А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Чи існує проблема «закарпатського сепаратизму»?

Роздуми експертів

 

Останні роки керівництво Угорщини і представники угорського бізнесу  проводять політику вливання серйозних коштів у Закарпаття. І це поруч із систематичними заявами про необхідність автономії для угорців, які проживають у Закарпатській області. У багатьох українських політиків і експертів подібні дії викликають занепокоєння. Адже існує загроза посилення сепаратистських настроїв у цьому регіоні.

Як відомо, деякі угорські політики мріють,  аби їхня країна повернула свої кордони, які в неї були до 1920 р. Тобто відібрати частину прикордонної Австрії, половину Словаччини, добрячу частину українського Закарпаття, плюс клапоть Румунії, Сербії, частку Хорватії та прикордонну смугу Словенії. Саме таку мапу, де Будапешту належить чи не третина Європи, угорці розгорнули 2011 р. на честь початку свого головування в ЄС. Тоді виник гучний скандал. Проте офіційний Будапешт і нині не відмовився від подібних ідей, навіть попри невдоволення партнерів по Євросоюзу.

Слід зазначити, що у багатьох населених пунктах Закарпаття домінують угорська мова і угорські традиції. Зокрема, село Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області – найбільше угорське село в Україні. Там проживає понад п’ять з половиною тисяч етнічних угорців. Назви вулиць, вивіски на магазинах та установах – усе дублюється угорською мовою. Українською тут розмовляють лише заїжджі. Таких сіл уздовж угорського кордону десятки, де-факто це культурна автономія. Тут проживають близько 150 тис. етнічних угорців, а це 12 % жителів Закарпаття, які ідентифікують себе як угорці. Часто з візитами тут можна зустріти керівництво Угорщини. Також угорськомовному населенню офіційний Будапешт надає безвідсоткові кредити та гранти тощо.

Діти, залишаючи угорські дитсадки, не знають української мови, далі вони йдуть в угорську школу, де викладання теж ведеться угорською мовою. Таких шкіл на Закарпатті 97 (за іншими даними – 91 школа, 21 з яких – українсько-угорські, 70 – угорські). Далі йдуть у ВНЗ, яких тут є п’ять з угорською мовою викладання. Тут близько 70 угорських дитсадків, 20 газет, 94 бібліотеки. Аби навчити української, батьки угорських дітей наймають репетиторів  (URL: https://tsn.ua/ukrayina/separatizm-po-zakarpatski-chi-hoche-ugorschina-zabrati-sobi-chastinu-ukrayini-947597.html. 2017. 18.06).

За словами експертів, останнім часом на Закарпатті спостерігається зростання активності угорської сторін у спробах дестабілізувати ситуацію в регіоні, використовуючи чинник національних меншин, та намагання активізувати сепаратистські процеси.

Досить дієвим напрямом у цьому плані є підтримка освітніх проектів угорської національної меншини на території Закарпатської області. Згідно з аналізом відкритих джерел інформації, на території Закарпаття угорська сторона відтворила повноцінну систему освіти, у якій навчальний процес відбувається переважно угорською мовою. Слід зазначити, що офіційний Будапешт через угорські благодійні фонди виділяє на функціонування цієї системи близько 2 млн євро щорічно. У 2015 р. було виділено 45 млн грн, у 2016 р. – 60 млн грн. Таким чином, наочно спостерігається тенденція до зростання активності Угорщини щодо фінансування освітніх проектів та програм у Закарпатті (URL: http://zakarpattya.net.ua/News/171766-IAk-Uhorshchyna-cherez-osvitu-stvoriuie-na-Zakarpatti-svii-anklav. 2017. 5.07).

О. Никоноров,  автор публікації на сайті zakarpattya.net.ua, акцентує увагу на діяльності депутатів Закарпатської обласної ради у 2016 р., коли на ім’я міністра освіти та науки України було написано звернення, у якому основний наголос було зроблено на включення мов національних меншин до переліку предметів зовнішнього незалежного оцінювання. Таким чином угорська сторона намагалася докласти зусиль для створення ситуації, коли громадяни України після завершення 11-річного загальноосвітнього процесу навчання замість української здавали би іспити з угорської мови. Після цього випускники шкіл продовжували би навчання в ЗУІ ім. Ф. Ракоці ІІ. Головним ризиком у цій ситуації вбачається можливість отримання на виході, по-суті, громадянина Угорщини, а не України, відірваного від гуманітарно-культурного простору України.

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ був створений для збереження та розвитку угорської громади Закарпатської області. Серед основних напрямів підготовки студентів зазначені «Філологія» (угорська мова і література), «Країнознавство», «Історія». Треба зазначити, що в усіх трьох випадках ідеться саме про Угорщину. Також відомо, що вказаний ВНЗ неодноразово успішно проходив перевірки чиновників освітньої сфери.

За словами О. Никонорова,  Міністерство освіти та науки України відповідно до діючого законодавства може позбавити цей ВНЗ права видавати дипломи про вищу освіту українського зразка людям, які навіть не знають державної мови. Якщо не порушувати цю проблему сьогодні, наголошує автор публікації, то фактично ця ситуація буде складатися таким чином, наче Українська держава вносить свій внесок у відновлення так званої Великої Угорщини.

При цьому варто звернути увагу на те, що хоча офіційний Будапешт фінансує на Закарпатті низку проектів у галузі освіти, НУО, мас-медіа через розгалужену мережу угорських благодійних фондів, у самій Угорщині, починаючи з 2013 р., уряд В. Орбана активно протидіє розвитку неурядових організацій, які мають іноземні джерела фінансування.

Важливою проблемою в Закарпатті є подвійне громадянство. За словами деяких оглядачів ЗМІ, станом на початок 2017 р. на Закарпатті налічується понад 100 тис. громадян, які отримали паспорт резидента Угорщини. Кожного року ті, хто має угорське громадянство, отримують у подарунок від угорської адміністрації декілька сотень євро. Розрахунок тут простий – одного дня ці люди без жодного пострілу і протесту можуть перенести Закарпатську область України на мапу іншої держави. Попри публічну демократичну позицію, влада Угорщини розраховує на реалізацію проекту надання Закарпаттю статусу автономії, а відтак – перехід області під мадярську юрисдикцію легальним шляхом. Згідно з розрахунками Будапешта, 100 тис. репатрійованих угорських закарпатців забезпечать позитивний результат у голосуванні за надання краю прав самоврядності. Якщо ж Закарпатська область здобуде автономію у складі України, міжнародне право дозволяє провести референдум про подальше політичне самовизначення громад краю (URL: https://www.volynnews.com/news/policy/uhorshchyna-planuye-lehalno-vidibraty-zakarpattia-infohrafika/. 2017. 12.03).

Нині на Закарпатті налічують шість основних угорських територіальних громад. Саме на їх резидентів розраховують в Угорщині у забезпеченні голосів на можливому референдумі про автономію краю. Ці громади розміщені на прикордонних теренах так званого Притисянського району компактного проживання угорців. Саме про цю адміністративну одиницю як про початок угорської автономії на Закарпатті говорять ідеологи правих партій. Ще в жовтні 2013 р. депутат Європарламенту від угорської партії «Йоббік» Б. Ковач на форумі у Берегові заявив, що створення Притисянського округу на Закарпатті з включенням до нього населених пунктів з більшістю угорськомовного населення є умовою для приєднання України до ЄС.

На сьогодні Берегівська територіальна громада налічує 57 398 угорських громадян, Вилоцька – 14 515, Пийтерфолівська – 11 204 громадян, Неветленфолівська – 8094, Великодобронська – 9435, а Чопська – 17 852 громадян Угорщини. Загалом кількість осіб, які вважаються резидентами Угорщини у цьому районі, становить 118 тис. 498 людей. Таким чином, щорічна фінансова допомога кожному угорцю цього краю, у мінімальному розмірі 100 євро обходиться бюджету Угорщини у 11 849 800 євро.

У січні 2010 р. парламент Угорщини прийняв закон, який дає змогу громадянам колишніх республік СРСР, чиї родичі проживали в Угорщині або на підконтрольних їй територіях до 1945 р. (Словаччина, Закарпатська область, Трансільванія і Воєводіна), отримати громадянство за спрощеною процедурою – через репатріацію, або так звану натуралізацію. Друга умова, окрім етнічної, для отримання угорського паспорта – володіння угорською мовою.

За період із травня 2010 р., коли вступив у дію закон про спрощену процедуру отримання громадянства Угорщини, було подано понад 825 тис. заявок від іноземців, і з них до кінця 2016 р. 762 тис. осіб отримали угорські паспорти. У 2015 р. 124 тис. мешканців Закарпаття подали заяви на натуралізацію.

Такі дані з посиланням на канцелярію прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана оприлюднили угорські ЗМІ. У тому ж році А. Потапі, державний секретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді, повідомив, що власниками угорських паспортів уже стали 94 тис. закарпатців. За два роки ця цифра зросла ще на 6 тис.

Слід зазначити, що проблемами Закарпаття намагаються скористатися в Росії, використовуючи угорських правих радикалів. Зокрема, у квітні 2014 р. євродепутат від угорського «Йоббіку» Т. Гауді-Надь у своїх виступах став відкрито використовувати кремлівську риторику. На засіданні сесії ПАРЄ він назвав Україну «штучною державою» і пред’явив претензії на Закарпаття. У залі засідань він носив футболку з написом «Крим належить Росії, а Закарпаття – Угорщині».

Улітку 2014 р. голова партії «Йоббік» Ґ. Вона спільно з Б. Ковачем – євродепутатом від «Йоббіка», і Мартоном Дендеші, главою кабінету закордонних справ партії, відвідали Москву, де обговорили з В. Путіним питання Закарпаття.

В. Гусаров, експерт з інформаційної безпеки групи «Інформаційний опір» на основі власного аналізу припустив, що Кремль експлуатує сепаратистські рухи Закарпаття («русинського» і «угорського» напряму) для досягнення власних цілей – створення осередків потенційної нестабільності для створення умов повторення сценарію «окупації» регіону.

Лідер руху «Карпатська Січ» Т. Деяк застерігає від посилення сепаратистських настроїв у Закарпатті. За його інформацією, у 2015 р. у Будапешті два сепаратистські рухи в Закарпатській області, угорський та русинський, об’єдналися і підписали договір. Зараз вони спільно працюють і виступають за автономію області в складі Угорщини, яка носитиме назву «Карпато-русинської автономної республіки». Представники цих рухів, партії «Йоббік» та русинського сепаратистського руху «Підкарпатська Русь» воюють у складі так званої армії ДНР у власноствореному підрозділі «Батальйон святого Іштвана».

Можна також нагадати, що 4 грудня 2016 р. представники організації «Угорська громада Закарпаття» запропонували Президенту України П. Порошенку укласти спеціальний договір про розмежування повноважень, який «дозволить угорському населенню гідно жити в Україні». Керівник ініціативної групи, проугорський діяч І. Фаркош вимагав 20% квоти представників угорських громад в Закарпатській облраді, а також телемовлення передач угорською мовою.

Проте на місцях не вбачають значної загрози сепаратизму. Зокрема, угорське село Велика Добронь під Ужгородом живе за рахунок сільського господарства, причому гроші на теплиці, де вирощують овочі, в основному виділяє угорський уряд як гранти. Таку фінансову підтримку для закордонних угорців офіційний Будапешт надає останній рік по усіх сусідніх країнах, де проживає їхній етнос. До речі, сільським головою  в цьому селі є українець І. Попка, який вважає нормальним те, що Угорщина допомагає українським селам. «Для чого вона це робить? Коли я спілкуюся з іноземцями, з представниками міст, сіл-побратимів, я завжди задаю це питання. Вони відповідають – для стримання, щоб угорці жили на своїй землі. У нас на Закарпатті. Щоб не їздили світом. Заробляли тут. Досить впливові люди там, я мав з ними розмову, у розмові зі мною вони абсолютно не виказують територіальних претензій», – наголосив  сільський голова
І. Попка (URL: https://tsn.ua/ukrayina/separatizm-po-zakarpatski-chi-hoche-ugorschina-zabrati-sobi-chastinu-ukrayini-947597.html. 2017. 18.06).

Висловлюється точка зору, що вливання капіталу в українську економіку можуть бути позитивним елементом, який допоможе відродити закарпатську економіку, підняти рівень життя населення і, як наслідок, зникнуть підстави для сепаратизму. Крім того, наголошується, що в перспективі Україна має наміри стати членом Євросоюзу, членом якого є Угорщина, і кордони між нашими країна будуть лише умовними. 

Щоправда, це ще далека перспектива, а нинішня ситуація інша, адже  після останнього приходу до влади чинного угорського прем’єра В. Орбана у 2014 р. з боку офіційних кіл почали раз за разом лунати заяви про необхідність надання автономії не лише для угорців Румунії, Словаччини, Сербії, а й Закарпаття. Заявляв про це і сам прем’єр-міністр В. Орбан. «Угорці, які живуть у Карпатському регіоні, мають право на подвійне громадянство, на права національної спільноти й на автономію», – зазначав політик.

Тоді українське МЗС відреагувало миттєво, викликавши угорського посла для уточнення позиції керівництва Угорщини.  Будапешт  заявив, що В. Орбана не так зрозуміли і ситуація владналась. «На щастя, дії з боку Угорщини носять зовсім інший характер, ніж дії з боку Росії. Поки це у вигляді агітаційних різних акцій, певних пропагандистських. Була спроба встановити на Берегівщині агітаційні стовпчики – стели з відповідними написами, що звідси починається Угорщина, звідси територія угорської мови. Для суверенної України, звичайно, така агітація неприйнятна», – заявив  професор Ужгородського національного університету С. Федака.

Проте, на думку багатьох експертів, нині офіційна мета політики Угорщини – аж ніяк не сепаратизм. Про територіальні претензії до Закарпаття з боку офіційної влади Угорщини не йдеться. Про територіальні претензії дозволяють собі говорити лише угорські праворадикали з партії «Йоббік», які тісно співпрацюють із Кремлем. Але від їхніх закликів офіційний Будапешт постійно відмежовується. Тож втримати угорців навколо Угорщини за рахунок грошей – це те, що декларує офіційний Будапешт.

Прикладом цього можуть бути умови отримання фінансової допомоги українським угорцям. Зокрема, К. Годор – підприємець з Великої Доброні, цього року отримав майже 200 тис. грн на теплиці. Одна з умов від Угорщини – він має прожити тут не менше п’яти років. «Угорщина пішла в таку тонку гру. Вони на рівні уряду пропагують автономії для закордонних угорців, але йдеться не про територіальну автономію, це дуже важливо наголосити. Уряд Угорщини говорить, що закордонні угорці повинні прагнути політичної автономії, культурної автономії, але про територіальну вони не говорять. У всякому разі – поки що», – підкреслив   політолог Д. Тужанський.

На думку експертів, політика Угорщини стосовно Закарпаття має такі складові: фінансова підтримка етносу з розбудовою культури та освіти угорців Закарпаття; право на подвійне громадянство;  впровадження етнічних угорців в органи влади. Це і є та сама автономія угорців без претензій на територіальну цілісність України. Таку думку підтверджує заступник керівника найбільшої угорської партії в Україні «КМКС» (абревіатура «КМКС» у перекладі з угорської мови означає Товариство угорської культури «Закарпаття») Й. Борто. Із 64 депутатів від його партії в облраду пройшло вісім угорців, сам він став першим заступником голови облради Закарпаття.

На його переконання, захищати інтереси без політики неможливо. Будь-які прояви сепаратизму він відкидає. «Піднімають інші. Піднімають в Києві, піднімають за кордоном України. Ми цю проблематику не підіймаємо зараз. Ми хочемо, щоб угорці Закарпаття змогли зберегти свою мову, культуру, традиції, ідентичність. Щоб залишалися угорці Закарпаття на рідній землі. Щоб їм не треба було їхати за кордон на покращення життя», – наголосив Й. Борто.

Зі свого боку голова Закарпатської облдержадміністрації Г. Москаль, який намагається знайти порозуміння з політичними елітами регіону, зумів  налагодити контакт із місцевими угорськими організаціями. «Ми тут і сепаратисти, контрабандисти, ми вже продали Україну Угорщині, ми вже хліб спекли, рушник виткали, вже чекаємо сигналу, коли піти на кордон і зустріти угорські війська і тому подібне. І це було б не так смішно, аби це не говорили телеканали. І це дивиться Президент явно, Прем'єр, політики, і думають, що це той Москаль продався, вчить угорську мову і думає, як отримати угорський паспорт», – іронічно заявив Г. Москаль.

Він відкидає будь-які заяви про сепаратизм. На його переконання – це московська лякалка, адже Угорщина має добрі наміри. «Політика Угорщини дуже проста і зрозуміла для нас. Але незрозуміла для тих, хто ні разу не виїжджав навіть зі свого села. Але знає, що закарпатці затяті сепаратисти. І симпатики, як віддати Закарпаття Угорщині. Угорщина не хоче. Їй не вигідно економічно, щоб угорці Закарпаття переїжджали до Угорщини, це навантаження на пенсійний фонд, це навантаження на робочі місця. Вони допомагають, не вибирають, чи ти угорець, чи ти не угорець. Вони допомагають і українським селам, і угорським селам», – запевнив Г. Москаль.

На його думку, це керівництво Росії намагається  посварити Будапешт і Київ, проводячи на Закарпатті різні акції та зібрання, де постійно виносяться сепаратистcькі гасла.

Думку Г. Москаля про бажання Москви розсварити на сепаратистському ґрунті українців та угорців поділяють і професор С. Федака, і Д. Тужанський. Ідеться, зокрема, про нещодавнє затримання угорською прокуратурою Б. Ковача, який є депутатом від Угорщини у Європарламенті. Він мав офіс на Закарпатті. Зараз його звинувачують у шпигунстві на користь Росії, називаючи агентом ФСБ. «Усі прагнення Будапешта щодо угорської спільноти в Україні висвітлюються в російських або проросійських ЗМІ в Україні, як намір створити автономії, як намір відділитися», – зазначає політолог Д.  Тужанський.

На думку експертів, загроза з боку Угорщини мінімальна. І  питання не стільки в Угорщині, яка намагається втримати своє населення поблизу кордонів, вимагаючи для угорців ширших прав, а проблема в Україні, яка поки що демонструє неспроможність на державному рівні виробити адекватну стратегію, аби за максимумом скористатися таким ресурсом, як українські угорці.

Разом з тим українські політики  та прості громадяни України мають чітко усвідомлювати, що певні політичні кола сусідніх РФ та Угорщини і надалі намагатимуться використовувати фактор національних меншин у деструктивних цілях проти Української держави, незважаючи на те що Угорщина системно пов’язана з ЄС та блоком НАТО. А тому національні меншини України мають бути інтегровані в українське суспільство та максимально комфортно себе почувати як громадяни України.