Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Лівий спектр українського політикуму: стан та перспективи в оцінках експертів

 

З часу обрання восени 2014 р. нинішнього складу Верховної Ради політики та експерти невтомно твердять про невідворотність дострокових парламентських виборів, проведення яких прогнозують кожного наступного політичного сезону. І хоча владі поки що вдається уникати дострокових виборів, вже не за горами календарне голосування, намічене на осінь 2019 р. Тож діяльність більшості політичних партій вже давно нагадує передвиборну кампанію, відчуття якої посилюють також дедалі частіші намагання створити нові або реанімувати старі політичні проекти задля участі у майбутніх виборах. Не стали винятком у цьому процесі і партії з лівими політичними поглядами, хоча в цілому лівий сектор українського політикуму переживає кризові часи.

Досить несподіваним, особливо на тлі зазвичай спокійного літнього сезону, виявилося повернення в інформаційний простір Соціалістичної партії України. Заснована в 1991 р. О. Морозом, партія була представлена у Верховній Раді з 1991 по 2007 р. Причиною занепаду політсили стала коаліція з Партією регіонів у 2006 р. У 2012 р. О. Мороз залишив посаду лідера СПУ, після чого партія розкололася на дві частини. Одну з них очолив М. Садовий – професор, доктор педагогічних наук, лідером іншої вважав себе один з активістів СПУ останнього часу П. Устенко. Упродовж трьох років тривала судова тяганина щодо прав на Соціалістичну партію. У червні цього року Вищий адміністративний суд (ВАСУ) ухвалив рішення на користь тієї частини партії, яка визнає за голову М. Садового. Це рішення зобов’язує Держреєстраційну службу Мін’юсту прийняти до уваги інформацію про відсторонення П. Устенка з посади лідера й голови політради СПУ і повернення партії до статуту, де посада лідера взагалі відсутня. Натомість П. Устенко не визнає ні вердикт ВАСУ, ні проведені без його участі з’їзди, які змінили партійну ієрархію.

Несподіваним кроком у боротьбі за бренд Соціалістичної партії України стало залучення на бік П. Устенка як голови СПУ скандально відомого екс-комбата батальйону «Полтавщина», екс-заступника УМВС у Донецькій області, колишнього голови Департаменту МВС із протидії наркозлочинності, екс-радника міністра внутрішніх справ України І. Киви. Попередньо він сам повідомив цю новину на своїй сторінці у Facebook, а 8 липня цю інформацію поширили ЗМІ.

За словами І. Киви, його рiшення очолити Соціалістичну партію України було схвалене з’їздом цієї політичної сили. Свій крок І. Кива мотивував упевненістю в можливості застосування політичних засобів для вдосконалення й реформування державного апарату, полегшення життя трудящих, відновлення соціальної справедливості, подолання влади олігархів, укріплення обороноздатності держави.

І. Кива переконаний, що найближчим часом СПУ поверне собі передові позиції на українському політичному полі, стане важливим інструментом змін у країні. «Ми захистимо право народу на гідне і безпечне життя. А всі мої колеги і соратники, як на фронті, так і в системі МВС, можуть розраховувати на мою всебічну підтримку. Разом до перемоги!» – написав політик у Facebook. І. Кива також пообіцяв, що «тепер Соціалістична партія буде ефективною зброєю в руках народу для знищення олігархату в Україні. Червоний терор олігархам!» (URL: http://ukrreporter.com.ua/politic/deputati-spravi/yak-i-navishho-odioznyj-illya-kiva-ocholyv-sotsialistychnu-partiyu.html).

Частина соціалістів, що визнає головою СПУ М. Садового, партійне лідерство І. Киви назвали незаконним. На їхній бік став і О. Мороз, засновник і багаторічний голова Соціалістичної партії, який тепер очолює партію «За правду і справедливість». Він вважає, що призначенням І. Киви в протилежному таборі намагаються знівелювати рішення суду й здобути політичні переваги.

«Інформація про “обрання” керівником СПУ Киви – закономірний наслідок використання бренду партії як товарного ярлика в бізнесі. Тим очевидно скористався Устенко, налагоджуючи контакти з людьми, які при владі представляють “Народний фронт”, але на його основі не мають ніякої перспективи в наступних політичних кампаніях.

Соціалісти ж, відстоюючи засади соціальної справедливості, мають в суспільстві незадоволений поки-що попит. Тому до їхнього бренду і тягнуться відомі пошукачі влади. Так, напевно, треба розуміти інформацію про “обрання” згаданого персонажа. Фейковий з’їзд обрав собі такого ж виразника.

У мене непрості стосунки з керівництвом СПУ, але його повноваження підтверджені судом. Іншої СПУ не існує. З цього слід виходити. Авантюра ж, що отримала інформаційний супровід, може навіть бути корисною: вона привернула увагу до СПУ, – якщо за назву борються навіть такими методами, то, очевидно, є за що. Лишилося скористатися цією обставиною, розвиваючи реальну діяльність партії», – написав О. Мороз на своїй сторінці у Facebook (URL: https://www.facebook.com/alexander.moroz.12/posts/7694119431837740).

Колишній голова парламентської фракції СПУ І. Бокий також вважає, що відбулося рейдерське захоплення і фейкове обрання нового голови. На його думку, «Соцпартія, яка сповідує ідеологію і практику шведського, а ширше – європейського соціалізму, становить реальну небезпеку для олігархії, для її грабіжницької політики. А оскільки в Європі соціалістична ідея одна з панівних, на ній вирішили поспекулювати. З СПУ вирішили зробити олігофейк, порушивши навіть судову ухвалу» (URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=680584598807838&id=100005689125694).

Натомість П. Устенко, який стверджує, що є офіційним лідером СПУ, посилаючись на документи органів юстиції та органів державної реєстрації, наголошує, що опоненти неправильно трактують рішення суду. Він пояснює, що рішення стосувалось того, щоб Мін’юст звернув увагу на XX з’їзд партії, який сам П. Устенко вважає таким, що не відбувся, і називає «фальсифікацією зі спробою Партії регіонів захопити владу в СПУ».
П. Устенко зазначає, що І. Киву обрали головою партії на з’їзді законно й одностайно.

«Немає ніякої другої партії. Може хтось не хоче визнати, що програв і молодь прийшла в Соціалістичну партію, а я це тільки підтримую. Ніякого двовладдя в Соціалістичній партії немає. Просто є люди, які втратили відчуття реальності і називають себе по-старому – Соціалістичною партією», – обурюється П. Устенко.

Вибір на користь І. Киви як голови СПУ П. Устенко пояснює бажанням додати партії «молодої живої крові». «Попри часто праворадикальні погляди нового голови, СПУ залишиться вірною ідеям соціалізму, але виключно європейського і з орієнтацією на патріотизм», – запевняє П. Устенко.

Зважаючи на те, що раніше І. Кива заявляв про свої радикальні, націоналістичні погляди, бачити його у ролі лідера партії лівого спрямування дещо дивно. Утім, політичні експерти вважають, що скандальна фігура на чолі партії допоможе її популяризації, а юридичні претензії не зможуть цьому завадити. Політтехнолог Т. Березовець, зокрема, відзначив, що, в разі виникнення юридичних проблем, у назву партії завжди зможуть додати ще одне слово, що усуне колізію.

Щодо нового очільника СПУ, то Т. Березовець зазначає, що часто лівоцентристські партії очолюють епатажні особистості, тому цей проект, на чолі зі скандальним політиком, може мати шанси.

«Ідея Соціалістичної партії була в занепаді, партія була в летаргійному сні, а Ілля Кива зараз виконав роль людини, яка розбудила сплячу красуню. Немає значення, хто що буде говорити, те, що він застовпив у публічній площині місце, це вже є головним. Ця особа, попри скандальність і одіозність, має певний рейтинг, підтримку і фінансові можливості, в тому числі людей, які будуть готові “вливати”, тому, думаю, з фінансової точки зору ця партія не буде відчувати серйозних проблем», – припускає
Т. Березовець (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28606782.html).

Політичний експерт М. Спиридонов вибір І. Киви пояснює його впізнаваністю. «Він досить відомий і харизматичний, хоч і зі знаком мінус, – зазначив М. Спиридонов. – Але, якщо зараз партія СПУ в повному ауті, то Кива може її навіть трохи підняти до рівня 2-3%» (URL: https://znaj.ua/exclusive/prygody-kivy-yak-radnyk-avakova-ocholyv-socialistiv-bez-yih-vidoma).

Оглядачі також припускають, що І. Кива може сподобатися публіці з проросійськими настроями, через те, що він охоче бере участь у політичних шоу на російському телебаченні, у тому числі в прямих ефірах. Водночас прогресивна частина суспільства навряд чи ставитиметься прихильно до персонажа, що попався кілька років тому на хабарництві, зізнавався в тому, що вживав наркотики, і порівнював себе з фашистським лідером Муссоліні (URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28606782.html).

Тим часом І. Кива вже як голова партії провів прес-конференцію, на якій повідомив, що у вересні відбудеться з’їзд СПУ, де буде ухвалена програма розбудови партії на найближчий рік. І. Кива вважає, що йому вдасться повернути позиції СПУ, яка повинна бути присутньою в законодавчій і виконавчій владі. Також він наголошує, що партія робитиме все для «знищення олігархії на території нашої країни» і це «будуть радикальні кроки».  

Відповідаючи на запитання журналістів, чому він обрав саме Соціалістичну партію, І. Кива зазначив, що для нього «важливі ідеї соціального забезпечення незахищених верств населення, закон, дисципліна і порядок, яких наразі немає в нашій країні».

Щодо майбутнього складу партії І. Кива відзначив, що залучення депутатів з будь-якої іншої партії «соціалісти» поки не обговорювали. Обіцяє нові обличчя, здебільшого з тих, хто пройшов АТО. Завдання СПУ І. Кива бачить у залученні молоді, насиченні патріотизмом соціалістичного руху, підготовці всеукраїнського з’їзду з представленням нової програми і входження до парламенту.

Також І. Кива наголосив, що не бачить, з якими політичними силами СПУ могла би співпрацювати на виборах. «З тих, хто зараз представляють ті чи інші політичні партії у Верховній Раді, для мене вони взагалі наполовину зрадники моєї держави», – заявив політик.

Коментуючи звинувачення в ЗМІ щодо нелегітимності нинішнього керівництва СПУ, І. Кива зазначив, що на сайті Міністерства юстиції України визнається СПУ під його керівництвом. «Хочу твердо всіх запевнити, що на сьогоднішній день Соціалістична партія не просто відроджується і зміцнюється... Всі розмови стосовно легітимності чи нелегітимності мають припинитись раз і назавжди. Всі питання стосовно легітимності і законності сьогоднішніх дій відображено на сайті Міністерства юстиції, де кожен громадянин може зайти і перевірити кожне сказане мною слово», – сказав він.

П. Устенко, також присутній на прес-конференції, зазначив, що найбільше галасують проти СПУ ті, хто не зацікавлені у поверненні партії на політичну арену, зокрема, її засновник О. Мороз. За його словами, також не зацікавлені в розвитку СПУ в Адміністрації Президента. Відповідаючи на запитання, хто ж є керівником партії, П. Устенко зазначив, що в зміненому на останньому з’їзді Статуті СПУ передбачені позиції і лідера, і голови партії.

Щодо захисту частини СПУ, очолюваної М. Садовим, активну позицію проявив лідер Соціал-демократичної партії (СДП), народний депутат від БПП С. Каплін. Він заявив, що бренд Соцпартії став жертвою політичного рейдерства з боку І. Киви та «його покровителя» – глави МВС А. Авакова. Вони, за словами С. Капліна, за безпосередньої участі Міністерства юстиції сфальсифікували з’їзд СПУ та фактично захопили партію. З належністю глави МВС А. Авакова і керівника Мін’юсту П. Петренка до однієї партії «Народний фронт» С. Каплін пов’язує той факт, що Держреєстраційна служба всупереч рішенню суду не змінила керівництво СПУ в Держреєстрі. Натомість Міністерство юстиції України офіційно зареєструвало І. Киву головою Соціалістичної партії України. На сайті Єдиного реєстру громадських формувань Міністерства юстиції України зазначено, що І. Кива – глава Соціалістичної партії України. При цьому зазначено, що лідер партії і глава Політради – П. Устенко (URL: http://ukrday.info/70379-kvu-ofcyno-zareyestruvali-glavoyu-socalstichnoyi-partyi).

Слід зауважити, що аргументація зацікавленості А. Авакова в отриманні впливу на СПУ грунтується у ЗМІ на тому факті, що політична партія «Народний фронт», за квотою якої нинішній міністр внутрішніх справ України отримав міністерський пост, нині перебуває в кризовому стані й навдяд чи зможе пройти до парламенту на майбутніх виборах. У такій ситуації варіант створення керованої своїм протеже «запасної партії» виглядає цілком розумним. Тим більше, що соціально-економічна ситуація в країні, яка погіршилася, явно зробила привабливими ліві, соціалістичні ідеї.

Прикметно, що близькі до міністра внутрішніх справ джерела рекомендують ставитися з розумінням до кандидатури І. Киви. «У Соцпартії є своя історія, а в покровителів Киви є бажання зайняти радника глави МВС чим-небудь, що можна контролювати. До образу Киви і його поведінки можна ставитися з іронією, але він впізнаваний, активний, по-своєму харизматичний, і не має при цьому яскраво негативного рейтингу. До нього багато хто ставиться з посмішкою, і це добре. І, найголовніше, він слухається порад», – сказав співрозмовник інтернет-видання РБК-Україна, який не побажав називати свого імені (URL: https://daily.rbc.ua/ukr/show/zachem-zazhigaet-novye-partii-zvezdy-obnovlyaet-1502742846.html).

Зрештою ситуація, що склалася навколо лідерства І. Киви в СПУ, стала підґрунтям для піару С. Капліна, який оголосив себе і свою партію політичними союзниками СПУ. Він почав критикувати І. Киву чи не щодня, посилюючи при цьому власний вплив на опоноючу йому частину соціалістів. 11 липня голова СПУ М. Садовий, керівники обласних організацій СПУ і Соціал-демократична партія України (СДП) в особі С. Капліна зробили спільну заяву. «Це дійство є одним з елементів злочинної діяльності угруповання на чолі з громадянином Устенком із рейдерським захопленням Соціалістичної партії України, знищенням її чесного імені і підривом довіри українців», – ідеться в заяві.

У партії стверджують, що 21 червня 2014 р. П. Устенко постановою XX з'їзду СПУ був звільнений з посади лідера СПУ. Він, як стверджують у партії, вчинив рейдерське захоплення центрального офісу СПУ в Києві і викрав установчі документи партії, у зв’язку з чим 12 липня 2014 р. політрада СПУ виключила його з партії.

«Ми вимагаємо припинити рейдерське захоплення Соціалістичної партії України, яке здійснюється за очевидного сприяння Міністерства юстиції й участі Міністерства внутрішніх справ України!» – заявили представники СПУ та СДП (URL: http://ua.korrespondent.net/ukraine/3867997-sotsialisty-zaiavyly-pro-reiderske-zakhoplennia-partii-kivoui).

Задля протидії спробам захоплення СПУ з боку радника голови МВС І. Ківи 15 липня відбулося термінове спільне засідання політрад СПУ та СДП, на якому було прийнято рішення про утворення міжпартійної Координаційної ради. Очолив Раду лідер СДП, народний депутат України, представник ФПУ у парламенті С. Каплін, заступником обрано голову СПУ М. Садового (URL: http://fpunews.org/vzayemodiyu-profspilok-z-sotsial-demokratami-koordinuvatime-chlen-prezidiyi-fpu/).

Під час засідання політради було анонсовано спільний з’їзд двох партій та створення політичного блоку, який матиме потужну фракцію у наступному парламенті та свого представника на посту Президента.

«Ми підписали угоду між Соціал-демократичною і Соціалістичною партією про співпрацю. Зараз формуємо спільний потужний блок, який піде на президентські, парламентські і місцеві вибори. До нашого альянсу увійде також частина профспілок», – заявив голова СДП С. Каплін в ефірі телеканалу NewsONE (URL: https://www.depo.ua/ukr/politics/prostiy-kaplin-spilno-z-socialistami-skolochuye-politichniy-blok-proti-kivi-20170812621928). Він стверджує, що вже виграв всі суди з тим, щоб змусити Міністерство юстиції внести відповідні зміни до реєстру та повернути колишнього голову Соціалістичної партії М. Садового та справжній склад президії. С. Каплін також відзначив, що його новий блок вже отримав підтримку Соціалістичного інтернаціоналу, який відрядив в Україну свого представника, колишнього кандидата в президенти Білорусі. «Він розібрався у ситуації, доповів керівництву цієї міжнародної поважної структури. Я бачив цей лист. В ньому зазначено, що є факт рейдерського захоплення з боку міністра внутрішніх справ і його оточення», – сказав нардеп.

Водночас С. Каплін спровокував скандал на тему нового глави Соцпартії, оприлюднивши через Фейсбук документи, які, за його словами, свідчать про те, що той страждає психічним захворюванням. Народний депутат також заявив, що звернувся в Службу безпеки України та інші правоохоронні органи, а також до Президента України через «неодноразові погрози радника Авакова Іллі Киви втопити в крові керівників осередків Соцпартії, погрози розправи над чинним керівництвом СПУ і СДП, народними депутатами України».

Тим часом частина СПУ, яка визнає своїм керівником М. Садового, домовилася із С. Капліним про проведення його зустрічей з їх прихильниками в областях. Щоб визначити напрямки спільної роботи,
С. Каплін вирушив у тур п’ятдесятьма містами України. «Заходи провели вже у 14 областях. Каплін, думаю, зміг переконатися, що ми зберегли свої структури на місцях», – прокоментував С. Бульба, перший секретар Полтавського обкому СПУ (Садового) (URL: http://povin.com.ua/29423-16-08.html).

У вересні СПУ і СДП запланували спільний з'їзд. «Ми готуємо великий захід, на якому будуть розглядатися питання щодо об’єднання лівих і насамперед лівоцентристських сил в партію, здатну перемагати на виборах», – повідомив перший секретар Полтавського обкому СПУ. Раніше він заявляв про можливе створення об’єднаної сили під назвою Блок лівих «За простих людей».

Отже, боротьба навколо того, хто очолить лівий рух в Україні, посилюється. «Боротьба буде продовжуватися, тому що у кожної сторони вистачає для неї ресурсів. За Ківою, звичайно, стоять Аваков і Мін’юст, який заблокував зміни в СПУ. Однак Каплін – більш розкручений політик з виходом на провідні телеканали країни», – каже політолог А. Октисюк (URL: http://povin.com.ua/29423-16-08.html).

Загалом в українському суспільстві запит на ліву ідеологію, зокрема такий м’який варіант як соціал-демократична, орієнтовану на широкі верстви населення, особливо бідного, безумовно є, вважає політолог О. Полтораков. «На фоні риторики євроінтеграції, реформ він відійшов на другий план, став трохи латентним, але нікуди не зник. Зрештою запит на соціалістичну і соціал-демократичну риторику загострюється через жорсткі і не завжди продумані процеси імплементації реформ, зокрема пенсійної, яка в короткостроковій перспективі досить боляче вдарить по тих, хто буде виходити на пенсію, медичної, яка теж загрожує соціальними ускладненнями. Відповіддю на ці процеси може стати інтерес до лівих партій, перш за все соціалістичного і соціал-демократичного спрямування», – констатує експерт (URL: http://dyvys.info/2017/07/19/reanimatsiya-chy-imitatsiya-shho-vidbuvayetsya-na-livomu-flanzi-ukrayinskoyi-polityky/).

О. Полтораков відзначає, що на фоні заборони Компартії і «замкнення у собі» соціалістичного руху зараз у цьому електоральному сегменті утворився певний вакуум, і сили, які не знайшли себе в інших ідеологіях і партіях, намагаються його заповнити. Це не тільки С. Каплін й І. Кива, а й багато інших. Більше того, СДПУ(о) В. Медведчука, яка виявилася типовою олігархічною партією влади і не виправдала себе – дискредитувала соціал-демократичну ідеологію. Тому завдання лівого крила її реанімувати і відбілити.

Політолог припускає, що президентська і парламентська виборчі кампанії, можливо, внесуть у цей процес свіжий струмінь. «Але як завжди в українській практиці може статися, що лівий рух виродиться у партії лідерського типу, які не стільки будуть відстоювати ліву ідею, скільки традиційно для України загравати з великим капіталом, як це було свого часу з КПУ Симоненка, яка виявилися технічним сателітом олігархічної Партії регіонів», – вважає політолог. На його думку успіх лівих сил на виборах до парламенту залежить від їх формату.

«Якщо поріг у 3-5% не буде підвищуватися, то навіть у лівих партій нижче середнього рівня є шанси потрапити у парламент, особливо якщо представники лівих сил зможуть консолідуватися у цілісну політичну силу. Якщо ж вони підуть роздроблено, то вони, по-перше, пересваряться між собою, а по-друге остаточно заплутають виборця, бо не зможуть пояснити, чим соціал-демократи звичайні відрізняються від об’єднаних і чим соціалісти „світлорожеві” відрізняються від „темнорожевих”», – каже О. Полтораков.

Іншою проблемою лівого руху він вважає відсутність у найближчій перспективі особистостей, здатних об’єднати навколо себе різноформатні дрібні політичні партії та рухи лівого спрямування. «Навіть ті кандидати, які ще на слуху і які не заплямували себе антирейтингами – Кива, Кожара, не кажучи вже про Капліна, Симоненка, Вітренко, хоча й мають потенціал, але якщо вони будуть себе «розкручувати», то будуть собі лише шкодити.

Теоретично можливо, що якась солідна, відносно потужна фігура і з’явиться, але наразі нереально називати хто і коли. Треба також пам’ятати, що на ліву ідею завжди працював Медведчук і сили близькі до нього, а також уламки Партії регіонів, такі як Клименко. Можливо вони будуть вкладатися у ліві проекти, але лише виходячи зі своїх політичних, тактичних цілей», – резюмує експерт.

Водночас політолог В. Фесенко вважає, що реанімація лівих сил неможлива. «Формально лівий фланг вільний, причому зараз навіть немає партії – правонаступниці комуністів, вони не можуть використати назву, бренд Компартії, а це звужує їхні можливості. Щодо боротьби за Соцпартію – це не ті персонажі, які можуть її відродити і зробити лідером української політики. Ківа – це просто персонаж, м’яко кажучи, несерйозний, одіозний і я б сказав шаржовий, опереточний, він може просто поховати цю партію, до того ж було багато заяв про “рейдерське захоплення”. Сама ж партія вже багато років переживає серйозну кризу, тому я не бачу на даний момент перспектив її відродження, особливо з тими людьми, які намагаються її очолити», – переконаний політолог.

На його думку причина кризи лівого руху в Україні в активності політиків-популістів. «Замість лівих у нас дуже активні соціальні популісти. Вони фактично заміщають лівих у політиці. І поки з соціальною риторикою, проблематикою домінують саме популістські політичні сили, то ліві їм програють. Вони втратили своїх виборців, які були в 1990-х -2000-х роках, нових не знайшли, а соціальну тематику почали експлуатувати популісти. Частина виборців лівих пішли з життя, відбулася зміна поколінь, частина виборців свого часу перейшла на бік регіоналів. Це ті, хто на Сході і Півдні голосували за Партію регіонів, а зараз або не беруть участь у виборах, або частково голосують за Опоблок, збираються голосувати за Рабіновича, “Наш край”, “Відродження” – в залежності від регіону. В центральних регіонах, де була особливо сильною Соцпартія – це Північ і Центр – виборці частково пішли до “Батьківщини”, частково до Ляшка», – каже В. Фесенко.

На його думку, ідеологічний чинник в Україні працює лише у двох вимірах: націоналісти або комуністи. «Всі інші – Каплін, Кива, Волга – це імітатори, несправжні ідеологічні політики. От Мороз, як би до нього не ставилися, був справжнім соціалістом. Але Мороз – політичний пенсіонер, його час минув, він належить до покоління, яке вже не впливає на українську політику. Від нього не варто чекати якогось дива. А імітатори не зможуть відродити ліві партії, як би вони не називалися – соціалістичні, чи соціал-демократичні. Ківа, якщо його спитати, що таке соціалізм і соціалістична ідея – він не зможе відповісти, тому що це людина іншого способу думок. Я думаю він взагалі далекий від ідеологій як таких», – підсумовує експерт.

Отже, на думку експертів, перспективи відродження лівих політичних сил в Україні виглядають здебільшого примарно. Ситуативні інформаційні приводи на кшталт запрошення до лідерства одіозних політиків та боротьби за бренд партій, які давно втратили свій електорат, не здатні відродити в суспільстві довіру до вже дискредитованої лівої ідеології. Утім, повернення завдяки резонансному новопризначенню в інформаційний простір чи не всіх медіа давно забутої Соціалістичної партії можна вже вважати успіхом. Шансом довести серйозність претензій на бренд СПУ для обох частин партії стануть анонсовані на осінь з’їзди, хоча суперечка між ними, на думку експертів, триватиме ще досить довго. Саме ж існування СПУ багато в чому залежатиме від того, яким чином і які впливові лідери намагатимуться використати цю партію на майбутніх виборах.