Інциденти в закладах торгівлі Є. Ніколашвілі, власкор НЮБ НБУВ

Декілька горішків чи справжній ящик Пандори?
Інциденти
в закладах торгівлі

 

Проблема дрібних крадіжок у магазинах і супермаркетах – хвороба стара і, здавалося б, не надто серйозна. Утім, специфіка таких проблем полягає в тому, що торкнутися – прямо чи опосередковано – вона може будь-кого як учасника, свідка чи потерпілу сторону.

Так, періодично в ЗМІ з’являється інформація про конфлікти, викликані колізією, пов’язаною з прагненням ритейлерів уникнути збитків і захистом прав покупців.

З одного боку, «дрібні крадіжки» не означають «дрібну проблему»: правоохоронці, скажімо, посилаються на статистику, згідно з якою щорічно в світі в результаті крадіжок у магазинах роздрібна торгівля втрачає товарів на суму понад 10 млрд дол., тобто понад 25 млн на день.

З іншого, громадяни періодично обговорюють ситуації, коли поведінка охоронців і менеджменту є відверто агресивною щодо покупців.

Так, нещодавно доволі активно обговорювався інцидент в одному із столичних супермаркетів, коли 15-річного юнака охоронці магазину затягнули до підсобки і побили за те, що він спробував украсти жменю горіхів (за словами юнака – спробувати наскільки якісні перед покупкою).

У соціальних мережах відразу ж виникло бурхливе обговорення події, адже така ситуація може статися з будь-ким, і особливо турбує, що якраз підліткам при подібних інцидентах захистити свої права найскладніше.

Для покупця важливо знати, що згідно зі ст. 4 Закону України про захист прав споживачів, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування.

Тож у ситуації, коли охоронець просить покупця показати вміст сумки, вимагає компенсувати збиток за зіпсований або знищений товар і для цього пройти в кімнату охорони або на касу для оплати; наполягає на проведенні обшуку, покупець законодавством захищений від не санкціонованих дій представників магазину.

Юристи зазначають, що ви не зобов’язані виконувати всі вимоги охоронця, адже все, на що він має право – це зауваження. Якщо ви захотіли пити чи щось з’їсти, то ви маєте право це зробити в стінах супермаркету, але на касі потрібно буде, звичайно ж, розрахуватись.

Покупцям варто враховувати, що охоронець у супермаркеті не має прав на застосування будь-яких дисциплінарних заходів до покупців, максимум – зробити зауваження і попросити (не вимагати) показати сумку/кишені, але в жодному випадку не на застосування сили. Якщо проходячи повз дорогий алкоголь, ви випадково його зачепили, то не потрібно відразу за нього платити, хоч персонал і буде на цьому наполягати; ні в якому разі не йдіть туди, куди попросить вас охоронець, чекайте на місці приїзду поліції, яку вони зобов’язані викликати.

Згідно з вітчизняним законодавством, якщо товар був пошкоджений випадково, то покупець відшкодовувати його не зобов’язаний, якщо доведе, що псування товару сталося не з його вини (ст. 323 Цивільного кодексу України відповідальність за ризик випадкового пошкодження або знищення майна покладає на власника такого майна, відповідно – керівництво чи власника супермаркету). А ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє продавцеві змушувати покупця купити непотрібний йому товар.

Покупцю у цій ситуації варто наполягати на складенні спільного акту про пошкодження чи знищення майна, у якому детально описати обставини інциденту, наполягати на перегляді спільно з охороною (адміністратором) записів з камер відеоспостереження.

Не виключено, що покупцю все ж доведеться відшкодувати завдану шкоду, але платити за пошкоджений товар варто лише у випадку винесення судом відповідного рішення, у якому буде доведена вина особи і призначена сума компенсації.

Ніколи не варто слухати персонал, якщо вони говорять, що ви зобов’язані заплатити за ту чи іншу річ, ви не зобов’язані, це всього лише слова, які нічим не підтверджені, зазначає київський юрист.

У випадку крадіжки також забутого у сумці і відтак не оплаченого товару, крадіжки чи шкоди, завданої дітьми, залишеними без нагляду, доведеться нести відповідальність.

Слід враховувати, що Закон розділяє поняття дрібної крадіжки і крадіжки. У першому випадку сума збитку не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (до 160 грн), що тягне за собою адміністративну відповідальність, згідно зі ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка настає з 16 років і передбачає штраф або адміністративний арешт. У випадку малозначного порушення суд може винести попередження.

За крадіжку, що не підпадає під критерії дрібної, згідно зі ст. 185 Кримінального кодексу, може наступити кримінальна відповідальність (з 14 років), що передбачає штраф, виправні або громадські роботи, арешт або позбавлення волі до трьох років.

Як у випадку з кримінальною, так і адміністративною відповідальністю батьки неповнолітнього залучаються до штрафу по ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неналежне виконання своїх батьківських обов’язків.

У згаданій вище ситуації в київському супермаркеті цікавою є і реакція магазину: замість того, щоб розв’язувати проблему перевищення охоронцями своїх повноважень, почали виправдовувати їхні дії.

М. Стародубська (керуючий партнер «TLFRD Україна», керівник програм управлінського розвитку по PR KMBS) впевнена, що правильним алгоритм дій зі сторони магазину повинен був бути таким:

• принести вибачення хлопцеві – до нього точно не мали права застосовувати фізичний вплив, зателефонувати його батькам;

• викликати поліцію, щоб зафіксувати факти та отримати офіційний висновок;

• зробити заяву, у якій викласти лише факти (без оцінок); відзначити, які порушення допустили співробітники охорони;

• послатися на офіційний висновок поліції; вказати міру покарання, застосовану до порушників;

• дати контекст ситуації: якщо часто фіксувалися випадки крадіжок товару або спроб несплати за нього [1]. Підсумовуючи, варто наголосити на необхідності підвищення правової культури – обізнаності про протиправність вчинених дій, відповідальність за порушення; правові механізми врегулювання інцидентів, а головне – усвідомлення необхідності дотримання законів, як покупцями, так і співробітниками торгових закладів.


[1] URL: https://ain.ua/2017/03/15/megamarket-ne-spravilsya-s-negativom