• «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації»
  • «Кримська платформа»: перспективи нового майданчика для дискусії щодо деокупації Криму
  • Перспективи інтеграції Україна – ЄС
  • ДО РІЧНИЦІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Комплексна реконструкція застарілого житлового фонду: українські реалії та зарубіжний досвід

Комплексна реконструкція застарілого житлового фонду: українські реалії та зарубіжний досвідСтан житлового фонду в Україні викликає обґрунтоване занепокоєння і є найактуальнішою соціальною проблемою. За словами президента КБУ Л. Парцхаладзе, більш ніж 50 % житла в Україні перетнуло 50-річний поріг та потребує капітального ремонту, а комунальна інфраструктура зношена на 70 %. Експерти та фахівці переконані, що питання реконструкції застарілого житлового фонду в Україні потребує термінового вирішення на основі оновлення законодавчої бази із урахуванням існуючого досвіду. Проте неможливо застосувати до України будь-який зарубіжний досвід у форматі «один до одного», треба створити власну українську державну програму з модернізації застарілого житлового фонду. Це дасть змогу не тільки його підтримувати у задовільному стані, знизити розміри втрат через зношеність, але й передбачає значний соціально-містобудівний ефект оновлення житлового середовища, одержання додаткової житлової площі на освоєних міських територіях, а також якісне оновлення самого житла. Детальніше у статті І. Беззуб «Громадська думка про правотворення», 2021, №1(206).

Римський статут для України: ратифікувати не можна відтермінувати

Римський статут для України: ратифікувати не можна відтермінуватиГрудень 2020 р. приніс Україні оптимістичну новину: Міжнародний кримінальний Суд (МКС) у Гаазі прийняв рішення про початок офіційного розслідування за позовом України щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на Сході України і в Криму. В експертному та громадському середовищі знову актуалізувалися дискусії щодо важливості ратифікації Римського статуту. Натомість час іде, з’являються нові обставини, відкриваються нові справи, спливають терміни старих і втрачаються шанси подальших кроків. Фахівці вважають, що ратифікація суттєво розширить можливості України у притягненні до відповідальності ресурсами МКС винних у злочинах проти людяності, воєнних злочинах під час агресії проти України, без використання яких це може ніколи не статися. Ми вже йдемо цим шляхом після першого звернення України до МКС у 2014 р. Тож чи не варто сьогодні прийняти остаточне рішення для того, аби хоча б з часом мати можливість притягнути осіб, що вчинили найтяжчі злочини, до відповідальності? Докладніше у статті С. Закірової  «Громадська думка про правотворення», 2021, №1(206).

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ

Інститут президентства в зарубіжних ЗМІПідготовлено 1 випуск інформаційно-реферативного бюлетеня «Інститут президентства в зарубіжних ЗМІ» за 2021 рік. Огляд є результатом моніторингу найбільш авторитетних інформаційних джерел світу за період з 1 по 31 січня 2021 р. Бюлетень містить тематично згруповані реферати 262 публікацій щодо подій з участю президентів різних країн, оцінки їх діяльності та ролі інституту президентства в суспільно-політичному житті суспільства.

Україна у відгуках зарубіжної преси

Україна у відгуках зарубіжної пресиПідготовлено черговий випуск інформаційно-бібліографічного бюлетеня «Україна у відгуках зарубіжної преси», який охоплює огляд світових інформаційних джерел за період з 16 по 31 січня 2021 р.

У випуску представлені матеріали, які, зокрема стосуються розбудови Української держави. Оглядачами активно обговорювалися наступні теми: набуття чинності статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; ініціатива Президента України В. Зеленського щодо ухвалення рішення про зменшення ціни на газ нижче ринкової; процес передачі полонених громадян України бойовиками ОРДЛО через В. Медведчука; затвердження оперативним штабом МОЗ України з вакцинокерованих інфекцій плану імунізації населення від COVID-19;

Наука України та держав-сусідів у бібліометричному вимірі

НАУКА

Наявність в академічних установах і класичних університетах України визнаних у світі наукових шкіл дала змогу нашій державі досягти вагомих показників присутності у світовій системі наукових комунікацій: згідно  з даними рейтингової системи SCImago Journal & Country Rank, Україна за публікаційною активністю перебуває на 42-му місці серед 240 країн. Водночас аналіз динаміки публікаційної активності науковців України порівняно з дослідниками країн-сусідів свідчить про її відносне зниження. Таку ситуацію можна пояснити ускладненням економічної ситуації в Україні та супутніми процесами, пов’язаними з недофінансуванням науки. Детальніше читайте у випуску інформаційно-аналітичного бюлетеня «Шляхи розвитку української науки: суспільний дискурс» № 1 (С. 8–15).