Реформування системи пенсійного забезпечення громадян України є сьогодні одним із найгостріших питань. Запропонована модель передбачає відновлення соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні відповідно до трудового стажу і рівня зарплати пенсіонерів, усунення загальних диспропорцій у пенсійній системі, скасування оподаткування пенсій тощо. Чого чекає експертне середовище від реформи системи пенсійного забезпечення, його прогнози та оцінки. Для пошуку шляхів виходу з кризи обговорюється і світовий досвід функціонування пенсійних систем.

Стаття розкриває структурні елементи, основні напрямки та зміни системи пенсійного забезпечення, що були презентовані у проекті пенсійної реформи уряду В. Гройсмана.

Чим відрізняється пенсійний вік, середні розміри пенсії та тривалість життя пенсіонерів в Україні і світі; що рекомендував МВФ українським реформаторам та які принципи закладено у пенсійну реформу уряду представлено в інформації українських ЗМІ. Докладніше у матеріалах С. Закірової «Громадська думка про право творення», №10(135).

В Україні набув чинності Закон "Про створення Єдиного державного реєстру військовослужбців" - автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи, призначеної для збору, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних (призовників), а також і для забезпечення військового обліку громадян України у віці від 18 до 60 років. Документ регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян, які знаходяться у запасі, для комплектування ЗCУ й інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони країни. Звичайно, цей закон можна вважати суперечливим вже по суті самого питання, яке він має регулювати. Втім, незважаючи на опір певних антидержавних елементів, ЗСУ таки реформуються, намагаючись крокувати у ногу з часом. Про головні принципи, основні завдання, органи адміністрування Реєстру; дані, які міститимуться в ньому; наслідки ухилення від призову; думки експертів, нардепів з цього питання; досвід проведення призову військовозобов’язаних в інших країнах у статті О. Кривецького «Громадська думка про правотворення», №10 (134).

В Україні приватна детективна діяльність довго була офіційно не визнаною та законодавчо неврегульованою. З прийняттям 13.04.2017 р. Закону «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» завершилася історія легалізації приватного розшуку в Україні і почався новий етап у розвитку професії приватного детектива. Документ має як своїх лобістів, так і опонентів, утім, національне законодавство України повинно самостійно розвиватися у напрямку врегулювання суспільних відносин, пов’язаних з приватною детективною діяльністю, враховуючи характер правової системи держави, особливості українського менталітету та ін. Отже, законодавче врегулювання зробить детективну (розшукову) діяльність максимально ефективною та незалежною. Про плюси та суттєві недоліки Закону; загальні правові засади організації приватної детективної діяльності в Україні; її принципи; світовий досвід; рекомендації експертів та фахівців у матеріалі І. Беззуб «Громадська думка про правотворення», №10 (135).

У проекті закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (щодо свободи панорами)» від 29.12.2014 р., визначено свободу панорами як можливість фотографувати, знімати на відео, замальовувати та іншим способом фіксувати зовнішній вигляд тих захищених авторськими правами об’єктів, які знаходяться у відкритих для вільного відвідування місцях або видимі з таких місць. Очевидно, до цього питання слід підходити дуже виважено, щоб унеможливити порушення гарантованих міжнародними та національними нормативно-правовими актами авторських прав. Прийняття проекту дозволить прискорити поширення інформації про Україну, а також сприятиме розвитку безкоштовних освітніх проектів (таких як Вікіпедія) і дозволить гармонізувати в цій частині вітчизняне законодавство з законодавством ЄС. Отже, можна стверджувати, що відсутність в українському законодавстві норм, які регулюють свободу панорами, може затримувати розвиток науки в світі у цій сфері. Про свободу панорами у світі; основні характеристики за якими вона може обмежуватися у статті О. Бусол «Громадська думка про правотворення», №10 (135).