Друк

Монетизація субсидій

Автор: Redaktor. Posted in Новини

Монетизація субсидій

ЖКГ

З початком 2019 р. набула чинності постанова КМ України про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі, яка була сприйнята неоднозначно. Зокрема, у сфері ЖКГ є фахівці, котрі називають запропонований механізм складним, громіздким і не повною мірою таким, що відповідає обіцянкам монетизувати держдопомогу. Як запевняють урядовці, процес монетизації субсидій не вплине на правила надання державної допомоги. Втім, на думку експертів, наслідком монетизації субсидій вже згодом може стати перегляд норм споживання комунальних послуг, на які виділяється субсидія, у бік їхнього зменшення, а разом із цим – і зменшення розміру допомоги. Докладніше про нову модель одержання субсидій, поетапну монетизацію субсидій; зарубіжний досвід щодо  вирішення цього питання тощо у публікації О.Кривецького «Громадська думка про правотворення», 2019, № 3 (168).

Монетизація субсидійО. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Монетизація субсидій

 

З початком 2019 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1176 «Про надання житлових субсидій населенню у грошовій формі». За словами Прем᾽єр-міністра В. Гройсмана, введення монетизації потрібне, аби прибрати будь-які зловживання в системі субсидій. Наразі субсидії в Україні отримують близько 4 млн домогосподарств. Міністр соціальної політики А. Рева зазначив: «Наше завдання – побудувати таку систему, аби, з одного боку, стимулювати людей працювати, а з іншого – не допустити ненадання соціальної допомоги тим, хто цього дійсно потребує. Сьогодні практично кожна друга сім’я отримує субсидії. Перевести всіх на нову модель одержання субсидій наразі складно з точки зору адміністрування, тому і запропоновано поетапну монетизацію субсидій». На першому етапі участь у монетизації пільг і субсидій будуть приймати сім᾽ї, які звернуться за допомогою вперше (близько 100–150 тис. домогосподарств). Субсидія від держави буде надходити на їхній персональний акаунт в «Ощадбанку». Банк буде розраховуватися за субсидіанта з постачальниками комунальних послуг та інформувати громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комуналку. Для цього одержувачеві потрібно себе ідентифікувати як людину, яка потребує соціальної допомоги, тобто подати заяву та декларацію про дохід в орган соціального захисту населення і дати дозвіл на обробку персональних даних банком. До речі, якщо субсидію оформляють внутрішньо переміщені особи, то може знадобитися довідка про реєстрацію як ВПО, орендар має надати договір оренди житла. На другому етапі, з травня поточного року, монетизація торкнеться тих, хто отримує субсидії або пільги вже багато років, у тому числі, користується допомогою в літній період. А починаючи з жовтня, вже кожен одержувач житлової субсидії буде отримувати за результатами опалювального сезону готівкою все, що було зекономлено.

В «Ощадбанку» буде автоматично відкрито рахунок на кожного одержувача субсидії, на якому відображатимуться житлові субсидії в грошовій формі. Кожен субсидіант буде мати особистий кабінет (персональний акаунт), де можна буде відстежити інформацію про розмір нарахованої допомоги, перелік комунальних послуг, які оплачено за рахунок субсидії. «Ощадбанк» щомісячно інформуватиме субсидіантів і пільговиків SMS-повідомленням про надходження коштів, їх використання та залишок. У разі, якщо споживач витратив менше коштів, ніж передбачено існуючими нормами, то залишок після завершення опалювального сезону переводиться на особовий рахунок споживача. «Споживач зможе користуватися цими грошима на власний розсуд. Але це можливо тільки за відсутності заборгованості за сплату комунальних послуг, – повідомив голова Директорату сім᾽ї і соціальної підтримки населення Мінсоцполітики В. Музиченко. – Жодних комісій від субсидіантів і пільговиків за обслуговування їх персональних облікових рахунків “Ощадбанк” приймати не буде». До речі, якщо людина має депозит у банку, то доходи від депозиту не впливатимуть на можливість отримання житлової субсидії. За словами В. Музиченка, мали місце випадки, коли людина, володіючи кількома об᾽єктами нерухомого майна в різних населених пунктах або районах, оформлювала субсидію на кожну квартиру, одну з яких до того ж здавала в аренду. Наразі всю інформацію зведено до єдиного реєстру, що дає змогу виявити таких двійників і запобігти подібним махінаціям. У Мінсоцполітики переконані, що монетизація субсидій стимулюватиме українців до офіційного працевлаштування, зменшить соціальну несправедливість, врегулює стосунки між сусідами та спонукатиме всіх заробітчан декларувати отримані за кордоном кошти.

«Субсидія – це не звичайний, а цільовий вид соціальної допомоги. Звісно, найлегший варіант із точки зору адміністрування – просто віддати людям гроші. Але, якщо роздати кошти на руки всім українцям, які мають одержувати держдопомогу, в країні може виникнути гіперінфляція і криза комунальних неплатежів», – вважає керівник Інституту громадянських свобод Г. Третьякова.

Проте є й фахівці у сфері ЖКГ, які інакше оцінюють нововведення Кабміну, називаючи запропонований механізм складним, громіздким і не повною мірою таким, що відповідає обіцянкам монетизувати держдопомогу. «Якщо раніше відділення Мінсоцполітики на місцях безпосередньо передавали на підприємство списки субсидіантів, то тепер вводяться дві проміжні ланки – єдиний обчислювальний центр міністерства, куди стікається вся інформація, і “Ощадбанк”, якому ця інформація надходить, – аналізує старший консультант з питань соцзахисту населення Інституту місцевого розвитку А. Левицкий. – Це встановлює більш суворий контроль за використанням субсидій, але нічого принципово не змінює для одержувачів субсидій в оплаті комунальних послуг: вони, як і раніше, лише оплачують свою частину нарахованої суми. Плюс лише у тому, що в людей обіцяють не відбирати заощаджене, але, за цього, можуть виникнути затримки з виплатою».

А ось думка президента Українського аналітичного центру О. Охрименка: «Монетизація субсидій – це лише імітація процесу, яка ніяк не покращить ситуацію з боргами за комунальні послуги, що продовжуватимуть зростати, тому її треба відмінити раз і назавжди, оскільки це може закінчитися повним провалом. Такий механізм не здатен цілком розв᾽язати проблему заборгованості населення за комуналку, і аби надати дійсно реальну допомогу соціально незахищеним верствам населення, гадаю, треба впроваджувати адресну соціальну допомогу, яка давно існує в Європі».

Тієї ж думки і юрист C. Піддубняк, який переконаний, що треба використовувати досвід країн ЄС і призначити незаможним українцям адресну соціальну допомогу, що є вигідною як споживачам, так і державі та, як показує практика, сприяє більш економному витрачанню енергоресурсів.

Так, у Німеччині, наприклад, рішення про виплату адресної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам приймається тільки після детального вивчення їхнього майнового стану, доходів і, якщо соцпрацівники переконаються у тому, що людина зробила все для покращення свого фінансового положення, громадянину буде нараховано повну суму дотації, що видається готівкою на руки для оплати послуг ЖКГ. Проте, якщо громадянин свідомо надав недостовірну інформацію про свої доходи, був звільнений за власним бажанням без поважних причин або відмовився від запропонованої роботи, курсів з перенавчання чи підвищення кваліфікації – йому у соцдопомозі буде відмовлено. До того ж розмір компенсації можуть зменшити або, з часом, взагалі відмовити в ній, якщо людина витрачатиме гроші на вживання алкоголю, наркотичних речовин, ін. розваги. У цілому схема соціальної допомоги охоплює усіх громадян Німеччини з доходом нижче певного рівня, що залежить від розміру і складу домогосподарства, а також від його особливих потреб. Особи, які претендують на її отримання, повинні спочатку вичерпати можливості всіх інших джерел доходу. Право на соціальну допомогу не залежить безпосередньо від характеру зайнятості і кількості годин роботи. У Німеччині навіть люди, які працюють неповний робочий день, можуть отримувати грошову допомогу, якщо їх заробіток не дотягує до мінімального встановленого рівня проживання. Крім того, у Німеччині є багато соціальних допомог, у які входить сума на покриття витрат ЖКГ (допомога з безробіття, матеріальна допомога особам літнього віку тощо), а також існує окрема допомога на оплату житла, яку можуть отримувати квартиронаймачі та власники житла, і яка надається тим, хто має невеликий дохід і не отримує ніякої іншої матеріальної допомоги від держави.

 За повідомленням голови української Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг А. Геруса, цього року кількість отримувачів субсидій може досягнути 50 % від усіх домогосподарств, а закладена на них у бюджеті сума сягає 50 млрд грн, тому адмініструвати таку велику кількість субсидіантів та «живих» грошей буде надзвичайно складно. «Хоча монетизація субсидій і має на меті добрі наміри, але бажано, аби цей механізм ефективно і правильно працював!» – ділиться своїми побоюваннями експерт. Але навіть така недосконала монетизація, на його думку, все одно є набагато кращою, ніж старий підхід. Адже «живі гроші» на власних рахунках для сплати за квитанціями мають стати набагато більшим стимулом до економного споживання, ніж субсидія, що просто дозволяє спожити безкоштовно певний обсяг комунальних послуг. «Ці гроші, так чи інакше, виділялися б з бюджету, але цей варіант змушуватиме українців споживати менше», – вважає експерт. Він упевнений, що в ситуації, коли треба одночасно підвищувати ціни на газ, компенсувати втрати для найбідніших верств населення з бюджету та стимулювати економне споживання, знайти ідеальне для усіх рішення просто неможливо.

На переконання керівника київського Центру досліджень енергетики О. Харченка, варто було б закріпити можливість використовувати надлишкові кошти виключно на програми енергоефективності, аби монетизація працювала лише на свою головну мету – зменшення споживання, а не для задоволення інших потреб субсидіантів, на додачу, що відкриває простір для зловживань. «Адже 68 тис. осіб в Україні отримують декілька субсидій за різними адресами!» – зазначає експерт.

Процес монетизації субсидій не вплине на правила надання державної допомоги, запевняють урядовці. «Як і раніше, обсяг допомоги визначатиметься розміром витрат на комунальні платежі та доходами громадян, і змінюється лише алгоритм її виплати», – зазначається в документі. Утім, на думку експертів, наслідком монетизації субсидій вже згодом може стати перегляд норм споживання комунальних послуг, на які виділяється субсидія, у бік їхнього зменшення, а разом із цим – і зменшення розміру допомоги (Стаття підготовлена з використанням інформації таких джерел: веб-сайт «СЕГОДНЯ.ua» (https://www.segodnya.ua/economics/gkh/kogda-i-kak-proydet-monetizaciya-subsidiy-na-zhku-vse-plany-kabmina-1192827.html); єдиний веб-портал органів виконавчої влади України «Урядовий портал» (https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-zhitlovih-subsidij-naselennyu-u-groshovij-formi); веб-сайт «Международной организации труда» (http://www.ilo.org/moscow/information-resources/publications/WCMS_344667/lang--ru/index.htm); онлайн-портал «DW.COM» (https://bitly.su/fts04k)).