Закон СавченкоО. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

 

 

Зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання

                   «Краще відпустити десятьох винних, ніж покарати одного невинного»

                                              (Ф. Достоєвський «Брати Карамазови»)

 

Прийнятий Верховною Радою Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 р. № 838-VIII, серед авторів якого незаконно ув’язнена в Росії Н. Савченко (партія «Батьківщина»), і досі викликає гострі суперечки серед громадськості щодо його редакції й порядку застосування. Згідно з Законом зарахування судом терміну попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі у рамках того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, здійснюється з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Як наголошується в пояснювальній записці до проекту вже прийнятого сьогодні Закону, метою його ухвалення є:

– відновлення прав і законних інтересів осіб, засуджених до позбавлення волі, права яких було значно обмежено під час утримання під вартою;

– сприяння зменшенню строків утримання в СІЗО громадян, які перебувають під слідством і судом;

– приведення у відповідність з міжнародними стандартами умов утримання під вартою;

– значне зменшення термінів утримання осіб у СІЗО;

– економія бюджетних коштів завдяки зменшенню кількості людей, яких утримують у слідчих ізоляторах.

Закон підлягає застосуванню до усіх осіб, відносно яких на момент набуття цим Законом чинності набрав чинності обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. За даними державної пенітенціарної служби України, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах на 1 січня 2016 р. перебувало 70 873 особи, у СІЗО утримувалося 9350 осіб (2185 – на стадії досудового розслідування, 7165 – на стадії судового розгляду до винесення вироку).

«Ті ув’язнені, які перебувають у СІЗО, і стосовно яких немає судового рішення, і щодо яких діє презумпція невинуватості, не можуть перебувати під вартою на тих самих умовах і підставах, як ті, щодо яких є рішення суду», – прокоментував Закон депутат від ВО «Батьківщина» І. Крулько.

А ось голова фракції партії БПП Ю. Луценко вважає, що цей Закон має на меті дві благі цілі: розвантажити СІЗО і відновити права, обмежені під час утримання під вартою. «Умови утримання людей у СІЗО набагато важчі і страшніші, ніж перебування у будь-якій в’язниці. Тому логічно, щоб термін у СІЗО мав більшу вагу, ніж у самій в’язниці», – зазначив він. Однак після прийняття Закону були сумніви у тому, наскільки насправді благі цілі переслідував цей документ.

Деякі політики вважають, що цей Закон до кінця не продумано, адже він спричинить відплив криміналітету з в’язниць та забезпечить багатьом справжнім злочинцям дострокове звільнення. Так, наприклад, колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду І. Зварича, відомого як «суддя-колядник», звільнено з місця ув’язнення за рішенням суду на підставі застосування до нього «закону Савченко». Нагадаємо, згідно з поправкою Савченко до ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України, визначення терміну попереднього ув’язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Суд зарахував І. Зваричу три роки, проведені в СІЗО при попередньому ув’язненні, за шість років основного покарання, і таким чином хабарник Зварич відбув свій 10-річний тюремний термін. Таким самим чином і екс-нардеп В. Лозинський, вбивця мешканця Кіровоградщини В. Олійника, збирається вийти з в’язниці достроково.

Відпущено на свободу подільника педофіла І. Завадського, на звільнення сподівається і шахрай А. Слюсарчук, відомий як «доктор Пі». А з одеської банди Мар’янчука, членів якої засуджено за численні вбивства, на свободу вже вийшло вісім осіб саме згідно з «законом Савченко». Більш того, тепер прохання про перегляд термінів можуть подавати навіть довічники. Їм відкривається така можливість після 25 років відсидки. І в декого цей термін вже сплив, з урахуванням принципу день за два в СІЗО.

За підрахунками народних депутатів, на волю з в’язниць у цілому можуть вийти до 7 тис. засуджених за тяжкі злочини. На думку екс-голови пенітенціарної служби С. Старенького, закон не розвантажить слідчі ізолятори. Засуджені прагнутимуть, щоб якомога менше перебувати в колонії і якомога більше у СІЗО. Тобто ефект буде зворотним.

Є неузгодження у законі і щодо самих засуджених. У ньому не вказано, до якого суду треба подавати клопотання про перерахунок строку – до того, який ухвалив обвинувальний вирок, чи до суду за місцем відбування покарання. У результаті, клопотання тих, хто реально може розраховувати на послаблення вироку, суди можуть відсилати один одному.

Голова Державної пенітенціарної служби України В. Палагнюк поінформував, що під дію «закону Савченко» із 70 тис. ув’язнених потрапляє 44 тис. Найближчим часом 6 тис. з них звільнять достроково, серед них 809 вбивць та майже 500 осіб, засуджених за завдавання тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілого, близько 1 тис. грабіжників і майже 200 ґвалтівників.

У пенітенціарній службі підбили проміжний підсумок амністії за формулою «рік у СІЗО за два». Станом на 1 березня поточного року положення закону було застосовано до 15 239 засуджених. Як повідомила керівник прес-служби Державної пенітенціарної служби К. Денисюк, 3530 засуджених вже отримали свободу. Серед них: 528 засуджених за навмисні вбивства, 294 – за навмисні тяжкі тілесні ушкодження, 337 – за злочини, пов’язані з наркотиками; 721 – за разбій; 452 – за грабіж; 682 – за крадіжки.

Внаслідок усього цього думки громадськості розділилися: є прибічники цього Закону, але є багато й тих, хто висловлюється проти його застосування. Так, наприклад, правозахисник Е. Багіров вважає, що прийнятий Закон – це вияв гуманізму щодо тих людей, які втратили здоров’я, перебуваючи в камерах слідчого ізолятора. «Наші слідчі ізолятори численними комісіями та експертами визнані як такі, що не пристосовані для утримання засуджених, адже у цих приміщеннях, де пліснява, вогкість, взагалі нестерпні умови проживання, – говорить він. – І цей закон є своєрідною компенсацією тим засудженим, які перебували у СІЗО. З іншого боку, буде зменшено кількість засуджених і знизяться бюджетні витрати на їх утримання у колонії».

А ось екс-голова Державної пенітенціарної служби України С. Старенький, навпаки, проти цього законодавчого документа: «Закон недосконалий. Для того, щоб люди менше сиділи в ізоляторах, треба вносити зміни до Кримінально-процесуального кодексу. А цей закон призведе лише до того, що люди, які отримають вироки, просто сидітимуть менше. У нерівні умови поставлено засуджених, які відбувають покарання, і тих, хто вже відбув термін. Переконаний, що адвокати масово почнуть штучно затягувати справи, аби зменшити термін ув’язнення».

Експерт-кримінолог Г. Маляр прокоментувала відповідність «закону Савченко» нормам права у загальносвітовій практиці: «У законі є явні недоробки та корупційна складова. Згідно з положеннями законодавчої ініціативи, підозрювані, що перебувають під слідством, більше не зацікавлені у співпраці зі слідством. Положення закону цілком можна вважати натяком на навмисне затягування процесу розслідування. Максимальний термін перебування під вартою становить 1 рік, при його перевищенні підозрюваним буде автоматично зарахований другий рік». Характеризуючи законодавчу ініціативу української полонянки, юрист стверджує, що такий Закон у принципі не повинен існувати. Г. Маляр упевнена, що Закон цей ставить у нерівні умови винних у скоєнні злочину і тих, провину яких ще не доведено. Цим законодавчим нововведенням логічна система, прийнята у всьому світі, ставиться з ніг на голову. У результаті виходить, що режим утримання підозрюваних в Україні суворіший за перебування засуджених у місцях позбавлення волі, оскільки державою зараховується 1 день у СІЗО за 2 дні у в’язниці. Також правознавець припускає, що закон, скоріше за все, ухвалювався для звільнення певних людей. Ім’я Савченко використовувалося виключно для маніпуляції, і в цій ситуації вона відіграє роль важкої артилерії для отримання підтримки депутатів, які вважають її героїнею. Водночас Г. Маляр припускає, що наслідки реалізації цього закону насправді не продумав ніхто.

«Непросту ситуацію створили нам законодавці, ухваливши цей закон. Вважаю, що народні депутати зобов’язані внести в нього певні зміни і доповнення, аби не було «лазівок» у цьому законі для справжніх злочинців. Верховний суд не має права законодавчої ініціативи і не може вносити у Верховну Раду законопроекти. Він може тільки давати поради, рекомендації у рамках розгляду конкретних справ», – сказав голова ВСУ Я. Романюк.

Тому народні депутати України Б. Береза і І. Луценко подали до Верховної Ради законопроект, який внесе поправку до «закону Савченко» і не дозволить застосувати закон до осіб, які скоїли тяжкі й особливо тяжкі злочини. «Після ухвалення так званого закону Савченко, над нами дійсно нависла загроза дострокового звільнення великої кількості злочинців. Це необхідно припинити», – зазначив Б. Береза. Політик додав, що сподівається на розуміння колег і підтримку залу у разі голосування.

Нещодавно в соцмережах було оприлюднено лист Н. Савченко до лідерки «Батьківщини» Ю. Тимошенко щодо прийнятого Верховною Радою Закону про зарахування одного дня в СІЗО за два дні ув’язнення, у якому вона, зокрема, зазначила: «Більшість українців з власного досвіду знає недосконалість пострадянської судової системи, її необхідно змінювати на краще. Впроваджуючи закон «Рік за два у СІЗО» я аж ніяк не думала, що ми будемо робити крок уперед і два назад, аби знову топтатися на місці. Цей закон – це початковий рубіж для зміни всієї судочинної системи, і не потрібно його саботувати, заробляючи собі бонуси перед виборцями, потрібно рухатися вперед, аби цей закон дав свій позитивний результат у новій цілісній збалансованій судочинній системі!» За словами ув’язненої нардепа Савченко, цей Закон було задумано, як метод прискорення чесної й ефективної роботи слідства, хоча, з іншого боку, він перетворився на скриню Пандори, що відкриває шлях на волю для справжніх злочинців. На її думку, цей Закон можна було б почати застосовувати до тих, хто ще й досі на даний час перебуває у СІЗО без вироку, а терміни з розрахунку день за два, вже виходять, навіть коли їх осудять на максимальний термін. Тим, хто відбуває покарання у колоніях за старим законом, можна було б почати робити перерахунок рік по тому, як Закон набуде чинності і покаже себе в дії. «Надто поспішили виконувати цей закон і застосовувати його для справжніх злочинців. Але я проти внесення будь-яких змін у даний закон і захищатиму його у прийнятій Верховною Радою редакції!» – наголосила Савченко.

Отже, можна прогнозувати, що наслідки дії прийнятого документа можуть суперечливо сприйматися в суспільстві. Водночас немає сумніву, що стан забезпечення та захисту прав і свобод осіб, які перебувають під слідством, не ідеальний і потребує пильної уваги законодавця (За матеріалами: www.rada.gov.ua; http://www.president.gov.ua; http://court.gov.ua; http://www.mytcyk.com; http://www.antontroyan.com; http://www.5.ua; http://espreso.tv).