Актуальним і важливим завданням держави є створення міцної, фахової системи освіти, яка відповідає усім викликам сьогодення. Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект типового навчального плану для 10-11 класів. Громадськість України вкрай неоднозначно зустріла запропоновані зміни. Думки представників експертних організацій, вчителів, науковців, батьків школярів та самих старшокласників кардинально розділилися. Аналіз документу дав зрозуміти, які наслідки для української школи вони можуть мати. Широка та активна комунікація МОНу зі ЗМІ, громадськими організаціями, науковими установами й експертним середовищем з метою пояснення власної позиції та аргументації важливості і можливості їх реалізації дозволить створити позитивний суспільний фон, який сприятиме досягненню очікуваних результатів «професійного самовизначення та подальшої самореалізації старшокласників» в Україні. Інакше, є великий ризик непідготовленими змінами дискредитувати хороші ідеї. 4 основні нововведення варіанту змін  та коментарі експертів, фахівців; зауваження НАНу докладніше у статті С. Закірової «Громадська думка про правотворення», №7 (132).

Сьогодні проблема множинного громадянства набула у світі особливої гостроти із-за напливу біженців зі Сходу в Європу, а для нашої держави також із-за переміщення жителів Сходу України до РФ. Наявність декількох громадянств різних держав стало за останні роки новим поштовхом для чергової законодавчої ініціативи щодо регулювання питання множинного громадянства в Україні. Тому Президент України визнав проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо реалізації права змінити громадянство» від 13.03.2017р. невідкладним. Аналіз цього законопроекту показав, що його слід було б винести  на публічне обговорення та залучити наукові установи для отримання наукових експертних висновків щодо найефективнішого вирішення проблеми множинного громадянства. Тож Україні слід враховувати досвід інших держав щодо регулювання множинного громадянства і вирішувати існуючі колізії через двосторонні або багатосторонні угоди між державами. Існують 3 основні види міжнародних договорів, спрямованих на врегулювання питань множинного громадянства. Розлогіше про це в матеріалі О. Бусол «Громадська думка про правотворення», № 7(132).

Президент України подав до ВРУ нагальний законопроект  про внесення змін до закону України “Про громадянство України” щодо реалізації права зміни громадянства. Він розроблений з метою законодавчого вдосконалення механізму припинення громадянства України у разі добровільного набуття громадянином України громадянства іншої держави та для запобігання випадкам подвійного громадянства осіб, які набувають громадянство України. Хоча ця проблема є однією із найактуальніших і найсуперечливіших на сьогодні, втім її досі не вирішено, зокрема, через недосконалість законодавчої бази. Законопроект викликав неоднозначну реакцію серед українців. Оскільки науковці і фахівці вважають, що він має низку технічно-юридичних неузгоджень, то виникає питання щодо доцільності та необхідності поквапливого прийняття закону про подвійне громадянство. Але законопроект залишається на часі. Про нововведення, загальний принцип, тлумачення понять; уточнення підстав і обставин для втрати громадянства; ставлення закордонних українців до проекту; коментарі експертів і фахівців тощо, у матеріалі О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №7 (132).

Проблема дрібних крадіжок у магазинах і супермаркетах – хвороба стара і, здавалося б, не надто серйозна. Втім, їх специфіка полягає в тому, що торкнутися вона може будь-кого. З одного боку, «дрібні крадіжки» не означають «дрібну проблему», адже згідно статистики щороку в світі через крадіжки у магазинах втрачається товарів на суму понад 10 млрд. доларів. З іншого, йдеться про відверто агресивну щодо покупців поведінку охоронців та менеджменту. Покупцю слід знати, що згідно із 4 статтею  Закону України про захист прав споживачів, під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, вони мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування. Отже, необхідно підвищувати правову культуру – обізнаність про протиправність вчинених дій, відповідальність за порушення; правові механізми врегулювання інцидентів, а головне – усвідомлення необхідності дотримання законів, як покупцями, так і співробітниками торгових закладів. Докладніше про інцидент в столичному супермаркеті та про  правильний алгоритм дій з боку цього магазину в матеріалі Є. Ніколашвілі «Громадська думка про правотворення», №7(132).