І. Рудь, мол. наук. співроб. ФПУ НБУВ

Питання обороноздатності України та стану Збройних сил у Щорічному посланні Президента України П. Порошенка

 

7 вересня Президент України П. Порошенко звернувся до Верховної Ради України зі Щорічним посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». Глава держави торкнувся ряду питань, серед яких особливу увагу він приділив питанням обороноздатності України.

В умовах військових дій на Сході України ця проблема не може відходити на другий план. П. Порошенко у своєму виступі, зокрема, торкнувся стану ВПК, питань мобілізації, можливості відправки на Схід України контингенту ООН тощо. У цілому Президентом було окреслено основні напрями підвищення обороноздатності України, створення умов для припинення конфлікту на Донбасі.

У своїй промові П. Порошенко пообіцяв, що у 2018 р. підвищаться виплати для військовослужбовців-контрактників. Зокрема, він заявив: «Минулого року я прийняв дуже непросте, небезпечне, але дуже правильне рішення: повністю відійти від мобілізації. Основу нашого війська складають військовослужбовці, які добровільно прийшли в армію за контрактом. Протягом 2016 р. було прийнято на службу понад 69 тис. осіб. Цього року  ще 25 тис. …З наступного року будуть підвищуватися грошові виплати для них залежно від ступеня ризику та складності завдань». 

Разом з тим Президент нагадав, що у 2014–2015 рр. було проведено шість хвиль мобілізації, через які пройшло близько 200 тис. громадян (http://zik.ua/news/2017/09/07/shchorichne_poslannya_prezydenta_v_radi_
golovni_tezy_1163343. 2017. 7.09).

У своїй промові Президент України констатував, що наразі немає жодних ознак того, що РФ готова відступити з Донбасу чи піти з Криму. Доказів же ж її підготовки до наступальної війни достатньо. Він згадав про російсько-білоруські навчання «Захід-2017. Під виглядом «стратегічних командно-штабних навчань» не виключається створення нових ударних угруповань російських військ для вторгнення на територію України. «Природно, що саме через це, а не з якихось інших причин ми й посилили контроль на всіх ділянках державного кордону. На жаль, жодних гарантій, що після завершення маневрів військові РФ повернуться з Білорусі додому в нас немає. В цій ситуації Україна посилила контроль на всіх ділянках державного кордону», ‒ зазначив П. Порошенко. 

Президент порівняв цьогорічні навчання військ РФ у Білорусі з попередніми подібними «навчаннями»: «У 2014 р., під прикриттям нібито забезпечення безпеки Олімпіади в Сочі, Росія розгорнула угруповання для проведення спецоперації із захоплення Криму. У другій половині липня
2008 р. проходили навчання “Кавказ-2008”. Тоді російські війська, що залучалися до маневрів, замість того щоб із полігонів повернутися до пунктів постійної дислокації, напали на Грузію. Нинішні навчання, які триватимуть аж два місяці, значно масштабніші».

У своїй промові важливу роль Президент приділив стану ВПК. Так, глава держави повідомив ВРУ, що за три роки оборонпром передав українській армії понад 16 тис. од. озброєння й військової техніки. Як заявив Президент, «попервах ми ремонтували те, що вже побуло у вжитку чи було пошкоджене. Спускали з конвеєрів фізично хоча й нові, але технічно застарілі види, прийняті на озброєння ще за радянських часів. Мусили швидко задовольнити тоді першочергові потреби. Зараз розпочинаємо програму збройно-технічного осучаснення армії. Маємо виводити українське озброєння на рівень ХХІ ст., бо зараз ми воюємо зброєю ХХ ст. Росія в модернізації військової техніки та зброї, на жаль, значно нас випереджає».

Президент України анонсував, що тепер перед Україною постають важливі завдання з розроблення й налагодження виробництва нового ракетного озброєння, комплексів крилатих ракет, сучасних зразків артилерійських систем, високоточних боєприпасів, безпілотних літальних апаратів ударного типу, засобів космічної розвідки.

Президент озвучив і результати виробництва зразків зброї, які освоєно українським ВПК на сьогодні: введення в серійне виробництво танків «Оплот», бронетранспортерів БТР-4 та БТР-3, тактичної бойової колісної машини «Дозор-Б», безпілотника Spectator (http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086. 2017. 7.09).

Важливим фактором, який дає змогу Україні відбивати російську агресію, Президент П. Порошенко назвав політико-дипломатичну підтримку України з боку Заходу в поєднанні з Мінськими домовленостями. «Головна причина відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі – це повний брак політичної волі у Кремля виконувати власні зобов’язання, ‒ наголосив він. ‒ Неефективність Мінських домовленостей – це відсутність бажання керівництва РФ їх виконувати. Як би хтось не хотів перекласти це на когось іншого… Але, незважаючи на це, ми разом з усім світом повинні продовжувати тиск на агресора з метою примусити його до миру та пропорційно підвищувати ціну за невиконання взятих зобов’язань» (http://www.niss.gov.ua/public/File/book_2017/Poslanya_druk_fin.pdf. 2017. 7.09).

На думку глави Української держави, Росія продовжує здійснювати провокації на Донбасі, перешкоджаючи ефективній діяльності спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ, постачаючи зброю на українську територію та найманців. За таких умов розміщення на всій окупованій території Донбасу «блакитних шоломів» ООН стало би реальним проривом у процесі мирного врегулювання та потужним фактором деескалації. Це, безумовно, створило б сприятливі умови для досягнення прогресу на політичному треку мирного врегулювання на Донбасі.

У своїй промові П. Порошенко окремо наголосив, що Україна розпочала дискусію про миротворчу місію ООН ще в 2015 р. Тоді Президент України надіслав до Генерального секретаря ООН та голови Ради Безпеки ООН звернення щодо розгортання на території нашої держави миротворчої операції під егідою ООН. Ця ініціатива спиралася на підтримку Верховної Ради та РНБО України. Українська сторона передала нашим партнерам у Радбез ООН проект відповідної резолюції. Однак досі Росія повністю відкидала навіть таку можливість. Та й всі партнери України не дуже активно це підтримували.

На сьогодні Україна добилася дуже важливого результату: маємо спільний голос партнерів, які підтримують українську ініціативу щодо місії ООН. Президент України вважає пропозицію РФ щодо розгортання місії ООН виключно для цілей охорони спеціальної моніторингової місії ОБСЄ дивною, оскільки саме російські бойовики є головною загрозою для безпеки міжнародних спостерігачів. 

Президент у своїй промові наголосив на тому, що українська сторона готова до предметної розмови з членами Ради Безпеки ООН. На думку Президента, ця дискусія має включати такі принципові елементи. По-перше, Україна виступає за розгортання повноцінної миротворчої місії ООН на всьому Донбасі. Вона повинна мати за мету не консервацію російської окупації та легалізацію російської військової присутності, а забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецької і Луганської областей України та повне відновлення територіальної цілісності нашої держави. По-друге, майбутня місія ООН повинна бути розміщена на всій тимчасово окупованій території, включаючи неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону. По-третє, згадана місія повинна відповідати керівним принципам здійснення миротворчих операцій ООН, що апріорі виключає участь у ній представників країни-агресора чи сторони конфлікту. По-четверте, ні про яке узгодження з російськими бойовиками параметрів участі майбутньої місії ООН не може йтися. По-п’яте, робота над згаданою ініціативою жодним чином не є підставою для скасування існуючих міжнародних санкцій проти Росії. Вони мають залишатися чинними до повного відновлення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави через виконання Мінських домовленостей. 

Наразі, як наголосив Президент у своїй промові, зрозуміло, що домовитися стосовно параметрів миротворчої місії ООН на Донбасі буде надзвичайно складно (http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086. 2017. 7.09).

Окремо слід згадати про події, які відбулися невдовзі після проголошення Щорічного послання Президента України до ВРУ.

20 вересня глава держава виступив з 20-хвилинною промовою на 72-й Генасамблеї ООН. У стінах міжнародної оргнізації Президент ознайомив присутніх з позицією України щодо конфлікту на Донбасі та миротворчою місією ООН, яка в цілому базувалася на тезах, озвучених на промові у ВРУ. Основні тези промови П. Порошенка в ООН:        

1. Ситуація, що склалася на Донбасі, на сьогодні потребує введення миротворців. П. Порошенко зазначив, що Україна зазнала атаки РФ і потребує миротворчої місії ООН.

Президент України вкотре навів незаперечні факти, що Росія «створює, проводить, контролює і спонсорує тероризм на Донбасі». Як доказ показав паспорти російських військових, «які перебувають в українських в’язницях за нелегальну окупацію української землі».

Миротворча місія неможлива, якщо РФ не припинить підтримувати сепаратистів. За словами П. Порошенка, потрібен міжнародний контроль для неконтрольованої території України, щоб «російські військові сили і їхні сателіти не відправлялися на Донбас».

У миротворчій місії на Донбасі не повинно бути представників країни-агресора (Росії).

2. Міжнародному суспільству потрібно створити групу друзів України. Росія не поважає рішення Міжнародного суду щодо жителів Криму, переслідує й утискає права кримських татар. Друзі України, за словами
П. Порошенка, повинні прагнути до деокупації Криму.

«Україна хоче миру, Росія – контролю над Україною. РФ хоче обміняти мир в Україні на свободу в Україні. Але Україна ніколи не прийме таку домовленість», ‒ заявив П. Порошенко.

3. Гібридна війна РФ проти України має яскраво виражений терористичний компонент (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3887707-poroshenko-vystupyv-na-henasamblei-oon-video. 2017. 20.09).

Питання обороноздатності держави актуальне в контексті останніх подій в Україні. Зокрема, 26 вересня на Вінниччині в Калинівці, що в 30 км від обласного центру, стався четвертий за останні два роки вибух на армійських складах по Україні.

«Пожежа охопила 10 % території арсеналу танкові снаряди. Наразі відомо, що також було пошкоджено артилерійські, мінометні та реактивні боєприпаси. У половині охоплених вогнем сховищ боєприпаси були відсутні»,  пояснив керівник управління зв’язків з громадськістю ЗСУ
Б. Сеник. Розліт снарядів фіксували у 5-кілометровій зоні. У відкритих джерелах ідеться про 188 тис. т боєприпасів, які зберігалися на території 48-го арсеналу під Калинівкою. Серед найнебезпечнишіх – снаряди до РСЗО «Град», «Смерч», «Ураган». Про 48-й арсенал управління ракетно-артилерійського озброєння департаменту Міноборони відомо, що це один з найбільших складів боєприпасів в Україні (http://www.pravda.com.ua/articles/2017/09/28/7156589. 2017. 28.09).

27 вересня Президент України закликав правоохоронців знайти і притягнути до відповідальності винних у пожежі та вибухах на складах боєприпасів у районі Калинівки. Про це повідомляє прес-служба глави держави за результатами засідання воєнного кабінету, скликаного у середу, 26 вересня. Зокрема, Президент України, звертаючись до керівників Генеральної прокуратури, СБУ й Національної поліції, заявив: «Ми маємо навчитися захищати наші стратегічні об’єкти від диверсійних груп. Є інші версії? Значить, будемо притягати до відповідальності тих, хто буде (винен) за іншими версіями». П. Порошенко заявив, що дав наказ посилити оборону й охорону стратегічних об’єктів силами Збройних сил. «Ми далі миритися з цими подіями не можемо», – підкреслив він. Глава держави наголосив, що тенденція вибухів на військових складах містить загрозу для національної безпеки (http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/27/7156554. 2017. 27.09).

Отже, питання обороноздатності України та стану Збройних сил є першочерговими для України. Це засвідчило Щорічне послання Президента П. Порошенка до ВРУ «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році».

У промові глава держави озвучив своє бачення стану ВПК та умови припинення військових дій на Донбасі шляхом залучення миротворчих місій ООН. Тези щодо миротворців отримали своє уточнене формулювання і в промові глави держави в ООН 20 вересня. У кінці вересня вибухи, що відбулися на військових складах в Калинівці змусили Президента України зробити рішучі заяви щодо стану зберігання зброї у військових арсеналах і впливу таких подій на національну безпеку. У своїх заявах Президент констатував, що за останні три роки в стані забезпечення Збройних сил відбулися радикальні позитивні зміни, однак залишається великий пласт проблем, що потребують невідкладного розв’язання.

 

Рудь І. Питання обороноздатності України та стану Збройних сил у Щорічному посланні Президента України П. Порошенка [Електронний ресурс] /  І. Рудь // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 18. – С. 40–44. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr18.pdf. – Назва з екрану.