Комбатанти та законодавча база УкраїниО. Аулін, канд. філос. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Комбатанти та законодавча база України

 

Український добровольчий рух вже не в перший раз стає на захист українських земель. Починаючи з 2014 р., велика кількість добровольців-українців та іноземців опинилася на передовій. На жаль, питання правового статусу їх участі в бойових діях і повернення до мирного життя в Україні ще очікує на своє вирішення.

Періодично така ситуація призводить до локальних політичних загострень. Наприклад, численні історії іноземців, що воювали на українському боці і з якихось причин не отримали громадянства України, а деякі з них навіть були видворені поза державні кордони, викликають негативний резонанс у суспільстві, який раз-у-раз перетворюється на зіткнення активістів із правоохоронцями. На складність вирішення цього питання у рамках теперішньої законодавчої бази неодноразово звертали увагу українські експерти і посадовці. Наприклад, Н. Науменко, директор департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України зазначає, що на даний час для комбатантів, які беруть учать у бойових діях на боці України, існують великі перешкоди на шляху отримання українського громадянства. Насамперед, ідеться про те, що вирішення таких питань відбувається в рамках Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у якому не знайшли відображення важливі моменти, що безпосередньо стосуються учасників бойових дій.

За останній рік українські парламентарі роблять вже третю спробу розв’язати проблеми комбатантів, але наскільки вона опиниться вдалою, багато в чому залежить від політичної кон’юнктури.

Перша спроба відбулася в жовтні минулого року, коли до Верховної Ради України було внесено проект Закону України № 7190 «Про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус». Авторами законопроекту стали народні депутати, пов’язані із Всеукраїнським об’єднанням «Свобода»: М. Головко, А. Іллєнко, Ю. Левченко, О. Марченко і О. Осуховський. На їх погляд, реалізація норм закону здатна забезпечити гідний соціальний захист осіб із числа добровольців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення АТО, але не були включені до складу Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених, відповідно до законів України, військових формувань і правоохоронних органів, а також членів їх сімей.

Проте цей законопроект досі не розглядався українським парламентом. Ю. Левченко вважає, що однією з причин є саме його участь у законотворчій ініціативі. Нардеп заявив, що у разі необхідності може відмовитися від авторства. З іншого боку, керівник служби соцзахисту добровольців Української добровольчої армї і Добровольчого українського корпусу (УДА і ДУК) А. Римар у своєму коментарі називає законопроект некоректним і хибним. На думку А. Римар, «він приписує загиблих і поранених. Це політична маніпуляція, адже в 2015 р. внесли зміни до Закону України “Про статус ветеранів” і прописали процедуру, за якою добровольці можуть отримати пільги. Тому на загиблих популяризують цей законопроект». У суперечку з нею вступає голова «Об’єднання добровольців» О. Живко та переконує, що механізм спрощення вже існуючої процедури отримання статусу інваліда війни або члена сім’ї загиблого – конче потрібний. Адже необхідну для цього довідку від Антитерористичного центру (АТЦ) раніше видавали напівзаконно. Натомість, якщо приймуть законопроект № 7190, то довідка від АТЦ буде непотрібна. А зібрати пакет документів буде значно простіше. Однак голова «Юридичної Сотні» Л. Василенко вважає, що цей законопроект є проблемним, бо не встановлює обмежувальних періодів. Отже, він порушує Мінські домовленості, за якими Україна ще в лютому 2015 р. зобов’язалася прибрати з району бойових дій всі добровольчі недержавні збройні формування.

У квітні 2018 р. голова Комітету ВРУ у справах ветеранів О. Третьяков («Блок Петра Порошенка») на чолі авторського колективу законопроекту, до якого увійшли М. Бурбак («Народний фронт»), М. Гаврилюк («Народний фронт»), Г. Загорій («Блок Петра Порошенка»), Є. Рибчинський («Воля народу») і Ю.-Б. Шухевич («Радикальна партія»), запропонував власний проект Закону України № 8227 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції». На думку ініціаторів, їх законопроект спрямований на забезпечення соціальної справедливості в питанні надання соціального захисту всім учасникам антитерористичної операції, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і, відповідно, зняття соціального напруження в суспільстві.

На погляд Л. Василенко, законопроект № 8227 суттєво скорочує кількість добровольців, які можуть отримати статус учасника бойових дій (УБД). У разі його прийняття, розраховувати на посвідчення УБД можуть ті бійці, які воювали у добровольчих батальйонах, що у 2015 р. увійшли до складу офіційних військових структур. Тому він має чітко встановлені часові ліміти, у рамках яких добровольці, які брали участь в АТО з початку війни до червня 2015 р., матимуть право на отримання статусу. Цей законопроект був погоджений із силовими структурами: Міністерством оборонии України й Антитерористичним центром при Службі безпеки України. Проте викликав незадоволення з боку значної кількості добробатівців і ВО «Свобода».

У вересні 2018 р. відбулися резонансні події, повязані зі справою Т. Тумгоєва, коли представники націоналістичних організацій штурмували приміщення Генеральної прокуратури України. Активісти протестували проти видачі Т. Тумгоєва Росії й вимагали звільнення заступника Генерального прокурора України Є. Єніна, який підписав документи про екстрадицію. У своїх оцінках зіткнень навколо Генпрокуратури представники націоналістичних політичних об’єднань звертали увагу й на необхідність унормування ситуації навколо іноземців, що перебувають на території України і борються проти кремлівського режиму, задля того, щоб у подальшому не допускати їх видачі російській стороні.

«Будь-яка співпраця з ворожою каральною машиною Кремля є неможливою. Факт видачі Україною будь-кого до Російської Федерації є абсолютно немислимим. Тим більше, коли йдеться про ворогів кремлівського режиму і тих, хто воював за Україну», – зазначав А. Іллєнко із ВО «Свобода». Позицію народного депутата підтримав головний редактор сайту «Цензор.НЕТ» Ю. Бутусов. «Україна видала терористам людину, яка втекла з РФ і яку терористи звинувачують в тероризмі. Чи буде Генпрокуратура і далі співпрацювати з країною-терористом, яка викрадає і вбиває тисячі людей і де не діють норми права? Ця ситуація по-справжньому шокує», – писав він, звертаючи увагу також на те, що суто формально юридичні підстави для видачі у Генпрокуратури були.

Через місяць після подій біля Генпрокуратури до ВРУ О. Третьяковим і авторським колективом попереднього законопроекту, з якого вибув М. Бурбак, було внесено проект Закону України № 9181 «Про комбатантів в Україні». Цей нормотворчий акт виглядає більш збалансованим у порівнянні з двома іншими. У його пояснювальній записці йдеться про те, що новий закон повинен врегулювати питання правового статусу комбатантів, у тому числі воїнів добровольчих військових формувань, які виступили на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, відповідно до норм міжнародного права. У законопроекті пропонується закріпити в правовому полі України визначення понять: «комбатанти», «некомбатанти», «добровольчі формування комбатантів України», визначити їх правовий статус і внести зміни до деяких законів України.

Це стосується Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який повинен також визначити порядок надання комбатантам статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, а у разі загибелі таких осіб – статусу члена сім’ї загиблого членам їхніх сімей. У Законі України «Про національну безпеку України» інсталюватиметься норма про включення до сил оборони добровольчих формувань комбатантів України. У свою чергу Кримінальний кодекс України повинен звільнити осіб від кримінальної відповідальності за створення і участь у не передбаченому законом воєнізованому формуванні в умовах, коли існувала реальна загроза втрати Україною незалежності або зміни меж її території чи державного кордону.

Важко не погодитися з думкою Г. Загорія, який вважає, що прийняття Закону України «Про комбатантів в Україні» – «це черговий крок для того, щоб нарешті прийняти міжнародні норми і дати визначеність тим, хто за покликом серця відправився захищати незалежність і територіальну цілісність нашої країни». Народний обранець підкреслює: «Цей проект встановлює спадкоємність і стає моментом історичної справедливості: статус учасника бойових дій отримають всі, хто боровся за суверенітет України у ХХ ст. Ця боротьба, як і раніше не завершена. І саме тому важливо підтримувати тих, хто готовий пожертвувати всім заради України».

Поза тим, у подібний спосіб робиться апеляція до міжнародних норм, що може позитивним чином позначитися на підтримці законопроекту західними партнерами. Наприклад, використання поняття «комбатант», з одного боку, вводить закон у загальноприйняті нормативні рамки у Європі та в інших розвинутих країнах світу. З іншого – його більш розширене у порівнянні з «добровольцем» (у контексті законопроектів № 7190 та № 8227) тлумачення учасника бойових дій, зокрема розширення темпоральних кордонів поняття, у нинішній передвиборний час надає додаткових політичних дивідендів, які можуть бути конвертовані в голоси «за» (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: офіційний веб-портал Верховної Ради України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64773; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62705; http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63788); сайт «Цензор.НЕТ» (https://censor.net.ua/resonance/3086213/zakonnaya_vydacha_tsenoyi_
v_jizn_ukraina_vydala_sbejavshego_iz_rf_cheloveka_kotorogo_
terroristy_obvinyayut
);
сайт інформаційної агенції «ВГОЛОС» (http://vgolos.com.ua/news/gpu-spivpratsyuye-z-fsb-i-tse-vzhe-fakt-illyenko_840196.html); сайт політичної партії «Блок Петра Порошенко» (http://solydarnist.org/?p=194935); інтернет-видання «ГОРДОН» (https://gordonua.com/news/society/butusov-ob-ekstradirovannom-v-rf-tumgoeve-zakonnaya-vydacha-na-smert-situaciya- shokiruet-353795.html); сайт телеканалу новин «24» (https://24tv.ua/statti_tag4571); газета «2000.ua» (https://www.2000.ua/v-nomere/forum/puls/rossijskie-kombatanty-dlja-ukrainy-ne-bezhency.htm)).