Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Погляд Президента України на проблеми внутрішньої політики в Щорічному посланні до Верховної Ради

 

Щорічне послання Президента України до парламенту – уже третє для діючого глави держави П. Порошенка – стало, як завжди, помітною політичною та інформаційною подією. Проголошена Президентом оцінка досягнутого та його бачення щодо головних напрямів державної політики на найближчу перспективу стали відправною точкою для країни в розумінні шляхів розвитку найголовніших сфер життя українського суспільства.

Серед багатьох окреслених у Посланні тем значну увагу П. Порошенко приділив проблемам внутрішньої політики. Зокрема, Президент торкнувся питання конституційної реформи в частині перерозподілу повноважень між Президентом, парламентом і урядом, скасування депутатської недоторканності, церковного питання.

На думку глави держави, внесення кардинальних змін у Конституцію майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйняте суспільством, тому він вважає недоречною реформу щодо перерозподілу повноважень між гілками влади в Україні. «Незважаючи на російську агресію, ми не пішли на обмеження демократичних прав і свобод, не ввели військовий стан тоді, коли на це були всі підстави, забезпечили набагато якісніше функціонування парламентсько-президентської моделі, співпраці парламенту, уряду та Президента. Більш якісне, ніж це було в 2006–2010 рр.», – заявив П. Порошенко.

Президент наголосив, що жодного разу не користувався правом припинити акти Кабінету Міністрів і рідко вдавався до права вето на закони Верховної Ради. П. Порошенко також нагадав, що у своїй інавгураційній промові відзначив прихильність ідеї парламентсько-президентської республіки, а згодом з власної волі поступився частиною повноважень глави держави при голосуванні за поправки з питань правосуддя й децентралізації.

Водночас П. Порошенко визнав, що «діюча модель не ідеальна». Тому час від часу лунають пропозиції щось змінити: повернути Президенту обсяг повноважень, передбачуваний Конституцією 1996 р., або, навпаки, звести його роль до «церемоніймейстера». За словами Президента, такі пропозиції мають право на існування, але він не бачить необхідності в такій конституційній реформі в цей час. «Я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати Президента і передати це право парламенту. Обсяг повноважень глави держави також повинен бути достатнім для виконання функцій Верховного головнокомандувача. Очевидно, що внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд буде позитивно прийняте суспільством», – сказав П. Порошенко.

Водночас Президент виступив проти проведення дочасних виборів як глави держави, так і парламенту. Він заявив, що вибори повинні відбутися у визначений законом час – у 2019 р. «Наближення планових голосувань за Президента та Верховну Раду робить ще більш нераціональною ідею дочасних виборів. Моя позиція незмінна: все має відбутися у визначені Конституцією терміни. Це необхідно для того, щоб забезпечити вільну, прозору, конкурентну та чесну кампанію, а я налаштований саме так. До неї треба готуватися вже сьогодні. Прошу, шановні народні депутати, протягом найближчих тижнів, може, навіть днів завершити консультації і подати мені пропозиції кандидатур нових членів Центральної виборчої комісії», – зазначив Президент (URL: http://www.president.gov.ua/news/prezidentski-ta-parlamentski-vibori-mayut-vidbuvatisya-u-viz-43122).

Натомість П. Порошенко запропонував внести зміни до Конституції в частині скасування недоторканності народних депутатів. Щоб полегшити нинішньому складу парламенту прийняття цього рішення, Президент запропонував ухвалити його з уведенням в дію з 1 січня 2020 р. – для депутатів нової Верховної Ради.

За словами політолога В. Фесенка, тези Послання Президента, що стосуються внутрішньої політики, продемонстрували тактичне реагування глави держави на ключові дискусійні теми. Зокрема, П. Порошенко спростував чутки про можливість масштабних конституційних змін, переходу до парламентської республіки. За оцінкою експерта, загалом Послання «відображає раціональне і прагматичне ставлення Президента до ключових цілей державної політики зі своєї політичної лінії» (URL: http://penta.org.ua/expert_comments/3941).

В. Фесенко вважає, що заяви П. Порошенка щодо неприпустимості на сьогоднішньому етапі конституційних змін форми правління чи передчасних виборів обумовлені не лише інтересами Президента, а й розумінням, що в парламенті буде дуже важко провести якісь кардинальні зміни та знайти 300 голосів. Тактично правильною політолог назвав ідею щодо скасування депутатської недоторканності з наступного скликання парламенту. За інформацією В. Фесенка, вона обговорювалася серед депутатів, Президент про це знає і пропонує те, що вони можуть зробити.

Варто зауважити, що ідея перерозподілу владних повноважень через внесення змін до Конституції України досить активно обговорюється в політичних колах і широко представлена в інформаційному просторі. З огляду на це, реакція на неї в Посланні Президента виглядає обґрунтованою і своєчасною. Так, наприклад, нещодавно екс-народний депутат від Партії регіонів І. Богословська в ефірі телеканалу ZIK заявила, що в Президента має залишитися лише три повноваження: право законодавчої ініціативи, право вето, право розпуску парламенту. Це дасть можливість, за її словами, створити реальну парламентсько-президентську республіку.

«Перше, що має зробити Президент, обраний від громадянського суспільства, – це подати новий проект нового суспільного договору і нову Конституцію, за якою в Президента залишиться тільки три повноваження... Ми маємо зробити реальну парламентсько-президентську республіку, парламентську республіку, а не те, що ми зараз маємо», – зазначила І. Богословська (URL: http://zik.ua/news/2017/09/21/u_prezydenta_ukrainy_maie_zalyshytys_lyshe_
try_funktsii__bogoslovska_1172143
).

Народний депутат С. Лещенко у свою чергу стверджує, що політики, які мають наміри скласти конкуренцію діючому главі держави на наступних президентських виборах, прагнуть уже нині перестрахуватися на випадок свого програшу – тому активізують ідею перетворення України на парламентську республіку. Для того щоб зробити посаду Президента нецікавою та знизити градус конкуренції, потрібно перерозподілити повноваження через зміни до Конституції, що потребує дві сесії та 300 голосів. Утім, на думку депутата, у ті сесії, які лишилися до виборів, зробити це нереально (URL: http://24tv.ua/ru/chestnaja_politika_tag5541?utm_source=seocopy).

У контексті владних повноважень важливо також співвідносити заявлену позицію Президента з наближенням виборчої кампанії. Як відомо зі ЗМІ, ідею перетворення України в парламентську республіку зі звуженням повноважень Президента (аж до обрання його в парламенті) активно підтримує «Народний фронт». Тож ігнорування П. Порошенком численних пропозицій парламентських союзників БПП щодо цього питання свідчить, на думку журналіста С. Щербини, про подальше об’єднання двох правлячих партій «із заздалегідь відомим результатом». «Оскільки Президент виступив за збереження прямих президентських виборів – він вірить у свою перемогу на таких виборах і будуватиме кампанію на гаслах опору агресії і референдуму про вступ у ЄС», – вважає депутат від Радикальної партії І. Попов.

Політолог Р. Бортник переконаний, що П. Порошенко не просто проголосив звернення до парламенту, а озвучив свою першу передвиборну промову в рамках виборчої кампанії 2019 р. «Поки Порошенко вірить, що може перемогти на прямих виборах, саме тому відкидає ідеї конституційних змін», – вважає Р. Бортник (URL: http://uiamp.org.ua/mira-ne-budet-voyny-tozhe-vlast-ne-otdam-pyat-glavnyh-smyslov-poslaniya-prezidenta).

Прозвучали також оцінки нинішньої системи розподілу владних повноважень та її прояву в цьогорічному Посланні Президента. Зокрема, надумку народного депутата від Опозиційного блоку М. Папієва, стилістика Послання Президента була досить гарною та емоційною, але лишилася такою самою, якою була в президентсько-парламентській республіці.«Ораторські здібності у Президента України хороші. І воно сприймалося гарно. Але наповнення і сам зміст послання… За Конституцією, Президент є гарантом конституційних прав і свобод громадян. Ми не почули ні про забезпечення свободи, ні про гарантії перед громадянами України, ні про гарантії переселенців, ні про гарантії трудящих мігрантів. Саме те, що є повноваженнями Президента, ми не почули. А те, що є повноваження Кабміну, Верхової Ради, було розкрито достатньо успішно», – зазначив М. Папієв (URL: httр://prm.ua/poslannya-poroshenko-bulo-startom-viborchoyi-prezidentskoyi-kampaniyi-nardepi).

Близький до партії ВО «Свобода» політичний аналітик О. Солонько зазначив, що, судячи з наголосу Президента на незмінності владних повноважень, «правила гри у його співпраці з парламентом залишаються на минулому рівні, ніякої докорінної зміни системи влади і стилю її роботи годі чекати». О. Солонько також зауважує, що, «хоча в нас парламентсько-президентська республіка, Президентові вдалося здобути певний контроль над парламентом, і він проводить у ньому вигідні для себе рішення, більшою чи меншою кров’ю. Очевидно, що й мови бути не може про парламент, який зумів би протидіяти рішенням і діям Президента. Це такий собі політично-фінансовий клуб, де більшість українських олігархів мають свої пакети акцій, і їм зараз не вигідно щось змінювати. Ще й Президент під час своєї промови дав чіткий сигнал про збереження нинішнього олігархічного консенсусу в парламенті. Це підтверджує й позиція гаранта щодо депутатської недоторканності. Тому більшості депутатів сьогодні нема про що тривожитися – усе залишається, як раніше» (URL: http://svoboda.org.ua/news/articles/00117834).

Натомість оглядач Одеської обласної громадсько-політичної газети «Чорноморські новини» вважає показовим, що «у зверненні до народних депутатів Президент кілька разів підкреслив, що не збирається тиснути на парламент або втручатися в його діяльність. Хоча, висловлюючи конкретні побажання у частині оподаткування, боротьби з корупцією чи застерігаючи від внесення змін у закони, схвалені для отримання безвізу, Петро Олексійович на депутатів саме тиснув. І в залі не всім це подобалося» (http://chornomorka.com/archive/a-9903.html).

Неоднозначно була сприйнята в експертних і політичних колах пропозиція Президента скасувати депутатську недоторканність з 2020 р. Так, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень С. Конончук вважає цю ініціативу Президента далекоглядною. «Він говорить про звуження депутатської недоторканності не для цього складу депутатів, а на перспективу. І це розумно, адже депутати на це легше можуть погодитися, бо це не розглядатиметься через призму власних інтересів діючих депутатів», – каже С. Конончук. Депутат від БПП О. Гончаренко визнає цей термін чи не єдиним варіантом провести це питання через Верховну Раду (URL: http://www.dw.com/uk/про-що-сказав-а-про-що-змовчав-президент-україни-у-своєму-посланні/a-40403635).

Водночас, на думку народного депутата від БПП С. Заліщук, пропозиція Президента скасувати депутатський імунітет з 2020 р. розходиться з тими обіцянками, з якими П. Порошенко йшов на вибори, і з тими зобов’язаннями, які брали на себе фракції у європейській коаліції (URL: http://gs.fm/texts/20170908/5379745.html).

Під час свого звернення до парламенту П. Порошенко особисто попросив Вселенського патріарха Варфоломія I надати автокефалію Українській православній церкві. Президент повідомив Вселенському патріарху, що українська влада має серйозне бажання і тверду політичну волю вирішити це питання. На думку глави держави, Україна має право на власну незалежну помісну православну церкву, а влада повинна це право захистити. Водночас П. Порошенко зауважив, що це не означатиме, що в Україні буде державна церква або заборона на функціонування інших православних конфесій. Він також пообіцяв, що в Україні й надалі діятиме свобода віросповідання та ніхто нікого не змушуватиме до переходу і вибору на користь нової інституції.

Свої враження від тієї частини Послання Президента України до парламенту, яка стосувалася церковних питань, висловив речник Київської патріархії архієпископ Євстратій. «У мене позитивне враження від позиції Президента, висловленої в Посланні, а також від розгорнутої оцінки ситуації, даної в аналітичній доповіді, що супроводжує цей документ. По-перше, важливою є не лише незмінність позиції глави держави, а і її поглиблення. Ми почули логічне продовження заяв і дій Президента на церковну тему, свідками яких суспільство було протягом останніх двох років. Було знову підкреслено, що держава не може залишатися стороннім спостерігачем, коли країна-агресор використовує свій контроль над Російською православною церквою та її митрополією в Україні з метою здійснення своїх загарбницьких планів. По-друге, Президент знову підтвердив, що процес визнання церковної автокефалії та досягнення православної єдності не спрямований на створення “державної церкви”» (URL: http://www.cerkva.info/publications/arkhiiepyskop-yevstratiy-promoskovski-zaiavy-ne-zdatni-zupynyty-pravdu-i-lohiku-istorii).

Архієпископ висловив повну підтримку позиції Президента й запевнив, що «Київський патріархат – не державна, але державницька церква. Тобто ми, як церква, підтримуємо Українську державу, її суверенітет, незалежність і територіальну цілісніть, підтримуємо державу як принцип і як форму реалізації українським народом свого суверенного права на самовизначення».

Народний депутат України (фракція «Народний фронт»), президент Української асоціації релігійної свободи В. Єленський, коментуючи Послання до Верховної Ради України Президента України П. Порошенка і, зокрема, слова про звернення до Константинопольського патріарха з проханням надати українській церкві автокефалію, зауважив, що загалом поділяє тези, озвучені Президентом. «Його послання містить ключові фундаментальні речі. Те, що тема автокефалії віднесена до фундаментальних речей, мені здається, дуже важливо. Росія теж відносить це до фундаментальних речей – хіба що не говорить про це в Щорічному посланні. Але, наприклад, спікер Путіна, коли говорив про наші церковні законопроекти, сказав, що ситуація з російською церквою в Україні їх турбує. Зрозуміло, нас вона турбує вдвічі більше», – підкреслив нардеп.

В. Єленський також нагадав про те, що з подібним зверненням до патріарха зверталися три попередні президенти України Л. Кравчук, Л. Кучма і В. Ющенко, а також деякі прем’єр-міністри, у тому числі А. Яценюк. Він пояснив таку увагу до цієї теми з боку керівництва країни тим, що, «хто б не прийшов на посаду Президента України, з часом починає розуміти, що контроль над великою кількістю парафій і віруючих у його країні здійснюється з іншої держави, яка ніколи не симпатизувала українській державі, а сьогодні намагається її знищити. І що це не нормально» (URL: http://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/37544-rpc-ne-zupinitsya-ni-pered-chim-v-radi-nazvali-prichinu-vidmovi-v-avtokefaliyi-upc.html).

Як свідчать дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг», більше третини (37 %) українців підтримують створення єдиної помісної церкви; 18 % – проти цієї ініціативи; 23 % заявили, що їм байдуже це питання; 23 % не визначилися з відповіддю. Дві третини тих, хто підтримує ідею об’єднання, висловилися за створення єдиної помісної церкви на базі УПЦ КП; 16 % – за об’єднання на базі УГКЦ; 7 % – УПЦ МП (https://dt.ua/UKRAINE/poroshenko-maye-namir-zahistiti-pravo-ukrayini-na-avtokofaliyu-pravoslavnoyi-cerkvi-253389_.html).

Отже, Послання Президента України до Верховної Ради та проголошені в ньому внутрішньополітичні пріоритети викликали чималий інтерес у політиків і експертів, які висловили свої позиції щодо головних меседжів П. Порошенка з ключових проблем внутрішньої політики. Оцінки, як завжди різняться, однак переважна їх більшість є позитивною.

 

Тарасенко Н. Погляд Президента України на проблеми внутрішньої політики в Щорічному посланні до Верховної Ради [Електронний ресурс] / Н. Тарасенко // Україна: події, факти, коментарі. – 2017. – № 18. – С. 16–22. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2017/ukr18.pdf. – Назва з екрану.