А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Робота Верховної Ради в 2017 році: підсумки і прогнози на майбутнє

 

Завершився 2017 рік і багато експертів та політиків аналізують підсумки роботи державних органів влади і як їх діяльність впливає на рівень життя в державі. Серед державних структур важливу роль відіграє Верховна Рада України. Адже від її рішень залежить діяльність всіх державних структур, бізнесу і добробут населення. Багато хто з політиків і експертів стверджує, що робота Верховної Ради була малоефективною і потребує удосконалення та навіть пропонується розпуск парламенту і вибори до нового, що буде більш ефективним. Натомість інша частина запевняє, що дострокові вибори не на часі, а парламент виконує покладені на нього повноваження. Як зазначив Голова Верховної Ради України А. Парубій, робота ВР була узгодженою без закулісних домовленостей. «Це, фактично, перша Верховна Рада часів незалежності, де понад 300 депутатів займають однакову позицію з багатьох ключових, фундаментальних позицій функціонування держави, таких як НАТО, ЄС, незалежність країни, і це – незалежно від того, в коаліції вони чи в опозиції. І тому, коли стоїть питання загальнонаціонального значення – зал об’єднує відчуття відповідальності і спільних цілей, які стоять перед державою», – наголосив А. Парубій (http://rada.gov.ua/news/Povidomlennya/153355.html – 2017. – 27.12).

Проте, за словами спікера парламенту, лишається проблемою «кнопкодавство». «Але вже проведено ряд заходів: на сигнали про неперсональне голосування я скасовував голосування і ставив на переголосування той закон. Дії, які дозволяє мені робити Регламент, я використовую максимально для того, щоб ці речі не мали місця в сесійній залі, я налаштований і далі дотримуватися цієї позиці», – заявив Голова Верховної Ради України.

Він також повідомив, що в парламенті були проведені заходи, які передбачають зміни у роботі вищого законодавчого органу. «Багато зроблено у сфері звітності і прозорості парламенту, запроваджено блочний розгляд питань протягом тижня, коли і депутати, і експерти зосереджуються навколо законопроектів, проводиться нарада з головами Комітетів, де визначаються перспективні напрямки роботи», – зазначив А. Парубій.

При цьому він відзначив, що деякі питання щодо реформування роботи Верховної Ради важко провести. Серед таких питань – законопроект про зміну кількості комітетів у наступному скликанні. «Складно. Ніби всі згодні, що комітетів повинно бути менше, до 20, але є велика кількість депутатів, які остерігаються, що їхній комітет буде скасовано», – підкреслив спікер українського парламенту.

Аналізуючи роботу ВР за рік, він наголосив на основних досягненнях парламенту. Зокрема, він вважає, що найважливішим рішенням цього року було рішення Верховної Ради України про те, що вступ України в НАТО є ключовою прерогативою зовнішньої політики України. «Я пригадую, як цей курс намагалися піддати ревізії, і на нинішньому етапі це рішення Парламенту, на моє переконання, було найважливішим», – наголосив А. Парубій (http://rada.gov.ua/news/Top–novyna/153352.html – 2017 – 27.12).

Також серед успіхів Верховної Ради він назвав ухвалення ключових реформ: це реформа освіти, яка, за словами спікера, викликала багато дискусій, але є етапною для реформування української освіти, медична реформа, завершення судової реформи, пенсійна реформа і початок дуже важливої виборчої реформи, яка була ухвалена в першому читанні.

На думку А. Парубія, важливим було рішення про квоти для української мови на українському телебаченні, рішення, які стосуються питання національної пам’яті і національного позиціонування, про вихідний 25 грудня, який дає можливість великій кількості вірян святкувати католицьке Різдво та рішення Верховної Ради України про підтримку українського кінематографу. «Я вважаю, що ми змогли отримати ренесанс українського кіно від часів Параджанова і Довженка, коли українське кіно було на світовому рівні, ми бачимо нове відродження. Тільки цього року знімається 93 фільми, і з них – завершили 35 фільмів, серед яких – «Кіборги», який кілька днів тому ми мали можливість презентувати у Верховній Раді України. Це – висока якість і великий етап відродження українського кіно. На наступний рік ми знову виділили 1 млрд. гривень для підтримки українського кіно. І це, очевидно, теж, на моє переконання, важлива заслуга роботи Верховної Ради України», – заявив Голова Верховної Ради України.

Разом з тим він назвав низку дискусійних проблем, зокрема, рішення про заборону георгіївської стрічки. А. Парубій висловив переконання, що вся ця робота є спільним успіхом української влади, є результатом співпраці між Українським Парламентом і Урядом. «Те, що цього року ми змогли ухвалити 7 грудня бюджет, «не під ялинку» і не вночі, я вважаю результатом дієвої співпраці між українським парламентом і українським урядом», – підкреслив А. Парубій.

Він також звернув увагу на важливості прийняття законів, які б стимулювали економічний розвиток країни. Серед таких А. Парубій назвав закон про приватизацію, який на його думку, «крім економічного, є важливим антикорупційним законом, тому що встановлює єдині прозорі процедури для проведення приватизації». «На жаль, на сьогодні, у сфери, які не є приватизованими, заховані найбільші корупційні ризики. І цей закон український парламент підтримав у першому читанні, комітет провів неймовірно складну і тривалу роботу не тільки на рівні комітету, а також і в робочих групах, та нарешті прийняв рішення про підготовку його розгляду в другому читанні», – зазначив спікер.

Він впевнений, що в найближчий період цей закон буде поставлений на порядок денний і розглянутий. А. Парубій, зауважив, що фундаментальні закони, як правило, займають багато часу, а кожна з реформ мала по кілька тисяч правок. «Професійне і якісне обговорення закону дає можливість вийти на професійний і якісний результат. І немає сумніву, що одним із перших рішень наступного пленарного тижня буде закон про приватизацію. Я є його особливо великим прихильником і максимально сприяв, щоб чимшвидше він був ухваленим», – наголосив А. Парубій.

Проте, багато хто не поділяє оптимізму Голови Верховної Ради України, адже низка проблем не була вирішна і необхідні закони так і не були прийняті. Зокрема, вже вкотре дали старт зняттю депутатської недоторканності, хоча остаточних результатів варто чекати довго. У першому читанні підтримали законопроект про реінтеграцію Донбасу. У першому читанні підтримали проект Виборчого кодексу України. Як буде розвиватися розгляд усіх цих документів, покаже вже 2018 рік.

Ймовірно в 2018 році також буде прийнятий законопроект про Антикорупційний суд, який зареєстровано в парламенті.

Варто звернути увагу і на те що розгляд деяких кадрових питань теж залишився поза увагою депутатів. Це звільнення та призначення деяких міністрів, вирішення питання щодо складу Центрвиборчкому, рахункової палати, голови Нацбанку, аудитора НАБУ. Вдалося тільки призначити членів комісії з відбору до НКРЕКП.

Щодо освітньої реформи, яка викликала невдоволення у наших сусідів, як на сході так і на заході, то тут депутати також будуть шукати варіанти для порозуміння. Закон передбачає, що всі випускники шкіл повинні володіти державною мовою, у тому числі представники національних меншин та корінних народів. Якщо раніше в Україні були школи з вивченням предметів мовою нацменшин, тепер документ дозволяє створювати такі класи в україномовних школах.

Найбільш незадоволені в Угорщині де заявили про те, що припиняють підтримувати Україну на міжнародній арені та вимагають перегляду Асоціації ЄС з Україною (https://ua.112.ua/polityka/pidsumky–roboty–verkhovnoi–rady–u–2017–rotsi–426770.html – 2017. – 28.12).

Для самої ж України ця реформа готує значні зміни. Уже з 1 вересня 2018 року першокласників чекає 12–річка з навчанням українською державною мовою. Після середньої школи атестацію зможуть здійснювати у формі зовнішнього тестування. Зарплати педагогів мала б зрости до 11 тис. грн і більше уже з початку 2018 року (як мінімум три мінімальні зарплати). Щоправда в законі зазначається, що це буде зроблено при покращенні економічного становища в країні. Коли це станеться спрогнозувати важко. Тому педагоги можуть розраховувати в 2018 р. на підвищення заробітної плати на 25%, що передбачено бюджетом.

Пенсійна реформа не всіх задовольняє, адже всі хто в минулому отримували невисоку заробітну плату, але мають великий стаж, не отримали достатнього збільшення пенсії. Окрім цього можливі проблеми у тих хто не матиме достатнього страхового стажу. В уряді пообіцяли переглянути деякі положення закону.

Як відомо, сьогоднішнім пенсіонерам з жовтня 2017 року підвищили соцвиплати: комусь на 200 грн, іншим – на тисячу і більше. Водночас підвищується необхідний страховий стаж. Уже в 2018 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно 25 років стажу, в 63 роки – від 15 до 25 років, у 65 років – як мінімум 15 років. Йдеться про періоди роботи з офіційним оформленням, коли людина сплачувала внески до Пенсійного фонду. Необхідний стаж буде підвищуватися до 35 років у 2028 році.

Передбачається підвищення пенсій військовослужбовцям, а також створення концепції накопичувальної пенсійної системи.

Значні зрушення відбулись в сфері реформування судочинства. Депутати проголосували за зміни до Господарського, Цивільного процесуального Кодексу, адміністративного судочинства та інших законів у межах судової реформи.

У грудні, коли почав діяти новий Верховний суд, набули чинності і норми процесуальних кодексів, які регламентують його роботу. Цей суд став єдиною касаційною інстанцією в Україні. Уже в березні набудуть чинності норми про строки досудового розслідування: відлік часу розпочнеться з моменту внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а не моменту повідомлення про підозру, як було раніше. У разі кримінального проступку потрібно вкластися в 6 місяців, злочину середньої тяжкості – рік, тяжкого або особливо тяжкого злочину – півтора року.

Дискусійними залишаються деякі положення медичної реформи. Не зовсім зрозуміло для значної частини пересічних громадян як вона буде функціонувати і за що потрібно буде платити, а за що ні.

Адже запланована навіть телемедицина в селі та підвищення зарплат медикам. Селам обіцяють медпункти з можливістю здати аналізи та отримати ліки. Медикам, які готові поїхати до глибинки, – службове житло та авто, високу зарплату. Законопроект передбачає хороший Інтернет у селах; захищений електронний майданчик для збору і зберігання даних про пацієнтів; можливість лікарів бути на зв’язку і консультуватися в режимі онлайн.

В місті передбачається виділення 5% ВВП на обслуговування людей, хоча допускається наявність і платних послуг, але не більше 20% від усіх і тільки до завершення 2024 року. Мінімальну зарплату лікаря буде прив'язано до середньої в країні за минулий рік, вона становитиме як мінімум 250% суми. У 2017–му середня з/п – 7360 грн., а отже, виплати лікарям уже в 2018 р. повинні скласти від 18 400 грн. Щоправда поки що незрозуміло як це буде, адже бюджетом подібне зростання зарплати з 1 січня не передбачено.

Разом з тим депутати підтримали рішення доручити центральному органу виконавчої влади розпоряджатися грошима на медицину, однак не збираються створювати новий. Також обговорювалося питання щодо можливості передати такі функції одному з діючих міністерств.

Варто відзначити і рішення Верховної Ради в сфері культури. Зокрема, з жовтня 2017 року мовлення на загальнодержавних телеканалах має бути українською мовою 75% часу, на місцевих телеканалах – 60%. Канали корінних народів мають можливість віщати 75% часу мовами корінних народів України, але хоча б 30% ефірного часу має бути державною мовою, в тому числі інформаційно–аналітичні та розважальні передачі.

Не обійшли депутати увагою і тварин, запровадивши покарання за жорстоке поводження із тваринами. Як інформують ЗМІ, з серпня 2017 року знущання над твариною, побої, тримання тварин у поганих умовах – привід для штрафу від 3400 до 5100 грн. При цьому, якщо це знущання не спричинили каліцтво, але у випадку жорстокого поводження з кількома тваринами, штраф може скласти до 8500 грн або спричинити адміністративний арешт до 15 діб.

Разом з тим, запроваджено кримінальну відповідальність за шкуродерство і публічні заклики до нього. Покарання – арешт до півроку або обмеження волі до 3 років. Найсуворіша санкція – 5–8 років в'язниці – чекає на тих, хто особливо жорстоко поводився із тваринами.

Важливим рішенням ВР вважається скасування так званого «закону Савченко», який давав можливість засудженим достроково звільнитись. З кінця червня 2017 року перебування в СІЗО зараховують основний термін, як колись, – «день за день», а не «день за два».

Окрім цього були запроваджені пільги для поранених на Майдані такі самі, як учасникам бойових дій. Щоправда норми закону не стосуються міліціонерів, спецназівців, військовослужбовців внутрішніх військ і представників ЗСУ, яких було поранено в ході Революції гідності. Документ набуде чинності 24 лютого 2018 року.

Було прийнято ще багато різних рішень, але дехто з експертів вважає, що всього цього не достатньо. Зокрема, директор соціологічної служби «Український барометр» В. Небоженко наголошує на низькій ефективності нинішнього складу Верховної Ради. «Нинішній склад парламенту – один із найслабших, і це суміш ринку політичних фокусників і демагогів зі схроном Партії регіонів», – заявив В. Небоженко (http://ua.interfax.com.ua/news/political/466323.html – 2017. – 01.12).

В досить жорсткій формі він зазначив, що Верховна Рада стала місцем «консервування найжорстокіших і цинічних людей, які не встигли втекти, або яких Кремль відправив сюди». «Це також біржа корупційних послуг: народний депутат, приходячи на роботу, може вирішити певну проблему», – наголосив він.

За словами експерта, це погано, тому що, власне, парламентської діяльності фактично мало. «Хоч би що вони казали про ухвалені законопроекти, від соціології ми також отримуємо дуже погані оцінки діяльності цього складу. Але, з іншого боку, країна може хитнутися в бік парламентської республіки, тому що нинішній глава держави дискредитував інститут президентства», – вважає В. Небоженко.

У свою чергу експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» К. Матвієнко також вважає, що робота ВР мала б бути більш ефективною. Особливо це стосується проблеми окупованих територій. Він сподівається, що в 2018 році депутати знайдуть рішення проблеми і найближчим часом зможуть розглянути в другому читанні законопроект про відновлення суверенітету на окупованих територіях. «В принципі, якщо всі пропозиції «Самопомочі» та «Батьківщини» буде враховано, то це може стати кроком на шляху завершення війни політико–дипломатичним шляхом», – наголосив К. Матвієнко.

Натомість директор Інституту глобальних стратегій В. Карасьов зазначив, що країна вже давно переживає політичну кризу. «Це можна було вирішити шляхом перевиборів Верховної Ради, але цим шляхом не пішли. Але проблема в тому, що метастази політичної кризи починають вражати вже державні органи. Щотижня є скандали або заяви, які посилюють конституційну неспроможність», – заявив політолог.

При цьому експерт прогнозує, що в першій половині 2018 року в уряді можуть відбутися серйозні кадрові чистки, але В. Гройсман збереже за собою прем’єрське крісло. «Коаліцію будуть розхитувати, її будуть трусити, і вона буде перебувати у стані постійної турбулентності, включаючи розбіжності, але, скоріш за все, вона збережеться. Тому що юридичний розпад коаліції «Народного фронту» і Блоку Петра Порошенка буде означати не що інше, як: або дострокові парламентські вибори, або абсолютна недієздатність парламенту, що не влаштовує ані БПП, ані «Народний фронт» у 2018 році», – вважає експерт (https://pravda.lutsk.ua – 2018. – 01.01).

На його думку, основні провладні політичні сили намагатимуться знайти порозуміння. «Тому що 2018 рік це фактично президентський передвиборчий рік. Країна буде де–факто у президентській виборчій кампанії», – наголосив політолог.

Він переконаний, що представники коаліції постараються «дотягнути коаліцію і цей парламент до президентських виборів, а потім вже вивести парламент на календарні строкові вибори у жовтні 2019 року». «Чому ця коаліція відчуватиме серйозну внутрішню турбулентність? Тому що буде дуже жорсткий і серйозний торг між БПП і «НФ», між Аваковим, Яценюком, Турчиновим з одного боку і президентською командою з іншого, щодо умов підтримки чинного президента на президентських виборах, і щодо подальшої, вже після президентських виборів, конфігурації влади за участю ключових гравців і ключових депутатів «Народного фронту», – зазначив В. Карасьов.

При цьому він наголосив, що цей торг буде достатньо серйозним і достатньо жорстким. Тому що без перемоги діючого Президента, у «Народного фронту» і його очільників дуже складні і дуже неясні політичні перспективи. А з іншого боку, діючому Президенту без підтримки «Народного фронту», без підтримки ключових політичних гравців, таких як Аваков, Турчинов, Яценюк, переобратися на другий термін майже не можливо», – переконаний експерт.

Щодо невдоволення населення України і можливих заворушень, які примусять провести дострокові вибори, то за словами експерта, заклики і спроби до «майданізації» країни не призвели до революції, тому що нещодавно була і зміна влади, і сама революція. Масовий і серйозний протест може відбутися лише з часом або через кричущі помилки влади. «Для того, щоб знову відбулася революція, майдан та зміна влади, повинне відбутися широке об’єднання політичних сил, які організуються навколо так званого негативного консенсусу. Йдеться про правих, лівих, радикалів та більш поміркованих», – наголосив В. Карасьов.

Щодо мітингів, які відбуваються у Києві, то, за словами експерта, мова йде лише про локальні протести, які наразі є суто політичними. «Імпічмент президента, Антикорупційний суд, нове виборче законодавство є суто політичними заявами та завданнями. До того ж, вони не завжди є масовими і люди, які на них виходять, не завжди розуміють, для чого потрібен Антикорупційний суд, виборче законодавство, в чому різниця між відкритими, закритими списками та змішаною системою», – підкреслив В. Карасьов.

Він також вважає, що для масового та серйозного протесту потрібен час. «Все ж таки, соціальний протест піднімає дуже широкі маси людей. Зараз питання у тому, чи зможе локальний за масовістю, територією, політичними методами і метою протест вирости у щось глобальніше. Це залежатиме від того, чи готові люди виходити на вулицю і чи влада допускатиме помилки. Тим більше, що для багатьох політиків сьогодні головним фактором є гра за правилами», – зазначив експерт.

На його думку, радикалізація в політиці може змінити правила гри. Тому багато політиків все ж розраховують на вибори. «Наприклад, Юлія Тимошенко виходить у другий тур і тоді влада може сама перейти до неї без радикалізації. Більше того, радикалізація може поміняти гру і багато з тих, хто сьогодні є у рейтингових лідерах, можуть опинитися поза нею. Тому багато політиків все ж розраховують на парламентські, президентські, дочасні парламентські вибори або за графіком президентські вибори, а потім парламентські. Тим більше, що чекати залишилося не довго», – наголосив В. Карасьов.

Натомість керівник правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» В. Фесенко не виключає дострокових виборів, але для цього поки що немає підстав. Він вважає, що дострокові вибори в 2018–му вірогідні в першій половині року, оскільки з другої половини почнеться підготовка до президентських і парламентських виборів. «Якщо перші місяці поточного року пройдуть без ексцесів, то у другій його половині усі зацікавлені сторони плавно перейдуть до підготовки до парламентських та президентських виборів», – наголосив експерт (http://penta.org.ua/expert_comments/4173/ – 2018. – 06.01).

На думку експерта, щоб не допустити ескалації в країні представники влади вимушені будуть активізувати свою діяльність. В 2018 році потрібно прискорювати економічний розвиток, бо країна дуже повільно виходить із кризи. «Завдання президента – європейська і євроатлантична інтеграція. По першій головний акцент буде на буденній роботі. Думатимуть, як пришвидшити виконання угоди про Асоціацію. Тому що є відчутне відставання», – наголосив експерт (http://penta.org.ua/expert_comments/4171/ – 2018. – 05.01).

За його словами це можливо при умові спільних зусиль Президента, Верховної Ради та Уряду України. Треба слідкувати, щоб не виникло проблем із безвізовим режимом, відкату реформ. Насамперед, в антикорупційній політиці. Потрібно нормалізувати ситуацію навколо антикорупційних інституцій, врегулювати їхню роботу, щоб не виходили за рамки повноважень. «У парламенту накопичилася купа боргів. Насамперед, у кадрових питаннях. Треба оновити ЦВК, Рахункову палату. Врешті, зняти Гонтареву, яка написала заяву про відставку ще навесні минулого року. І призначити її наступника. Лишається конфліктним питання аудитора НАБУ», – зазначив В. Фесенко.

Він переконаний, що найближчим часом законопроект про антикорупційний суд все ж таки ухвалять. Дискусії будуть гострими, але буде знайдено компроміс. «Натомість новий виборчий кодекс із відкритими партійними списками скоріше за все не проголосують», – вважає політолог. 

Отже думки експертів і політиків різняться щодо діяльності і перспектив роботи Верховної Ради України у 2018 році, але більшість все ж наголошує на більшій вірогідності стабільної роботі парламенту. Щоправда вказують і на деякі зловживання з боку депутатів та окремі порушення регламенту. Проте основні функції парламент виконує, між провідними фракціями зберігається достатній консенсусі і скоріш за все дострокові вибори в 2018 році малоймовірні.

 

Потіха А. Робота Верховної Ради в 2017 році: підсумки і прогнози на майбутнє [Електронний ресурс] / А. Потіха // Україна: події,  факти, коментарі. – 2018. – № 1. – С. 4–12. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr1.pdf. – Назва з екрану.