В. Пальчук, ст. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

 

Секторальна децентралізація в галузі освіти: створення мережі опорних шкіл

 

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти й умов навчання дітей по всіх регіонах України створюється інфраструктура загальноосвітніх навчальних закладів. Ідеться про налагодження функціонування мережі опорних шкіл. Порівняно з 2016 р., кількість таких шкіл збільшено з 137 до 178, 39 з яких перебуває в об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ). На сьогодні опорні школи мають 511 філій. З 2013–2014 до 2016–2017 н/р було реорганізовано зі зміною ступеня 485 навчальних закладів, що відповідає політиці Міністерства освіти і науки України (далі – МОН), згідно з якою початкова школа має бути якнайближче до місця проживання учня.

19 квітня поточного року КМУ прийняв постанову про філії опорних шкіл, які можуть виконувати функції не лише початкової школи, а й дитячих садків. Зокрема, філіями опорних шкіл відтепер можуть бути навчально-виховні комплекси (далі ‒ НВК) – заклади, що об’єднують початкову школу та дитячий садок. «Часто філії опорних шкіл – це заклади, у яких було понижено ступінь після створення опорної школи. Тобто раніше в приміщенні цього закладу могла повноцінно функціонувати старша, базова та початкова школа. Після створення опорної школи у філії залишилася, наприклад, лише початкова школа. Часто в таких закладах є вільні приміщення, де можна відкрити повноцінний дитячий садок, але законодавством це не було унормовано. Цим рішенням ми робимо крок назустріч місцевим громадам і даємо їм можливість утворювати у філіях повноцінні НВК», – зазначила міністр освіти й науки України Л. Гриневич.

Також постанова вносить деякі зміни у визначення опорної школи. Так, до таких шкіл тепер можуть відноситися заклади, що не мають філій, але до них здійснюється підвезення учнів не менше ніж з трьох селищ, сіл.

Документ прийнято з доопрацюванням. МОН планує підкреслити в постанові важливість підвезення до опорних шкіл дітей з особливими потребами. Також міністерство співпрацюватиме з урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю над забезпеченням умов для підвезення учнів з особливими потребами в тих населених пунктах, де це необхідно.

Підставою для створення мережі опорних шкіл став результат аналізу статистичних даних і процеси реформи з децентралізації влади. Так, за інформацією Міністерства освіти і науки, понад 60 % сільських дітей навчаються в класах з наповненістю менше 15 учнів, з них 33,5 % дітей навчаються у класах, де менше 10 учнів, часто в таких школах один учитель читає більше трьох предметів, що нівелює шанси цих школярів на отримання якісної освіти. До трійки регіонів з найбільш неефективною мережею шкіл на сьогодні входять: Чернігівська, Сумська й Кіровоградська області. Зокрема, у Чернігівській області менше 10 учнів навчається у 55 % шкіл І ступеню, менше 40 учнів – у 65 % шкіл І‒ІІ ступеню та менше 100 учнів – у 50 % шкіл І‒ІІІ ступеню.

«Люди, що промовляють гасло “немає школи – немає села”, втрачають з поля зору найголовніше – школа існує заради дитини, а не дитина існує для того, щоб стояла будівля школи чи оплачувалися години вчителя. Школа потрібна для того, аби наші діти отримували якісну освіту, яка стане для них квитком у майбутнє. І тому наша мета – створити таку інфраструктуру закладів, щоб ми могли підвезти до якісної, добре обладнаної школи, у якій є хороші вчителі, кожного українського школяра», – зазначила міністр освіти й науки Л. Гриневич.

Мінрегіон України та МОН розпочали розроблення й упровадження спільного проекту створення нового освітнього простору в 200 школах України. Для впровадження проекту передбачено декілька джерел фінансування: кошти ДФРР, субвенція на формування інфраструктури ОТГ, субвенція з держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій, освітня субвенція, місцеві бюджети, кошти міжнародної технічної допомоги. «Наша мета – створити повноцінний комфортний освітній простір. Комфортний у всіх сенсах – і з точки зору облаштування та технічного забезпечення шкіл, і з точки зору наповнення навчального процесу. Але для цього має бути ініціатива від обласних адміністрацій та голів громад», – наголосив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Г. Зубко.

За його словами, найбільш перспективним і вигідним для області є формування освітнього простору в об’єднаних громадах. Це дасть змогу на початковому етапі максимально оптимізувати інфраструктуру навколо й ефективно інвестувати кошти. За однакових умов при виборі школи для участі в проекті перевага надається навчальному закладу, який перебуває в об’єднаній громаді. «Адже наша мета – будувати освітній простір саме в опорних школах в ОТГ».

У 50 із 200 шкіл, у яких буде створено новий освітній простір цього року, МОН також пілотуватиме нові освітні програми й матеріали для першого класу. «Пілотні школи та вчителі першого класу, що там викладають, стануть першопрохідцями. Саме вони апробують новий стандарт початкової школи, програми та освітні матеріали, що застосовуватимуться у навчальному процесі. На основі їхніх зауважень будуть сформульовані зміни та поправки до пілотованих матеріалів, після чого вони будуть запроваджені по всій Україні у 2018 р.», – пояснила Л. Гриневич.

Вона додала, що є певні вимоги до того, яким має бути середовище для успішного впровадження реформи. Зокрема, ідеться про мобільні робочі місця – для гнучкості в організації роботи класу і використання сучасних освітніх методик – створення сучасної медіатеки на базі звичайних шкільних бібліотек, забезпечення в школі вільного доступу до інтернету та ІКТ загалом тощо. «Ми не зможемо реалізувати цей амбітний план без допомоги та підтримки обласних адміністрацій і голів громад. Ви відповідальні за створення умов навчання на місцях, на вас покладено функції адміністрування шкіл, і ми просимо, щоб у цей важкий трансформаційний період ви максимально підтримали школи, що пілотуватимуть Нову українську школу», – підкреслила Л. Гриневич.

Основні критерії відбору навчальних закладів для участі у проекті:

1. Не менше двох шкіл у кожній з областей. У кожному з регіонів обираються щонайменше одна сільська та одна міська школи. Це може бути опорна школа або розглядатися як опорна. Заклад не повинен підпадати під оптимізацію чи реорганізацію і повинен мати можливість підвезення учнів з іншої місцевості.

2. Будівля ЗНЗ не повинна бути в аварійному стані. Земельна ділянка, на якій розташований ЗНЗ, повинна мати достатньо місця для облаштування функціональних зон: відпочинку, навчальних, навчально-дослідних, спортивних тощо.

3. Участь місцевих бюджетів у співфінансуванні проекту.

У 2017 р. освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам становить 52,6 млрд грн. При цьому виділено 0,2 млрд грн для підтримки осіб з особливими освітніми потребами (інклюзія), 300 млн грн – на обладнання природничо-математичних кабінетів і лабораторій, 200 млн грн – на автобуси, а також ще 300 млн грн для об’єднаних територіальних громад на обладнання шкіл та придбання автобусів.

У 2016 р. обладнано 147 опорних закладів, а цього року планується обладнати ще 140.

Значні надії покладають на опорні школи в сільській місцевості. Там вони мають стати ядром громади й забезпечити якісну освіту для всіх дітей. На сьогодні Житомирська область є лідером за кількістю опорних шкіл, створених в об’єднаних територіальних громадах. У місцевому відділенні освіти зазначають, що найкращий досвід оптимізації має Вишевицька об’єднана громада, яка об’єднує п’ять сіл. Особливістю цієї громади є те, що опорна школа працювала навесні, хоча юридична реєстрація була запланована на літо. У громаді пішли на такий крок, аби не створити проблем для випускників, які могли стати заручниками зміни статусу навчального закладу.

За словами заступника голови виконкому Вишевицької ОТГ В. Мартинюка, школа як опорна функціонує з минулої осені. Є дві філії. Це навчально-виховні комплекси, які відвідують дошкільнята та учні початкових класів. «У нас процес оптимізації освіти відбувався в природний спосіб – більшість батьків із сіл, де зараз створені філії, віддавали дітей у Вишевицьку школу. Часто навіть з першого класу. Тому процес створення опорної школи пройшов гладко», – зазначив він.

Статус «опорний заклад» дає нові можливості. Вишевицька ОТГ отримала з обласного бюджету додатково 630 тис. грн на обладнання для школи. За ці гроші зробили лінгафонний кабінет, щоб підвищити якість викладання іноземних мов. На решту купили обладнання у фізичний кабінет.

Через Державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) отримали 3,6 млн грн на термосанацію школи. Замінили вікна, утеплили фасади, що дало близько 40 % економії на опаленні. Наразі планують залучити кошти ДФРР, щоб зробити реконструкцію систем теплопостачання. Крім заміни опалювального спорядження, ще зробити котельню на альтернативному паливі.

Громада розпочала самостійне опалення навчальних закладів. І лише на цьому зекономили 350 тис. грн за опалювальний сезон. За ці гроші плюс додаткові бюджетні кошти громада зробила котельню в одній з філій. Ще
0,5 млн витратили на відкриття групи дитячого садка в іншій філії. За програмою співфінансування купили автобус, який довозить до школи дітей з віддалених сіл.

За інформацією департаменту освіти й науки Луганської облдержадміністрації, на Луганщині за минулий рік створено шість опорних шкіл. Це Біловодська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів Біловодської районної ради, Кремінська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів № 1 Кремінської районної ради, Гірська багатопрофільна гімназія Попаснянської районної ради, Золотівська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів № 5 Попаснянської районної ради, Білогорівська загальноосвітні школа І‒ІІІ ступенів Попаснянської районної ради та Половинкинська загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів Старобільської районної ради.

За інформацією районних державних адміністрацій і відділів освіти департаментом освіти й науки ОДА укладено список загальноосвітніх навчальних закладів Луганської області, що можуть стати опорними у
2017 р.: по одній у Біловодському, Білокуракинському, Кремінському, Новопсковському, Попаснянському, Старобільському, Станично-Луганському, Троїцькому, дві у Сватівському районі та три в Міловоському.

З метою покращення транспортного сполучення для опорних шкіл Луганської області придбано вісім шкільних автобусів: по два автобуси для Кремінської ЗОШ І‒ІІІ ступенів № 1 і Біловодської ЗОШ І‒ІІІ ступенів і по одному – для решти навчальних закладів.

З державного бюджету виділено кошти на покращення матеріально-технічної бази п’яти опорних шкіл у сумі 2203,9 тис. грн.

На Сумщині функціонує сім опорних шкіл, п’ять з яких у об’єднаних територіальних громадах. Цей регіон входить до списку областей, що активно розвивають заклади освіти в ОТГ.

У рамках реалізації Державної програми «Шкільний автобус» цьогоріч на Сумщину має надійти 29 транспортних засобів на суму близько 41 млн грн. П’ять з них придбано повністю за державний кошт. Цей транспорт передбачений для шкіл Великописарівського, Сумського, Середино-Будського, Тростянецького районів і Березівської громади. Ще
24 автобуси для 12 районів і двох громад області закуплено на умовах співфінансування: 70 % – держбюджет та 30 % – місцеві кошти. Наразі 15 нових транспортних засобів уже передані навчальним закладам, решта надійде до місця призначення найближчим часом.

Для шкіл Маловисківської ОТГ (Кіровоградська область) придбано новий шкільний автобус вартістю 1 млн 450 тис. грн. Як повідомляє сайт Маловисківської міської ради, кошти на придбання автобуса виділені з державного бюджету в рамках бюджетних видатків на підтримку освіти в об’єднаних територіальних громадах, для забезпечення підвезення дітей із сільських територій до навчальних закладів, віддалених від їхнього місця постійного проживання. Придбання автобуса для перевезення учнів профінансовано з держаного та місцевого бюджету в пропорції 30 % (з місцевого) на 70 % (з державного).

Оратівська школа є однією з опорних шкіл Вінницької області. У рамках пілотного проекту опорних шкіл і за рахунок міжнародних донорів школа отримала лабораторне обладнання й меблі на суму 92,6 тис. грн, інтерактивний комплекс на суму 212,2 тис. грн, що включає ноутбук, короткофокусний проектор, інтерактивну дошку, комп’ютерний клас із 10 учнівських комп’ютерів і один вчительський.

У школі замінено 78 вікон, проведено роботи з облаштування внутрішніх вбиралень і пандуса. Зазначені роботи виконані міжнародною організацією Save the Children, яка займається захистом прав дітей по всьому світу. Згідно з рейтингом, оприлюдненим цією організацією у 2014 р., найкращою країною для проживання матері й дитини була Фінляндія. Україна посіла 72 місце.

За кошти субвенції з обласного бюджету відділом освіти закуплено обладнання для фізичного кабінету на суму 179,5 тис. грн, 12 ноутбуків на суму 117 тис. 720 грн, 12 телевізорів на суму 141 тис. 490 грн, один проектор на суму 11 тис. 040 грн. Також у рамках міжнародної допомоги з Китаю отримано 15 персональних комп’ютерів.

Станом на сьогодні, Оратівською селищною радою на конкурсний відбір проектів Державного фонду регіонального розвитку подано проект «Капітальний ремонт Оратівської опорної загальноосвітньої школи І‒ІІІ ступенів із запровадженням у ній новітніх стандартів навчально-виховного процесу за стандартами Нової української школи (НУШ)». Зазначений проект передбачає утеплення фасаду й горищне перекриття закладу, повну заміну вікон і дверей на енергозберігаючі, благоустрій території, облаштування рекреаційної зони, закупівлю сучасного обладнання для класів, спортивної зали, їдальні та комп’ютерів. Вартість проекту становить 4779 тис. грн. Він є важливим для громади, адже в опорній школі навчається 510 учнів, а це 28 % усіх дітей району.

Школи в Тернопільській області отримали 42 автобуси та 1,5 тис. комп’ютерів.

Новенький шкільний автобус отримала Єрківська об’єднана територіальна громада Черкаської області. Автобус придбали за державною обласною програмою «Шкільний автобус» і на умовах співфінансування з бюджету територіальної громади. Тепер ним підвозитимуть школярів з Радчихи, Залізнячки та, за необхідності, з Єрок.

У конкурсі мікропроектів місцевого розвитку 2017 р. Львівської обласної ради Гніздичівська об’єднана територіальна громада перемогла з проектом створення музичного класу ‒ зкукозаписувальної студії в Гніздичівській СЗШ І‒ІІІ ступенів. Вартість такої студії 200 тис. грн, 83 тис. з яких надасть Львівська обласна рада, ще 83 тис. – виділить зі свого бюджету Гніздичівська ОТГ, 34 тис. – спонсорські кошти. Крім того, Гніздичівська ОТГ додатково виділить 50 тис. грн на купівлю комп’ютера для студії.

Є приклади, коли ОТГ закуповували транспортні засоби для перевезення дітей за рахунок власних ресурсів. Так, автобус придбала для Олексіївської школи (Сумський район) Хотінська ОТГ за власні кошти, а також району та області, до яких приєдналася Олексіївка. Усього витратили близько 1,5 млн грн. У невеликій сільській школі на автобус чекали понад 10 років. Дітям і вчителям доводилося долати понад 80 км до школи й назад. Тепер ним під’їжджатимуть 19 дітей, шість дошкільнят і два вчителя. Нові колеса освятили, а керівництво громади пообіцяло ще й подбати про нові дороги для них.

За словами голови Новоборівської ОТГ Житомирської області Г. Рудюка, якісна освіта повертає життя в село і привертає інвестиції. Тому там значна увага приділяється освіті громади. «Ми не замислюємося над тим, чи варто закривати школи, навпаки, до наших шкіл прагнуть потрапити учні з довколишніх міст і сіл. Наші школярі успішно складають тести ЗНО, вступають до університетів України, десятки випускників навчаються за кордоном», – зазначив голова ОТГ.

Ця громада має унікальний досвід розвитку системи освіти в селі, рзпочала реформувати власні освітні заклади у 2010 р. На сесії селищної ради прийняли п’ятирічну програму, яку вже завершено. Одну з двох загальноосвітніх шкіл перетворили в гімназію, іншу – у ліцей. На базі двох дитячих садочків створили Центр розвитку дитини «Казка», у якому поєднали садок і школу. Причому тоді така форма дошкільного виховання була новаторською.

Цей досвід згодом вивчали фахівці Лабораторії психології дошкільного навчання Академії наук України, і на основі їхніх висновків було створено закон про дошкільне навчання. На сьогодні ця форма, до започаткування якої в Україні істотно доклалися ми, розповсюджена по всіх областях нашої держави.

Розповідаючи про якість освіти, отриманій дітьми в навчальних закладах Новоборівської громади, Г. Рудюк зауважив, що результати тестів ЗНО новоборівських випускників високі. Минулоріч школярі з Нової Борової отримали шість призових місць на обласних олімпіадах з різних предметів. Чимало учнів місцевих ліцею та гімназії працюють у Малій академії наук.

У 2015 р. громада розпочала подальшу реформу закладів освіти. Спершу рішенням сесії створили на базі Новоборівського ліцею опорну школу, до складу якої увійшли ще два навчальні комплекси громади. Згодом придбали шкільний автобус, узявши участь у державній програмі, за якою 30 % вартості транспортного засобу сплатила громада, а 70 % – держава. Потім реалізували проект з утеплення ліцею, виділивши на це понад 10 млн грн. За перемогу в конкурсі опорних шкіл отримали 517 тис. грн, які направили на сучасне обладнання кабінетів фізики, хімії й математики.

На сьогодні є домовиленість із Романівським технічним ліцеєм про відкриття філії їхньої автошколи в гімназії громади, і тепер її випускники можуть без проблем отримувати водійські посвідчення. Відкрили Центр дитячої та юнацької творчості – уперше в сільській місцевості на Житомирщині за останні 10 років. Нині в Центрі дитячої творчості «Казка» здійснюється ремонт басейну, який невдовзі відновить роботу. Таким чином, у громаді створюються умови, за яких діти з інших сіл виявляють бажання навчатися у її освітніх закладах. Покращення якості освітніх послуг є частиною стратегії Новоборівської об’єднаної громади.

Для того щоб батьки й діти почувалися в Новій Боровій безпечно, на базі місцевої пожежної охорони було створено муніципальну варту. Двадцять вісім селян отримали посвідчення помічників дільничного інспектора, а також право носіння зброї.

Вишевицька сільська ОТГ Житомирської області демонструє перші здобутки в новому статусі. За рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку та співфінансування з місцевого бюджету реалізовано проект термосанації загальноосвітньої Вишевицької школи, яка минулого року стала опорним закладом: утеплили стіни, покрівлю, встановили нові вікна та двері, замінили старі світильники на енергозберігаючі. Наприкінці минулого року Вишевицьку ОТГ відзначено за комплексний підхід у створенні освітнього простору в громадах.

Опорна школа має три філії. Минулоріч закупили 15 комп’ютерів у клас інформатики, ноутбуки, лінгафонну гарнітуру та інтерактивну дошку в кабінет іноземної мови, закупили навчальний матеріал для уроків захисту вітчизни.

У закладі навчається 157 дітей. Організоване перевезення учнів здійснює новенький шкільний автобус, який закупили за програмою співфінансування «30х70».

Процес створення опорних шкіл у різних регінах України набирає обертів. Так, депутати Дружбівської ОТГ Сумської області прийняли рішення створити опорну школу – Дружбівський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І‒ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад на базі школи № 1. Таким чином, громада має в структурі освіти одну опорну школу і дві філії: Дружбівську І‒ІІ ступенів та Чуйківську І ступеня.

У Барському районі Вінницької області визначено чотири опорні школи та їхні філії при НВК «ЗОШ І‒ІІІ ступенів № 2 – гімназія» м. Бара, Войнашівська ЗОШ І–ІІІ ступенів, Верхівська ЗОШ І–ІІІ ступенів, Ялтушківська ЗОШ І–ІІІ ступенів, Копайгородська ЗОШ.

Опорною школою Миколаївської об’єднаної територіальної громади Донецької області стала Миколаївська загальноосвітня школа № 1. Про це свідчить протокол конкурсної комісії з визначення опорного навчального закладу. Зокрема, ЗОШ № 1 отримала 255 балів з 300 можливих за основними показниками оцінювання: кількість учнів, зручність розташування закладу, кваліфікація співробітників, наявність спеціалізованих кабінетів, бібліотеки, актової зали, умови для навчання дітей з обмеженими можливостями. Слід зазначити, що в конкурсі на опорний навчальний заклад брали три загальноосвітні ЗОШ і гімназія Миколаївки, а також школи сіл ОТГ – Малинівська та Рай-Олександрівська.

Поки відбувається процес створення опорних шкіл, вирішення питань підвезення дітей до навчальних закладів, їх оснащення, ремонту, якості доріг, проводиться робота з напрацювання відповідної законодавчої бази. Зокрема, Асоціація міст України (далі – АМУ) пропонує доопрацювати законопроект, який зобов’язує органи місцевого самоврядування забезпечувати харчування учнів 1‒4 класів.

АМУ розглянула законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної допомоги дітям і сім’ям з дітьми, які потребують соціальної підтримки; № 4985). Документом передбачається, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному й комунальному дошкільному навчальному закладі в розмірі, що становить не менше 60 % (у міській місцевості) та не менше 40 % (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. На думку АМУ, такі зміни обмежують можливість органів місцевого самоврядування встановлювати диференційовану плату за харчування у дошкільних навчальних закладах. АМУ вважає, що частка плати батьків має залежати лише від спроможності місцевих бюджетів і не регулюватися законом.

Крім того, законопроект передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають забезпечувати безкоштовне харчування учнів 1‒4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних і багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах. Ця норма, як вважає АМУ, містить кілька недоліків. Зокрема, незрозумілим є підхід, за якого батьки в дошкільних навчальних закладах сплачують за харчування дітей частину коштів, у 1‒4 класах отримують цю послугу безкоштовно, у 5–11 (12) класах харчуються за власні кошти, а в професійно-технічних навчальних закладах безкоштовним харчуванням забезпечуються тільки діти-сиріти, діти з неповних і багатодітних сімей. Така позиція порушує принцип рівного підходу до соціального захисту всіх дітей і ставить його в залежність від віку вихованців.

Згідно з ч. 3 ст. 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Але автори законопроекту не запропонували розрахунки з відповідними джерелами покриття додаткових видатків, що можуть виникнути за умови масового запровадження безкоштовного харчування всіх учнів 1‒4 класів. АМУ пропонує повернути законопроект автору законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Експерти наголошують, що повноваження щодо визначення загальноукраїнської освітньої стратегії та спільного курсу освітньої реформи повинні бути збережені за Міністерством освіти і науки. Зокрема, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад О. Корінний запевняє, що якщо говорити про надання повноважень у галузі освіти, то тут виступає так звана секторальна децентралізація, тобто кожне міністерство, кожна галузь повинні мати свої напрацювання. За його словами, усе на місцевий рівень не передаси. Повинен бути розумний баланс державної влади й місцевого самоврядування, тому що занадто багато повноважень на місцях у деяких випадках є загрозою створення так званих удільних князівств, навіть, можна сказати, сепаратизму.

Щодо термінів проведення секторальної децентралізації у сфері освіти більшість експертів дотримуються того, що їх і не потрібно ставити, тому що в різних регіонах ситуації різні з покриттям ОТГ. Кожна територія має свій менталітет, свої передумови для реалізації освітньої реформи, тому термінів на сьогодні ще немає. Однак, за великим рахунком, вони категоричні в тому, що не можна затягувати (наприклад сім-вісім років).

Те, що держава передала на місцевий рівень повноваження щодо самостійного визначення навчального закладу, який може стати опорною школою громади, фахівці підтримують схвально. На їхнє переконання, ніхто, крім сільського голови, міського голови, не знає, де повинна бути школа, де повинен бути дитсадок, яка школа дає якісні знання, а яка не має достатнього ресурсу для надання якісних освітніх послуг. Жодний чиновник з облдержадміністрації чи Міністерства освіти ситуацію краще за них не знає. Громада сама повинна вирішити, яка з двох-трьох шкіл, які в райцентрі функціонували, є кращою. Крім того, люди самі визначають, де повинна залишитися початкова школа або другого-третього ступеня, а де буде профільна, яка може підготувати людей до вступу у ВНЗ. Також, який саме профіль треба обрати, що для території буде корисним на сьогодні.

Створюються умови для того, щоб справжні місцеві лідери, які бачать перспективи громади, проявляли себе в розвитку освітньо-виховної галузі, створювали збалансовану модель, щоб була шкільна освіта якісна, і середня освіта, і профільна освіта, і позашкільний заклад, де діти отримають можливість розвивати свої творчі здібності. Щоб не було так, як є дуже часто в районах сьогодні. Наприклад, є позашкільний заклад, ДЮЦ, спортивна школа, є навіть фахівці, які там працюють, але немає наповненості груп.

Модель створення освітнього сектору громади розглядається з двох позицій: якщо говорити про якість, то треба сьогодні думати над тим, як забезпечити підвищення кваліфікації вчителів і викладачів, як мотивувати їх до саморозвитку, як створити систему, за допомого якої учні навчаться підсумовувати інформацію, користуватися нею, а не просто завчити вірш чи окрему тему, а через тиждень забути. Мета якісної освіти – дати корисні знання, а не вивчити все підряд потроху, бо така програма. Тобто тут треба говорити про зміни в програмі, покращення технічного оснащення шкіл.

На місцях заявляють про незрозумілу позицію уряду щодо визначення суми освітньої субвенції для ОТГ. Голови громад стверджують, що на початку децентралізації уряд обіцяв, що всі фінанси на освіту й субвенцію, які раніше отримували органи державної влади – державні адміністрації, перейдуть органам місцевого самоврядування. На сьогодні уряд свою позицію змінив, посилаючись на те, що потрібно робити заходи з енергозбереження, енергоефективності, тому що ми неекономно витрачаємо субвенцію й ресурси, що спонукає нас до того, що частину субвенції нам не дадуть. У результаті, сьогодні на місцеві бюджети перекладено фінансування оплати праці непедагогічних працівників плюс утримання шкіл – ремонти, оплата за енергоносії тощо Тож сьогодні можливість ресурсів ОТГ стала менша, але занадто критичної ситуації немає. Ресурси в місцевих бюджетах ОТГ на утримання шкіл є. Але треба робити розумну збалансовану систему, створювати опорну школу.

Таким чином, під час реформи із секторальної децентралізації в галузі освіти об’єднані територіальні громади мають стратегічне завдання – створити функції управління освітою. Першими кроками такого реформування насамперед стали: передача повноважень і відповідальності за управління освітою органам місцевого самоврядування та школам; забезпечення однакового доступу до якісної середньої освіти усім дітям як маленьких сіл, так і міст (Матеріал підготовлено на основі інформації таких джерел: Міністерство освіти і науки України (http://mon.gov.ua); Національна Рада Реформ (http://reforms.in.ua); Сумська обласна державна адміністрація(http://sm.gov.ua/uk/oda); Вінницька обласна рада (http://www.vinrada.gov.ua); Асоціація міст України (https://www.auc.org.ua;, Івано-Франківська обласна державна адміністрація (http://www.if.gov.ua); Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (http://www.loga.gov.ua;, Децентралізація влади (http://decentralization.gov.ua); Газета «Місто» (http://misto.vn.ua); УНН-Центр (http://www.unn.com.ua); Данкор-онлайн (http://www.dancor.sumy.ua); СпецКор (http://spec-kor.com.ua;, Західна інформаційна корпорація (http://zik.ua;, Телеканал ДоТеБе (https://www.dotb.dn.ua); Весь Кіровоград (http://www.kirovograd.net).

 

Пальчук В. Секторальна децентралізація в галузі освіти: створення мережі опорних шкіл [Електронний ресурс] /  В. Пальчук // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 20. – С. 46–56. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr20.pdf. – Назва з екрану.