Новації у сфері податкового законодавства України: тактичні кроки чи стратегічні завдання?С. Закірова, канд. іст наук, доц., ст. наук. співроб.

Новації у сфері податкового законодавства України: тактичні кроки чи стратегічні завдання?

 

Цьогоріч народні депутати України у ніч на 23 листопада 2018 р. влаштували собі власну Black Friday. Результатом тривалих палких і гострих дискусій стало прийняття двох надзвичайно важливих законів: «Про державний бюджет бюджет на 2019 рік» (законопроект № 9000) і «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (законопроект № 9260).

Зв’язок зазначених законопроектів є не просто логічним, а цілком обгрунтовним і необхідним, оскільки від законопроекту про зміни до Податкового кодексу суттєво залежить дохідна частина держбюджету. Як наголошували ініціатори податкового законопроекту, позитивне голосування за нього дозволить забезпечити збалансованість бюджетних надходжень у 2019 році та виконати деякі з умов і зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Темпи роботи парламентарів над урядовим законопроектом про зміни до Податкового кодексу просто вражають.

Законопроект № 9260 був поданий до Верховної Ради України 5 листопада 2018 р. і того ж дня його було передано на розгляд профільного комітету з питань податкової та митної політики. Наступного дня Головне науково-експертне управління апарату парламенту оприлюднило висновок, де висловлювалися зауваження до законопроекту і наголошувалося, що до проекту можуть бути висловлені й інші зауваження, надання яких є неможливим через стислі терміни, відведені для його аналізу. Натомість попри висловлені зауваження експертного управління вже 8 листопада 2018 р. комітет рекомендував парламентарям прийняти законопроект за основу. У той же день документ було включено до порядку денного сесійного засідання парламенту і прийнято у першому читанні.

Віце-прем’єр-міністр України – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г. Зубко, закликаючи депутатів підтримати урядовий законопроект, прямо зазначив, що необхідно прийняти зміни до Податкового кодексу № 9260 аби податкові нововведення уряд міг врахувати під час підготовки до другого читання закону про державний бюджет України на 2019 рік.

22 листопада 2018 р. комітет з питань податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект № 9260 у другому читанні та в цілому. Голова профільного комітету, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Н. Южаніна зазначила, що під час підготовки документу до другого читання загалом було опрацьовано біля тисячи поправок, більшість із яких була врахована. Як наголосив глава секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України А. Забловський, профільний комітет «відфільтрував» на своєму нічному засіданні з 22 на 23 листопада, яке закінчилося тільки о 4 годині ранку, більшість із біля 600 поданих на той момент поправок до Податкового кодексу.

На ранок 23 листопада 2018 р. законопроект № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» було винесено до сесійної зали і прийнято у другому читанні.

Тож українці вкотре стали свідками і заручниками податкових новацій, частина яких викликає серйозне занепокоєння щодо їх своєчасності і обґрунтованості. Так, доцент кафедри фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, кандидат економічних наук М. Пасічний вважає: «Маючи добрі наміри подекуди болісно наступаємо на граблі, не досягнувши планових результатів, повертаємось до відправної точки податкових новацій». На його думку, держава потребує схвалення фіскальної стратегії з чітким визначенням ієрархії цілей, завдань, інструментарію їх досягнення та центрів відповідальності. Перебування у «податковому лабіринті», зазначає науковець, є небезпечним і деструктивним кроком, який відділяє нас від цивілізованого розвинутого суспільства.

Загалом, навіть не вдаючись до змістовного аналізу запропонованих у законопроекті нововведень, експерти одразу наголосили на суто формальному аспекті, який практично виводить новий документ за межі правового поля. Як підкреслив аналітик громадської організації «Публічний аудит» Т. Галайда, зміна або введення нових податкових ставок у листопаді чи грудні порушує вимоги статті 4 Податкового Кодексу, якою визначається принцип стабільності податкового законодавства України. За його словами, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки новий бюджетний період починається з 1 січня 2019 року, зміни до будь-яких елементів податків та зборів можуть вноситись до 1 червня 2018 року, то пропозиції уряду, підтримані парламентарями є порушенням діючого законодавства.

Таку думку поділяють й експерти Інституту податкових реформ, які підкреслили, що пропозиції щодо зміни податків мали б бути подані до 1 червня 2018 року, а не в листопаді, за 2 місяці до початку нового бюджетного року.

З ними погоджується і політолог А. Золотарьов. Він акцентує увагу на тому, що відстрочення введення нових норм на наступний бюджетний рік передбачена тільки в частині пунктів закону, значна частина нововведень повинні увійти в життя вже в першій половині 2019 р.

Натомість детальний аналіз положень нового податкового закону вкрай важливий як для господарюючих суб’єктів, так і для усіх громадян, враховуючи його значення як джерела формування дохідної частини державного бюджету України 2019 року.

В цілому новації податкового законодавства варто умовно розділити на декілька блоків, кожен з яких викликав бурхливу реакцію в експертному і громадському середовищі.

Чи не найбільш обговорюваними у суспільстві стали нововведення, які стосуються правил і норм міжнародних відправлень, оскільки навколо них протягом останнього року формувалися різноманітні міфи, що підігрівалися проектами урядовців.

Законом № 9260 пропонується визнати податковими агентами усіх операторів поштового зв’язку й експрес-перевізників. які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі. Тобто тепер, у разі ввезення на митну території України міжнародних відправлень, усі вони будуть здійснювати нарахування та сплату податків до бюджету.

У висновку Головного експертного управління апарату Верховної Ради зазначено, що пропозиція проекту щодо покладення на оператора поштового зв’язку, експрес-перевізника функцій податкових агентів не узгоджується з нормами Податкового кодексу, де податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Водночас, вказані оператори не здійснюють виплату доходу платникам податку, а надають одержувачам послуги з перевезення придбаного ними товару. Крім того, вказана норма, на погляд експертів, має дискримінаційний характер, оскільки покладення додаткових фінансових обов’язків на деяких поштових операторів, експрес-перевізників може призвести до додаткових витрат, а тому не узгоджується із принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Законом про зміни до Податкового кодексу знижено поріг безподаткового ввезення на митну територію України товарів з вартістю 150 € до 100 € за одну посилку. Також відхилено норму про «три посилки», які одержувач міг отримувати без сплати податків. Як зазначено на сайті Міністерства фінансів, зазначена норма скасована, оскільки поштові оператори виявились не готовими до адміністрування такого обмеження. Перехідний період для застосування нової норми – з 1 січня 2019 р. по 30 червня 2019 р. В цей період будуть оподатковуватися товари, вартість яких перевищуватиме 150 €.

Експерти і фахівці одразу відреагували на запропоновані зміни і почали у засобах комунікації пояснювати, як буде формуватися за нових умов кінцева вартість товарів, замовлених за кордоном, і як це вплине на розвиток поштових відправлень загалом. В експертному середовищі заявляють, що подібні дії влади ставлять під загрозу задоволення потреб громадян України та створюють необґрунтовану монополію і подальшу олігархізацію внутрішнього ринку. Директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Р. Бортник так оцінив зазначені новації: «Оподаткувати ті ж посилки – насправді, означає залізти до кишень середнього класу, передусім дрібного, а навіть й середнього бізнесу, який використовує такі інструменти для закупівлі тих чи інших товарів». А експерт ВТ «Фонд суспільної безпеки» Ю. Гаврилечко взагалі назвав такі нововведення «парламентсько-поштовим здирництвом на користь олігархів».

Категорично проти таких змін виступили поштові оператори. Не бачить перспектив у таких новаціях генеральний директор «Укрпошти» І. Смілянський. За його словами, аби обійти заборону, громадяни зможуть оформити замовлення на близьких, чи скористатися за відповідну плату послугами юридичних осіб, на яких обмеження не розповсюджується. Він вважає, що такі зміни зменшать конкуренцію на ринку та створюватимуть додаткові перешкоди для клієнтів. «Ті, хто раніше обходив норми податкового законодавства, матимуть змогу робити це знову. Достатньо подивитися на великих імпортерів, які працюють як сотні або тисячі ФОПів», – підкреслив І. Смілянський.

Представник комітету з електронної комерції «Інтернет-асоціації України» О. Ольшанський вважає, що в Україні немає жодних проблем з міжнародними поштовими відправлення, просто влада хоче створити монополію на ринку, щоб українці платили дорожче. «Країна на сьогоднішній день хвора на монополізацію, прийняття законопроекту не призведе ні до чого хорошого, окрім посилення монополістичних тенденцій на українських ринках та руйнування тих позитивних тенденцій, які спостерігаються зараз» – наголосив О. Ольшанський.

«Ми переконані, що ті підприємці, які використовують «сірі» схеми з ввезення товару без мит, будуть просто працювати за тими ж старими схемами. А ось звичайні громадяни дуже навіть відчують подорожчання. Для більшості людей, які звикли замовляти якісний і недорогий одяг у зарубіжних інтернет-магазинах, будь-яке зменшення ліміту на безмитне ввезення посилок може відчутно вдарити по кишені», – наголошує акціонер поштового оператора Meest China В. Лисенко.

Оглядач Громадського Телебачення Л. Ремажевська, проаналізувавши законодавчі зміни щодо поштових відправлень, наводить конкретний приклад удорожчання вартості товара для громадян України.

https://hromadske.ua/posts/na-skilki-podorozhchayut-posilki

 

Наприкінці 2016 р. Міністерство фінансів України вже пропонувало знизити поріг вартості оподаткування посилок зі 150 до 22 €. Такий закон, на думку урядовців, мав зупинити канал тіньового імпорту товарних партій і стимулювати сумлінних імпортерів. Засновник і керівник інтернет-маркету Rozetka.ua В. Чечоткін наголошує, що раніше в Україні існувало лише 2 види товарів – офіційна продукція або ж контрабанда, ввезена без сплати всіляких податків і мит. З поширенням онлайн-покупок з’явилася альтернатива – покупки за кордоном, те, що називають postborder selling. Водночас, як наголошує В. Чечоткін, виникають і законопроекти про зниження порогу оподаткування посилок. Автори такої ідеї припускають, що це дозволить вивести бізнес із тіні, пояснює експерт, але зіткнувшись з опором громадськості, її «поховали». Тепер знову цю ідею витягнули на світ, прокоментував керівник найбільшого онлайн-маркету Rozetka.ua В. Чечоткін.

На сайті президента України 31 жовтня 2018 р. з’явилася петиція «Не допустити оподаткування посилок фізичних осіб вартістю понад 22 € додатковими податками» (прописано 22 €, тому що до реєстрації законопроекту суспільством напередодні прийняття закону ширилися чутки саме про таке обмеження вартості посилок). Тільки за 12 перших днів листопада 2018 р. дану петицію підписало більше 15,5 тисяч осіб із 25 тис. необхідних. І хоча сумарна вартість отриманого товару новим законом встановлена не 22 €, а 100 €, утім для громадян це означає таки здорожчання замовленого з-за кордону товару.

На особливий аспект нового механізму оподаткування поштових відправлень звертає увагу директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України С. Салівон. Він зазначає, що неоподатковувану вартість відправлень на адресу юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців пропонується залишити на колишньому рівні в 150 €, у той час як для звичайних фізичних осіб (громадян) зменшити її до 100 €. Яким чином оператор поштового зв’язку повинен буде визначити – підприємець чи перед ним або звичайна фізособа – залишається, на думку експерта, незрозумілим.

Але навіть у цій нормі законодавства фахівці вбачають певні незрозумілості. Так, заступник директора з представництва інтересів компаній – членів Європейської Бізнес Асоціації С. Михайловська відмічає, що у законі вказано, що для бізнесу (для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) не будуть оподатковуватись операції із ввезення товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує 150 € в одній посилці. У той же час, на думку експерта, такі зміни до Податкового кодексу будуть протирічити Митному кодексу України, де вказано, що звільняється сумарна фактурна вартість, яка не перевищує 150 €. С. Михайловська пояснює, що митна вартість, крім ціни товару (фактурної) включає ввізне мито, ПДВ на імпорт, а також може ще й акцизний податок та витрати на доставку до кордону.

Крім того, юристи прогнозують інший можливий наслідок такої новації. Адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв і Партнери» М. Можаєв зазначив: «Якщо цей окремий механізм для юридичних осіб дійсно буде працювати, то я думаю, що почнеться хвиля створення юросіб спеціально для здійснення таких закупівель».

Фахівці виокремлюють певні шляхи, якими можуть почати користуватися і громадяни як фізичні особи, аби уникнути виконання норм закону № 9260. Зокрема, економічний експерт Ю. Гаврилечко наголошує, що це призведе до росту рівня контрабанди та зменшення привабливості ринку України для закордонних світових компаній. Експерт вважає, що неможливість купувати товари за кордоном, не сплачуючи за них ввізне мито, яке становитиме 45-50% від вартості самої покупки, призведе до того, що люди почнуть шукати обхідні шляхи. І найпростішим, на думку Ю. Гаврилечка, стане замовлення через території, на які дія цього закону не розповсюджується та які не контролюються українською владою, тобто через непідконтрольні території сходу України. Також, зазначає експерт, окрім кінцевого споживача, постраждають українські логістичні компанії, для яких напрямок доставки товарів з-за кордону є основним, оскільки, нескладно передбачити, що кількість замовлень на доставку посилок з-за кордону знизиться у декілька разів (як, до прикладу, було в Білорусі в 2016 році), а користувачі змушені будуть користуватись іншими, в основному, нелегальними, контрабандними способами переміщення товарів через кордон.

Отже, норми про зміни в оподаткуванні міжнародних поштових відправлень практично не мають прихильників серед експертів, фахівців і пересічних громадян України.

Важливою складовою нового закону стало зростання екологічного податку. За законом № 9260 з 1 січня 2019 р. ставку екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами підвищено з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну. Враховуючи сучасний рівень оподаткування, ставки екологічного податку на викиди парникових газів в Україні зростуть у 24,39 рази! А до 2023 р. парламентарі встановили поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн за тонну, тобто щороку екоподаток підвищуватиметься на 5 грн за тонну. Як вважають ініціатори законопроекту, такі кроки повинні стимулювати підприємства-забруднювачів до зменшення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище. Крім того, нововведення у сфері екологічного оподаткування спрямоване на адаптацію українського законодавства під стандарти екологічної політики країн ЄС, що було зазначено в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Утім проти таких нововведень першими, зрозуміло, виступили промисловці. Зокрема, Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» О. Каленков заявив, що підвищення екологічного податку у 25 разів призведе до скорочення темпів роботи підприємств і загалом вдарить по економіці України. А голова Федерації металургів України С. Біленький заявив, що зростання екоподатку в 25 разів – це лише перший етап підвищення податку, а надалі збільшення відбудеться у 75 разів. Таке зростання, за його словами, призведе до зниження конкурентоспроможності українських підприємств через високе навантаження, яка ляже на плечі підприємств. Він зазначив, що українські підприємства і так виконують суттєві екологічні функціональні проекти. Так, у 2017 р. всі підприємства гірничо-металургійного комплексу України інвестували близько 3,5 мільярдів гривень на екологічні заходи. Крім цього загальна сума екологічного податку, який стосується не тільки СО2,, склала близько 1 мільярда гривень. Проте, зазначив голова Федерації металургів України, як показує практика, тільки 15% цього екологічного податку, що спрямовується до державного і місцевих бюджетів, використовується за прямим призначенням.

Сумнівними виглядають наслідки зростання екоподатку і для частини парламентарів. Зокрема, голова комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва, народний депутат від Радикальної партії В. Галасюк заявив, що його фракція не голосувала за закон через те, що він замість стимулів для інвесторів, виробників та експортерів, у черговий раз передбачає підвищення податків та економічний тиск на промисловість.

Певні сумніву щодо ефективності запропонованих змін та їх позитивного впливу на навколишнє середовище висловлюють і екологи. Екологічний експерт, голова CERN В. Антипов вважає, що до екології цей законопроект жодного відношення не має, а все робиться виключно для поповнення скарбниці. За його словами, гроші, що збираються з екологічного податку (приблизно 5 млрд грн), просто витрачаються незрозуміло куди.

Еколог поділяє думку промисловців, що різкий стрибок ставки податку вплине на конкурентоспроможність українських підприємств на світових ринках, які скоротять обсяги виробництва. В. Антипов вважає, що це призведе до зменшення експорту, а відповідно, може спричинити погіршення ситуації з курсом гривні.

Голова громадського формування «Екологічний патруль» та голова громадської ради при Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області Т. Лампіка також відмічає, що підвищення екоподатку буде включено до собівартості продукції і позначиться на конкурентоспроможності будь-якого підприємства: чи то виробника металу або курятини, чи то котельні ОСББ. Екологічний експерт наголошує: «Візьмемо за приклад котельню, приміром, ОСББ чи торговельного центру. Котельня торгового центру платить в середньому 20 тис. грн в рік екоподатку. Збільшивши цей податок у 25 разів, ми отримаємо 500 тисяч. Мешканці ОСББ готові заплатити самотужки таку суму, якщо у них буде власна котельня? Ні, звичайно. Це дуже ризикований крок. Його треба перераховувати і переглядати, тому що цей законопроект торкнеться всіх об’єктів, які викидають або утворюють відходи – починаючи від простих котелень торгових центрів і закінчуючи великими підприємствами». Крім того Т. Лампіка зазначила, що сьогодні навіть вже отримані кошти від екологічного податку розподіляються неефективно. На її думку, те, як на місцях витрачають гроші екологічного фонду, викликає чимало запитань, а відтак від використання коштів, що повинні бути спрямовані на відновлення навколишнього середовища, на компенсацію екологічної шкоди, ніяких реальних поліпшень екології не відбувається.

Як це не дивно, але неефективність використання екологічних грошей констатує і міністр екології та природних ресурсів України О. Семерак. Він зазначив, що у 2018 р. загальна сума надходжень від збору податку складе близько 4 млрд грн. «На жаль, кошти поки що спрямовуються на інші цілі, але не на природоохоронні заходи. З двох мільярдів, які залишаються в загальному фонді бюджету – загальному, не спеціальному, – вони йдуть до Міністерства фінансів, в загальну скарбничку, і вже уряд і парламент розподіляють їх на заходи, починаючи від безпеки, з питань освіти, охорони здоров’я, у тому числі і навколишнього середовища», – заявив О. Семерак. У нинішньому році, за словами міністра, з центрального бюджету на природоохоронні заходи було спрямовано лише 300 млн грн. Зокрема 192 млн грн було виділено на боротьбу зі шкідливим впливом вод, розповів О. Семерак. «Інші кошти були спрямовані на заходи, які дуже опосередковано стосуються питань охорони навколишнього середовища», – підкреслив міністр екології та природних ресурсів України.

Відтак, усі зацікавлені сторони мають певні сумніви щодо ефективності норм закону про різке підвищення екологічного податку в Україні.

Наступною важливою новацією закону стало удосконалення електронної системи контролю за обігом палива і спирту. За оцінками експертів і учасників профільних ринків, у тіні сьогодні перебуває до 30% обігу нафтопродуктів і до 50% обігу спирту. Причому тіньова частка різко зросла за останні кілька років.

З 1 липня 2019 р. законом запроваджуються нові методи контролю і моніторингу у паливній галузі, що дозволить, як вважають законодавці, збільшити надходження акцизного податку на паливо. Експерти називають ці нововведення революційними змінами в паливній галузі. Керівник проекту MASTER:Бухгалтерія М. Галелюка відмічає, що завдяки введенню обов’язкового ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, держава зможе комплексно відстежувати процес вироблення й розповсюдження пального, що надасть їй інструменти для поступового усунення з ринку тіньових гравців, які торгують пальним без дозвільних документів і не сплачують податків.

Позитивних змін очікує від запровадження таких новацій і виконавчий директора UPK Group О. Кірімов. За його словами, оскільки сама ліцензія буде недорогою – близько 2 тисяч гривень на рік, на вартості палива ці додаткові витрати компаній ніяк не позначаться. Але, зазначає О. Кірімов, отримати ліцензію зможуть далеко не всі: для цього потрібно відповідати ряду критеріїв. Наприклад, для АЗС – мати документи на земельну ділянку та акт введення в експлуатацію самої заправки. На думку виконавчого директора UPK Group О. Кірімова, це повинно знищити бізнес так званих «сірих» заправок, які масово відкриваються в Україні.

Утім експерти відмічають і те, що для пересічних водіїв новації у паливній галузі призведуть до втрати можливості заправлятися дешево на «сірих» заправках, оскільки сьогодні ціни на таких АЗС, як мінімум, на 10% нижче, ніж у великих мережах. А про те, що обсяги продажів на цих АЗС значні, говорять відомості, які навів О. Кірімов: такого палива в Україні реалізується близько 1,5 млн. т в рік приблизно на 120 млрд. грн (ємність всього ринку складає близько 280 млрд. грн).

Новий закон передбачає, що суттєві зміни мають відбутися і у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП). Для посилення контролю за обігом палива в країні у СЕАРП буде відображатися фактичний рух палива не через суб’єктів господарювання, а через місця зберігання. Таким чином, пояснює М. Галелюка, акцизним складом стане вважатися кожен пункт реалізації бензину, дизельного палива чи газу, які мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами. Дані цих лічильників будуть порівнюватися з показниками СЕАРП, що дозволить відстежувати фактичні обсяги руху, зберігання пального й перекрити канали для реалізації нелегального пального. Експерт наголошує, що об’єктами моніторингу стануть навіть бензовози, які трансформуються в ліцензовані пересувні склади з системою відстеження зливу пального.

Як відмічає директор «Консалтингової групи А-95» С. Куюн, посилений податковий контроль повинен ліквідувати «сіру» схему з торгівлі документами на паливо, коли торгують не товарними партіями, а тільки документами на них, що дозволяє уникнути оподаткування, оскільки існуюча фіскальна система (СЕАРП) такі угоди, не забезпечені товаром, не відстежує.

Важливою умовою посилення моніторингу у паливній галузі стане контроль за цільовим використанням пального авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів). Парламентарі хочуть збільшити відповідальність за використання авіапального не за призначенням, підвищуючи у таких випадках коефіцієнт акцизу на 10.

Зазначене нововведення має припинити розповсюдження ще однієї незаконної операції на ринку звичайного та авіаційного пального. За словами С. Куюна, зараз акциз на авіаційне паливо становить лише 21 €/т, тоді як на дизельне пальне – 250 €/т, чим користуються «ділки», які змішують дизель і гас, істотно «заощаджуючи» на податках. У підсумку, в минулому році імпорт гасу, за словами фахівця, зріс майже втричі.

Як вважає керівник проекту MASTER:Бухгалтерія М. Галелюка, у разі успішного впровадження механізмів моніторингу й контролю, від паливної галузі планується залучити до бюджету близько 1 млрд. грн.

Ще більш оптимістично оцінює зазначені податкові новації у паливній галузі президент Нафтогазовій Асоціації України Н. Привалова. Вона зауважила, що це допоможе ліквідувати тіньові схеми, зробити ринок прозорим, підвищити його конкурентність та інвестиційну привабливість, а також збільшити надходження до державного бюджету до 10 млрд. грн на рік.

Позитивно оцінили зазначені нововведення й експерти Інституту податкових реформ. Окрім очікуваного покращення контролю за обігом пального в країні, експерти окремо звернули увагу на те, що встановлені законом норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 1 липня 2019 р., а відповідальність за порушення зазначених норм – з 1 жовтня 2019 р. (на різницю від інших термінів введення податкових змін у цьому ж законі). В Інституті податкових реформ вважають, що це відповідає принципу стабільності податкового законодавства України. Також такий перехідний період до моменту настання відповідальності за порушення надає платнику податків додаткові можливості щодо прийняття та апробацію на практиці таких змін.

Законодавець поширює податкові новації і на спиртову галузь України. Зокрема, законом запроваджується ведення окремого обліку в СЕАРП за переміщенням спирту, що дозволить контролювати фактичні обсяги спирту в країні, а також місця його складування. Нормою закону встановлено нульову ставку акцизного податку на етиловий спирт, що використовується для виробництва харчового оцту, парфюмерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення. За словами М. Галелюки, виробники горілки за літр чистого спирту сьогодні платять акцизний податок у розмірі 127 грн, то ж практична вигода для парфумерів, харчовиків і виробників технічних рідин очевидна.

Водночас із подібної податковою преференцією висувається ряд вимог до таких підприємств, а саме наявність витратомірів для обліку отриманого спирту, обсягу виробленої продукції. Ця інформації має щоденного передаватися до контролюючих органів для моніторингу нецільового використання безакцизного спирту.

Штраф за відсутність (або відсутність реєстрації) витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників передбачено в розмірі 150 тис. грн за кожен необладнаний резервуар і/або незареєстрований лічильник (як для нафтопродуктів, так і для спирту). А за повторне порушення протягом року – припинення реєстрації суб’єкта платником акцизного податку. Відсутність реєстрації акцизних складів в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку –розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 млн грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 млн грн.

Експерти Інституту податкових реформ зазначають, що до нульової ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення, потрібно підходити з обережністю, адже з однієї сторони вона матиме стимулюючий ефект для даного виду діяльності, а з іншого – може призвести до виникнення тіньових схем використання спирту виробниками. На їх погляд, варто було б запровадити пільгову ставку оподаткування, однак не нульову, а дещо знижену.

Парламентарі підтримали поправку, яка дозволяє виробляти біоетанол приватним компаніям за наявності ліцензії. За словами парламентського кореспондента Я. Конощука, одним із лобістів цієї поправки вважають народного депутата А. Іванчука, саме з іменем якого пов’язують бізнес з виробництва біоетанолу в Україні.

Таким чином, як зазначають експерти і фахівці, намагання держави подолати подальшу тінізацію ринку палива є дуже важливим і позитивним наміром, який може призвести до очікуваних результатів. Натомість в експертному середовищі значно стриманіше оцінюють перспективи легалізації ринку спирту і побоюються, що в країні може різко збільшитися споживання спирту нібито з метою виготовлення оцту чи парфумерії.

Ще однією новацією закону № 9260 стало збільшення на 9% акцизного податку на тютюнові вироби з 1 липня 2019 р. Парламентарі встановили таку нормі відповідно до щорічної індексації ставок, що залежить від зміни індексу споживчих цін.

У той же час експерти Інституту податкових реформ підкреслюють, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. вже встановлено графік збільшення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів у 2018 р. (з урахуванням попередньої індексації загалом на 29,7 %) та у подальшому до 2025 р. на 20 % щорічно до досягнення мінімального стандарту ЄС (90 € за 1 000 шт.).

Тому, на думку експертів, запровадження індексації на рівень інфляції є способом непрямого перегляду зазначеного графіку у бік збільшення, що порушує принципи збалансованості, передбачуваності та прозорості державної регуляторної політики та може спричинити зростання обсягів незаконного ввезення в Україну тютюнових виробів з сусідніх країн із нижчими ставками оподаткування.

За даними державної статистики, середня ціна пачки сигарет у 2018 р. становить 30,3 грн. Якщо ставки акцизів зростуть так, як це записано у новому законі, то у 2019 році ціна на сигарети становитиме більше 36 грн. За розрахунками проекту «Спецкор» загальнонаціонального українського телеканалу «2+2» з наступного року, наприклад, пачка сигарет преміум класу буде коштувати 50 грн. А з підвищенням цін на тютюнові вироби до європейських до 2020 р. вартість сигарет складе близько 100 грн за пачку.

Як зазначає директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України С. Салівон, за 7 місяців 2018 р. офіційний обсяг реалізації тютюнових виробів в Україні скоротився майже на 23 %, в порівнянні з відповідним показником 2017 р., а обсяг надходжень від сплати акцизного податку зменшився майже на 10 %. Не в останню чергу це сталося через істотне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в останні роки і поступової тінізації ринку, який ще кілька років тому був у цьому сенсі цілком благополучним. Відтак він прогнозує, що нова індексація ставок акцизного податку призведе до подальшого скорочення обсягів реалізації тютюнових виробів і, відповідно, податкових надходжень до бюджету.

Доцент кафедри фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, кандидат економічних наук М. Пасічний підкреслює, що влучна аргументація щодо впливу зростання ставок податку на тютюнові вироби і алкоголь на збільшення надходжень та зниження споживання шкідливих товарів багатьох вводить в оману. В дійсності, наголошує науковець, недостатній рівень обґрунтованості рішень у даній сфері призводить до нарощування тіньового сегменту ринків підакцизних товарів і невиконання індикативних планових показників бюджету.

Ще одним нововведенням закону стало збільшення ставок рентної плати. Причому рівень підвищення ставки ренти залежить від сфери виробництва і його характеру. Парламентарі погодилися з пропозиціями уряду встановити ставки за користування надрами для видобування корисних копалин, які виражені не в абсолютних значеннях, а у відсотках від вартості товарної продукції: на залізну руду – з 8% до 8,8%; на нафту і газовий конденсат – з 29% (для покладів глибиною понад 5 км – з 14%) до 31% (16%).

Ставки на газовий конденсат в 29% і 14% почнуть діяти з 1 січня 2019 р, а сьогодні ще діють ставки 45% і 21%. Ставки за видобування нафтового конденсату знизили з 45% до 31% та з 21% до 16% відповідно.

Парламентський кореспондент Я. Конощук вважає, що результативне голосування за податкові зміни стало можливим у томі числі і завдяки встановленню норми про пільгову ренту на видобуток залізної руди (збільшення лише на 0,8 %), що входить у бізнес-інтереси компаній Р. Ахметова та І. Коломойського. Крім того, нардепи встановили пільги на видобуток корисних копалин, що містять уран, на стадії дослідницько-промислового видобутку на підставі отриманих після 1 січня 2018 року дозволів. Як відмічає Я. Конощук, бізнес із видобутку урану пов’язують з людьми, близькими до першого заступника голови фракції Блоку Петра Порошенка І. Кононенка.

Певним чином таку точку зору поділяє і директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики Р. Бортник, який зазначив, що у змінах до Податкового кодексу лобізм великого бізнесу особливо прослідковується у сфері використання корисних копалин.

Значно більше заплановано підвищення ставки рентної плати у сфері лісокористування. Парламентарі встановили, що на 50 % збільшується ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Така норма, за словами експертів, повинна мати чітко прописаний процес адміністрування і бути економічно обґрунтованою, чого професійно поки не зроблено. Крім того, експерти зауважують, що через відсутність механізму (порядку) проведення донарахування рентної плати на дров’яну деревину, використану для технологічних потреб, та перерахунку рентної плати у разі, коли загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 %, виникають ризики застосування з боку постійних лісокористувачів різних підходів до проведення таких розрахунків, як наслідок, занижуються обсяги надходжень до бюджету рентної плати.

Скептично оцінив підвищення у 1,5 рази ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів і директор департаменту економічної політики Федерації роботодавців України С. Салівон. Він зазначив, що без комплексного вирішення проблеми заготівлі деревини (впровадження нормального обліку деревини, цивілізованих правил торгівлі необробленою деревиною тощо) це підвищення призведе лише до подальшого збільшення тіньового обороту лісу.

Експерти головного управління апарату ВР також зазначають, що, як свідчить практика, різке підвищення податкових платежів частіше призводить до зростання витратомісткості виробництва, стрибка цін на кінцеву продукцію й інших проблем функціонування відповідних суб’єктів господарювання різних галузей та сфер діяльності.

Законом № 9260 встановлюється ставка податку на лісові земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, в межах не більше 0,1 %. Місцевим радам нададуть право, у разі необхідності, встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі, тим самим розширюючи їх повноваження в умовах децентралізації.

Останню норму особливо варто підкреслити, зазначають експерти Інституту податкових реформ, як можливість розширенням джерел наповнення місцевих бюджетів, що підвищує рівень фінансової незалежності на місцях.

Проте експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Я. Казюк, координатор з фінансової децентралізації, та В. Венцель, експерт з фінансового моніторингу, які проаналізували норми закону, що мають пряме відношення до місцевих бюджетів, не так оптимістично оцінили зазначене нововведення. На їх думку, те, що у законі пропонується обмежити ставку податку на лісові землі розміром, який не перевищує 0,1 % від їх нормативної грошової оцінки, означає, що ставка податку на лісові землі пропонується у значно нижчому розмірі, ніж для інших категорій земель. Зокрема, інші норми цього пункту статті закону передбачають встановлення ставок у таких розмірах:

• ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 % від їх нормативної грошової оцінки;

• для земель загального користування – не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки;

• для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 1 % від їх нормативної грошової оцінки.

Відтак, на думку експертів, коли питання оподаткування за користування лісами і так має сьогодні певні суперечності, й інформація щодо остаточного його вирішення Державною фіскальною службою та Міністерством фінансів не оприлюднена, встановлення нових правил вчергове провокує невизначеність щодо бази об’єктивного планування показників місцевих бюджетів.

Однак представники регіонів відверто задоволені прийнятими змінами. Зокрема, виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Ю. Стефанчук наголосив: «Дуже важливо, що у новому Держбюджеті враховані зміни до Податкового кодексу в частині надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування». За його словами, для гірських територій Івано-Франківської області, де у місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб не може виступати значним фінансовим ресурсом, зміни, що стосуються рентної плати, можуть стати ключовим фінансовим джерелом для розвитку територій.

А Волинське регіональне відділення Асоціації міст України повідомляє, що для забезпечення врахування інтересів місцевого самоврядування та недопущення перекладання на місцеві бюджети додаткових фінансових навантажень у змінах до Податкового кодексу передбачається скасування пільг зі сплати плати за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення (така необхідність виникла після того, як у 2018 році держава встановила для підприємств залізничного транспорту податкову преференцію із сплати податку за землю, а втрати у 1,2 млрд грн, понесені місцевими бюджетами, не були відшкодовані державою).

Законодавчо змінено і ставки туристичного збору, який належить до місцевих податків. З 2019 р. місцеві ради матимуть право визначати їх на рівні до 0,5 % від мінімальної зарплати (біля 20 грн) за добу проживання для громадян України та до 5 % (майже 210 грн) для іноземців. Як що взяти до уваги, що суми податку подекуди зіставні з вартістю номера, виникають певні сумніви, чи не нашкодить це зростаючій туристичній привабливості України.

Отже, фахове й експертне обговорення закону № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» свідчить про те, що громадськість, бізнес і експерти зустріли нововведення по-різному. Частину новацій однозначно розцінено як позитивний і необхідний крок, у той же час як інші зміни викликають багато сумнівів і розцінюються як такі, що скоріше матимуть негативний ефект для розвитку економіки України. Натомість і прихильники, і супротивники нововведень наголошують на тому, що ефективність новацій буде зрозумілою тільки після того, як вони почнуть діяти. Важливо, щоб запропоновані зміни нарешті були частиною державної стратегії реформ, спрямованих на підвищення темпів економічного зростання нашої країни, а не черговим «латанням дірок» для наповнення Державного бюджету України (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64888, https://uiamp.org.ua/, https://politeka.net/ua/news/economics, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH75800A.html, https://petition.president.gov.ua/petition/47818, https://auto.24tv.ua/uriad_zrozumiv_yak_borotysia_z_nelehalnymy_
avtozapravkamy_n8423, http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/onenews/123305, https://decentralization.gov.ua/news/10115, http://ngoipr.org.ua/,

https://blog.liga.net/user/yugavrilechko/article/31569, https://hromadske.ua/posts/na-skilki-podorozhchayut-posilki,

https://censor.net.ua/blogs/3095760/podatkoviyi_labrint, https://uainfo.org/blognews/1541680642-ekspert-noviy-podatok-na-posilki-z-za-kordonu-tse-porushennya.html, https://fraza.ua/blog/273444-kak-na-tovarah-priobretennyh-ukraintsami-za-rubezhom-im-hotjat-vyvernut-karmany, https://www.epravda.com.ua/columns/2018/11/22/642917/, https://strana.ua/articles/analysis/170145-v-radu-podali-zakonoproekt-9260-soderzhashchij-rjad-popravok-k-nalohovomu-zakonodatelstvu.html, https://www.5.ua/ukrayina/halasiuk-pidvyshchennia-ekopodatku-poznachytsia-na-vitchyznianii-promyslovosti-181578.html, https://ubr.ua/business-practice/juristy-dopuskajut-chto-zakon-o-posylkakh-budut-obkhodit-3877687,

http://7dniv.info/politics/108046-1-mlrd-do-fondu-poroshenka-pshov-za-rahunok-vchitelv-shkl.html, https://gordonua.com/ukr/news/politics/-profilnij-komitet-rekomenduvav-radi-shvaliti-zmini-v-podatkovij-kodeks-pivdentsja-526151.html, https://biz.nv.ua/experts/marija-haleljuka/kak-izmenitsja-nalohovaja-sistema-v-ukraine-2506814.html, https://ua.112.ua/statji/biudzhetnyi-obrok-ekopodatok-pidvyshchuiut-v-25-raziv-ale-chy-dopomozhe-tse-polipshyty-ekolohiiu-470445.html, https://2plus2.ua/ru/speckor/novyny/deputati-uhvalili-nove-pidvischennya-akcizu-na-tyutyun, https://glavcom.ua/economics/finances/zbilshennya-ekopodatku-u-25-raziv-vdarit-po-kursu-i-ne-dopomozhe-ekogoliji-eksperti-546356.html, http://novavlada.info/gosudarstvo/stati/ekonomika/pravitelstvo-ishchet-eshche-63-mlrd-grn-za-schet-uvelicheniya-nalogovoy, https://ua.112.ua/statji/komu-hroshi-yak-deputaty-dilyly-trylion-derzhbiudzhetu-470878.html, http://versii.if.ua/novunu/zmini-shho-stosuyutsya-rentnoyi-plati-za-vikoristannya-lisovih-resursiv-mozhut-stati-klyuchovim-resursom-dlya-rozvitku-girskih-teritoriy-yuriy-stefanchuk/,

https://volynonline.com/gromadi-volini-otrimayut-dodatkoviy-finansoviy-resurs).