновками щодо неконституційності Указу. Адже встановлений КСУ факт того, що Указ прийнято без закону, звичайною мовою означає, що в його основі лежить банальне беззаконня. Але коли термін “беззаконняˮ Конституційний Суд замінює на “відповідає Конституції Україниˮ, це означає, що в Україні немає або Конституції, або Конституційного Суду. Отже, позиція КС доводить, що Україні не потрібен Конституційний Суд. Для таких рішень нам цілком вистачило б і одного Баришівського районного» (URL: https://www.facebook.com/mykolakn/posts/10216255494874238).

Народний депутат В. Кривенко зауважив: «Указ не був конституційним. Закликаю Президента, якщо наступний склад Верховної Ради не матиме більше половини підтримки громадян, аби він теж розпустив Верховну Раду, користуючись тим, що народ вимагає розпуску» (URL: https://zik.ua/news/2019/06/22/rishennya_ksu_pro_rozpusk_rady__
vygidne_lyshe_odniy_politsyli__ekspert_z_1596643).

До речі, опонент В. Зеленського на президентських виборах П. Порошенко, реагуючи на рішення, зазначив, що справжній державник має виконувати ухвалу.

Конституційність Указу В. Зеленського про розпуск парламенту – за рішенням КСУ – визнають і в партії «Голос». Хоча певні, що суд виніс саме таку ухвалу, аби задовольнити запит суспільства. «Цей суспільний запит на оновлення, яке зараз демонструє українське суспільство, не можна було проігнорувати. Водночас важливо, щоб судові інстанції – як конституційні так і звичайні суди – мали незалежність і змогу спиратися на законність, а не намагатися зловити політичну кон’юнктуру», – вважає заступник голови партії «Голос» Я. Юрчишин.

Народний депутат від «Самопомочі» С. Семенченко також підтримав рішення КС. «Вітаю рішення Конституційного Суду. Цю Раду необхідно було розпустити ще в 2016 р. Коли остаточно стало ясно, що замість коаліції “Європейська Українаˮ після Майдану і під час війни за незалежність у Раді зібралися махінатори, рішали, кнопкодави, колаборанти й місцеві барони. Невеличке вкраплення чесних людей ніколи не робило там погоди. Я абсолютно точно уявляю собі, що наступний парламент буде не набагато кращим. Не біда. Раду потрібно буде розпускати стільки разів, скільки знадобиться. Це важкий, хворобливий, але дуже необхідний для України процес очищення. Наступний сеанс очищення 21 липня», – зазначив він (URL: https://24tv.ua/yak_deputati_vidreaguvali_na_rishennya_
konstitutsiynogo_sudu_n1169358).

Привітала рішення КСУ й лідер ВО «Батьківщина» Ю. Тимошенко. «Так! Ми з вами добилися справедливого рішення! Указ про дострокові вибори визнано конституційним. Розкажіть усім своїм друзям, щоб на 21 липня більше нічого важливого не планували», – написала                    Ю. Тимошенко на своїй сторінці у Facebook (URL: https://www.facebook.com/YuliaTymoshenko/photos/2378433955528027).

Як бачимо, народні обранці по-різному відреагували на рішення КСУ. Водночас у такій реакції народних обранців прослідковується певна закономірність: депутати тих партій, які мають досить низьку електоральну підтримку та фактично не мають шансів потрапити до парламенту наступного скликання, досить критично сприйняли таке рішення КС і навпаки.

Водночас в експертному середовищі наголошують, що ніхто з політичних гравців не відмовлявся принципово брати участі в достроковій кампанії, а тому визнання Указу Президента В. Зеленського про розпуск парламенту конституційним особливо не вплине на перебіг виборів. Зокрема, на цьому наголосив політичний експерт П. Олещук. «Для проформи деякі політсили й політики висловлять обурення рішенням Конституційного Суду. Зокрема, що КС знову пішов шляхом політичної доцільності. Але КС підтверджує реноме органу, який ніколи з владою не конфліктує», – зауважує експерт та додає, що «наразі більш активну кампанію розпочнуть кандидати по мажоритарних округах, які трохи зволікали, очікуючи рішення КС. Їм потрібно за місяць показати результат в окремому окрузі. Але на рейтинги основних політсил рішення КС принципово не вплине» (URL: https://24tv.ua/dostrokovi_vibori_viznali_konstitutsiynimi_yak_tse_
vpline_na_kampaniyu_n1168917).

Однак окремі експерти вбачають у рішенні КСУ щодо розпуску Верховної Ради тривожний прецедент, який може мати наслідки в майбутньому. Загалом вони вважають позитивним у цьому рішенні те, що тепер наступила правова визначеність – і легітимність виборів не можна буде ставити під сумнів. Водночас аргументи, якими судді КС мотивували своє рішення, викликали чимало запитань (URL: https://www.dw.com/uk/a-49293428).

«Усе переклали на народ. А навіщо тоді Конституційний Суд, якщо конфліктні ситуації, пов’язані з Конституцією, має вирішувати народ?» – запитує науковий консультант Центру ім. О. Разумкова з правових питань В. Мусіяка. Експерт, до речі, один з авторів Конституції України, вважає, що судді самоусунулися від надання чіткої відповіді по суті справи. «На виборах люди не голосуватимуть, чи конституційний Указ В. Зеленського про розпуск чи неконституційний, а обиратимуть новий парламент», – зауважив В. Мусіяка.

Він називає це рішення Конституційного Суду виключно політичним і таким, що може в майбутньому мати загрозливі наслідки, адже прикриваючись волею народу та народовладдям можна буде аргументувати рішення з будь-якого контроверсійного питання. «Тепер Президент може тлумачити Конституцію абсолютно довільно, оскільки розуміє, що за його спиною стоїть Конституційний Суд, котрий визнає будь-яке його рішення конституційним, обґрунтовуючи це волею народу», – застерігає В. Мусіяка.

Експерт з конституційного права київського Центру політико-правових реформ Ю. Кириченко додає, що це може призвести до правового хаосу. «У нас же не тільки пряма, а й представницька демократія діє. Завтра народу не сподобається новообрана Верховна Рада і що? Через місяць знову йти на вибори?» – запитує вона.

Політичний експерт К. Молчанов вважає, що під час розгляду справи щодо Указу Президента В. Зеленського Конституційний Суд не захотів бути цапом-відбувайлом і виступати проти виборів. На його думку, якщо ситуація довкола конституційності розпуску парламенту з правової точки зору допускала різні трактування, то участь противників дочасних виборів у передвиборному процесі легітимізувала їх. «Конституційний Суд не захотів бути таким собі цапом-відбувайлом і єдиним виступати проти виборів, які, за опитуваннями, підтримало більше 60 % українців. Суд послався на ст. 5, що єдиним джерелом влади є народ, і тому вибори якраз є найкращим варіантом, щоб зняти конфлікт між Президентом і парламентом. Тобто, по суті, вмив руки», – зазначив політичний експерт (URL: https://zik.ua/news/2019/06/21/rishennya_konstytutsiynogo_sudu_
poli
tekspert_vbachaie_motyv_suddiv_tsinoyu_v_1596613).

Також він переконаний, що судді в Україні завжди були кон’юнктурні – і не тільки в Конституційному Суді. За його словами, вони хочуть і далі без перешкод сидіти на своїх посадах, отримувати зарплату у 200–300 тис. грн, тому й не захотіли йти на конфлікт з новообраним Президентом. «Ми ж розуміємо, що якщо в них буде якийсь конфлікт, то рано чи пізно пройдуть вибори, Зеленський отримає прокуратуру і може викликати цих суддів на допити. Вони зрозуміли, що такий розвиток їм не потрібен. Тому краще сидіти і тлумачити Конституцію так, як цього вимагає політична ситуація», – прокоментував К. Молчанов.

Аналітик Комітету виборців України Д. Рибачок звертає увагу на інший аспект такого рішення. На його переконання, Конституційний Суд не дав відповіді на ключове запитання: чи була коаліція у Верховній Раді? «КСУ фактично сказав (я б так трактував це): оскільки немає правового регулювання цього питання, то ми не знаємо, як правильно вчинити, відповідно, визнаємо Указ конституційним, але ми не знаємо, чи була коаліція у ВР, чи не було. Насправді це досить серйозне рішення, яке потім може значно вплинути на політичні процеси в країні. Тепер, виходить, будь-який Президент може розпустити ВР на підставі того, що, на його думку, немає коаліції, а потім хтось звернеться в КСУ і КСУ скаже: Указ Президента конституційний, тому що немає правового регулювання питання коаліції, немає відповідних розділів у Регламенті ВР. Відповідно, будь-який Указ Президента за такою логікою стає автоматично конституційним просто тому, що в законі про Регламент ВР нічого не згадано про коаліцію», – каже Д. Рибачок (URL: https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/konstytuciynyy-sud-ne-dav-vidpovidi-na-klyuchove-zapytannya-analityk-komitetu-vyborciv-ukrayiny).

Інші оглядачі, коментуючи таке рішення КСУ, називають також основних його політичних вигодонабувачів. Так, на думку експерта В. Мокана, це рішення є абсолютно логічним з точки зору суспільного запиту та з точки зору того, що виборчий процес уже розпочався. Якби рішення суду було іншим, то виникло б багато конституційних проблем з тим, як зупинити кампанію, коли вже сотні кандидатів у депутати зареєструвалися, було внесено заставні кошти й почали формуватися комісії за бюджетні кошти (URL: https://vgolos.com.ua/articles/dostrokovi-vybory-komu-tse-vygidno_1005812.html). «Від такого повороту подій у першу чергу виграють ті політичні сили, які на сьогодні мають високі рейтинги, і ті, які долають 5-відсотковий бар’єр. З іншого боку, деякі нові політичні партії, які мають позитивну динаміку в рейтингах, до осені могли б іще більше наростити власний електоральний потенціал та краще розбудувати партійну структуру. Програли ті сили, які мали свій потенціал, але не встигли достатньо його розвинути. До прикладу, та сама “Українська стратегія Гройсмана” за такий короткий відрізок часу навряд чи дотягне до 5-відсоткової позначки, хоча до осені ситуація могла б змінитися. Це саме стосується і партії Вакарчука. Хоча зараз динаміка й демонструє ріст і партія однозначно буде представлена в парламенті, піврічний термін був би більш прийнятним для розкрутки цього політичного проекту. Партія “УДАР” планувала іти на вибори партійним списком, але короткострокова передвиборна кампанія не дала можливості провести ребрединг, який би дав змогу набрати 5 %. Якщо глобально дивитися, то основні політичні гравці були зацікавлені в проведенні дострокових виборів. Те саме стосується і партій, які є опозиційними до “Слуги народу” та до “ЄСˮ. Не факт, що восени партія Порошенка потрапила б у Раду, натомість зараз такий шанс є високим», – резюмує В. Мокан і додає, що восени на вибір українців вплинуло б багато інших чинників: це і початок опалювального сезону, тема тарифів би активізувалася, різні економічні процеси, які би вплинули на курс валют тощо. Виборча кампанія носила б характер, більш спрямований на економіку. На сьогодні короткий термін кампанії робить її менш затратною у фінансовому плані. У людей немає часу на розгляд програм, а відбувається період обіцянок, конкуренції медіа та конкуренції в системі координат «нові-старі обличчя».

Політолог А. Міщенко також називає рішення суддів політичним, а найбільш зацікавленими в ньому він називає В. Зеленського та П. Порошенка. «На даний момент у дострокових виборах найбільше зацікавлені П. Порошенко і В. Зеленський. Перший налякав суспільство тим, що якщо його не буде, то нападе В. Путін. На цій хвилі він і буде намагатися взяти своїх умовних 5 % голосів. В. Зеленський у свою чергу на тій хвилі, що він став Президентом, хоче одноосібно керувати парламентом. Що це означає? Судді, які завжди орієнтувалися на Президента, і судді, яких поставив Порошенко, підтримали рішення про дострокові вибори. Усі інші політичні гравці країни залишилися в програші, адже сподівалися на вибори восени», – зазначає А. Міщенко.

Політтехнолог Т. Загородній також переконаний у тому, що на сьогодні багато партій не готові до виборів: «Хто б що не говорив, більшість партій, у тому числі й “Слуга народуˮ, не мали достатньо часу на проведення передвиборної кампанії. Опоблок, який панує на так званому біло-синьому регіоні, тобто в Південно-східному регіоні України, теж повинен переглянути свої рішення та дії, оскільки в них відбувався і розділ на дві партії, і багато іншого».

Політичний експерт І. Когут вважає, що у виграші залишилася політична сила, яка підтримує діючого Президента України, а також це на руку тим партіям, які нині здобувають додаткові бали рейтингу за рахунок популістичної політики оновлення парламенту. Водночас, на його думку, традиційні політичні сили, зокрема й партія П. Порошенка, зазнають дуже умовного, але все ж фіаско, оскільки вони не отримають належної підтримки виборців. Те саме стосується й партії «Батьківщина» – не тому, що це також лідерський проект і це одна з найстабільніших партій в Україні, а тому, що вони так і не здобувають належної підтримки суспільства, у будь-якому разі на сьогодні. «А от чи виграє від цього суспільство – це велике питання. Попри те що Конституційний Суд уже визнав Указ В. Зеленського конституційним, усе одно бралися в розрахунок більш політичні обставини. Також зіграв роль “вакуумˮ, який є у Конституції, щодо проведення таких процесів. Залишається своєрідний “осадˮ, що конституційних підстав усе-таки не було. Через такі рішення на нас можуть чекати дуже несподівані політичні наслідки», – підсумував І. Когут.

Попри всі можливі ризики, про які заявляли експерти, своїм рішенням, яке є обов’язковим і не може бути оскаржене, КСУ вніс певну ясність у підготовку до виборчого процесу: тепер більшість політичних партій і кандидатів, які перебували в очікуванні рішення Конституційного Суду можуть зосередитися на виборчій кампанії.

Свідченням того, що в окремих кандидатів були певні сумніви щодо рішення, може бути заява очільниці ЦВК Т. Сліпачук. На своїй сторінці у Facebook вона повідомила: «У силу об’єктивних і суб’єктивних причин в останній день реєстрації пакети документів подали близько 1 тис. 200 кандидатів в одномандатних виборчих округах. При цьому до 20 червня заяв було трохи більше 2 тис. І це я ще не говорю про списки кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі». Однією з причин, на думку Т. Сліпачук, стало очікування результатів слухань у КСУ (URL: https://www.facebook.com/slipachuktetiana/posts/458450378302504).

Зауважимо, що поточна ситуація з рейтингами підтверджує думки експертів щодо того, хто виграє від рішення КСУ. Так, згідно з останніми опитуваннями, проведеними 14–19 червня Центром «Социс» та Комітетом виборців України, ситуація виглядає таким чином: безперечним лідером із 47,6 % підтримки (серед тих, хто визначився) залишається партія «Слуга народу»; другою йде «Опозиційна платформа – За життя» – 12,4 %; третя – «Європейська солідарність» П. Порошенка – 8,8 %. Партія «Батьківщина» на четвертому місці (8,7 %) і на п’ятому місці «Голос» (6,8 %). За межею 5-відсоткового бар’єра опинилася решта партій, зокрема «Сила і честь» (4,1 %), яка згідно з попереднім опитуванням «Социса» була п’ятою з 5 % підтримки (URL: https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/21/7218812).

Неістотно, але все ж відрізняються дані свіжого дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініцітативи» та соціологічною службою Центру ім. О. Разумкова. Зауважимо, що згідно з цим дослідженням партія «Сила і честь» долає 5-відсотковий бар’єр.

Список лідерів рейтингу виглядає так (серед тих, хто визначився зі своїм вибором та планує голосувати): «Слуга народу» – 42,7 %; «Опозиційна платформа – За життя» – 10,5 %; «Батьківщина» – 10,2 %; «Європейська солідарність» – 9,8 %; «Голос» – 6,4 %; «Сила і честь» – 5,2 %. Дослідження проводилося з 13 по 20 червня. Похибка вибірки не перевищує 2,3 % (URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-48769490).

Дещо інші цифри демонструє опитування групи «Рейтинг», проведене 20–24 червня 2019 р. методом інтерв’ю в різних регіонах. Статистична похибка не перевищує 2,2 %. За результатами дослідження, рейтинг партій виглядає так (серед тих, хто визначився зі своїм вибором та планує голосувати): «Слуга народу» – 45,3 % (минулого тижня – 47,1 %); «Опозиційна платформа – За життя» – 12,1 % (минулого тижня – 11,1 %); «Голос» – 8,4 % (минулого тижня – 8,1 %); «Європейська солідарність» – 7,2 % (минулого тижня – 5 %); «Батьківщина» – 7 % (минулого тижня – 7,3 %).

Решта партій, за результатами опитування, не долають 5-відсотковий прохідний бар’єр. Партію «Сила і честь» готові підтримати 3,4 % (минулого тижня – 4,1 %), Радикальну партію О. Ляшка – 2,5 %. Рейтинг інших політичних сил – менше 2 %.

Як бачимо, в усіх рейтингах беззаперечним лідером залишається партія «Слуга народу», решта політичних партій з урахуванням похибки мають приблизно рівний результат. Дещо турбує ситуація з партією «Опозиційна платформа – За життя», коли у фактично воюючій країні політична сила, яка явно реалізує політику вигідну країні-агресору, має такий рейтинг. Інтригою залишається й те, які партії ще зможуть набрати необхідні 5 %, наразі найбільш вірогідним кандидатом є «Сила і честь».

Разом з тим змішана (пропорційно-мажоритарна) виборча система, за якою проходить ця виборча кампанія, передбачає мажоритарну складову, тому не менший інтерес проявляється й до кандидатів-мажоритарників, які беруть участь у виборах і від політичних партій, і як самовисуванці.

Згідно з даними ЦВК, загальна кількість кандидатів, які беруть участь у балотуванні, на сьогодні становить 5 тис. 845 осіб. Виборчі списки політичних партій – 2 тис. 674 особи. Кількість кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах, які вже беруть участь у балотуванні в нинішній кампаній, становить 3 тис. 171 особа (URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/tsik-nazvali-obshchee-kolichestvo-zaregistrirovannyh-1561541751.html).

Оскільки мажоритарна складова виборів досить непередбачувана, то наразі спрогнозувати результат парламентських виборів, а отже, і потенційний склад Верховної Ради неможливо. Найбільш цікавим залишається питання, чи матиме президентська партія більшість у новому парламенті. Якщо ж ні, то з ким і на яких умовах доведеться об’єднуватися. Станом на сьогодні лідери окремих політичних сил, які, згідно з рейтингами, проходять до парламенту, заявили про готовність об’єднання, зокрема і зі «Слугою народу».

Разом з тим частина експертів переконана, що більша частина народних депутатів у новому парламенті будуть новими. Зокрема, про це говорить політолог В. Фесенко. «Понад 70 % народних депутатів будуть новими. У “Слуги народуˮ всі нові – а це майже половина Верховної Ради. У партії Вакарчука – теж. В інших фракціях з’явиться багато нових облич», – переконаний експерт (URL: https://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/_u-novomu-parlamenti-bude-bilshist-deputativnovachkiv/911606).

Що стосується голосування в округах, він вважає, що там виборці підтримають популярну людину або ту, яку вважатимуть корисною для округу. Часто – за партійною ознакою.

Щодо шансів «Слуги народу» взяти більшість для самостійного ухвалення рішень, то, на переконання політолога, «найімовірніше – більшості з однієї партії не буде». «У “Слуги народуˮ, за деякими опитуваннями, є невелике зниження рейтингу. Навіть якщо наберуть понад 40 %, отримають 110 мандатів по списках. Рекорд встановлять. Партія регіонів мала 37 %. Та щоб отримати монобільшість, треба не менше 130 мандатів по списках і 100 за округами. Це важко. Партія Зеленського матиме від 170 до 200 мандатів. Можуть залучити мажоритарників. Отримають фракцію більше 226 депутатів. Але бажано, щоб все-таки були в коаліції ще з однією партією. Інакше з’являться ризики, що ігноруватимуть думку решти політсил», – вважає В. Фесенко.

Таким чином, можемо констатувати, що своїм рішенням КСУ визнав конституційним Указ Президента «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Це рішення остаточне й оскарженню не підлягає, однак воно було досить неоднозначно сприйнято як в українському політикумі, так і в експертному середовищі. Найкритичніше його сприйняли депутати тих політичних партій, які майже не мають шансів потрапити до нового парламенту. В експертному середовищі також зауважують, що таке рішення було, скоріше, політичним та може мати певні ризики в майбутньому. З іншого боку, рішення Конституційного Суду було цілком логічним з огляду на суспільний запит на оновлення влади, а також початок парламентської виборчої кампанії. Водночас для окремих, зокрема новостворених, політичних сил короткі терміни цієї кампанії можуть не дати можливості провести належну роботу з електоратом, як наслідок вони матимуть негативний результат на виборах. Деякі партії, навпаки, залишаться у виграші від такої ситуації та зможуть зберегти наявну підтримку. Тим не менше, рейтинги постійно змінюються, і партії мають ще трохи часу аби вплинути на розвиток подій. Також значна увага прикута до політичної боротьби кандидатів-мажоритарників, оскільки результати на округах спрогнозувати досить складно, а майбутня конфігурація українського парламенту не в останню чергу залежатиме саме від них.

 

Дем’яненко М. Виборам бути – Рішення Конституційного Суду України: коментарі та прогнози [Електронний ресурс] / М. Дем’яненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2019. – № 13. – С. 13–22. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2019/ukr13.pdf. – Назва з екрану.