О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

 Права і соціальні гарантії учасників АТО

 

У вересні цього року указом Кабінету Міністрів України було створено Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, на яку покладено повноваження та функції з питань реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни та військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Міністерство ж соціальної політики має опікуватися питаннями соціального захисту інвалідів, осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань, дітей війни та жертв політичних репресій. Діяльність Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції в 2014 р., буде здійснюватися за рахунок бюджетної програми «Керівництво та управління у сфері соціального захисту інвалідів та ветеранів».

Президент України П. Порошенко відзначив надзвичайно важливу роль, яку відіграють українські солдати, зокрема, воїни-«афганці», у складні часи української історії. За словами Голови держави, більшість з них «були у перших рядах боротьби за правду» під час Помаранчевої революції у 2004 р. та Революції гідності, і нині боронять незалежність держави у Вітчизняній війні 2014 р., тому держава повинна піклуватися про них, справжніх патріотів своєї Батьківщини.

У свою чергу, голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану С. Куніцин вважає, що держава має приділяти більше уваги патріотичному вихованню, і в цьому питанні влада завжди може розраховувати на допомогу «афганців». Він наголосив, що нових героїв треба виховувати на прикладі цих людей, тисячі яких сьогодні воюють у зоні антитерористичної операції, і багато з яких віддали своє життя, захищаючи Батьківщину; а держава має пам’ятати про своїх синів, які сумлінно та самовіддано щодня несуть службу в зоні АТО на Донбасі та в інших «гарячих» точках.

Головою Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО обрано А. Дерев’янко, полковника запасу Збройних Сил України, учасника бойових дій в Афганістані та миротворчих місій ООН, інструктора добровольчих батальйонів АТО. Як зазначив А. Дерев’янко, керівництво Служби докладе максимум зусиль, «щоб люди, які звертатимуться за допомогою, безпосередньо учасники АТО, сім’ї загиблих, відчували, що держава про них турбується». У найближчих планах – створення територіальних відділень, у яких громадяни зможуть отримувати допомогу за принципом «єдиного вікна».

«Одним з головних завдань Служби на найближчий час також є створення Єдиного реєстру учасників АТО. Тобто, ми будемо намагатися зробити так, аби жодна людина не залишилася без нашої опіки», – зазначила міністр соціальної політики України Л. Денісова. За попередніми розрахунками, до реєстру може бути занесено до 50 тис. осіб, а статус учасника бойових дій отримали вже близько півтори тисячі українських бійців, які беруть участь у бойових діях на Сході України. За словами Л. Денісової, уряд також ухвалив постанову про надання послуг з позачергового протезування учасникам АТО за рахунок бюджету, завдяки збільшенню видатків на 279 млн грн. До того ж, вона повідомила, що Міністерство подало на розгляд уряду документ, згідно з яким за рахунок бюджету можна буде надавати допомогу з протезування і за межами нашої держави тим учасникам АТО, які будуть цього потребувати.

Українське законодавство містить чимало актів, якими передбачено соціальні гарантії й пільги для учасників бойових дій, до яких нині прирівняно і військових – учасників АТО, та членів їх родин. Зокрема, внесено зміни до ст. 119 кодексу Законів про працю України, за якими визнано, що працівникам, котрі проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (АТО) надаються гарантії збереження місця роботи, посади та середнього заробітку. Треба зазначити, що Міністерством оборони України розроблено та подано до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації», у якому зазначено, що військовослужбовцям виплачується грошове забезпечення у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України відповідно до їх штатних посад, військових звань і вислуги років. А за безпосередню участь в АТО мобілізованим військовослужбовцям передбачено підвищене грошове забезпечення у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 грн, а також звільнення їх від штрафних санкцій за фінансовими, податковими зобов’язаннями та не нарахування їм процентів за користування кредитом.

Крім того, за інформацією Міністерства соціальної політики, згідно з Законом України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їх сiмей» (зі змiнами), передбачено виплату разової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов’язаним і резервістам під час виконання ними обов’язків військової служби (або членам їх сімей) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності: у разі загибелі (смерті) – 500 прожиткових мінімумів (609 тис. грн);       у разі інвалідності (залежно від групи) внаслідок поранення, травми, каліцтва – 150–250 прожиткових мінімумів (182,7–304,5 тис. грн); а у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності – залежно від ступеня, який встановлюють медико-соціальні експертні комісії, – у розмірі, що становить 50–70 прожиткових мінімумів (60,9–85,3 тис. грн). А звертатися ветерани війни та учасники антитерористичної операції мають до Міноборони України, МВС, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби та інших військових формувань, у яких особи проходили військову (спеціальну) службу.

«Наше завдання полягає в тому, щоб люди, які ризикували життям заради України, отримали всі соціальні гарантії і почувалися захищеними. З цією метою ми будемо залучати до співпраці всі зацікавлені міністерства та відомства, а також громадські організації», – наголосила Л. Яковлева, перший заступник голови Держслужби у справах ветеранів війни та учасників АТО.

Також ця Державна служба зазначає і необхідність забезпечення психологічної реабілітації учасників АТО та членів їх сімей. Так, відповідним Розпорядженням Кабінету Міністрів до сфери управління Служби вже передані п’ять центрів соціально-психологічної реабілітації населення. Ці санаторно-курортні установи раніше спеціалізувалися на реабілітації ліквідаторів Чорнобильської катастрофи (чотири з них у Київській та один у Житомирській областях), а відтепер будуть використовуватися для реабілітації учасників АТО.

 Голова Держслужби у справах ветеранів війни й учасників АТО А. Дерев’янко: «Реабілітаційні центри, що були нам передані за рішенням уряду, ми маємо перепрофілювати й адаптувати під потреби військовослужбовців, які воюють в АТО, а також членів їх сімей, яким також необхідна психологічна реабілітація». При цьому А. Дерев’янко зазначив, що дуже важливо забезпечити відповідну психологічну реабілітацію на перших періодах після повернення військовослужбовців із зони проведення АТО.

Як зазначають у Держслужбі, на сьогодні триває діяльність з адаптації програм цих центрів до реабілітації учасників бойових дій. У цьому випадку мова йде, передусім, про учасників АТО, а також військовослужбовців, які брали участь у збройних конфліктах, наприклад у складі миротворчих місій.

А ось на базі Кіровоградського обласного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни, за ініціативи громадської організації «Українська асоціація спеціалістів з подолання наслідків психотравмуючих подій» створено Центр медико-психологічної реабілітації для учасників АТО та їхніх родин.

Також уряд підтримав ініціативу Голови Держземагентства України С. Рудика щодо надання земельних ділянок військовослужбовцям і доручив силовим відомствам підготувати та надати відповідні списки. «Ми опікуємося тим, щоб усі без винятку військовослужбовці, які беруть участь в антитерористичній операції, отримали у власність земельні ділянки. …Працівники територіальних органів Держземагентства максимально сприятимуть оформленню земельних ділянок для військовослужбовців. Впевнений, що спільними зусиллями у тісній співпраці з облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування ми доведемо цю шляхетну справу до кінця та реалізуємо ініціативу Держземагентства щодо забезпечення захисників Вітчизни земельними ділянками», – наголосив С. Рудик.

Проте, насправді, не все так добре, як запевняють чиновники.

Ось, що розповідає керівник інформаційного центру «Правого сектору» Б. Береза: «У той час, коли українські хлопці у зоні АТО мужньо захищають свою Батьківщину, багатії-бізнесмени скуповують ділянки землі, будуючи собі котеджі. Військовослужбовці повертаються додому, а їм відмовляють у виділенні обіцяної ділянки». Як приклад, на Чернігівщині військовий батальйону «Чернігів», який виконував свій святий обов’язок на Донбасі, як учасник бойових дій звернувся до місцевої влади з проханням виділити йому шматочок землі у кілька соток. Та йому відмовили, пояснивши це відсутністю вільних земельних ділянок. Хоча зауважили, що у разі його смерті близькі родичі зможуть розраховувати на «земельні резерви». І це при тому, що в околицях Чернігова багато землі «гуляє» просто неба. І на жаль, це не поодинокі випадки, з ними стикаються бійці після повернення додому у багатьох регіонах України.

Держава передбачає учасникам АТО численні пільги та виплати, утім на практиці бійцям та їхнім родинам дуже складно цим скористатись.

Про це повідомив правозахисник Гельсінської спілки М. Щербатюк. За його словами, чи не найбільша проблема – набути статусу учасника бойових дій та зібрати для цього відповідні документи. «Є проблема в тому, що у тих людей, які приїжджають із зони АТО, цих документів у багатьох випадках немає. А інформаційні запити в різні військові частини або до керівників підприємств не гарантують отримання інформації», – розповідає М. Щербатюк.

Ще одна проблема, що виникає при оформленні статусу учасника, – визначити які саме українські території вважаються територією проведення АТО, адже подекуди навіть сусідні села бувають розділені лінією фронту.

«Є кричущі випадки. Наприклад, звернулися з цього приводу дружини працівників МВС, які загинули в зоні АТО. Їх викликали в відповідний главк і попросили написати заяву про те, що їх чоловіки померли при виконанні своїх службових зобов’язань з охорони громадського порядку», – розповів М. Щербаков. «Вони підписали ці документи, і тут постала проблема; адже є різниця між тим, коли людина гине під час виконання завдань з охорони громадського порядку, і коли це трапилося у зоні АТО. Це і розмір відповідної допомоги (у шість разів відрізняється), і відповідні пільги учасникам бойових дій», – зауважив правозахисник.

Крім того, статус учасника бойових дій передбачає 75-відсоткову знижку на користування газом, житлом, безкоштовний проїзд у міському та приміському транспорті. Також для учасників бойових дій передбачено 20 % знижки на встановлення і 50 % на користування телефоном. Ті, хто користується рідким паливом або вугіллям у сільській місцевості мають пільги на отримання таких видів палення. Один раз на два роки учасник бойових дій має право проїхати з одного населеного пункту до іншого зі знижкою 50 % туди і назад річковим, автомобільним, залізничним та авіаційним транспортом. Також вони мають право на безкоштовне медичне обстеження.

Наразі, за словами Голови Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО А. Дерев’янко, з бюджету України і Резервного фонду планують виділити 745 млн грн на такі виплати, компенсації та пільги учасникам бойових дій і ветеранам війни. Утім військові, наприклад, батальйону «Айдар» заявили, що за весь час служби не отримали ані зарплатні, ані навіть передбаченої компенсації за поранення. Так, боєць батальйону «Айдар» на прізвисько «Динаміт» зазнав поранення в бою на Луганщині. За його словами, за час проведення АТО він, як і багато його товаришів, які постраждали від ворожого вогню, обіцяну грошову компенсацію за поранення так і не отримали.

Раніше у Державній службі у справах ветеранів війни та учасників АТО заявляли, що проблем з наданням статусу учасника бойових дій нібито немає.

Та отримати такий статус військослужбовцям наразі дедалі все важче, і можуть з них цього домогтися поки що не всі. Так що повернувшись з зони АТО українським бійцям доводиться розраховувати переважно на власні сили, аби українська держава не втратила своїх героїв уже після повернення їх з фронту…