Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Давос-2018: український контекст

 

«Створення спільного майбутнього в роз’єднаному світі» – під таким гаслом 23–26 січня у швейцарському Давосі відбувся 48-й Всесвітній економічний форум. Основні тренди для дискусій у рамках цієї теми під час давоських обговорень створили проблеми, пов’язані з технологічними, економічними, соціальними та політичними трансформаціями, що їх переживає сучасний світ. Передусім у центрі уваги перебували питання глобалізації світу, що супроводжується виникненням непередбачуваних раніше процесів: кіберзагроз, інформаційних воєн, тероризму, неконтрольованих мільйонних потоків біженців і кліматичних змін. Водночас світова економіка стає дедалі більш залежною від офшорів, криптовалют, національного протекціонізму та популізму, очікувань нової економічної кризи. Нерозв’язаними залишаються гострі екологічні та демографічні проблеми, а міжнародна політика супроводжується конфліктами, у тому числі – між ядерними державами. Убезпечити себе від катастроф і адаптуватися до змін світова спільнота може лише спільними зусиллями – такою була загальна спрямованість дискусій.

Цьогорічний Всесвітній економічний форум зібрав близько 3 тис. гостей зі 119 країн світу. Представництво Давоса-2018 виявилося одним з найвищих за увесь час його проведення. На форум прибула рекордна кількість лідерів Великої сімки – канцлер Німеччини А. Меркель, британський та канадський прем’єри – Т. Мей та Д. Трюдо, президенти Франції та США – Е. Макрон та Д. Трамп. А ще глави Єврокомісії, СОТ, Всесвітнього банку та МВФ, генсек ООН – загалом керівники близько 40 міжнародних організацій. Ще 10 президентів, серед яких і Президент України П. Порошенко. А також 1900 керівників провідних компаній, 900 представників неурядових організацій, політичні лідери, представники громадянського суспільства, науковці, зокрема 12 лауреатів Нобелівської премії. Узяти участь у роботі форуму не так просто: членські внески стартують від 20 тис. дол. і можуть сягати 40 тис. дол. залежно від представництва.

Топ-подією форуму став приїзд у Давос президента США. Д. Трамп став першим американським лідером, який відвідав форум після 2000 р., коли в Давосі побував Б. Клінтон. Американський президент прибув у Давос навіть попри те, що його традиційна риторика щодо екології та міграційної політики дещо суперечить темі про спільне майбутнє у роз’єднаному світі. Разом із Д. Трампом перебували вісім міністрів його кабінету, у тому числі держсекретар Р. Тіллерсон і міністр фінансів С. Мнучін. Офіційних даних про те, скільки коштував такий візит, немає. Швейцарські ЗМІ оційнюють його в 40 млн дол. США та наголошують, що Б. Клінтон у 2000 р. прилетів до Давоса в супроводі 1500 осіб, у тому числі охоронців (URL: http://www.dw.com/uk/зустріч-у-давосі-очікування-від-всесвітнього-економічного-форуму/a-42269742).

У кількох швейцарських містах 23 січня відбулися протести проти візиту президента США Д. Трампа на Всесвітній економічний форум. «Трамп – тільки один з тих, з ким ми не згодні. Ми протестуємо щороку проти Всесвітнього економічного форуму, і приїжджає Трамп чи ні, нам все одно. Трамп, можливо, просто найяскравіший символ цього світу», – наголосив один з активістів.

Відкриваючи офіційну, політичну частину форуму, його засновник К. Шваб заявив: «Не є таємницею те, що ми живемо у взаємопов’язаному світі, що ми всі залежимо одне від одного. І на нас лежить велика відповідальність за те, щоби показати, що лише спільними зусиллями ми можемо поліпшити ситуацію у світі». Він підкреслив, що ніхто «поодинці не може насправді конструктивним чином впоратися з глобальним складним порядком денним».

Зі вступною промовою на форумі виступив прем’єр-міністр Індії Н. Моді. Індійська делегація, яку він очолював, була найбільшою на саміті, а промова Н. Моді стала першим за 21 рік виступом глави індійського уряду у Давосі. Лідер однієї з найшвидше зростаючих економік у світі найважливішою назвав проблему зміни клімату. Н. Моді наголосив, що людство рухається від суспільства споживання до суспільства жадібності. Прем’єр-міністр Індії застеріг від того, що у світі стає дедалі більш поширеним протекціонізм, у той час як глобалізація втрачає свою привабливість. У своєму спічі він розкритикував лідерів країн з розвиненою економікою за те, що вони не виявляють солідарності. Також політик наголосив на необхідності забезпечувати мир і стабільність у часи постійних технологічних змін (URL: http://www.dw.com/uk/у-давосі-з-промови-премєра-індії-розпочався-всесвітній-економічний-форум/a-42269818; https://mind.ua/video/20181033-davos-2018-yaki-temi-zrujnuvali-zagalnij-optimizm-i-pozitiv-na-forumi).

Велику увагу в Давосі привернув до себе президент Франції Е. Макрон. У своїй промові політик оголосив про намір Франції повернути втрачені позиції у Євросоюзі. Е. Макрон розповів, що країна готова зробити, щоб здобути лідерство. «Ми спрощуємо і оптимізуємо процеси і спрощуємо бюрократію. Протягом останніх шести місяців ми скорочували кількість божевільних правил. Ми повинні гарантувати стабільність для людей. Ми прийняли всі ці заходи, проголосували за цю п'ятирічну стратегію по податках», – повідомив він.

Слід зауважити, що в кулуарах форуму Е. Макрона називали навіть новою надією Європи. Його промову визнано більш емоційною, чіткою та мотивуючою, ніж у А. Меркель. Тоді, коли глава Німеччини, згадувала про загрози й закликала вчити уроки історії, апелюючи до подій столітньої давнини – Першої світової війни, Е. Макрон говорив про можливі виходи та майбутнє.

Канцлер Німеччини А. Меркель приїхала в Давос уперше за останні три роки. Попередні два форуми вона пропустила, за припущеннями європейських ЗМІ, через Brexit і обрання Д. Трампа президентом США. До речі, канцлер уникнула зустрічі з ним на цьому форумі.

Свою промову А. Меркель присвятила питанню безпеки: «Ми завжди пишалися свободою пересування, але ніколи не думали про захист наших зовнішніх кордонів. Тепер ми працюємо над цією системою входу і виходу... Але треба розуміти, що проста ізоляція не допоможе нам захистити кордони. Нам потрібні хороші угоди з сусідами». «На жаль, зараз Європа не така активна у своїй зовнішній політиці, як хотілося б. Нам потрібно взяти на себе більшу відповідальність. Ми повинні взяти нашу долю в свої руки», – також сказала вона.

Росію на Давоському форумі представляв віце-прем’єр РФ А. Дворкович. Намагаючись принизити значення міжнародних антиросійських санкцій, які тривають з 2014 р., він назвав їх «незначною проблемою, на обговорення якої не варто витрачати багато часу». Віце-прем’єр навіть підкреслив, що це «не Росія ховається від діалогу, а американці ховаються від нас в Давосі. Це маленьке село, але вони не хочуть розмовляти, ховаючись від реальної дискусії».

Найбільш очікуваним у Давосі був виступ президента США Д. Трампа, запланований на останній день форуму. Під час своєї промови 26 січня Д. Трамп, як він і обіцяв напередодні у Twitter, закликав інвесторів у США. Він знову проголошував своє гасло «Америка понад усе», хоч і намагався його дещо пом’якшити – мовляв, це не означає «тільки Америка». «Як президент Сполучених Штатів я завжди буду ставити Америку на перше місце точно так само, як лідери інших країн повинні ставити на перше місце свої країни. Коли Сполучені Штати ростуть, світ зростає», – зазначив він (URL: https://glavcom.ua/publications/usi-oblichchya-davosa-2018-chim-zapamyatavsya-vsesvitniy-ekonomichniy-forum--469106.html).

Італійський прем’єр-міністр П. Джентілоні відмежував Європу від США. «Керівники мають право захищати свою країну, своїх громадян і свою економіку, проте існує межа, – зауважив він. – Це рамки багатосторонніх договорів і правил, в яких ми живемо. Необхідно перезапустити Європу, щоб дозволити їй зіграти належну геополітичну роль в регіоні і в світі. Якщо виникне порожнеча, яку необхідно заповнити, Європа її заповнить».

Українська делегація, яка бере участь у форумі останні 10 років, прибула в Давос 24 січня. До її складу увійшли народні депутати України, урядовці, Київський міський голова й інші представники української влади та бізнесу. Згідно з даними, опублікованими на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів, Державне управління справами заплатило державному авіаційному підприємству «Україна» 1,65 млн грн за переліт української делегації до Швейцарії (URL: https://glavcom.ua/publications/usi-oblichchya-davosa-2018-chim-zapamyatavsya-vsesvitniy-ekonomichniy-forum--469106.html).

Україна покладала на Всесвітній економічний форум особливі сподівання. По-перше, очільник МЗС України П. Клімкін анонсував зустріч у Давосі президентів США та України. По-друге, через існуючі розбіжності та претензії з боку Євросоюзу, Світового банку та МВФ, форум мав би допомогти налагодити відносини України із Заходом і створити умови для відновлення кредитування МВФ. По-третє, і офіційна українська делегація, і представники бізнес-структур, що поїхали на форум окремо, намагалися за допомогою Давоського форуму якнайширше залучити в країну інвестиційний ресурс.

Цьогоріч Україна отримала набагато більше можливостей заявити про себе на Всесвітньому економічному форумі. Під час Давосу-2018 вперше працював Український дім – Ukraine House Davos. Для його організації в Давосі орендували двоповерхову будівлю на Променад-стріт. Гаслом Українського дому було «Креативність. Інновації. Можливості». Майданчик працював з 22 по 26 січня і представляв нашу державу як перспективного партнера в галузях IT, агротехнологій, технологічних хабів, технології блокчейн і відновлюваної енергетики. На ньому розгорнулася ціла низка панельних дискусій, у тому числі – за участі людиноподібного робота Софії, яка стала однією з головних цікавинок форуму. Обговорювалися питання, пов’язані з IT-технологіями, інформацією, сільськогосподарським бізнесом, технологією блокчейн та інвестиційними можливостями. Україна не відстає від трендів і готова робити свій внесок до розбудови спільного європейського майбутнього на умовах взаємовигідного співробітництва – таким був основний меседж, що лунав з Українського дому.

«На усіх панелях, що ми проводимо, – зал переповнений. Кожен другий відвідувач – це інвестор», – повідомляв голова наглядової ради Української асоціації венчурного капіталу і прямих інвестицій А. Колодюк. За його словами, відвідуючи Давос з 2008 р., він упевнено може стверджувати, що «на Давосі-2018 Україна стала новиною року». На усі 15 панелей Ukraine House Davos, які переважно були присвячені досягненням України у сфері технологій та інвестицій, реєструвалося в 5–6 разів більше людей, ніж міг вмістити зал. На думку А. Колодюка, багато в чому успіх дискусій пояснюється відповідністю організованих Україною заходів головному тренду Давоського форуму, який вперше назвали технологічним, а не економічним, як це було протягом 48 років його існування.

Найбільш привабливим для світових інвесторів, судячи з відвідуваності заходів, організованих Україною, виявився аграрний блок. На платформі Ukraine House відбулася презентація інноваційних технологій в українському агросекторі. Керівниця проекту Agrohub Ю. Порошенко зазначила, що завдання презентації – «показати Київ і Україну як технологічний хаб Європи». Ю. Порошенко закликала інвесторів вкладати гроші в український агробізнес.

«Українська панель по агросектору викликала просто шалений інтерес. На 50 місць в залі зареєструвалося близько 300 учасників, дискусії продовжувались ще дві години після панелі. Аграрний Давос – точно наш!» – зазначив президент асоціації «Клуб аграрного бізнесу» А. Ліссітса (URL: https://glavcom.ua/publications/usi-oblichchya-davosa-2018-chim-zapamyatavsya-vsesvitniy-ekonomichniy-forum--469106.html).

А. Бєлєнков, директор компанії SmartFarming, один з ініціаторів проекту AgTech Ukraine, зазначив, що проведенів рамках проекту AgroHub дискусійні панелі отримали позитивний зворотний зв’язок від аудиторії, запити на співпрацю з інших країн. «Вважаю, що це найвагоміша і якісна комунікація нашої держави в сфері AgTech за весь час. Важливо тепер продовжувати розпочате і зробити Україну реальним хабом інновацій в сільському господарстві», – зауважив він (URL: https://focus.ua/money/390466/).

25 січня відбувся традиційний «український сніданок», організований зусиллями Фонду В. Пінчука. Минулого року П. Порошенко відмовився від участі в «українському сніданку» через появу в західних ЗМІ програмної статті В. Пінчука про досягнення компромісного миру з Росією в питаннях конфлікту на Донбасі та анексії Криму.

Виступаючи на українському сніданку, П. Порошенко зупинився на результатах «осені реформ». «Ніхто не очікував, що нам так пощастить і що ми будемо настільки ефективними» – заявив Президент. Його виступ був виразно орієнтований на інвесторів і написаний у жанрі, близькому до мотиваційної промови. За словами П. Порошенка, в Україні вже відбулася пенсійна реформа, реформа охорони здоров’я та освіти. У процесі втілення – реформа системи правосуддя, яка в кінцевому підсумку зможе ефективно захистити інтереси інвесторів. На завершальному етапі – очищення фінансової системи. У планах – реформа приватизації, яка буде проводитись «абсолютно прозоро» за британськими законами. Після запланованої податкової реформи кошти, які вкладаються в економіку України, не будуть оподатковуватись, а «постукати у двері бізнесу» зможе лише Національне бюро фінансових розслідувань.

Судячи із заяв українських делегатів, інвестори виявили величезний інтерес до України. Так, за словами П. Порошенка, цього року до нього звернулися представники понад 80 «компаній-світових лідерів», які хочуть інвестувати в Україну. Тож Президент висловив упевненість у тому, що Україна скоро зможе посісти місце серед перших 50 країн рейтингу Doing Business.

Найбільш «україноцентричною» була панельна дискусія «Центральна та Східна Європа: новий порядок денний для континенту?», за участі П. Порошенка, Д. Грібаускайте та А. Дуди. Президент України наголосив на тому, що Росія загрожує не лише Україні, а й усій Європі, намагаючись розділити її фейками, популізмом та економічними прийомами на зразок Північного потоку-2. «Моя пропозиція проста і зрозуміла: у нас повинна бути спільна коаліція, спільна відповідь і спільна програма, щоб протистояти агресії», – заявив П. Порошенко.

Президент підтвердив європейський вектор розвитку України і окреслив його можливі терміни. За його словами, Україна та Європейський Союз повинні мати одну програму, одну стратегію розвитку. «Я абсолютно впевнений, що ми виграємо пропагандну інформаційну війну, гібридну війну правда на нашій стороні. Після цієї перемоги над популізмом та євроскептицизмом, все буде гаразд. Єдине, що зміниться Україна у 2021 році за підтримки Литви та Польщі, матиме європейську перспективу членства в ЄС», – заявив П. Порошенко під час відкритої панелі за участі президентів обох країн.

Утім, серед гостей форуму були і більш прагматично налаштовані щодо європерспектив України. На думку професора історії Єльського Університету Т. Снайдера,процес державотворення – у руках самої України. «Для того щоб приєднатисьдо ЄС, ви повинні показати, що самі можете створити державу. Я оптимістично налаштований щодо України, але існують рішення, які ще треба прийняти. І кожне рішення, яке начебто про побудову української держави, є насправді рішенням про приєднання до ЄС, немає різниці між цими двома речами»,– резюмував Т. Снайдер (URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2018/01/31/633589/).

А. Дуда та Д. Грібаускайте під час дискусії говорили про важливість безпекової співпраці в регіоні, а також про потребу формування єдиної енергетичної програми для ЄС, яка унеможливить розколи.

Під час інтерактивної сесії «Центральна та Східна Європа: новий порядок денний для континенту?» з боку польського президента прозвучали певною мірою несподівані, враховуючи останні двосторонні тертя, слова підтримки України. «Залишити Україну! Це повідомлення, яке я хочу направити Росії. Ми повинні тримати двері в ЄС відкритими для нових країн, ми повинні зберегти політику відкритих дверей. Це важливо для доброго майбутнього ЄС, особливо під час Brexit», – зазначив А. Дуда. За його словами, Росію потрібно намагатися збалансувати і домагатися від неї дотримання міжнародного права та встановлених кордонів не тільки у Європі.

У рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України провів ряд двосторонніх зустрічей. 25 січня відбулася зустріч П. Порошенка з главою Міжнародного валютного фонду К. Лагард, яка, на думку низки експертів, була головною метою поїздки Президента України до Швейцарії. Не секрет, що останнім часом співпраця України зі своїм головним кредитором зайшла в глухий кут через неготовність офіційного Києва виконати дві ключових умови – прийняти закон про Антикорупційний суд та переглянути ціни на газ у прив’язці до імпортної ціни на блакитне паливо.

За результатами зустрічі сторони озвучили на перший погляд схожі, але насправді досить різні за дипломатичними акцентами позиції. П. Порошенко запевнив, що переговори пройшли «дуже конструктивно», «уряд готовий врегулювати питання ціни на газ». За його словами, представники кредитора приїдуть в Україну вже зовсім скоро.

К. Лагард у свою чергу акцентувала увагу на тому, що зустріч із президентом була «продуктивною і приємною», але «Україні слід скористатися наявним сприятливим зовнішнім середовищем для прискорення реформ» (URL: https://glavcom.ua/publications/usi-oblichchya-davosa-2018-chim-zapamyatavsya-vsesvitniy-ekonomichniy-forum--469106.html).

Слід також зауважити, що досить ґрунтовна критика української економіки прозвучала також в аналітиці, підготованій експертами Всесвітнього економічного форуму. Передусім, ідеться про Індекс інклюзивного розвитку – альтернативну систему оцінювання економіки, котра враховує не лише розмір ВВП, а й також десяток інших параметрів. Згідно зі звітом, який охоплював 74 країни, Україна зайняла 49-те місце, потрапивши в категорію країн зі швидкою негативною динамікою. Найближчі сусіди України в рейтинзі: Танзанія та Йорданія. Висновки щодо динаміки були зроблені на основі аналізу даних за 2012–2016 роки, тож частково результати України можна списати на війну, але суті проблем не це міняє. Більш детальне уявлення про проблеми України дає звіт «Готовність до майбутнього виробництва», також укладений для форуму. Ключове питання звіту: наскільки ті чи інші країни готові увійти до Четвертої індустріальної революції, осердям якої будуть кіберфізичні технології, зростання ролі цифрових технологій, розвиток інтернету речей та інші економіко-технічні інновації.

Щоб увійти до такого майбутнього, країни повинні мати не лише розвинену виробничу базу, але й умови для її адаптації до прийдешніх змін. Серед останніх аналітики виокремили п’ять основних параметрів: людський капітал, технології та інновації, якість інституцій, участь у глобальній торгівлі та інвестуванні, а також споживацький потенціал. Україну автори звіту віднесли до категорії країн, котрі до майбутнього не готові. Оцінюючи людський потенціал, експерти поставили Україну на 34-те місце серед 100 країн, а за здатністю виготовляти складну продкуцію ми посіли 41-ше місце. За якістю інституцій (рівень корупції, дотримання законності, ефективність регуляційних органів тощо) ми опинилися на 94-му місці, поміж Киргизстаном та Камеруном. За наявністю стійких ресурсів ми на 88-му місці, а за розвитком технологічно-інноваційної сфери – на 74-му. Трохи краща ситуація зі споживацьким потенціалом, а також міжнародною торгівлею та інвестиціями – тут Україна посідає відповідно 58-ме та 59-те місця. У загальному підсумку, Україна посіла 67-ме місце, між Колумбією та Єгиптом.

Цікаво, що в регіональній класифікації звіту Україну віднесено до Євразії (разом з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Казахстаном, Киргизією, Молдовою та Росією), а не до Європи. Однак, коли йшлося про геополітику, наша належність до євроатлантичного світу під сумнів не ставилася, а низка учасників форуму висловили солідарність з Україною у її протистоянні з Росією.

Не менш знаковою була зустріч Порошенка з віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу М. Шефчовичем. У прес-службі Адміністрації Президента заявили, що співрозмовники висловили задоволення у зв’язку з завершенням роботи, необхідної для запуску Фонду енергоефективності України, до якого ЄС має намір внести 100 млн євро.

Водночас зустріч П. Порошенка з Д. Трампом, яку впевнено анонсувало українське МЗС, не відбулася. Американському лідерові «не вистачило часу», – пояснив пізніше держсекретар США Р. Тіллерсон. Хоча, незважаючи на обмежений час, Д. Трамп все-таки мав двосторонні президентські зустрічі, зокрема з очільником африканської держави Руанда. Сьогодні ця країна є символом трансформаційних процесів в Африці. У ній дійсно активно впроваджують реальні економічні реформи і вже навіть називають «африканським Сінгапуром».

Утім, на думку економіста, глави Аграрної партії України В. Скоцика, не варто робити поспішних висновків, що в США, проігнорувавши зустріч із Президентом України, вирішили знехтувати нашою державою. Ті ж санкції, введені напередодні форуму, очікуваний звіт фінансової розвідки та відкриті заяви свідчать, що Україна залишається в полі пильної уваги Америки. Але це був чіткий сигнал для влади і всього вітчизняного суспільства – без виконання обіцянок з нашого боку повноцінне партнерство неможливе (URL: http://news.eizvestia.com/news_economy/full/3001-davos-2018-kakie-uroki-dolzhna-usvoit-ukraina).

Позитивною в контексті уваги США до України стала зустріч П. Порошенка з державним секретарем США Р. Тіллерсоном. На брифінгу за її підсумками Президент України повідомив, що під час зустрічі обговорювали розміщення миротворчої місії на Донбасі. «Не втрачаю оптимізму, що це може відбутися вже в 2018 році», – зазначив глава держави. Він також додав, що іншими темами розмови було постачання летальної зброї та інші безпекові питання.

«Ми також домовились про спільну координацію дій у безпекових питаннях», – зазначив П. Порошенко. «Я подякував Держсекретареві США за дзвінок, коли було підтверджено надання Україні оборонної зброї. Ми вже бачимо сьогодні нові можливості для співпраці у оборонній сфері і домовились про певні етапи цього співробітництва», – також зазначив глава держави (URL: http://tverezo.info/post/41760).

Президент також подякував Держсекретареві США за санкції, які запроваджуються американськими партнерами проти російських резидентів. «Упевнений в тому, що ця політика є ефективною. Для нас дуже важливо мати цей механізм впливу для того, щоб повернути Росію за стіл переговорів і забезпечити деокупацію Донбасу і звільнення Криму», – відзначив Президент.

Глава держави також окремо відзначив важливість узгодження позицій у питанні запровадження миротворчої місії на Донбасі. «Дуже важливо, щоб ми запланували та узгодили можливий проект резолюції про миротворців на Донбасі з ключовими характеристиками, які має містити ця резолюція. Ми отримали повну підтримку США, наших інших партнерів по Раді безпеки ООН», – зазначив він. П. Порошенко зауважив, що ці питання також оборювалися під час його переговорів з голландськими, польськими колегами на форумі в Давосі. «На моє глибоке переконання, в якості першого кроку, дуже важливо якщо це буде стандартна миротворча місія Ради безпеки ООН і я не втрачаю оптимізму щодо того, що це може відбутись у 2018 році», – сказав Президент. «Я, як Президент України, і за моїм дорученням українські дипломати будуть докладати до цього максимум зусиль», – додав він.

Президент також нагадав, що сьогодні відбувається зустріч Спеціального посланника Президента США по Україні Курта Волкера з представником Росії. «Безумовно, наполягаємо на тому, щоб була продовжена дискусія щодо звільнення решти заручників і щодо звільнення політв’язнів, які перебувають у в’язницях в Росії», – підкреслив Президент. Він також поінформував Держсекретаря США про процеси, які відбувалися під час звільнення українських заручників та подякував за допомогу, яка була надана українській стороні в цьому процесі. «Ми домовились, що цей процес зараз буде продовжено», – додав він.

П. Порошенко також повідомив, що подякував США за допомогу, яка була надана українським пілотам у Кабулі. «Це ще раз продемонструвало нашу ефективну співпрацю: співробітники були переведені і розміщені в надійно захищеному місці; допомогли ідентифікувати загиблих пілотів і допомогли організувати їх повернення в Україну», – зазначив Президент.

«Це дуже важливо, бо наша співпраця, наша довіра має демонструватись, в тому числі і під час таких терористичних атак. Безумовно, координація наших дій у протидії тероризму стане краща. Ми домовились про співпрацю у цьому напрямку», – сказав він та висловив співчуття у зв’язку з тим, що під час цієї атаки загинуло троє американців.

На полях Всесвітнього економічного форуму Президент України провів також зустріч із прем’єр-міністром Ізраїлю Б. Нетаньяху, на якій обговорили співпрацю між країнами. Зустріч була важливою після напруження, яке виникло між державами в останні роки. Після перемовин П. Порошенко заявив, що «Україна має дуже великий потенціал, і від нас залежить, наскільки ми зможемо цей потенціал реалізувати. Без інвесторів це буде дуже тяжко, наше завдання – переконати людей заходити в Україну, реалізовували свої проекти».

Під час брифінгу за підсумками участі в 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі та проведення низки двосторонніх зустрічей у рамках форуму П. Порошенко заявив, що «все було дуже добре». «Відбулися надзвичайно детальні консультації з нашими партнерами по міжнародним фінансовим організаціям, вони були дуже конструктивні», – зазначив Президент (URL: https://ua.korrespondent.net/world/3933675-poroshenko-pidbyv-pidsumky-vizytu-v-davos).

За його словами, були сформовані позиції щодо приїзду експертів, та визначено, які саме кроки залишилися для того, щоб запросити місію для отримання чергового траншу. І це завдання для Українського уряду і парламенту, додав Президент. «Впевнений, сам факт того, що ми прискорили приїзд експертів для опрацювання спільних і узгоджених рішень є надзвичайно позитивним», – зауважив П. Порошенко.

Президент нагадав, що відбулися декілька зустрічей, зокрема з директором-розпорядником МВФ К. Лагард, її заступником Д. Ліптоном, з президентом Світового банку Джим Йонг Кімом. «Були детальні і ретельні розмови, які дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє», – зазначив глава держави.

Крім того, відбулася зустріч в «Українському домі» в Давосі з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку С. Чакрабарті. «Якщо говорити про практичні кроки, то я попросив Президента Чакрабарті, щоб у 2018 році ми приділили більше уваги приватному сектору, щоб більше кредитування ЄБРР йшло в приватний і муніципальний сектор. Бо спільні інвестиції та кредитування дозволяє підвищити прозорість інвестицій, враховуючи децентралізацію», – розповів глава держави.

Президент подякував представнику ЄС Х. Мінгареллі за позитивну характеристику результатів реформи децентралізації. «На базі спільного фінансування кардинально змінюється обличчя наших міст – і дороги, і освітлення, і школи, і міська інфраструктура, і енергозбереження. Всі напрямки, які на сьогоднішній день реалізуються. Основи їх закладаються, в тому числі, на цих моїх переговорах в Давосі. І я надзвичайно задоволений», – зауважив П. Порошенко.

«Друга характеристика Давосу 2018 року – ніколи не було такої кількості запитань щодо зустрічі від провідних іноземних інвесторів. Мене дуже тішить той факт, що це дає додаткову аргументацію, що ми маємо рішуче просуватися вперед і щодо податкової реформи, і щодо прийняття рішення по земельному кадастру», – зазначив Президент.

Глава держави також відзначив необхідність створення Національного бюро з фінансових розслідувань, заборонивши іншим силовим органам «навіть підходити близько» до бізнесу. «Треба зробити кроки по заміні податку на прибуток на податок на виведений капітал, звільнивши від оподаткування ті кошти, які реінвестуються в розвиток української економіки. Маємо зробити все можливе для того, щоб забезпечити економічне зростання у 2018 році», – наголосив Президент.

Також відбулися зустрічі глави держави з президентами Польщі та Литви, прем’єр-міністрами Хорватії та Великої Британії, лідерами Балтійських та Балканських країн. Президент провів зустрічі з низкою провідних інвесторів, які збираються приходити в Україну – у портову та дорожню інфраструктуру, харчову та переробну галузь, енергоефективність тощо.

Президент окремо відзначив роботу «Українського дому» в Давосі. «Ставлення, надії, готовність і оптимізм по відношенню до України панували серед усіх відвідувачів нашого “Українського дому”. І за ту фантастичну роботу, яка була зроблена, я хотів би подякувати всій команді “Українського дому” в Давосі – ви зробили блискучу справу», – резюмував глава держави.

«Я ще раз хотів би наголосити – питання створення незалежної антикорупційної інфраструктури, включно з Антикорупційним судом, є питанням мого пріоритету. Це потрібно не для Світового банку, не для Міжнародного валютного фонду, не для іноземних партнерів. Це потрібно для мене і для України», – заявив Президент України П. Порошенко на брифінгу за підсумками його участі у 48-му щорічному засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Глава держави повідомив, що питання створення антикорупційної інфраструктури та забезпечення її незалежної, ефективної роботи, у тому числі створення Антикорупційного суду, було обговорено під час низки його двосторонніх зустрічей у Давосі. «У нас була дуже ретельна розмова про ситуацію з антикорупційними органами», – зазначив він.

Президент підкреслив, що був ініціатором створення таких органів. «Я вважаю, що ми маємо дуже ефективну позицію по створенню самих структур. Ніхто не має сумніву щодо того, що вони є незалежними», – зазначив П. Порошенко. «Я маю тверду політичну волю, яка була реалізована в тому, що я вніс до парламенту пропозицію по створенню Антикорупційного суду. І в рамках парламентських дискусій ми маємо знайти ті формулювання, які, з одного боку, не протирічать українському законодавству і українській Конституції, не порушують українського суверенітету. Але забезпечують незалежність антикорупційної інфраструктури і її ефективність», – сказав глава держави.

«Це моя принципова позиція. І не маю жодного сумніву, що так вона і буде реалізована. Це було дуже схвально оцінено і підтримано всіма нашими міжнародними партнерами», – резюмував він.

Висновки експертів щодо результативності участі України у 48-му Всесвітньому економічному форумі неоднозначні. Серед мінусів здебільшого називають туманні перспективи співробітництва з фінансовими партнерами, серед плюсів – успіхи українських аграріїв та айтішників, завдяки яким в майбутньому ці галузі зможуть залучати в країну інвестиції та валюту.

Експерт Українського інституту майбутнього І. Тишкевич, зокрема, вважає, що у відносинах із МВФ на полях Давосу прогресу не вдалося досягти. «В заявах МВФ нема ані слова про те, що вони розуміють становище України і готові почекати з нашими реформами. Тому про компроміс мови йти не могло», – зазначив він.

Утім, схоже, що політика Банкової після давоських зустрічей таки дещо змінюється. Зокрема, П. Порошенко в інтерв’ю американському виданню Bloomberg заявив, що готовий піти на поступки МВФ у питанні ціни на газ для населення (вимагається урегулювати тарифоутворення таким чином, щоб ціна включала інвестиційну складову для вітчизняного газовидобування, а по суті, підвищити) і уряд вже працює в цьому напрямі.

Економіст О. Савченко вважає, що в цілому кожна зі сторін залишилася при своїй думці. «МВФ вимагає від України створення реального, не ручного, незалежного антикорупційного суду. Більше того, цей суд має притягнути до відповідальності не колишніх чиновників, а нинішніх, що знаходяться при владі. Причому число корупціонерів, яких притягнуть до відповідальності, має бути досить великим – 50-100 осіб. Ця позиція домінує наразі в МВФ», – зазначив О. Савченко.

Головний провал українського Президента на Всесвітньому економічному форумі – це скасування зустрічі з Д. Трампом, вважає політичний експерт М. Ощановський.

«Раніше МЗС України повідомляло, що у Давосі Порошенко проведе переговори з президентом США, а вчора ввечері стало відомо, що переговорів не буде. Замість Трампа з Порошенком зустрівся Держсекретар США. Тіллерсон дипломатично заявив, що Трамп хотів зустрітися з Петром Олексійовичем, але у нього забракло часу. Зрозуміло, що зустрічі такого високого рівня готуються дуже ретельно і вони не можуть не відбутися, бо у когось не вистачило часу. Очевидно, що Трамп не планував зустрічатися з Порошенком», – зазначив він (URL: https://informator.news/poroshenko-staje-izhojem-dlya-tsyvilizovanoho-svitu-ekspert/).

Політичний експерт Г. Чижов відзначає насамперед, що Всесвітній економічний форум проходив у доволі складному плані з огляду на зовнішньополітичні обставини, у яких опинилась Україна. Адже у західних партнерів останнім часом було чимало питань до української влади. Для Києва було важливим показати, що у нас тут не все так погано, як здається на перший погляд – реформи тривають, у державу можна і варто вірити. Це частково вдалось, вважає експерт. Принаймні відносини Заходу і представників ділових кіл України після Давосу точно не погіршились. Це вже певне досягнення на тлі усієї озвученої раніше критики.

Однозначним позитивом Г. Чижов вважає те, що Україна починає себе просувати на рівні провідних країн світу, показуючи себе як країну, де є не лише війна і корупція, а й інновації та перспективи. Потроху такий імідж вдається створювати, хоча, може, і не так швидко та ефективно, як би цього хотілось (URL: https://politeka.net/ua/reading/579390-davos-2018-novaya-koalitsiya-poroshenko-i-vstrecha-na-100-millionov/).

Т. Кицмей, співзасновник і член Ради директорів SoftServe, вважає, що цьогорічну презентацію України в Давосі можна назвати повною мірою успішною. «Український дім став однією з найжвавіших і популярних локацій протягом усього минулого тижня. За рахунок якісного контенту, активної залученості в подіях перших осіб держави, представників великого бізнесу і лідерів думок, подія привернула увагу міжнародних ЗМІ. Нам вдалося чітко позиціонувати Україну як стратегічного партнера для бізнесу та інвестицій в ряді секторів економіки. Загалом, після відвідин форуму я ще раз переконався, що в України надзвичайно високий потенціал і вона досить зріла, щоб представити себе на світовому економічному майданчику», – зазначив Т. Кицмей (URL: https://focus.ua/money/390466/).

Отже, у загальному підсумку, результати Всесвітнього економічного форуму в Давосі виявилися для України позитивними. Україна повною мірою використала цей міжнародний майданчик для презентації своїх технологічних досягнень, залучення інвесторів у різні галузі економіки, акцентування уваги на успіхах українських реформ і перспективах їх поглиблення, вирішення окремх питань під час дво- і багатосторонніх переговорів. Україна також показала свою зацікавленість у розв’язанні обговорюваних на форумі глобальних проблем і продемонструвала готовність взяти в цьому безпосередню участь. Водночас позитивним сигналом стала увага, яку приділила міжнародна спільнота питанню України на Всесвітньому економічному форумі.

Завершився Давос-2018 яскравим і позитивним прогнозом. Міжнародний валютний фонд підвищив свої прогнози глобального зростання на 2018 і 2019 р. до 3,9 %, очікуючи, що світова економіка продовжить відновлюватися після жвавої торгівлі та інвестицій, а також нещодавньої податкової реформи в США. Директор-розпорядник МВФ К. Лагард вважає, що потенційне зростання економіки повинно збільшуватися внаслідок впровадження реформ. Потрібно інвестувати в розробки, технології та інновації. Наразі Індія залишається найбільш швидкозростаючою економікою у світі в 2018 р., прогнозований темп зростання становить 7,4 %. Залишається сподіватися, що активна та успішна робота над впровадженням реформ в Україні незабаром зробить можливим подібне зростання і в нашій економіці.

 

Тарасенко Н. Давос-2018: український контекст [Електронний ресурс] /  Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2018. – № 3. – С. 4–16. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2018/ukr3.pdf. – Назва з екрану.