Особливості співробітництва між Україною та НАТОА. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Україна – НАТО: перспективи співробітництва

 

Відносини між Україною і Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш важливих. Починаючи з 2014 р., внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності став розвиток та подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з НАТО, з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 р., Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 р., а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної  безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 р. «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.

23 грудня 2014 р. Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).

Як інформують ЗМІ, український уряд і Президент України щороку готують і затверджують Річну національну програму (РНП) співробітництва України з НАТО. Ця  програма є ключовим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки НАТО. Формат РНП ініційовано рішенням Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 3 грудня 2008 р. Президент України затверджує РНП, яка містить 5 розділів: політичні та економічні питання, оборонні та військові питання, ресурсні питання, питання безпеки та правові питання. До реалізації РНП залучаються центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, неурядові організації. За підсумками виконання РНП сторона НАТО дає оцінку та рекомендації, які враховуються при підготовці РНП на наступний рік.

Український уряд нещодавно затвердив Річну національну програму співробітництва України з НАТО на 2016 р. (РНП). Змістовне ядро програми спрямоване на досягнення Україною євроатлантичних стандартів демократичного управління, верховенства права та проведення комплексних реформ військово-безпекового сектору у відповідності до стандартів НАТО.

Президент України своїм Указом затвердив  Річну національну програму співробітництва Україна – НАТО на 2016 р.

На переконання експертів, саме Річна національна програма співробітництва України з НАТО, як і Угода про асоціацією України з ЄС, містить узгоджені з міжнародними партнерами зобов’язання, що мають спонукати відповідальні державні установи до дій, пов’язаних з імплементацією всебічних реформ.

Але ця програма на передбачає вступу України в НАТО в близькому майбутньому. Шлях України до Альянсу є довгим та непростим. Найближче Україна була до свого першого кроку з інтеграції в Північноатлантичний альянс 2008 року, коли намагалася отримати План дій щодо членства України в НАТО (ПДЧ) під час саміту Альянсу в Бухаресті. Тоді на заваді стала відсутність єдиної позиції стосовно надання ПДЧ серед впливових країн-членів НАТО, зокрема Франції та Німеччини. Російсько-грузинська війна 2008 року і проголошення Україною «позаблокового» статусу 2010 року де-факто відсунули це питання на невизначений термін. Це призвело до подальшого посилення залежності України від РФ, суттєво вплинуло на стан її обороноздатності і створило пряму загрозу її незалежності й територіальній цілісності, спровоковану РФ.

Тому, з початком російської військової агресії виникла ще більша потреба поглиблення співробітництва і відновлення процесів інтеграції України до НАТО. «Ми маємо насамперед відновити довіру і мати спільні очікування», – зазначив віце-президент Атлантичної Ради України О. Кокошинський.

На його думку, необхідно привести стандарти українських Збройних Сил у відповідність до стандартів, які є в країнах-членах НАТО. «Це, власне, й буде найкоротшим шляхом до набуття Україною юридичного членства в Альянсі», – наголосив О. Кокошинський.

При цьому фахівці зазначають, що відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Хоча, на думку деяких аналітиків, виконання та звітування РНП і має здебільшого формальний характер, фактично можна констатувати, що лише за останні два роки втілено у життя чимало рішень та заходів, спрямованих на досягнення критеріїв і стандартів, необхідних для набуття Україною членства в цій організації.

Насамперед, йдеться про укладання імплементаційних угод стосовно трастових фондів НАТО на підтримку обороноздатності України. Зокрема їх налічується п’ять, а їхня діяльність спрямована на розв’язання проблем, пов’язаних із кібербезпекою, реформуванням систем логістики і стандартизації ЗС України, фізичною реабілітацією (протезуванням) військовослужбовців, поранених у ході АТО. Також їхня діяльність зосереджена на модернізації системи управління та зв’язку, перепідготовці та соціальній адаптації військовослужбовців тощо.

Окрім зазначених трастових фондів, визначені напрями партнерства України та НАТО у сфері стратегічних комунікацій, створюється представництво Альянсу в Україні, проводяться спільні з НАТО міжнародні командно-штабні навчання, Україна продовжує брати участь в операціях Альянсу в Афганістані та Косові.  Як зазначив О. Кокошинський, для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом –  з другої.

Проте, ефективність такого партнерства значною мірою залежить саме від лідерства і політичної визначеності відповідальних владних інституцій, які й мають ініціювати та реалізовувати його. Але вкрай важливі також розуміння і підтримка євроатлантичного вибору населенням країни.

За інформацією ЗМІ, пакет допомоги, який наразі отримує Україна від НАТО, є найбільшим, який надавав НАТО країні-партнеру за всю історію існування Альянсу. Про це, зокрема розповів  в інтерв’ю журналістам  виконуючий обов’язки глави місії України при Альянсі Є. Божок. «Ніколи в історії Альянсу, ви можете перевірити це, країні-партнеру не надавався такий за обсягом пакет допомоги», – наголосив він.

При цьому Є. Божок зазначив,  що свого часу в Уельсі НАТО започаткувало чотири трастових фонди для України, по чотирьох напрямках. В той же час на сьогодні розглядається  сорок напрямів взаємодії з НАТО. «Тобто за два роки ми можемо говорити про збільшення в десять разів. І це, як на мене, дуже серйозний результат», – підкреслив Є. Божок.

Як повідомлялося, у червні міністри оборони країн-членів НАТО схвалили всеосяжний пакет допомоги для України. Після засідання комісії Україна-НАТО у Брюсселі генсек НАТО Є. Столтенберг заявив, що міністри узгодили всеохоплюючу програму допомоги для України. «Наша мета – допомогти Україні у створенні більш ефективних оборонних структур», – наголосив Є. Столтенберг.

За його словами, цей всеосяжний пакет допомоги буде включати консультації та практичну допомогу у сфері командування і контролю, логістики, кіберзахисту, реабілітації поранених солдатів. «Мета – допомогти Україні створити більш ефективні і дієві силові структури і посилити цивільний контроль над ними. Ми вже здійснюємо проекти в рамках трастових фондів. Ми також розробляємо нові проекти, в тому числі у сфері протидії гібридній війні», – зазначив генсек НАТО.

Він відзначив, що міністр оборони України С. Полторак  презентував дорожню карту українських реформ у військовій сфері – Стратегічний оборонний бюлетень. «Україна має намір продовжувати реформи, уряд вже досяг хороших результатів. Це важливо, і ми це вітаємо», – додав Є. Столтенберг.

За інформацією ЗМІ, новий Комплексний пакет допомоги (КПД) для України для реформування оборонного сектору  остаточно було затверджено під час саміту НАТО, який відбувся у Варшаві 8-9 липня. Як зазначив Є.  Столтенберг, Україна здійснює важливі кроки на шляху  реформ і боротьби з корупцією. «Ми будемо продовжувати надавати практичну і політичну підтримку», – зазначив генсек НАТО.

Разом з тим Є.  Столтенберг наголосив, що поки що мова не йде про вступ України у НАТО. За його словами, Україна сконцентрувалася на реформах і тому не подає заявку для вступу у НАТО. «Основний акцент робиться на те, як Україна зможе відповідати стандартам НАТО, як збройні сили України зможуть співпрацювати з військовими НАТО. Саме на це спрямований новий пакет допомоги», – наголосив Є. Столтенберг.

Він повідомив, що Грузія подала заявку на членство, а Україна пішла іншим шляхом. «Україна сама реалізує реформи, зосереджується на цих реформах, і у зв’язку з тим утримується від подачі заявки, поки не завершиться повна модернізація і реформа оборонного сектору у більшій мірі, ніж це є зараз», – підкреслив генсек НАТО.

При цьому він наголосив, що  Альянс підтримує Київ, надає політичну і практичну підтримку і збільшуватиме обсяги співпраці. «Саміт НАТО у Варшаві вчергове є свідченням, що двері НАТО є відкритими, ми на шляху збільшення кількості членів з 28 до 29 (вступає Чорногорія)», – зазначив Є.  Столтенберг.

 За його словами, не змінюється фундаментальний принцип: кожна країна має право визначити свій власний шлях, свої власні оборонні союзи. Це стосується Грузії, України і всіх інших країн.

Натомість  у спільній заяві Комісії Україна-НАТО мова не йде про майбутній вступ України в НАТО, а підтверджується «прихильність подальшому розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, яке буде сприяти створенню стабільної, мирної та неподільної Європи».

У заяві також відзначається, що НАТО буде продовжувати брати участь в тісному політичному діалозі в рамках Комісії Україна-НАТО і підтримувати Україну в здійсненні її амбітної програми реформ, в тому числі через ефективне виконання Щорічної національної програми, через процес планування та перегляду, а також за допомогою Комплексного пакету допомоги. «Мета КПД – зібрати воєдино та розширити допомогу НАТО Україні, щоби держава збільшила свою здатність протидіяти агресії, гарантувати свою безпеку і проводити необхідні реформи, в тому числі в сфері безпеки і оборони», – зазначається  в заяві.

Президент України П. Порошенко високо оцінив підсумки Варшавського саміту учасників Організації Північно-Атлантичного договору і заявив, що НАТО в рамках нового пакету допомоги готове надавати значну підтримку Україні. «КПД передбачає стільки підтримки, скільки Україна зможе ефективно використати і для реформування сектору оборони і безпеки і для подальшої розбудови наших збройних сил і для проведення реформ», –  наголосив П.  Порошенко.

Він також зазначив, що у підсумковому документі комісії Україна-НАТО було чітко зазначено, що політична частина Мінських угод, включаючи і проведення виборів, може бути застосована виключно після створення необхідних безпекових умов. «Такого рівня підтримки ми давно не відчували. Досягнуті результати відкривають перед нами дуже добрі перспективи», – додав Президент України.

Окрім цього П. Порошенко відзначив важливість досягнутих домовленостей, які  дають можливість отримання нового статусу у стосунках з альянсом. «Сьогодні ми ухвалили рішення розширити особливе партнерство України та НАТО. Ми домовилися запустити процес, який дозволить Україні отримати статус  партнерства з розширеними можливостями», – заявив Президент, посилаючись на програму, що має назву Програма розширених можливостей (Enhanced Opportunities Programme).

Як інформують ЗМІ, згадка про новий формат внесена в підсумкове рішення Комісії Україна-НАТО, тобто отримала офіційна схвалення на рівні альянсу. Новий формат співпраці був створений альянсом ще на минулому саміті, в 2014 році. Наразі повідомлялося про п’ять країн, яким НАТО вже надало можливість брати участь у Програмі розширених можливостей – це Австралія, Фінляндія, Швеція, Йорданія та Грузія.

Разом з тим, П. Порошенко не уточнив, коли він розраховує формально отримати цей статус. Він заявив, що альянс лишився задоволений прогресом реформ в Україні. «Ми зустріли сильний голос на підтримку української влади. Я радий почути таку потужну підтримку щодо успіхів у таких складних обставинах», – зазначив глава держави.

Президент наголосив, що питання членства в НАТО буде визначатись українцями. «Український народ буде вирішувати, що робити в майбутньому», – підкреслив він.

Глава Української держави зазначив, що «на сьогоднішній день в Україні значно збільшилася кількість прихильників ідеї членства в Північноатлантичному Альянсі і сягає більше 53 % населення». Президент назвав цей факт «реальним результатом змін в українському суспільстві», зазначивши, що  два роки тому близько 13 % українців були прихильниками НАТО.

Варто відзначити, що П. Порошенко налаштований рішуче на поглиблення співробітництва з НАТО і невідкладно  підписав указ про створення комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України. Головою комісії призначено віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції               І. Климпуш-Цинцадзе.

Комісія створена з метою забезпечення координації заходів щодо інтеграції України у євроатлантичний безпековий простір, підвищення ефективності виконання пріоритетних завдань із досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО, у тому числі в рамках річних національних програм співробітництва Україна – НАТО.

За інформацією ЗМІ, ставлення населення України до НАТО стало одним із найбільш яскравих прикладів кардинальних зрушень у громадській думці українців. Зокрема, такого висновку дійшли соціологи фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова, проаналізувавши громадські настрої в Україні щодо членства в Північноатлантичному альянсі. Перший «стрибок» був зафіксований у червні 2014 року –  з 15 % (квітень 2012 року) до 45 % –  «за», а ось супротивників, навпаки, зменшилося майже вдвічі – з 62 % до 36 % відповідно. У липні 2015 року цей розрив на користь прихильників НАТО став ще більшим: на референдумі 64 % населення сказали б Альянсу «так».

Ситуація у ставленні українців до НАТО як гаранта національної безпеки України на сьогодні  змінилася. І якби відбувся референдум – він міг би бути виграний прихильниками НАТО. Як зазначила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва І. Бекешкіна під час прес-конференції «Саміт НАТО: перспективи України» 6 липня, більшість тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б за вступ в НАТО.  «Дуже важко було претендувати на членство в НАТО навіть за “помаранчевої” влади – у нас було 18 % підтримки НАТО. І в 2012 році навіть у західному регіоні думки ділилися приблизно порівну за членство і проти членства в НАТО. Не кажучи вже про такі регіони, як східний чи Донбас, де підтримка НАТО взагалі була приблизно 1 %. Зараз ситуація радикально змінилася», – наголосила І.  Бекешкіна.

За даними проведеного опитування, 78 %  тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б  «за», 17 % – «протии», явка – 58 %. Явка була б високою на травень 2016 року не тільки на заході (82 %) і в центрі (58 %), які є найбільш орієнтованими на підтримку НАТО, але і на Донбасі – 56 %. В усіх макрорегіонах, окрім Донбасу, референдум був би виграний. На Донбасі було б 48 % на 47 % серед учасників голосування.

Аргументи на користь такого вибору досить  вагомі: НАТО – це гарантія безпеки України, можливість зміцнити українську армію і прискорити просування України на шляху до Європейського Союзу. Саме такою є визначальна мотивація тих, хто на референдумі проголосував би за вступ.

Проте фахівці стверджують, що українці ще мало знають про НАТО, її насправді миролюбну сутність, спрямовану на подолання конфліктів передусім мирним шляхом. Як відзначають соціологи, багато хто з противників Альянсу в спробах аргументувати свою позицію часто використовують міфи і недостовірну інформацію.

Соціологічні дослідження засвідчують, що залишається актуальною інформаційно-роз’яснювальна кампанія. Адже незалежно від рівня підтримки інтеграції в НАТО, в усіх макрорегіонах близько половини українців зізнаються, що  про ймовірні наслідки вступу чи не вступу до НАТО знають мало (36 %) або взагалі нічого (16 %). У зв’язку з цим соціологи впевнені, що уряду України необхідно ретельніше займатися тим, що зрештою зумовить підтримку НАТО на абсолютній більшості території –  тобто проводити активну просвітницьку роботу на місцях.

Тим більше, останнім часом знову почали поширюватись чутки про те, що Україну ніхто в НАТО не чекає і їй не варто навіть заявляти про своє бажання вступити в цю організацію.  Зокрема, колишній президент Польщі О. Квасьнєвський нещодавно заявив, що  Україні не варто й мріяти про вступ до НАТО. «Україні варто відмовитися від своєї мрії стати членом НАТО. Так само не варто зараз говорити і про досягнення мети стати  повноправним членом ЄС», – наголосив з екс-президент Польщі.

О. Квасьнєвський, виступаючи на заході Фонду імені Кербера у Варшаві, висловив стурбованість з приводу безпеки своєї країни, країн Балтії та Молдови. Також О. Квасьнєвський заявив, що ситуація в цьому регіоні є найменш безпечною за 17 років, з тих пір як Польща вступила в НАТО.

За його словами, така ситуація склалася через високу активність російських військових в регіоні, особливо біля кордонів Естонії і Латвії, крім того, в безпосередній близькості від Молдови.

Ймовірно, така позиція відомого політика не поодинока, адже на Заході побоюються Росії і не хочуть її занадто дратувати. А спроби вступу України в НАТО дуже дратівливі для Росії, і невідомо, на що вона піде заради недопущення зближення України з цим військово-політичним альянсом.

Проте подібну думку мають і деякі українські політики і колишні чиновники. Зокрема, колишній голова СБУ (2003-2005) І. Смешко зазначив, що у нинішній військово-політичній ситуації Україна повинна забути про те, щоб стукати у двері НАТО. «Ми повинні забути про те, що у нинішній військово-політичній ситуації, ми можемо стукати у двері НАТО і сподіватись, що нас там приймуть», – вважає він.

На його думку, сьогодні перспектив вступу України в НАТО є дуже мало. «Україна, на жаль, була останнім романтиком Європи. Ми дійсно вважали, що нарешті приєднаємось до Євроатлантичної спільноти. На жаль, ми втратили вікно можливості. Сьогодні перспективи вступу в НАТО є дуже малі. Їх зараз не існує і ми повинні це зрозуміти», – наголосив І. Смешко.

Щоправда, він дає оцінку теперішній ситуації і не говорить про далеку перспективу. Але й керівництво України не говорить про вступ в НАТО повноправним членом в близькому майбутньому,  а лише про  поглиблення інтеграції.

Натомість посол Литви в Україні М. Януконіс зазначив, що Україна може подавати заявку на вступ до НАТО і навіть війна на Донбасі не завадить членам цієї організації розглянути питання про вступ України в Альянс. «Це в першу чергу залежить від політичної волі української влади. Ми знаємо, що Президент України сказав, що найближча мета України –  це максимально наблизитися до стандартів НАТО. Ще не було сказано, що Україна буде вступати в НАТО», – підкреслив з дипломат.

Звичайно, вступати в НАТО чи ні, буде вирішувати український народ і влада. Для такої великої країни як Україна потрібен час для підготовки до вступу в НАТО. Ряд об’єктивних причин цьому заважають: незавершеність реформ, зокрема в армії, невирішеність найголовніших соціально-економічних проблем, агресивний сусід, який робить все, щоб не допустити вступу України в НАТО, та інші причини. Проте все буде залежати від бажання вирішувати проблеми і подавати заявку на вступ, а західні країни тоді прийматимуть відповідні рішення. Проте, на сьогодні,  представники української влади задоволені тими рішеннями учасників НАТО, які були прийняті у Варшаві (Відносини з Україною // http://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_37750.htm. – 2016. – 19.04; Україна НАТО: Обопільний рух на зближення // http://na.mil.gov.ua/29387-ukra%D1%97na-nato-obopilnij-rux-na-zblizhennya. – 2016. – 03.03; Керівник місії при НАТО: допомога Україні – найбільша в історії Альянсу // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/7/7051730/. – 2016. – 07.07; У НАТО схвалили всеосяжний пакет допомоги для України // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/06/15/7050800/. – 2016. – 15.06;  НАТО затвердило комплексний пакет допомоги для України // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/9/7051884./ – 2016. – 09.07; Стабільна Україна є ключем до євроатлантичної безпеки – НАТО // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/9/7051890. – 2016. – 09.07; НАТО надасть стільки підтримки, скільки Україна зможе ефективно використати – Порошенко // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/9/7051892. – 2016. – 09.07; Порошенко: Україна домовилася про рух до нового статусу в стосунках з НАТО // http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/9/7051887/. – 2016. – 09.07; Двері НАТО відкриті для кожної нації – Президент України та Генеральний Секретар Альянсу // http://www.president.gov.ua/news/dveri-nato-vidkriti-dlya-kozhnoyi-naciyi-prezident-ukrayini-37613. – 2016. – 09.07; Опитування: у випадку референдуму українці підтримали б вступ до НАТО // http://www.5.ua/suspilstvo/opytuvannia-na-referendumi-ukraintsi-holosuvaly-b-za-vstup-u-nato-119343.html#. – 2016. – 07.07; Смешко заявив, що перспектив вступу України в НАТО практично немає // http://zik.ua/news/2016/07/05/smeshko_zayavyv_shcho_perspektyv_
vstupu_ukrainy_v_nato_praktychno_nemaie_713474. – 2016. – 05.07; Європейський дипломат розповів, чи завадить війна на Донбасі вступу України до НАТО // http://apostrophe.com.ua/ua/news/world/2016-06-11/evropeyskiy-diplomat-rasskazal-pomeshaet-li-voyna-na-donbasse-vstupleniyu-ukrainyi-v-nato/62087. – 2016. – 11.06).

 

Потіха А. Україна – НАТО: перспективи співробітництва [Електронний ресурс] /  А. Потіха // Резонанс. – 2016. – № 43. – С. 6–13. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/rezonans/2016/rez43.pdf.  – Назва з екрана.