Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Парламентські вибори 26 жовтня очима українських експертів

 

26 жовтня в Україні відбулися позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради. У виборах взяли участь 29 партій, які висунули свої виборчі списки, а також 3322 мажоритарних кандидати, які балотуються як від політичних сил, так і в порядку самовисування. Всього вибори проводилися в 198 округах.

Через дії проросійських бойовиків вибори не проводилися в 9-ти з 21-го округів в Донецькій області та в 6-ти з 11-ти округів Луганської області. Також, відповідно до закону про статус тимчасово окупованих територій, вибори не проводилися в Криму і Севастополі, на території яких розташовані 12 мажоритарних округів.

Таким чином, з 225-ти округів вибори не проводилися в 27-ми округах, і в парламент можуть бути обрані максимум 198 депутатів, а в цілому з урахуванням пропорційної складової – не більше 423 депутатів. Утім, незважаючи на неповний склад депутатів, Верховна Рада восьмого скликання є обраною і чекає початку своєї роботи, заявив заступник голови Центральної виборчої комісії А. Магера. При цьому він нагадав, що згідно з Конституцією, Верховна Рада вважається легітимною, якщо обрано не менше 2/3 її конституційного складу. Заступник глави ЦВК нагадав, що в 1994 р. Верховна Рада була обрана в складі 388 депутатів. «Ніхто не вважав і не вважає її нелегітимною, вона прийняла Конституцію 1996 року», – нагадав    А. Магера (http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/27/7042274/).

За даними Центральної виборчої комісії явка виборців на позачергових парламентських виборах становила 52,42 % виборців. Всього в Україні проголосували 15 млн 963 тис. 312 виборців, на закордонних дільницях – 40 тис.730(http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp095_2pt001f01=910pt049f01=2.html).

Як повідомляє сайт Центрвиборчкому, найактивніше виборці голосували у Львівській (70 %), Тернопільській (68,28 %) та Волинській (64,85 %) областях. Досить високою була явка в центральній та північній Україні: Рівненська область – 59,58 %, Хмельницька – 60,21 %, Житомирська – 56,67 %, Вінницька – 58,08 %, Черкаська – 56,05 %. Київська – 57,24 %, Чернігівська – 56,95 %. Дещо нижча – в таких областях: Сумська – 54,64 %, Полтавська – 54,53 %, Кіровоградська – 53,72 %, Дніпропетровська –  47,86 %.

Найнижчою ж явка була в південно-східних областях та Закарпатті: Луганська область – 32,87 %, Донецька – 32,4 %, Харківська – 45,32 %, Запорізька – 47,19 %, Херсонська – 41,36 %, Миколаївська – 42,8 %, Одеська – 39,52 %, Закарпатська – 44,68 %. В Києві явка становила 55,86 % (http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp095_2pt001f01=910pt049f01=2.html).

У Донецькій і Луганській областях не змогла проголосувати і половина виборців, але вибори вважаються такими, що відбулися. Голосування змогли провести тільки на 44 % виборчих дільниць Донецької і 30 % виборчих дільниць Луганської області. При цьому навіть у деяких округах, у яких вибори формально відбулися, вони проходили менше, ніж у половині дільниць. Проте, за словами глави Донецької обласної держадміністрації  О. Кіхтенка, вибори там, де їх планували провести, відбулися організовано і без особливих ексцесів.

У парламентських виборах також взяли участь більше двох тисяч жителів окупованого Криму. Про це на брифінгу повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії А. Магера. Він уточнив, що загалом у парламентських виборах взяли участь 2 тис. 864 жителя Криму. Для того, щоб проголосувати, їм довелося змінити виборчу адресу і проголосувати на материковій частині України (http://www.newsru.ua/ukraine/27oct2014/2864.html).

За словами заступника голови ЦВК, для того, щоб проголосувати, загалом свою виборчу адресу змінили 21 тис. 704 жителі Донецької області та 11 тис. 119 жителів Луганської області. Всього по Україні своїм правом на зміну місця голосування скористалися 190 тис. 283 особи.

У день волевиявлення в Україні проводилося декілька екзит-полів (http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/26/7042192/). Національний екзит-пол «Рада-2014» проводили Фонд «Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Було опитано 16 643 респондентів на 400 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Відсоток людей, які взяли участь в опитуванні, становить 73 %. Похибка становить від 0,5-1 %. Результати Національного екзит-полу були оприлюднені на прес-конференції в «Укрінформі». За його даними голоси виборців розподілилися наступним чином: «Блок Петра Порошенка» отримав 23 % підтримки, «Народний фронт» – 21,3 %, «Самопоміч» – 13,2 %, «Опозиційний блок» – 7,6 %, Радикальна партія  О. Ляшка – 6,4 %, ВО «Свобода» – 6,3 %, ВО «Батьківщина» – 5,6 %. Не подолали 5% бар’єр «Громадянська позиція» з 3,5% підтримки, КПУ – 2,9%, «Сильна Україна» – 2,6%, Правий сектор – 2,4%, Заступ – 1,8. Решта партій набрали менше 1% голосів виборців.

Екзит-пол «Україна. Парламентські вибори-2014» провели Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соціальних досліджень  ім. А. Яременка на замовлення телеканалу «Інтер». Опитування проходило методом самостійного заповнення міні-анкет, імітувалась процедура таємного голосування. Було опитано близько 20 тис. виборців на 400 виборчих дільницях. Найбільшу підтримку виборці висловили знову ж таки «Блок Петра Порошенка» – 23,1 %, «Народний фронт» отримав 19,7 % голосів, «Самопоміч» – 11 %, «Опозиційний блок» – 9,9 %, Радикальна партія О. Ляшка – 6,6 %, ВО «Свобода» – 5,8 %, ВО «Батьківщина» – 5,7 %.

Організаторами Міжнародного екзит-полу виступив уряд Канади, соціологічна група «Рейтинг», Baltik Surveys за підтримки Міжнародного республіканського інституту. Виборці були опитані на виході з 330 виборчих дільниць. Опитано 25 тис. респондентів. Похибка вибірки не більше 1,5 %.

За даними Міжнародного екзит-полу, оприлюдненого на прес-конференції в УНІАН, «Блок Петра Порошенка» набирає 22,2 %, «Народний фронт» – 21,8 %, «Самопоміч» – 14,2 %, «Опозиційний блок» – 7,8 %, Радикальна партія О. Ляшка – 6,4 %, ВО «Свобода» – 5,8 %, ВО «Батьківщина» – 5,6 %. Не проходять до парламенту «Громадянська позиція» А. Гриценка з 3,2 % підтримки виборців, КПУ з 2,9 %, «Сильна Україна» з результатом 2,7 %.

За даними екзит-полу від Студії Савіка Шустера, оприлюдненого в ефірі телеканалу «Україна», «Блок Петра Порошенка» набирає 23,2 %, «Народний фронт» А. Яценюка – 20,7 %, «Самопоміч» – 13 %, «Опозиційний блок» – 8%, Радикальна партія О. Ляшка – 6,8 %, ВО «Свобода» – 5,8 %, ВО «Батьківщина» – 5,5 %. «Громадянська позиція» А. Гриценка – 3,1 %, КПУ – 2,9%, «Сильна Україна» – 2,8 %.

За даними Телевізійного екзит-полу ICTV, проведеного TNS, який оприлюднили в ефірі телеканалу, «Блок Петра Порошенка» набрав 24,63 % голосів, «Народний фронт» А. Яценюка – 22,32 %, «Самопоміч» – 11,7 %, Радикальна партія О. Ляшка – 7,4%, «Опозиційний блок» – 6,8%, ВО «Батьківщина» – 6,07 %, ВО «Свобода» – 6,03 %, «Громадянська позиція»              А. Гриценка – 2,8 %, КПУ – 2,79 %. Було опитано на виході з 605 дільниць    20 тис. респондентів. Стверджується, що ймовірність помилки – не більше 0,7 %.

Отже, виходячи з того, що всього за списками обирається 225 депутатів, можна прогнозувати, що «Блок Петра Порошенка», який за даними екзит-полів отримав 22–24 % голосів, делегує в Раду 60-62 депутати, «Народний фронт», якому дають 20-22 %, – 55-57 депутатів, «Самопоміч» (11–14 %) – 34-35 депутатів, «Опозиційний блок» (6–8%) – 21-22 депутати, Радикальна партія Ляшка (6–7 %) – 16-17 депутатів, «Свобода» (6 %) – 16-17 депутатів, «Батьківщина» (5–6%) – 15-16 депутатів (http://espreso.tv/news/2014/10/26/skilky_predstavnykiv_v_radi_otrymayut_partiyi_poperedniy_pidrakhunok).

Водночас, за оприлюдненими даними ЦВК станом на ранок 28 жовтня за результатами підрахунку 83,67 % опрацьованих протоколів, до парламенту проходять 6 політичних партій: «Народний фронт» (22,02 %), «Блок Петра Порошенка» (21,65 %), «Об’єднання “Самопоміч”» (10,96  %), «Опозиційний блок» (9,47 %), Радикальна партія Олега Ляшка (7,46 %), Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (5,70 %). Дивним чином з переліку потенційних переможців парламентських виборів «випала» «Свобода», яка за даними практично усіх екзит-полів йшла попереду «Батьківщини», долаючи 5 %-ий бар’єр. Така відверта невідповідність попередніх результатів результатам екзит-полів дає підстави для сумнівів щодо можливої фальсифікації результатів виборів, принаймні в тому, що стосується «Свободи».

Лідер «Свободи» О. Тягнибок закликав своїх однопартійців та прихильників не піддаватися настроям поразки. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

«Свободівці! Націоналісти! Не слухайте маячню, не піддавайтесь настроям поразки! Максимум зусиль на захист наших голосів!» – зазначив  О. Тягнибок.

Водночас віце-спікер Верховної Ради, «свободівець» Р. Кошулинський запевнив, що його партія до парламенту проходить.

«За нашими підрахунками, є 5,4 % за мокрими печатками», – сказав він, додавши, що наразі існують проблеми з довезенням бюлетенів.

«Тому ми спокійні. У нас є понад 5 %. Це за нашими даними паралельного підрахунку… Ми спокійні і чекаємо завтрашнього дня, коли вже будуть протоколи із мокрими печатками», – заявив Р. Кошулинський в ефірі 5 каналу.

Сенсаційними назвали результати екзит-полів соціологи, адже ще тиждень тому рейтинги деяких партій кардинально різнилися. Найбільш несподіваними результатами, згідно з екзит-полами, можна вважати високий відсоток підтримки «Народного фронту», «Самопомочі», а також факт проходження ВО «Свобода», заявив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Р. Бортник. За його словами, реальні результати виборів відрізнятимуться від результатів екзит-полів. «В середньому в Україні ця різниця буде в межах 3 %. Плюс до цього ще буде бонус приблизно у 0,5 % для непопулярних нині партій, бо, виходячи з дільниці після голосування, люди не хочуть зізнаватися, що голосували за них», – заявив Р. Бортник.

Експерт підкреслив, що в опублікованих екзит-полах сюрпризом є фактично три результати. «По-перше, це результат партії “Самопоміч”. Я очікував, що вони пройдуть прохідний бар'єр, але не очікував, що їхній результат буде таким високим», – сказав політолог. 

По-друге, додав він, це високий результат «Народного фронту», що свідчить про те, що вони обрали правильну передвиборчу піар-стратегію. І по-третє, це несподіване подолання прохідного бар'єру партією ВО «Свобода», перемогу якої не пророкувало жодне з соціологічних опитувань», – підсумував експерт.

Несподівані результати, які показали екзит-поли, пов'язані з тим, що до 30 % виборців не могли визначитися з вибором до самого дня голосування, вважає Р. Бортник. «Результат нинішніх виборів визначався безпосередньо на фінішній прямій, в останні два тижні», – зазначив Р. Бортник. І ці два тижні, підкреслив експерт, багато чого змінили, внесли істотний перелом у виборчу кампанію з багатьох напрямків. 

«Для когось це був позитивний перелом: хтось зміг свою виборчу кампанію посилити, достукатися до людей. А для когось це був негативний перелом: хто втратив те, що, здавалося б, вже було в кишені, наприклад, для партії Тігіпка і “Громадянської позиції” Гриценка», – підсумував політолог.

Особливістю виборчої кампанії було те, що вона була дуже короткою і людям важко було обирати, констатував заступник директора Агентства моделювання ситуацій О. Голобуцький. «Були очікування того, що явка буде низькою, але що настільки низькою, не сподівалися», – зазначив він.

За словами О. Голобуцького, «було мало часу, щоб ознайомитися, складні обставини в країні, деякі люди взагалі не розуміли, для чого ці вибори. Велика частина людей не бачать, за кого голосувати, тому що їхні інтереси ніким не представлені. Це в першу чергу виборці Півдня і Сходу, які голосували раніше за ПР», – прокоментував експерт. Він додав, що люди приймали рішення в останні дні, можливо, навіть на самій виборчій дільниці.

Перші результати голосування на позачергових виборах до парламенту показують, що Президент П. Порошенко втратив за чотири місяці 30 % виборців. Таким чином, українці на виборах дали Президенту останній шанс, вважає директор Агентства моделювання ситуацій В. Бала (http://ua.korrespondent.net/vibory2014/3436817-ukraintsi-na-vyborakh-daly-poroshenkovi-ostannii-shans-ekspert).

«Втрата такої великої підтримки говорить про те, що П. Порошенко робить не те, що потрібно і що чекає українське суспільство. Це ще не початок його кінця, але, як говориться, останнє китайське попередження», – відзначив В. Бала.

За словами політолога, Президенту на сьогоднішній день варто менше говорити, а почати працювати. Експерт вважає, що П. Порошенко після виборчої президентської кампанії відразу розпочав кампанію з виборів до Верховної Ради. «Він говорив, що ми будемо робити те і те. Але реально, навіть підписання Угоди про асоціацію з ЄС відбулося завдяки Майдану. Багато речей, які не зробив Президент, у мирний час були б не так чутливі, як зараз», – вважає В. Бала.

Голосування, на думку експерта, також показало, що громадяни України вже не хочуть мати царя, а хочуть жити в країні з парламентсько-президентською формою правління. «Це означає, що Порошенкові варто забути говорити “я”. Тому, якщо він не зробить серйозних висновків, не змінить свою поведінку, то надалі у нього можуть бути реальні проблеми з підтримкою громадян», – додав політолог.

Політичний експерт з Чернівців С. Вишинський вважає, що результати екзит-полів не у повній мірі відповідають дійсності. «Екзитполи є не зовсім точними. Вони демонструють картину виборів лише серед городян. Адже опитування проводять тільки в обласних центрах. Тому думка мешканців області загалом не враховується, – констатує С. Вишинський. – А саме їхня думка і може кардинально змінити результати. Так, на мою думку, Радикальна партія Олега Ляшка насправді може обійти “Самопоміч” саме за рахунок більшої підтримки у селах та селищах» (http://promin.cv.ua/news/2014/10/26/7551).

Результати екзит-полів прокоментували також представники провідних політичних сил, що приймали участь у виборах. Міський голова Львова                 А. Садовий, зокрема, вважає попередні результати екзит-полів відображенням очікувань громадян України. «Це очікування українців. Українці хочуть змін, українці хочуть реформ», – заявив А. Садовий в ефірі програми «Шустер live». Він також додав, що після виборів залишиться працювати у Львові. «Оскільки у мене 50-й номер у списку, я, очевидно, не проходжу до парламенту і залишаюся працювати у Львові», – сказав він.

А. Садовий також висловив думку про необхідність проведення виборів до місцевих органів влади вже навесні наступного року. Окрім того, один з кандидатів у депутати від «Самопомочі» Є. Соболєв пообіцяв, що його партія зробить усе, аби була скасована депутатська недоторканість  (http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/26/7042198/).

Не має наміру йти в парламент з посади мера й лідер партії УДАР, міський голова Києва В. Кличко. Про це він сказав в ефірі телеканалу «1+1». «Кияни дали мені великий кредит довіри, щоб реалізувати необхідні реформи, у киян великі очікування, і я в жодному разі їх не підведу. Але, взявши на себе відповідальність і очоливши об’єднаний список, я веду до Верховної Ради своїх партійців – політиків, які повинні реалізувати очікування людей не тільки в Києві, а й по всій країні, впроваджувати реформи. А в парламент з посади мера я не піду», – цитує заяву В. Кличка прес-служба його партії (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26657870.html).

Політик також зазначив, що має «великі очікування» від нового парламенту і сподівається на співпрацю столичної влади і новообраного складу Верховної Ради. «Нам потрібно ухвалити багато законопроектів. Один з ключових – зміни до законодавства щодо зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб. Всі говорять про децентралізацію влади і бюджету. Тому податки киян повинні залишатися у Києві. На сьогодні дефіцит міського бюджету – більш ніж 3 мільярди гривень і при цьому понад 8 мільярдів у нас щорічно вилучають», – додав В. Кличко.

Лідер «Радикальної партії» О. Ляшко стверджує, що більш низький у порівнянні з прогнозами соціологів результат його партії, який прогнозують екзит-поли, пов'язаний з кампанією, яку проти партії проводив губернатор Дніпропетровської області І. Коломойський та підконтрольний йому телеканал «1 + 1» (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/lyashko_obizhen.html).

На думку лідера партії «Свобода» О. Тягнибока, до відносно низького результату партії на дострокових парламентських виборах призвели «маніпуляції соціологів». «Вони спеціально занижували наші цифри, і багато наших прихильників вирішили не голосувати за нас», – сказав він в ефірі «Шустер Live». О. Тягнибок також вважає, що новообраний парламент «не працюватиме повну каденцію». Серед позитивних результатів виборів він відзначив те, що в українському парламенті «вперше не буде більшовицької партії» (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/tiagnubok_sotsiologu.html).

Лідер партії «Батьківщина» Ю. Тимошенко заявила про готовність всіма силами допомагати «тій владі, яку сформував народ України». «У першу чергу я хочу констатувати, що парламентські вибори відбулися», – заявила вона (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/gritsenko_porazka.html).

«Наша команда буде всіма силами допомагати тій владі, яку сформував народ, щоб Україна знищила корумповану систему, стала членом НАТО... Ми будемо завжди на стороні людей», – додала Ю. Тимошенко.

За її словами, парламентські вибори в Україні відбулися, і уперше за 23 роки обраний проєвропейський парламент, а дві політичні сили – «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» А. Яценюка – отримали мандат на здійснення влади.

«Україна отримала сьогодні ще один посилений шанс продемонструвати високий і переконливий рівень успіху», – наголосила лідер партії «Батьківщина». За її словами, створення проєвропейського парламенту означатиме можливість просування України на європейському шляху і приєднання до системи колективної безпеки – НАТО.

Вона підкреслила, що «Батьківщина» чітко дотримуватиметься своїх принципів і в новому парламенті робите все, щоб люди відчули зміни та добилися справедливості.

Ю. Тимошенко подякувала українцям за те, що вони прийшли на вибори, подякувала тим, хто голосував за «Батьківщину», та привітала партії, які пройшли в парламент. Також вона заявила, що партія «Батьківщина» докладе всіх зусиль для того, щоб перший номер списку партії Н. Савченко отримала дипломатичний статус представника Парламентської асамблеї Ради Європи. За її словами, «отримання достатньо вагомого дипломатичного статусу дозволить “Батьківщині” разом із ПАРЄ наполягати на негайному її звільненні».

Лідер партії «Опозиційний блок» Ю. Бойко заявив, що позачергові парламентські вибори 2014 року – найбільш «брудні» за всю історію України по відношенню до опозиції. «Ми вдячні всім, хто віддав голос за нашу політичну силу», – сказав він. Ю. Бойко звернувся до членів виборчкомів із закликом «рахувати голоси по совісті».

Інший лідер «Опозиційного блоку» Н. Шуфрич пророкує нові конфлікти всередині влади. «Цей парламент буде конфліктним в середині влади», – сказав він в ефірі «Шустер Live» (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/shyfrich_boiko.html).

Лідер партії «Громадянська позиція» А. Гриценко готовий подати у відставку з посади голови партії. «Якщо ЦВК підтвердить результат екзит-полів, я, за європейською традицією, подам у відставку з посади голови партії», – сказав він в ефірі програми «Шустер Live» 26 жовтня. А. Гриценко також зазначив, що готовий визнати поразку на парламентських виборах. «Це вибір людей, його треба визнати», – сказав він (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/grytsenko_out.html).

Глава держави у день виборів до Верховної Ради України відвідав звільнене від терористів місто Краматорськ, де ознайомився з перебігом голосування на двох виборчих дільницях. Він відзначив рекордну явку виборців і подякував за таку громадянську активність.

П. Порошенко поспілкувався з солдатами військової частини і висловив подяку за подвиг, який кожен з них здійснює щодня. «Ваша служба, ваша самовідданість на благо України – це подвиг, – заявив Президент. – Для мене, як і для мільйонів українців, ви – герої, яким ми завдячуємо своїм мирним життям. Дякую вам за це».

Глава держави підкреслив, що «приїхав сюди, щоб захистити виборче право військовослужбовців». За словами Президента, дві третини військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО, фізично не мали можливості бути включеними до реєстру виборців. «Те, що нам вдалося організувати фактично за 48 годин, дало можливість більше 10 тисячам військовослужбовців, які розташовані по всій зоні АТО, обрати собі владу, реалізувати своє конституційне право, і це надзвичайно важливо», – заявив П. Порошенко (http://www.president.gov.ua/news/31493.html).

Президент України проголосував на виборах до Верховної Ради в Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України. Голосуючи, глава держави зазначив, що віддав свій голос за майбутнє, європейський напрямок розвитку країни та за оновлення влади.

Президент висловив сподівання, що український народ зробить дуже відповідальний вибір. «Дуже сподіваюся, що так само, як ми вже маємо нову Україну, як після Революції гідності маємо нового Президента, будемо мати і новий Уряд, проєвропейську коаліцію і новий Парламент», – заявив глава держави.

П. Порошенко висловив сподівання, що після виборів вдасться сформувати потужну демократичну коаліцію, яка підтримає його дії на шляху до миру та розвитку держави. «Сподіваюсь на підтримку моїх зусиль для того, щоб в умовах парламентсько-президентської республіки мати єдину, потужну і ефективну команду для проведення реформ і для перемоги, щоб в Україну прийшов мир», – сказав глава держави. Президент висловив переконання, що після виборів реалізовувати реформи буде значно легше.

Після голосування глава держави відзначив, що вибори проходять без суттєвих порушень, у відповідності до європейських демократичних стандартів. «Сьогодні вибори відбуваються без суттєвих порушень. Я щасливий, що ми маємо вибори, які відповідають європейським демократичним стандартам, і сподіваюся, що запит українського народу на оновлення влади, нарешті, буде реалізований», – сказав він (http://www.president.gov.ua/news/31494.html).

Виступаючи після завершення голосування у передвиборчому штабі «Блоку Петра Порошенка», Президент України заявив, що зволікати з формуванням нової Верховної Ради, нової парламентської коаліції, нової більшості і нового Уряду ніхто не буде. «Вперше в історії України владні партії набрали більше 50 відсотків голосів. Це вражає і дає розуміння, що це той кредит довіри, який український народ дав політичним силам, щоб негайно розпочати процес реформ», – наголосив глава держави (http://www.president.gov.ua/news/31497.html).

Президент висловив упевненість у тому, що нарешті у Верховній Раді з'явиться проєвропейська більшість. При цьому глава держави наголосив, що Верховну Раду чекають значні зміни, в тому числі – скорочення кількості комітетів. «Комітети не потрібні, це все з минулого, коли намагалися дати хабаря за квотним принципом, щоб якимось чином когось утримати в коаліції, – сказав він, додавши, – Нас в коаліції будуть тримати інші принципи й інші цінності». Також глава держави вважає, що буде скорочена і кількість посад в уряді. «Це те, що сьогодні ми маємо зробити», – сказав він. Водночас, така категоричність заяв виглядає дещо передчасною, враховуючи те, що за чинною Конституцією Президент не має повноважень визначати ні структуру ВР, ні склад уряду, а про пропрезидентську більшість Верховної Ради говорити до оголошення офіційних результатів виборів зарано.

Президент також заявив, що внесе на затвердження парламенту ту кандидатуру Прем'єр-міністра, яка буде запропонована парламентською коаліцією. Глава держави наголосив, що депутати «мають продемонструвати вміння не домовлятися, а брати на себе спільну відповідальність за долю держави, яка опинилася в дуже складному становищі». «Ми розділяємо відповідальність – Президент, майбутній Прем'єр, уряд і коаліція. Все у нас вийде», – сказав П. Порошенко.

У своєму «Твіттері» Президент П. Порошенко написав, що вважає доцільним формування парламентської коаліції у складі його політичного боку і партії «Народний фронт». «Якщо ви запитаєте, чи бачу я “Народний фронт” в якості партнерів по коаліції – так, бачу. Ми точно маємо бути разом», – зазначив П. Порошенко. Він також зауважив, що «Блок Петра Порошенка» «буде основою парламентської коаліції» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26657863.html).

Зі свого боку, про готовність стати базою для формування коаліції з демократичних політсил, що пройшли в парламент, заявили представники «Народного фронту». Зокрема, таку заяву озвучив в програмі «Свобода слова» на ICTV увечері 27 жовтня міністр юстиції України, кандидат в народні депутати від «Народного Фронту» П. Петренко.

«Жодна з політсил, які пройшли в Раду, не мають права затягувати створення коаліції... Ми готові виступити базою для того, щоб сформувати коаліцію, і до неї мають увійти всі демократичні партії, які пройшли в Раду», – сказав він.

Раніше лідер партії «Народний фронт» Прем'єр-міністр України А. Яценюк заявляв, що спілкувався з Президентом України П. Порошенком і вони домовилися, що найближчим часом буде формуватися коаліція в новому парламенті. «База для нової коаліції – Угода про асоціацію», – додав А. Яценюк (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/operativno_2.html).

Він також висловив надію, що в новий уряд увійдуть тільки професіонали-реформатори. «Сподіваюся, що до нового Кабінету Міністрів України увійдуть виключно професійні люди, які здатні проводити реформи, які здатні привнести зміни в Україні», – сказав він на брифінгу в штабі партії.

«Народний фронт» боротиметься за те, щоб на посаді прем’єр-міністра залишився А. Яценюк, заявив один з лідерів цієї політичної сили, керівник МВС А. Аваков в ефірі марафону Радіо Свобода та «Еспресо ТВ». За його словами, це була позиція партії з початку виборчих перегонів.

«У політиків не так багато вибору. Ті, хто отримав більше всього підтримки, повинні відповідати перед українським народом», – сказав він.

А. Аваков зазначив, що коаліція буде сформована доволі швидко. «Ми можемо сформувати проукраїнську коаліцію без пережитків минулого», – наголосив він (http://www.radiosvoboda.org/content/article/26657879.html).

У своєму Фейсбуку міністр внутрішніх справ А. Аваков відзначив, що парламентську більшість мають сформувати саме партії Майдана. За його словами, тільки така більшість буде потужною та проукраїнською силою.

«Люди, проголосувавши – практично однозначно вказали політикам як діяти. Непокори народ не потерпить. Та й навряд чи політиканство візьме верх над волею українців. Майдан був не даремно! “Народний Фронт”, “Блок Петра Порошенка”, “Самопоміч”, “Свобода”, “Батьківщина” – зобов'язані, виконуючи волю українського народу, діяти узгоджено при формуванні коаліції та уряду. Амбіціям і торгам місця бути не повинно», –  зауважив А. Аваков. Він також наголосив на необхідності політичної волі для цього.

Свої перші прогнози щодо формування парламентської більшості в новій Верховній Раді висловили українські політологи (http://www.newsru.ua/ukraine/27oct2014/politologi_rada.html). Є два варіанти: або коаліція партії «Блок Петра Порошенка» та «Народного фронту» і прем'єрство А. Яценюка, або «Народний фронт» може сам сформувати коаліцію без “Блоку Порошенка”», – заявив політолог В. Карасьов. На його думку, процес формування коаліції буде супроводжуватися дуже серйозною боротьбою за мажоритарників. А вони, в свою чергу, орієнтуються на сильних гравців.

«У кожному разі виборець проголосував за тандем Порошенка і Яценюка, проголосував за конкуренцію двох центрів влади. Виборець проголосував за сильний парламент. Люди інстинктивно бояться монополізації влади в руках Президента, навіть якщо цей президент прогресивний, проєвропейський і так далі», – зазначає В. Карасьов.

Вибори до Верховної Ради, на думку В. Карасьова, підвели риску під періодом президентсько-центричної політики. «Такий результат досить несподіваний, але якоюсь мірою закономірний. Люди проголосували за сильний парламент, сильного Прем'єра, проти гіпотетичної монополізації влади в руках однієї команди», – вважає В. Карасьов.

Політолог В. Фесенко також вважає, що нова коаліція буде сформована на основі «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту». «Я думаю, що каркас майбутньої коаліції – "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Самопоміч" і "Свобода"», – заявив він. Однак це, за словами В. Фесенка, не єдиний варіант. «Порошенко сказав, що переговори будуть вестися з усіма партіями, які пов'язані з Майданом і підтримують євроінтеграцію», – нагадав він.

Політолог К. Бондаренко відзначає можливу нестабільність майбутнього парламенту. Якщо угоду про коаліцію підпишуть в стислі терміни, за 10 днів, як сказав Президент, то вона дасть додаткову нестабільність, вважає експерт. За словами К. Бондаренка,в цій коаліції буде велике розходження інтересів тих політичних сил, які її складають.

«Яценюк – партія війни, Порошенко буде декларувати мир. Яценюк – це чітка орієнтація на США, Порошенко – прихильник балансу і рівноваги. Говорити про те, що їх можна об'єднати на майданній, постмайданній основі – це гасла. Треба більше конкретики. Ця конкретика може зруйнувати цю коаліцію», – пояснив політолог.

Він зазначив, що пошук формату коаліції буде здійснюватися не тільки протягом місяця, але і протягом всієї каденції нової Верховної Ради. «Нас можуть очікувати перманентні розпади коаліції, створення нових форматів, тобто те, що ми спостерігаємо в парламентській діяльності в Італії, Японії. Нестабільні парламенти, нестабільна парламентська більшість, нестабільний уряд», – прокоментував К. Бондаренко (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3437056-u-novomu-parlamenti-mozhut-buty-permanentni-rozpady-koalitsii-politoloh).

Що стосується опозиції, то, на думку політолога С. Тарана, у новій Верховній Раді їх буде дві. «З першою опозицією “Опозиційний блок” – все зрозуміло – вона допомагатиме Кремлю істерити про “три сорти України”. Друга опозиція – антиолігархічна. Вона складатиметься з тих небагатьох депутатів, які потрапили до парламенту через олігархічні списки «для прикраси», або просто випадково. Особливістю цієї опозиції є те, що: 1) її учасники можуть бути у багатьох фракціях; 2) вона немислима без підтримки ззовні; 3) за цією опозицією справжнє майбутнє», – відзначив експерт.

З огляду на пряму залежність, за словами політологів, конфігурації парламенту від депутатів-мажоритарників, важливими є прогнози, хто з політиків пройде по мажоритарних округах. Станом на 11 ранку 27 жовтня Центральна виборча комісія опрацювала 39,41% електронних протоколів по одномандатних виборчих округах. За попередніми результатами, зі 197 місць по мажоритарних округах 101 поки посідають самовисуванці. Другу сходинку за кількістю має «Блок Петра Порошенка» – 65 кандидатів у депутати. У «Народного фронту» – 16. «Свобода» може провести до Ради по одномандатних округах шість нардепів, по двоє – «Опозиційний блок» і ВО «Батьківщина». Також мають шанс потрапити в парламент по одному кандидату від «Правого сектору», «Волі», «Самопомочі», «Сильної України» та «Заступу» (http://www.blitz.if.ua/?q=news&id=22986).

Керівник штабу партії «Блоку Петра Порошенка» В. Ковальчук переконаний, що за результатами виборів в одномандатних мажоритарних округах до парламенту можуть потрапити приблизно 90 висуванців від пропрезидентської політичної сили. Він також прогнозує, що фракція партії буде найбільшою у парламенті, і довкола неї формуватимуть коаліцію (http://zaxid.net/news/showNews.do?u_shtabi_poroshenka_prognozuyut_peremogu_90_svoyih_mazhoritarnikiv&objectId=1327755).

Найбільше електронних протоколів по мажоритарці уже опрацювали на Закарпатті – 54,02 %. Найнижчі показники – на Сході України: Донеччина – 17,87 %, Луганщина – 12,31 %.

Більшість регіонів опрацювали близько 40 % протоколів. 100 % уже має 45-й округ на Донеччині. Там перемогу здобуває самовисуванець Ю. Звягільський із 72,73 % голосів (за нього проголосували 1454 людини).

На Вінничині після опрацювання майже 28 % протоколів перемагає син Президента О. Порошенко (66,21 %). На Дніпропетровщині проходить лідер «Правого сектору» Д. Ярош – 29,05 % голосів при опрацьованих 52,22 % протоколів. На Донеччині поки лідирують самовисуванці С. Клюєв (майже 44 % голосів) та С. Тарута (58,19 %).

Від Житомирщини проходить нинішній нардеп і екс-голова Верховної Ради В. Литвин – 42,66 %. Закарпаття дає парламенту аж трьох Балог – самовисуванців В. Балогу (63,62 %), П. Балогу (47,36 %) та І. Балогу (43,75 %).

Кіровоградщина проголосувала за співаючого ректора М. Поплавського (37,54 %) і колишнього секретаря Київської міськради часів Л. Черновецького О. Довгого (32,13 %).

На Львівщині перемагає активіст Майдану В. Парасюк (54,41 %), відсторонений від обов'язків міністр охорони здоров'я О. Мусій (29,69 %), гендиректор телеканалу Zik Д. Добродомов (42,22 %) і брати Дубневичі – Богдан (53,36 %) і Ярослав (59,22 %).

Від Одещини має шанси пройти в Раду екс-голова ЦВК С. Ківалов (33,77 %) і Д. Жванія (29,08 %).

Полтавщина проголосувала за шість нинішніх і колишніх нардепів. Один із них – мільярдер К. Жеваго (56,37 %).

Сумщина обрала О. Сугоняко (23,96 %), президента Асоціації українських банків.

Харківщина хоче бачити в парламенті В. Хомутинника (31,47 %) та брата екс-голови Харківської ОДА М. Добкіна і нинішнього нардепа Д. Добкіна (35,84 %).

Київ обрав композитора Є. Рибчинського (32,36 %), представника «Правого сектору» Б. Березу (29,97 %), керівника Київської міської «Свободи» А. Іллієнка (37,84 %), свободівця Ю. Левченка (37,60 %) та двох нинішніх нардепів – В. Ар'єва (63,80 %) і Л. Ємця (38,37 %).

Водночас, як відзначили спостерігачі, саме присутність під час виборів мажоритарної складової спричинила більшість зафіксованих порушень волевиявлення. За словами виконавчого директора Комітету виборців України В. Тесленка, основна проблема на цих виборах «була закладена самим законом про вибори», яким передбачено змішану систему. «Більше ніж 90 % проблем зафіксовано саме в мажоритарних округах», – сказав В. Тесленко.

Він розповів, що основні порушення відбулися в 70 мажоритарних округах, при цьому «таких проблемних округів на минулих виборах у 2012 р. було вдвічі більше, а порушень на них – утричі більше ніж сьогодні».

В. Тесленко вважає, що боротьба між партіями «відбувалася без значних порушень, була демократичною та відкритою». «Це ще одне підтвердження, що вибори мають відбуватися за пропорційною системою... Загалом попередньо ми оцінюємо день голосування як такий, що відбувся на порядок відкритіше та демократичніше, ніж це було у 2012 р.», – вважає виконавчий директор КВУ.

В. Тесленко також відзначив, що головною особливістю цих виборів була відсутність системного застосування адміністративного ресурсу (http://www.newsru.ua/ukraine/26oct2014/teslenko.html).

За словами заступника голови ЦВК Ж. Усенко-Чорної на брифінгу в день голосування, «як за оцінками самої Центральної виборчої комісії, так і за оцінками спостерігачів, у тому числі і міжнародних, позачергові вибори 26 жовтня 2014 р. проходять відповідно до закону, чесно, прозоро, відкрито, з дотриманням усіх міжнародних стандартів».

Ж. Усенко-Чорна висловила надію на те, що така ситуація збережеться до завершення голосування. «Є нечисленні порушення, але їх в рази менше, ніж на чергових виборах, і в цілому вони не псують позитивної картини проведення голосування та виборів в цілому», – запевнила заступник голови ЦВК.

Вона також повідомила, що в ЦВК надійшло 18 скарг, пов'язаних з порушеннями, 16 з яких надійшли поштою (http://www.pravda.com.ua/news/2014/10/26/7042179/).

Голова правління Комітету виборців України О. Кошель заявив, що голосування виборців на виборах до Верховної Ради проведено відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів. «Ми маємо всі підстави говорити про те, що вибори в Україні відбулися відповідно до чинного законодавства, вибори в Україні відбулися відповідно до демократичних норм і принципів, і на сьогодні немає жодних підстав для тих чи інших спекуляцій навколо теми законності та легітимності виборів», – зазначив О. Кошель під час прес-конференції. За його словами, спостерігачі КВУ зафіксували понад 85 порушень технічного характеру. «Йдеться про незначні та непринципові порушення», – уточнив О. Кошель (http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?vibori_v_ukrayini_vidbulisya_vidpovidno_do_demokratichnih_norm__kvu&objectId=501994).

Громадянська мережа «ОПОРА» також заявляє, що голосування на позачергових виборах народних депутатів України відбулося в штатному режимі, без інцидентів, які б могли поставити під сумнів легітимність виборчого процесу в цілому. Явка на виборах на рівні 51,2 % (за даними паралельного підрахунку «ОПОРИ», прогнозована похибка не перевищує  1,9 %) є досить високою, враховуючи фактор бойових дій на Сході, що свідчить про інтерес громадян до участі у політичних процесах. Абсолютна більшість кандидатів була у рівних умовах, хоча ведення виборчої агітації в окремих районах Донецької та Луганської областей значно ускладнилось виступами незаконних збройних формувань за підтримки регулярної армії Російської Федерації. Відповідно, кампанію не можна називати цілком вільною в межах країни. ОПОРА вважає раціональним рішення ЦВК не проводити голосування у 15 одномандатних мажоритарних виборчих округах (9 – Донецька, 6 – Луганська область), зважаючи на відсутність контролю влади держави Україна над цими територіями та неможливість забезпечити на них законний виборчий процес.

26 жовтня спостерігачі ОПОРИ фіксували такі порушення на дільницях: спроби видачі бюлетенів без паспорта (12,9 % дільниць), присутність сторонніх осіб на дільницях (6,8 % дільниць), спроби незаконного голосування (6,3 % дільниць), спроба винесення бюлетеня за межі дільниці (4,1 %), порушення таємниці голосування (3,9 %), фотографування виборчого бюлетеня (2 %), спроба вкидання пачки бюлетенів (1,8 %), роздавання грошей та подарунків серед виборців (1,5 %) (http://oporaua.org/news/7249-promizhni-pidsumky-rezultativ-sposterezhennja-gromadjanskoji-merezhi-opora-shchodo-perebigu-dnja-golosuvannja).

На 20 % дільниць підготовче засідання виборчих комісій розпочалося раніше 7 год. 15 хв. Тоді як Закон України «Про вибори народних депутатів України» встановлює, що підготовчі засідання ДВК мають розпочатися не раніше ніж за 45 хвилин до початку голосування. Внаслідок цього, офіційні спостерігачі, які вчасно прибули на підготовче засідання ДВК, фактично були позбавлені можливості вести спостереження за перебігом усіх виборчих процедур, зокрема відкриття сейфу з бюлетеням, огляд, вкидання контрольного листа та опломбування виборчих скриньок. Спостерігачі виявили, що на 4,6 % виборчих дільниць не вівся протокол підготовчого засідання, що є порушенням частини 2 статті 35 Закону. Майже усі дільничні виборчі комісії країни проводили повноважні підготовчі засідання, забезпечуючи належний кворум (більше половини членів комісії від її загального складу). Так само не зафіксовано повторюваних інцидентів зі зникненням печаток ДВК.

Громадянська мережа «ОПОРА» заявила про порушення в ході голосування на дострокових парламентських виборах у Миколаївській, Черкаській, Рівненській та Дніпропетровській областях. Про це повідомляється на сайті громадської мережі «ОПОРА» (http://oporaua.org/news/7249-promizhni-pidsumky-rezultativ-sposterezhennja-gromadjanskoji-merezhi-opora-shchodo-perebigu-dnja-golosuvannja).

Зазначається, що на одній з ділянок округу №131 в Миколаївській області не дорахувалися протоколів. «Кандидат в народні депутати Сергій Пляка ініціював перерахунок протоколів. В результаті комісія не дорахувалася 11 протоколів, відомості внесені у відповідний акт», – повідомляється на сайті Громадянської мережі «ОПОРА».

Кандидат в нардепи зазначив, що, незважаючи на «відсутність протоколів», члени комісії запакували бюлетені і приготували їх до відправки в окружну виборчу комісію.

На Рівненщині в 153 і 155 ОВК були зафіксовані факти переписування членами комісії протоколів з результатами голосування. Спостерігачі «ОПОРИ» зафіксували ці порушення на відео.

В Дніпропетровській області, за даними «ОПОРИ», в окружну комісію №37 почали звозити перші протоколи. «Ящики не опечатано, переліку документів немає, пачки з протоколами розкриті, а самі протоколи переписують в приміщенні окружкому», – наголошується в повідомленні Громадянської мережі.

Такі ж випадки переписування були зафіксовані в Черкаській області на ОВК №196 і №199. «На питання спостерігача, що пишуть члени виборчих комісій в протоколах, вони не відповіли і взагалі зникли», – проінформували в «ОПОРІ» і наголосили, що такі дії є грубим порушенням закону, оскільки неможливо проконтролювати, які дані можуть бути внесені в протоколи безпосередньо на ОВК без присутності членів комісії та спостерігачів.

Найбільшого розголосу стосовно невдоволення порушеннями під час виборів набула на сьогодні заява заступника губернатора Дніпропетровської рбласті Г. Корбана, який висунув Президенту П. Порошенко ультиматум з вимогою звільнити прокурора області Р. Федика. «Прокурор-тітушка Федик повністю продався Вілкулу та “Опозиційному блоку”. Зокрема, він закрив очі на масові цинічні фальсифікації на 38-му, 31-му, 32-му округах, де нібито перемогли і сфальсифікували результат під кандидатів в депутати-організаторів побиття Євромайдану 26 січня 2014», – заявив Г. Корбан.

«Тим самим прокурор Федик, куплений Вілкулом, дав ляпаса Блоку Петра Порошенка і всім демократичним силам. Оскільки результат в базовій Дніпропетровської області, яка грудьми захистила свою країну, був сфальсифікований на користь “Опозиційного блоку”», – додав він.

Водночас, якщо порівняти динаміку та тип порушень з останніми черговими виборами 2012 року та позачерговими виборами в п’яти проблемних округах 2013 року, то спостерігачі констатують зменшення фактів контрольованого голосування та спроб шахрайства у ході дня виборів. Це свідчить про зниження впливу адміністративного ресурсу та підкупу на виборців. Тим не менше, всі факти, зафіксовані спостерігачами та журналістами, повинні розслідуватись правоохоронним органами з метою профілактики порушень в перспективі та покарання винних за незаконні дії.

Разом з тим, виявлені в день голосування порушення не носили системного і спланованого характеру та за своїми наслідками не можуть суттєво вплинути на результати волевиявлення, відзначили в «ОПОРІ».

Міністерство внутрішніх справ отримало 597 повідомлень про події, пов'язані з виборчим процесом 26 жовтня, повідомляється на сайті МВС (http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1200533). «З них у 51 випадку йдеться про підкуп виборців. Зафіксовано також 68 фактів розповсюдження агітаційних матеріалів, 33 – пошкодження бюлетенів, 22 – розповсюдження неправдивих відомостей і 20 – повідомлень про мінування», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, в Харкові співробітниками міліції в підвалі школи №103 (просп. Тракторостроителей, 110), де розташовані виборчі дільниці №№ 631458 – 631461 виборчого округу №170, була виявлена граната «РГД-42» з викрученою чекою, яка лежала поруч. Граната з чекою вилучена. «У цій же школі був затриманий чоловік з автоматом АКС-74У № 696034 з 2-ма магазинами до нього і 30 патронами», – повідомили у відомстві.

Також наголошується, що правоохоронці зафіксували, як мінімум три випадки неправомірних дій членів виборчих комісій. «Наприклад, у Вінницькій області в селищі Каменогорка секретар ДВК кинула в урну для голосування кілька бюлетенів відразу, а в Києві, глава окружної виборчої комісії №217 (вул. Героїв Дніпра, 32-г, Оболонський район) допустила в серверну ОВК двох невідомих», – йдеться в повідомленні. Також за час голосування на виборчих дільницях зафіксовано чотири випадки смерті людей.

Більш напруженою була ситуація під час голосування у Луганській та Донецькій областях. У Луганській області бойовики залякували місцевих жителів покаранням за голосування на виборах до Верховної Ради, стверджують в РНБО. Зокрема, пенсіонерам роздавали листівки із погрозами невидачі пенсії, якщо вони підуть голосувати. Крім того, з 25 жовтня людей, які проживають на території, підконтрольній бойовикам, не випускають в міста, які контролюють українські військові.

За інформацією спеціального кореспондента в Луганській області Н. Чернухи, у Стаханові та прилеглих містах з'явилися листівки з оголошенням, де були розміщені фотографії членів комісії 106 округу, це місто Сєверодонецьк. І там вказувалося, що ці люди розшукуються за фальсифікацію виборів і засуджені до розстрілу, за їхні голови призначено нагороду приблизно у 100 тис. грн. Цей інцидент наробив чимало галасу по округу, тому що поява журналістів на будь-якій ділянці супроводжувалася сильною напругою аж до того, що людям довелося приховувати свої обличчя (http://newsradio.com.ua/2014_10_27/Luganshhina-vibori-projshli-z-chislennimi-porushennjami-9018/).

У Донецькій області найбільше людей прийшло голосувати в Слов'янську і Краматорську, трохи менше в Маріуполі. У самому Донецьку вибори не проходили на жодній з дільниць. Обійшлося без будь-яких провокацій і яких-небудь великих конфліктних ситуацій в тих місцях, де вибори проходили. Тому можна казати про те, що, не дивлячись на низьку явку, вибори в Донецькому регіоні, не рахуючи території, яку контролює так зване ополчення ДНР, відбулися.

Порушення, безумовно, були, але носили вони епізодичний і неглобальний характер. Швидше, було більше чуток і фейків. Надходила інформація про те, що обстрілювали людей, які йшли на вибори, потім ця інформація не підтверджувалася, говорилося про те, що бойовики нападають на виборчі дільниці і викрадають голів комісій, потім теж цю інформацію спростовували. Тобто ті порушення, які були, скоріше можна назвати стандартними в день виборів. Тобто десь зіпсували бюлетені, десь не з'явився голова виборчої комісії, але це все носило дійсно епізодичний характер, і якби ці вибори проходили зовсім вже в мирний час, то можна було б казати, що вони пройшли досить успішно (http://newsradio.com.ua/2014_10_27/Donechchina-najb-lsha-javka-bula-u-Slovjansku-Kramatorsku-9314/).

Отже, позачергові вибори депутатів Верховної Ради України відбулися. Попри коротку виборчу кампанію, яка проходила в умовах військового конфлікту на Сході країни, можливість перезавантаження парламенту використана. Новий парламент буде змушений відповідати сьогоднішнім і майбутнім викликам. Суспільство вже не дозволить депутатам відсиджуватись, а контролюватиме їх і нагадуватиме партіям про ті програми, які вони декларували напередодні виборів. Будемо сподіватися, що новий парламент вийде на більш високий рівень консолідації навколо миру, реформ та руху у європейському напрямку.