В. Пальчук, старш. наук. співроб. СІАЗ НБУВ, канд. екон. наук

 Тимчасове застосування Угоди про асоціацію та українські реалії

 

1 листопада 2014 р. Україна та ЄС розпочали тимчасове застосування Угоди про асоціацію, яке стало можливим після завершення необхідних внутрішніх процедур, зокрема ратифікації цього документа Верховною Радою України і Європарламентом, а також схвалення відповідного рішення Радою ЄС. Угода про асоціацію є масштабним і комплексним документом, який охоплює сфери, що перебувають у компетенції як європейських інституцій, так і держав-членів ЄС. Режим тимчасового застосування може поширюватися лише на ті сфери Угоди про асоціацію, які стосуються виключної або змішаної компетенції ЄС, оскільки застосування Угоди в інших сферах потребуватиме її ратифікації парламентами держав-членів ЄС. Відповідно до ст. 486 Угоди та з урахуванням рішення Ради ЄС від 29 вересня 2014 р. обсяг тимчасового застосування охоплює окремі статті/глави розділів «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та галузеве співробітництво», «Фінансове співробітництво», «Інституційні, загальні та прикінцеві положення».

Відповідно до рішень Ради ЄС від 17.03.2014 р. № 2014/295/EU, від 23.06.2014 р. № 2014/668/EU і від 29.09.2014 р. № 2014/691/EU), з 1 листопада 2014 р. тимчасово застосовуються такі розділи/статті Угоди:

1. Розділ І «Загальні принципи».

2. Розділ ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики»: ст. 4 «Цілі політичного діалогу», ст. 5 «Форуми для проведення політичного діалогу», ст. 6 «Діалог та співпраця з питань внутрішніх реформ».

3. Розділ ІІІ «Юстиція, свобода та безпека»: ст. 14 «Верховенство права, повага до прав людини та основних свобод», ст. 19 «Рух осіб».

4. Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»: гл. 1 «Енергетична співпраця, включаючи ядерні питання» [за виключенням ст. 338 (k) (щодо просування механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату 1997 року), ст. 339 (щодо обміну інформацією та досвідом) і 342 (щодо співпраці у сфері цивільного використання ядерної енергії)]; гл. 6 «Довкілля» [за винятком ст. 361 (сфери співпраці), ст. 362 (1) (с) (планування подолання наслідків стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій), ст. 364 (співпраця у сфері цивільного захисту), ст. 365 (а) (розвиток всеосяжної стратегії у сфері навколишнього середовища) і 365 (с) (розвиток та імплементація політики з питань зміни клімату)]; гл. 7 «Транспорт» [за винятком ст. 368 (3) (обмін інформацією і спільна діяльність на регіональному та міжнародному рівнях), ст. 369 (а) (розвиток сталої національної транспортної політики) і (d) (приєднання до відповідних міжнародних транспортних організацій та угод)]. При цьому посилання в ст. 369 (с) на «розвиток стратегій фінансування, спрямованих на утримання, усунення перешкод у пропускній здатності та розвиток неповної інфраструктури» не створює будь-яких фінансових зобов’язань для держав-членів ЄС; гл. 12 «Фінансові послуги»; гл. 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» [за винятком ст. 404 (h) щодо посилення гармонізації з питань, які обговорюються в рамках міжнародних організацій]; гл. 18 «Політика у галузі рибальства та морська політика» [за виключенням ст. 410 (b) (ініціативи щодо перевірки та контролю рибальської діяльності шляхом використання необхідного обладнання для спостереження), ст. 411 (співробітництво щодо інтегрованої морської політики)]; гл. 20 «Захист прав споживачів»; гл. 26 «Співробітництво з питань громадянського суспільства»; гл. 28 «Участь в програмах та агентствах ЄС»; ст. 353 щодо поступового наближення до структури оподаткування, визначеної у праві ЄС; ст. 428 щодо поступового наближення законодавства та практики до принципів права ЄС, зокрема у сфері інфекційних хвороб, служби крові, трансплантації тканин і клітин, а також тютюну.

5. Розділ VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством».

6. Розділ VIІ «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» за виключенням ст. 479 (1) у тій мірі, у якій положення цього розділу обмежені для забезпечення тимчасового застосування цієї Угоди як визначено у вербальній ноті.

7. Додатки XXVI, XXVII (за винятком ядерних питань), додатки XXVIII–XXXVI (за винятком п. 3 в додатку XXXII), XXXVIII–XLI, XLIII та XLIV, а також Протокол III.

Українська сторона вітає початок ратифікації Угоди про асоціацію окремими державами-членами ЄС (Румунія, Латвія, Литва, Естонія, Болгарія, Мальта, Словаччина) і розраховує на швидке завершення цього процесу з тим, щоб Угода якнайшвидше набрала чинності в повному обсязі. МЗС  України розраховує, що всі члени ЄС ратифікують Угоду з Україною до 2016 р.

Режим тимчасового застосування Угоди про асоціацію має на меті прискорити й поглибити політичні та економічні відносини між Україною та ЄС, а також забезпечити поступову інтеграцію у внутрішній ринок ЄС, у тому числі завдяки створенню зони вільної торгівлі (ЗВТ). У Кабінеті Міністрів України у співпраці з Євросоюзом готують секторальні плани імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Їх на сьогодні планується близько 160. Для розгляду та прийняття секторальних планів імплементації Угоди знадобиться час. Ці секторальні плани сприятимуть наближенню українського законодавства до законодавства ЄС в усіх сферах, насамперед у сферах захисту прав людини, верховенства права. Українська сторона також сподівається, що ці секторальні плани розширять експортні можливості України.

Перше засідання Ради Україна – ЄС попередньо планується провести 15 грудня в Києві. Українську сторону, відповідно до Угоди про асоціацію, у цій раді представляють усі члени Кабінету Міністрів, з боку ЄС участь у раді беруть єврокомісари. За словами представників КМУ, рада є політичним органом, який прийматиме політичні рішення й координуватиме весь процес євроінтеграції на найближчі декілька років.

Початок тимчасового застосування Угоди про асоціацію актуалізував для офіційного Києва питання швидкого запуску механізмів двосторонньої співпраці, ключовими з яких мають стати Рада асоціації та Комітет парламентської асоціації Україна – ЄС. На ці органи покладено виконання функцій сприяння практичній імплементації Угоди про асоціацію.

Українська сторона разом з ЄС уже практично опрацювали регламент і технічні документи, пов’язані із започаткуванням роботи Ради асоціації. Наразі визначається конкретна дата проведення її засідання, яке має відбутися в Брюсселі. Не виключено, що засідання ради відбудеться вже в грудні. Якщо ні, то на початку наступного року.

Є й інша ідея, ініціатором якої виступила українська сторона та яка перебуває в процесі опрацювання, – провести засідання у форматі уряд України – Європейська комісія. Представники КМУ обґрунтовують доцільність проведення засідання в такому форматі тим, що в Україні – новий уряд і у ЄС свій новий уряд – нова Єврокомісія. Отже, у випадку організації такої зустрічі нові члени уряду України отримають можливість побачити своїх візаві, своїх колег і налагодити з ними не тільки формальні, а й особисті контакти, які б допомогли в майбутньому оперативно та ефективно вирішувати всі проблеми, пов’язані з розвитком співпраці у відповідних секторах. Зокрема, це стосується транспорту, сільського господарства, фінансової співпраці, енергетики, внутрішніх справ, регіональної політики, гуманітарної допомоги.

Ця ініціатива позитивно сприйнята стороною ЄС, і наразі ведеться підготовча робота для реалізації такого масштабного проекту. Очікується, що таке засідання відбудеться вже в І кварталі наступного року, швидше за все в Брюсселі.

Тим часом у Брюсселі в Європейському парламенті відбулося інавгураційне засідання європейської частини Комітету парламентської асоціації Україна – ЄС на чолі з новим головою А. Пленковичем. Після формування його української частини передбачено проведення і двостороннього засідання. Паралельно з роботою Комітету асоціації, за ініціативи українських дипломатів, у Європарламенті розпочалася робота зі створення неформальної групи друзів України.

Через ці структури ЄС отримує додаткові інструменти для надання допомоги – технічної та експертної в проведенні вкрай необхідних економічних і секторальних реформ в Україні.У зв’язку з цим, українська дипломатія заявляє про досить креативне рішення ЄС щодо створення групи підтримки України на чолі з досвідченим європейським дипломатом П. Балашом. Такого раніше в історії ЄС не було: у питанні України він уперше вийшов за рамки своїх власних правил, ламаючи бюрократичні перепони та, чи не вперше, проявив максимальну оперативність і креативність для того, щоб допомогти Україні конкретними діями.

Важливим у цьому контексті є ухвалене Європейським Союзом 24 жовтня 2014 р. рішення щодо продовження терміну дії автономних торговельних преференцій для України, які діятимуть до початку застосування положень про ЗВТ. Це фактично означає одностороннє надання з боку ЄС передбачених Угодою про асоціацію тарифних і нетарифних преференцій для українських товарів. Примітним залишається факт продовження в рекордно короткі терміни дії автономних торговельних преференцій ЄС на наступні 15 місяців, якими, зокрема, передбачено скасування ввізних мит майже на 95 % від усього обсягу промислових товарів та на 83 % сільськогосподарських товарів і продуктів харчування.

До завершення процесу ратифікації Угоди всіма країнами-членами ЄС правовідносини між Україною і ЄС, які не охоплені тимчасовим застосуванням, продовжуватимуть регулюватися відповідно до Угоди про партнерство й співробітництво між Україною та ЄС від 14 червня 1994 р. Крім того, залишається чинним схвалений сторонами у 2009 р. Порядок денний асоціації Україна – ЄС як спільний інструмент підготовки і виконання Угоди про асоціацію. З урахуванням сучасних умов невдовзі планується його оновлення.

Як відомо, відповідно до тристоронніх домовленостей Україна – ЄС – РФ на міністерському рівні від 12 вересня поточного року сторони узгодили  відтермінування початку функціонування поглибленої і всеохоплюючої ЗВТ між Україною та ЄС до кінця 2015 р. Україна має намір належним чином використати цей час для практичної підготовки до повноцінного започаткування поглибленої і всеохоплюючої ЗВТ.

За підрахунками фахівців, чиста фінансова вигода для України від зниження мит на українські товари, експортовані в ЄС, становитиме 0,8–1 млрд євро. Це в чотири рази більше, ніж обсяг фінансової допомоги, яку Європа надає Україні згідно зі своїми програмами співпраці (близько 200 млн євро на рік). У довгостроковій перспективі підписання Угоди допоможе Україні досягти зростання ВВП на рівні щонайменше 5 % щороку. Для українського виробника, товари якого користуються попитом на європейському ринку або який має намір його освоювати, продовження терміну дії автономних торговельних преференцій для України означає отримання можливості диверсифікації шляхів реалізації продукції. Як зазначає директор компанії Web-Pro В. Вінніченко, який займається розвитком і популяризацією бізнесу в Інтернеті, їхня компанія вже кілька років працює з європейськими країнами, на сьогодні його цікавить Німеччина. «Наші послуги користуються попитом в Європі, адже в нас дешевші програмування і спеціалісти, загалом, виробництво менш затратне», – підкреслює він.

Україна є серйозним гравцем на європейському продовольчому ринку, тому сьогодні країні вельми важливо опанувати європейські стандарти у сфері продовольчої продукції. У цьому питанні експерти однозначно висловлюються, що для ЄС частково вигідний розвиток сільськогосподарської сфери України, але в тих сегментах, які не дуже конкурують з європейськими виробниками.На сьогодні українська сторона має домовленості, що в грудні в Україну прибудуть урядові експерти з Норвегії  для презентації новому складу українського уряду норвезького досвіду впровадження реформ і модернізації державного управління, а вже в січні українські урядовці відправляться до Норвегії для закріплення отриманих знань і більш глибокого вивчення процесу перебудов. Обмін досвідом стосуватиметься кількох сфер, зокрема сфери ветеринарної та продовольчої безпеки. «Десять років тому в Норвегії було реформовано орган влади, який відповідає за продовольчу безпеку, і сьогодні можна сміливо вважати, що наш приклад  – напевно, найкращий у ЄС. Тому хотілося б запросити до нас керівника відповідної української структури й передати йому цей досвід,  тому що Україна тут може бути дуже важливим гравцем у продовольчій палаті», – підкреслив міністр у справах європейського економічного простору та відносин з ЄС Королівства Норвегія В. Хельгесен.

Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна інтенсифікувала процес реформування законодавства щодо якості й безпечності харчових продуктів відповідно до європейських вимог. У Європі наявність сертифіката є нормою, а його відсутність може спричинити бар’єри в торгівлі. Крім того, у багатьох країнах відсутність сертифіката на систему управління якістю робить неможливим отримання державного замовлення. «Усе законодавство ЄС у харчовій галузі базується на принципах HACCP, тому українським виробникам, які ще не мали з цим справи, доведеться переглянути свою систему контролю якості та безпеки. А для підприємств, що прагнуть отримати іноземні інвестиції, сертифікат на систему управління якістю може мати сьогодні вирішальне значення», – стверджує С. Рубальський, генеральний директор «Глобал сертіфік».

Як показують дослідження, кількість українських підприємств, сертифікованих згідно з міжнародними стандартами, щороку зростає. Українські виробники активно впроваджують стандарти ISO 22000 (HACCP) [1]. Європейські стандарти вводять свої правила гри як на глобальних, так і на локальних ринках. Із 20 вересня 2015 р. набуває чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якостіхарчових продуктів». Він передбачає впровадження системи НАССР на всіх підприємствах харчової галузі.

Українські підприємства, які давно впровадили міжнародні стандарти, запевняють, що впровадження системи НАССР надає виробнику багато переваг економічного й управлінського характеру. «Європейські стандарти зроблять українські продукти максимально безпечними.Тому що НАССР – це відповідальність виробника перед споживачем, а для споживача – це захист прав і додаткові гарантії безпеки та якості продукції», – зазначає Є. Кривонос, експерт з якості компанії «Небесна криниця».

Можливість виходу на європейські ринки спонукатиме вітчизняних виробниківупроваджувати стандарти ISO 22000 (HACCP). Як стверджують  експерти, міжнародна сертифікація усуває технічні бар’єри в торгівлі, пов’язані з розрізненнями в національних стандартах країн світу та забезпечує вихід на нові ринки, але разом з тим потребує проведення ряду важких підготовчих робіт на державному рівні.Саме тому в рамках виконаннятимчасового застосування Угоди про асоціаціюУкраїні необхідно повною мірою наблизити національне законодавство до стандартів ЄС і посилити співпрацю в цих сферах.Подібні питання актуалізуватимуться, допоки європейські стандарти стануть звичним явищем для українських харчових продуктів. Такий підхід стосується й інших галузей вітчизняного виробництва, оскільки Україні вигідно просувати свою продукцію у сфері інформаційних технологій, космічної та авіаційної промисловості тощо.

Водночас визначено пріоритетним питання залучення іноземних інвестицій у різні галузі української економіки. Тимчасове застосування Угоди про асоціацію стало сигналом для багатьох іноземних інвесторів, які слідкують за реалізацією при підтримці ЄС необхідних реформ в Україні. Для інвесторів наразі важливо знати, наскільки швидко втілюватимуться ті цінності, які закладені в документі. Ідеться про такі важливі сфери для ведення безпечного й прозорого бізнесу, як верховенство права, боротьба зі злочинністю й корупцією, а також посилене секторальне співробітництво. Україні необхідно продемонструвати конкретні кроки, що підтверджують втілення тих цінностей, на які спирається ЄС: демократію, повагу до прав та основоположних свобод людини і верховенство права.

У своїй статті «Зараз Європа має сприймати Україну серйозно», опублікованій на сайті німецької газети Die Welt, М. Фельзнер пише, що  нові інвестори з’являться тільки тоді, коли будуть впевнені, що в країні діє верховенство закону. Україна має внести ясність у це питання. Водночас автор акцентує увагу й на відповідальності Європи в успішності реалізації реформ в Україні. У зв’язку з цим пропонується проведення масштабної програми європейської допомоги – відправка сотень кваліфікованих юристів в Україну.

Публікації в зарубіжних ЗМІ на теми перспективності іноземного бізнесу в українській економіці вказують на зацікавленість його просування на ринки України. Проте корупція, відсутність цивілізаційних правових основ вирішення конфліктних питань створюють негативне середовище для залучення іноземних інвесторів. «Нестабільність української економіки, рейдерські атаки на бізнес, корупція, неідеальне законодавство, упереджені рішення українських судів сьогодні – усе це перешкоджає входженню в країну іноземних інвесторів», – зазначає голова Міжнародної інвестиційної компанії Foyil Capital Limited Д. Фойл.

На сьогодні інвестиційна привабливість України оцінюється іноземним бізнесом на рівні 2,65 бала (за 5-бальною шкалою), тоді як кварталом раніше вона становила 2,74 бала. Такі дані містяться в черговому огляді, підготовленому Європейською бізнес-асоціацією (EBA). Негативною тенденцією щодо перспективності залучення іноземних інвестицій стало те, що дедалі менше приділяється уваги фактору підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Лише 4 % респондентів назвали це позитивним фактором. Така тенденція в ставленні іноземного бізнесу до України мотивована деяким розчаруванням у можливих змінах навіть після підписання цього документа. Загалом 18 % керівників компаній задоволені політичною стабілізацією в результаті проведення виборів у Верховну Раду, а ще 13 % відчули на собі заходи уряду у сфері дерегуляції. При цьому 44 % респондентів заявили, що не помітили жодних позитивних змін за останні три місяці.

Перші кроки щодо створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів ще не дали позитивних сигналів для іноземного бізнесу. В Україні тільки за вісім місяців після зміни влади відбувся перший прозорий біржевий аукціон з продажу державних акцій підприємств. За результатом конкурентної боротьби – чого не було в попередні роки, коли держмайно продавалося Фондом держмайна виключно «у потрібні руки» за мінімальною вартістю – 25 % акцій енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» пішли з торгів за ціною, що в рази перевищує стартову. Екс-глава ФДМ О. Бондар вважає, що ситуація поки не є зрозумілою: чи взяла держава під контроль таку важливу галузь, як приватизація, чи те, що відбулося з пакетом акцій «Закарпаттяобленерго», – випадковість.

Не відчули іноземні інвестори поки що і дії люстраційного закону з урегулювання питання подолання корупції в системі органів влади в Україні. Як відомо, Закон України «Про очищення влади» набрав чинності 15 жовтня. Він визначає правові й організаційні засади проведення перевірки державних службовців і прирівняних до них осіб, посадовців органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів і ґрунтується на принципах верховенства права й законності; відкритості, прозорості й публічності; презумпції невинності; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист. На виконання Закону України «Про очищення влади» Президент П. Порошенко звільнив 30 голів районних державних адміністрацій. У Державній фіскальній службі в рамках виконання норм Закону про очищення влади звільнили 73 чиновники, включаючи керівників центрального й обласних апаратів, керівників податкових інспекцій, співробітників податкової міліції та трьох митників вищої керівної ланки.

Відверту критику європейських фахівців отримала сама Коаліційна угода, підписана проєвропейськими українськими партіями, які разом формують більшість у новому парламенті. Зокрема, А. Аслунд, старший науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона, який давно вболіває за європейську Україну, зазначив про Коаліційну угоду: «Проект Коаліційної угоди нагадав мені мову Л. Брежнєва на ХХVI з’їзді Компартії Радянського Союзу в 1981 р. Це не програма реформ, а бюрократичний радянський документ старого зразка, який має зберегти стару систему. Такий консервативний документ ніколи не приведе до реформ. У ньому немає виявлення волі й немає опису стратегії».

Активізація уваги з боку європейського бізнесу до України після запровадження режиму тимчасового застосування Угоди про асоціацію до процесу проведення необхідних реформ у сфері права говорить про зацікавленість іноземних інвесторів працювати на українському ринку. Вони готові розвивати співробітництво як у межах європейського континенту, так і на регіональному рівні – між Україною й країнами ЄС. Серед економічних партнерів ЄС німецька економіка є найважливішим європейським партнером для України. «Цей (український. – Прим. ред.) потенціал німецька економіка визнала ще раніше. Німецькі лідери на світовому ринку з виробництва будівельних матеріалів, фарби чи сільськогосподарської техніки працюють там уже протягом багатьох років і продовжуватимуть це робити. За виключенням РФ, жодна країна так не інвестує в Україну, як Німеччина», – підкреслює німецький оглядач газети Die Welt М. Фельзнер.

Тимчасове застосування Угоди про асоціаціюрозкрило для України нові шляхи співпраці з європейськими країнами щодо реформування різних секторів економіки. У контексті розгляду залучення іноземних інвестицій ідеться про важливий сектор – ринок фінансових послуг. Зокрема, уряд Норвегії в рамках реалізації програми допомоги Україні повідомив про плани профінансувати реформування однієї з найбільш забюрократизованих вітчизняних служб – Національної комісії, яка здійснює держрегулювання у сфері ринку фінансових послуг. Фінансування проекту трансформації Нацкомфінпослуг у сучасну й ефективну службу здійснюватиметься через українсько-норвезький фонд SEED Forum. Реформування здійснюватиметься в декількох напрямах української економіки, у тому числі й ринки фінансових послуг. Один із проектів передбачає впровадження принципів «електронного урядування» в сегменті небанківських фінансових послуг. Мета електронізації – це максимально можливе скорочення прямих контактів із чиновниками, оскільки кожний контакт потенційно може містити корупційні ризики. Те саме стосується й учасників ринку: страхові компанії,ломбарди, недержавні пенсійні фонди, кредитні союзи чи інші фінансові заклади отримуватимуть 90 % документів, не маючи прямого контакту з персоналом регулятора. Загалом реформування ринку за європейським зразком передбачає такі напрями: перший – електронізація системи пруденціального нагляду за небанківськими фінансовими закладами (страхові компанії, пенсійні фонди й кредитні союзи); другий посилення  прозорої діяльності й розкриття інформації про учасників фінансового ринку; третій – введення нагляду за фінансовими закладами на консолідованій основі; четвертий – перехід на систему нагляду на основі оцінки ризиків. Останній напрям є найбільш складним. Він є стратегічною метою норвезького проекту.За оцінками вітчизняних експертів, якщо всі чотири напрями реформування будуть виконані, то Україна отримає новий ринок, який стане привабливим для міжнародних інвесторів.

Значну увагу іноземного бізнесу привертає енергетичний сектор української економіки. На думку європейських експертів, збільшення інвестицій в енергоефективність спричинить скорочення споживання газу в житловому секторі на 58 %. Сьогодні на цей сегмент припадає 23 % усього природного газу, спожитого в ЄС. Разом з тим рекомендовані заходи можуть також допомогти знизити на 20 % споживання газу з боку промисловості (5 % від усього природного газу, спожитого в ЄС на сьогодні). Для двох сторін важливим залишається питання розширення співпраці в енергетичній сфері й довготермінові фінансові механізми для модернізації української газотранспортної системи. Зокрема, керуючий директор ЄБРР з питань енергетики та природних ресурсів Р. Пуліті відзначив особливий потенціал українського енергетичного сектору як у його транзитній, так і у виробничій складових, зокрема електроенергетики. Він заявив, що Україна може стати великим регіональним енергетичним хабом.Українська сторона запропонував ЄБРР розглянути можливість фінансової підтримки та кредитування енергетичного сектору в перехідний період реформування. Директор представництва ЄБРР в Україні Ш. Аджунер повідомив про рішення виділити 1,5 млн євро на рік для фінансування офісу омбудсмена, який опікуватиметься питаннями бізнесу. Це питання потребує законодавчого врегулювання і визначення з кандидатурою.

У свою чергу Президент України П. Порошенко виступає за відновлення місця України в Раді директорів ЄБРР, яке було втрачене у 2011 р. за часів президентства В. Януковича. Про це глава держави сказав під час зустрічі з делегацією Європейського банку реконструкції і розвитку на чолі з президентом ЄБРР С. Чакрабарті, яка відбулася в Києві наприкінці листопада. С. Чакрабарті повідомив про розширення діяльності банку в Україні, зокрема про збільшення ресурсів і механізмів співпраці. Кількість проектів для України зросла вдвічі. Він також наголосив на зацікавленості ЄБРР впроваджувати більш довготермінові проекти в конкретних секторах української економіки із залученням схем гарантування кредитів і інструментів сприяння реформам. У зв’язку з чим європейська сторона висловилася про необхідність реформи банківського сектору в Україні. Зокрема, ЄБРР готовий брати участь у розбудові стабільної банківської системи в Україні. На сьогодні досягнуто узгодженість між двома сторонами щодо законодавчих змін, які б унеможливили зловживання у фінансовій сфері й запровадили прозорі правила гри на фінансовому ринку, зокрема щодо кредитування комерційних банків.

Таким чином, розпочате тимчасове застосування Угоди про асоціацію визначило порядок денний реформ в Україні, який має спиратися на комплекс заходів щодо наближення українського законодавства до законодавства ЄС, що буде орієнтиром для всіх партнерів України в роботі й наданні підтримки. Ці заходи сприятимуть наближенню України до ЄС у політичному, економічному й правовому аспектах. Динаміка відносин між Україною і ЄС у реалізації основних реформ, відновлення й зростання економіки, здійснення державного управління та галузевої співпраці з особливою увагою перебуває в полі зору іноземних інвесторів. Ідеться про здійснення українською стороною плідної співпраці з ЄС у розбудові відкритої, прозорої політики у сферах, що є привабливими для нових інвесторів. Співпраця українських і європейських фахівців сприятиме запровадженню нових механізмів політики на всіх рівнях державного управління, поширенню знань та практик у розвитку різних галузей економіки.

На сьогодні спостерігаються чітко окреслені напрями співробітництва між Україною і ЄС у рамках виконання тимчасового застосування Угоди про асоціацію. Перший, з огляду на військову агресію з боку РФ, пов’язаний з безпекою на європейському просторі. ЄС у своїх регулярних і чітких заявах надсилає сигнали країні-агресору, бойовикам, які діють на території України, що Брюссель у боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет підтримує Українську державу політично. Активною є й підтримка в політиці невизнання анексії Криму з боку Росії. У цьому контексті Європа в першу чергу буде зацікавлена в сильній українській армії, яка може стати серйозним чинником нової європейської системи безпеки, крім безпосереднього стримування Росії на східних кордонах України.

Як відомо, в Україні почала роботу місія ЄС з реформування сектору безпеки. EUAM – це неозброєна цивільна місія, яка не матиме виконавчих повноважень. Вона надаватиме підтримку й консультування українським діячам з питань реформи сектору безпеки на стратегічному рівні. Діяльність місії охоплюватиме все законодавство, у тому числі про прокуратуру й суди, а також правоохоронні органи, без урахування оборонного сектору. Проте, як наголошується, тісна співпраця з питань реформування оборонного сектору матиме важливе значення для забезпечення єдності зусиль й узгодженості дій.

Другий напрям – це фінансова й технічна підтримка. Програма макрофінансової допомоги ЄС для України є безпрецедентною. Відомо, що існує дві програми макрофінансової підтримки, і вже був виділений черговий транш у розмірі 260 млн євро. Українська сторона очікує, що ЄС ухвалить рішення про виділення наступного траншу в розмірі 500 млн євро. Наразі  українська сторона вже працює на технічному рівні з ЄК для того, щоб започаткувати третю хвилю амбітної макрофінансової допомоги. Важливо цей процес запустити вже зараз, щоб на початку наступного року Україна могла отримати ці гроші.

Третій напрям – надзвичайна гуманітарна допомога. Ухвалено безпрецедентне рішення про застосування щодо України так званого механізму цивільного захисту ЄС, який використовується виключно для потреб країн-членів ЄС. На практиці це означає, що тепер безпосередньо ЄС відповідає за координацію й надання гуманітарної допомоги з боку всіх 28 країн-членів ЄС. До цього ЄС надавав Україні допомогу через механізми ООН, а потім уже ООН надавала цю допомогу Україні. Така зміна дає максимальну оперативність, цілеспрямованість, наближення до людських потреб.

Четвертий напрям допомоги – сприяння стабілізації економічній ситуації шляхом розвитку торгівлі та інвестиційної взаємодії. Ключовою подією в цьому плані має стати міжнародна донорська конференція високого рівня щодо підтримки України за сприяння та координуючої ролі ЄС.

П’ятий напрям – сприяння в посиленні енергетичної безпеки України й підвищенні рівня енергоефективності. Нещодавно ЄС виділив черговий транш на підвищення рівня безпеки рівня атомних електростанцій, ЄС допомагає щодо налагодження поставок реверсного газу через окремі країни, зокрема Словаччину, Польщу та Угорщину, а Європейський інвестиційний банк ухвалив рішення про виділення вигідного кредиту на модернізацію української ГТС.

Ще один не менш важливий напрям – юридична, методологічна й експертна допомога ЄС у поверненні в Україну вкрадених грошей представниками попередньої влади, а також у розробці заходів щодо юридичних наслідків анексії РФ Криму, у тому числі в питанні підготовки майбутніх позовів до міжнародних судів й арбітражів стосовно незаконної анексії Криму.

Розвиток співпраці між Україною та ЄС у рамках тимчасового застосування Угоди про асоціацію в перспективі демонструватиме, що принцип асоціації діє не лише на папері, а й у реальності (Роботу підготовлено з використанням інформації таких джерел: Федерація роботодавців України (http://fru.org.ua);  Golos.ua (http://ru.golos.ua); Eeas.europa (http://eeas.europa.eu); ZN.UA (http://dt.ua/ECONOMICS/investiciyna-privablivist-ukrayini-pogirshilasya-reyting-yeba-156443_.html); 5 канал (http://www.5.ua/ukrajina/ekonomika/item/398854-norvehiia-vvazhaie-ukrainu-stratehichnym-partnerom-u-sferi-prodovolstva)$ Свобода слова (http://svobodaslova.in.ua/news/read/31792); Espreso.tv (http://espreso.tv); Bloombergview.cоm (http://www.bloombergview.com/articles/2014-11-25/the-eu-should-encourage-ukraines-aspirations).


[1] ISO 22 000 (HACCP) – це система управління безпекою харчових продуктів, яка визнається й приймається в усіх країнах Європи. Для споживача – це гарантія безпеки харчової продукції на виробництві, яка забезпечує повний контроль виробництва продукції на всіх етапах, тобто гарантує повну безпеку від виробництва до доставки кінцевому споживачу.